Постанова

від 21.01.2022 по справі 904/8120/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2022 року м.Дніпро Справа № 904/8120/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Антоніка С.Г., Березкіної О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Приватного підприємства "Нова" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2021 (суддя Мельниченко І.Ф., м. Дніпро) про повернення зустрічної позовної заяви Приватного підприємства "Нова" до Приватного підприємства "МеталТрейдінг" про визнання неукладеним договору №02-05/04/19 від 05.04.2019 у справі № 904/8120/21

за позовом Приватного підприємства "МеталТрейдінг", м. Дніпро

до Приватного підприємства "Нова", м. Дніпро

про стягнення заборгованості у сумі 233 635,03 грн.

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2021 у справі №904/8120/21 повернуто без розгляду зустрічну позовну заяву Приватного підприємства "Нова" до Приватного підприємства "МеталТрейдінг" про визнання неукладеним договору №02-05/04/19 від 05.04.2019 з моменту його укладення, як подану з пропуском строку встановленого ст.180 ГПК України, без клопотання на обґрунтування пропуску вказаного процесуального строку.

Не погодившись із зазначеною ухвалою господарського суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Приватне підприємство "Нова", просить скасувати оскаржувану ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2021 у справі № 904/8120/21 про повернення зустрічної позовної заяви та направити справу для продовження розгляду (вирішення питання про відкриття провадження за зустрічним позовом відповідача) до суду першої інстанції.

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що судом безпідставно взято до уваги доводи про отримання ухвали про відкриття провадження у справі підприємством відповідача 25.10.2021, для обчислення строку на подачу відзиву та, відповідно. зустрічного позову, оскільки ухвалу про відкриття провадження у справі отримано хоча і 25.10.2021, втім, не керівником особисто й ні головним бухгалтером, тобто не керівним складом підприємства, а сторожем Біловим М.М. Керівнику підприємства про дану ухвалу стало відомо 04.11.2021, оскільки останнім разом із заступником, фінансовим директором та бухгалтером перебував у відрядженні і не мав можливості ознайомитись з ухвалою суду.

З метою дотримання процесуальних строків, у терміновому порядку, керівником прийнято рішення про складення відзиву, який складено 05.11.2021 та направлено суду. Втім, з метою встановлення всіх обставин та збору необхідної інформації щодо господарських операцій між підприємствами керівником також прийнято рішення про проведення внутрішнього бухгалтерського аудиту що умов договору №02-05/04/19 від 05.04.2019. Для проведення аудиту і отримання кваліфікованої юридичної допомоги підприємству знадобився час, який вже вийшов за межі, встановлені судом для подання зустрічного позову. Більш того, директор підприємства, через погане самопочуття і дотримання правил карантину, перебував у режимі самоізоляції, у зв"язку з отриманням позитивного тесту на Covid-19 і не мав можливості в повному обсязі виконувати свої функції, зокрема підписувати документи. Тому, апелянт вважає, що через поважні причини не мав можливості у встановлений строк подати зустрічну позовну заяву, яку фактично направлено суду 18.11.2021 та отримано судом 19.11.2021.

Стверджує, що оскільки фактично дізнався про наявність ухвали про відкриття провадження у справі 04.11.2021, то процесуальний строк ним взагалі не пропущений.

Вважає, що відмовою господарського суду у прийнятті зустрічного позову, заявнику фактично відмовлено у доступі до правосуддя, чим порушено ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, правом, передбаченим ст.263 ГПК України, не скористався, що за приписами ч.3 ст.263 ГПК України не перешкоджає перегляду в апеляційному порядку прийнятого судового рішення (ухвали).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.12.2021, для розгляду справи №904/8120/21 визначена колегія суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Антонік С.Г., Березкіна О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.12.2021 (колегія суддів у складі: головуючий Іванов О.Г. (доповідач), Антонік С.Г., Березкіна О.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2021 у справі № 904/8120/21; з урахуванням положень ч.2 ст.271 ГПК України справу вирішено розглядати в письмовому провадженні, без повідомлення (виклику) сторін; сторонам наданий строк для подання відзиву, заяв, клопотань.

Заслухавши доповідь головуючого судді, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

У жовтні 2021 року Приватне підприємство "МеталТрейдінг" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "Нова" про стягнення 233 635,03 грн., що складають суму заборгованості за договором № 02-05/04/19 від 05.04.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №02-05/04/19 від 05.04.2019 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар та надані послуги.

Ухвалою суду від 04.10.2021 позовну заяву Приватного підприємства "МеталТрейдінг" залишено без руху у зв`язку з тим, що остання подана без додержання вимог, викладених у статтях 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.

