Рішення

від 10.01.2022 по справі 902/1083/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" січня 2022 р. м. Вінниця Cправа № 902/1083/21

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Міліціанова Р.В., за участю секретаря судового засідання Сичука І.В . розглянувши без виклику сторін у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Танір", вул. Слобідська, 29, м. Житомир, 10019, код - 38741892

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮДАР-М", вул. Хмельницьке шосе, 112, м. Вінниця, 21036, код - 41435970

про стягнення 246 418,06 грн

В С Т А Н О В И В :

01.11.2021 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява (№ 28/10-21