13.10.2021 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 18.10.2021 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Вказаною ухвалою відповідачу було встановлено 15 денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі на подачу відзиву на позов.

19.11.2021 на адресу Господарського суду Дніпропетровської області від Приватного підприємства "Нова" надійшов зустрічний позов, в якому останнє просить суд визнати неукладеним договір №02-05/04/19 від 05 квітня 2019 року, з моменту його укладення.

Як вже зазначалось вище, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2021 у справі №904/8120/21 повернуто без розгляду зустрічну позовну заяву Приватного підприємства "Нова" до Приватного підприємства "МеталТрейдінг" про визнання неукладеним договору №02-05/04/19 від 05.04.2019, з моменту його укладення, як подану з пропуском строку встановленого ст.180 ГПК України, без клопотання на обґрунтування пропуску вказаного процесуального строку.

Вказаний процесуальний документ і є предметом апеляційного провадження.

Повертаючи без розгляду зустрічну позовну заяву, суд першої інстанції виходив із того, що заявником (Відповідачем (позивачем за зустрічним позовом)), ухвалу про відкриття провадження у справі отримано 25.10.2021, про що наголошено самим заявником у відзиві на позов, поданий суду 09.11.2021, а зустрічний позов подано 19.11.2021, відтак, відповідачем порушені процесуальні строки на вчинення відповідної дії, передбачені ст. 180 ГПК України, що має наслідком повернення заяви без розгляду та не подано клопотання про відновлення цього строку з обґрунтуванням причин пропуску.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Згідно частини першої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Згідно з частинами 1, 2 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частини 1 ст.12 Господарського процесуального кодексу України Господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку:1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).

За приписами ч.3 ст.12 ГПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Частиною 5 ст.12 ГПК України визначено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є:

1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частинами 1-3 ст.247 ГПК України встановлено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі (ч.1 ст.250 ГПК України).

Здійснивши аналіз предмету та підстав позову, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, кількість сторін та інших учасників справи, значення для суспільного інтересу, суд першої інстанції в ухвалі про відкриття провадження у справі від 18.10.2021 дійшов висновку, що спір може бути віднесений до категорії малозначних і тому цей спір можливо розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначені права та обов`язки учасників справи, серед яких зокрема, учасники справи мають право: знайомитись з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб (п.1, п.3 ч.1 ст.42); учасники справи зобов`язані зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (п.6 ч.2 ст.42).

Відповідно до частини 1 статті 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.

Пунктом 3 ч.1 ст.46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Виходячи з приписів статей 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.

Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм ГПК України.

За приписами статті 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу (частини 1-4 ст.180).

Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі (ч.8 ст.165 ГПК України).

За приписами ч.1 ст.251 ГПК України, якою регламентовані особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Згідно частини 6 ст.180 Господарського процесуального кодекс України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Таким чином, з урахуванням викладених норм права зустрічну позовну заяву Відповідач мав право подати у строк, встановлений судом, який не може бути меншим, ніж п`ятнадцять днів з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

Згідно матеріалів оскарження, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2021 про відкриття провадження у справі № 904/8120/21 Відповідачем отримано 25.10.2021, що не заперечується ним самим у апеляційній скарзі.

Отже, відзив на позов та зустрічну позовну заяву Приватне підприємство "Нова" мало надати до 09.11.2021 (включно).

Відповідач скористався вказаним правом та відзив на позов надав 09.11.2021, про що зазначено судом в оскаржуваній ухвалі.

Втім, Відповідачем зустрічна позовна заява подана 19.11.2021 (згідно штемпелю на першому аркуші зустрічної позовної заяви), з порушенням строку, встановленого ч.1 ст.180 ГПК України, без клопотання про поновлення вказаного строку, що є підставою для повернення зустрічного позову за нормами ч.6 ст.180 ГПК України.

З огляду на викладене, господарським судом здійснений правильний і обґрунтований висновок про повернення зустрічної позовної заяви з підстав недодержання заявником строків на вчинення відповідної дії.

Стосовно посилань апелянта на не пропуск строку подачі зустрічного позову, з огляду на отримання ухвали суду від 18.10.2021 керівним складом підприємства фактично 04.11.2021, то вони відхиляються в силу наступного.

Згідно пунктів 8, 9, 10, 11 Правил надання послуг поштового зв`язку (далі - Правила), затверджених постановою кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, оператори поштового зв`язку надають послуги з пересилання внутрішніх та міжнародних поштових відправлень, поштових переказів. До внутрішніх поштових відправлень належать, зокрема, листи - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю.

Національний оператор поштового зв`язку забезпечує надання універсальних послуг поштового зв`язку на всій території України.

До універсальних послуг поштового зв`язку належать послуги з пересилання: поштових карток, листів, бандеролей, відправлень для сліпих - простих та рекомендованих; посилок без оголошеної цінності масою до 10 кілограмів.

Оператори поштового зв`язку зобов`язані забезпечувати:

надання послуг поштового зв`язку встановленого рівня якості відповідно до нормативно-правових актів, що регламентують діяльність операторів поштового зв`язку, умов договору;

пересилання поштових відправлень, що належать до універсальних послуг поштового зв`язку, у нормативні строки, встановлені Мінінфраструктури;

пересилання поштових відправлень, що не належать до універсальних послуг поштового зв`язку, поштових переказів у нормативні строки, встановлені ними самостійно згідно із законодавством;

схоронність поштових відправлень та коштів;

таємницю інформації у сфері надання послуг поштового зв`язку;

доступ користувачів до інформації, передбаченої Законом України "Про поштовий зв`язок".

Внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю.

Відповідно до абз.2 п.17 Правил рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення.

Пунктом 94 Правил визначено, що порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам узгоджується оператором поштового зв`язку разом з юридичною особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України «Про поштовий зв`язок» , цих Правил.

За п.99-2 Правил рекомендовані поштові відправлення з позначкою «Судова повістка» , адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою» , яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Згідно з п.116 Правил у разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99 1 , 99 2 2 , 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення.

Згідно матеріалів справи ухвалу від 18.10.2021 про відкриття провадження у справі (навіть не враховуючи пояснення самого заявника про отримання її 25.10.2021) отримано ПП "Нова" 27.10.2021, відтак, строк на подання відзиву на позов та зустрічного позову становив до 11.11.2021. З урахуванням наведеного, в цьому випадку, заявником строк для подачі зустрічного позову також пропущений і останнім не надано клопотання про його відновлення.

Суд критично оцінює доводи скаржника про те, що днем отримання ухвали господарського суду є 04.11.2021, тобто день фактичного отримання керівником підприємства, позаяк вказані обставини самі по собі не свідчать про дату отримання судового рішення.

Крім того, відповідно до пункту 3 частини шостої статті 242 ГПК України саме день проставлення на поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення вважається днем його вручення.

Відтак, за наявності повідомлення про вручення поштового відправлення, інші дані щодо фактичного отримання судового рішення не можуть вважатися належним доказом дати отримання копії судового рішення, і як наслідок вважатися днем з якого обчислюється процесуальний строк, встановлений законом, для вчинення певних дій.

Суд наголошує, що відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Більш того, колегія суддів наголошує, що відповідно до ч.1 ст.119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відтак, наведена норма дозволяє, за наявності належно обґрунтованих і доведених підстав, поновити процесуальний строк, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

У той же час, відповідач таким правом не скористався. При цьому, суд апеляційної інстанції не є інстанцією в якій заявнику слід надолужувати власний недогляд, обґрунтовуючи причину пропуску строку, тобто фактично викладати підстави, якими має бути обґрунтоване клопотання про відновлення строку для вчинення певної процесуальної дії.

Стосовно доводів апелянта, що відмовою господарського суду у прийнятті зустрічного позову, заявнику фактично відмовлено у доступі до правосуддя, чим порушено ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, то суд апеляційної інстанції наголошує, що в даному випадку відсутні перешкоди відповідачу у доступі до правосуддя, та порушення його права на справедливий розгляд справи судом упродовж розумного строку й ефективний судовий захист, оскільки право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Таке право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред`явлення зустрічних позовів, установлених процесуальним законодавством (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №910/2987/18 від 20.03.2019 (провадження № 12-24гс19)).

За викладеного, повернення заявникові зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог частин першої, другої статті 180 ГПК України, не може вважатися обмеженням доступу до суду.

За таких обставин, ухвала місцевого суду про повернення зустрічної позовної заяви є законною, обґрунтованою обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення, наведено місцевим судом, підстав для скасування ухвали суду апеляційний господарський суд не знаходить.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Нова" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2021 у справі № 904/8120/21 - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2021 у справі № 904/8120/21 - залишити без змін.

Судові витрати Приватного підприємства "Нова" за подання апеляційної скарги на ухвалу суду покласти на заявника апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 21.01.2022.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя С.Г. Антонік

Суддя О.В. Березкіна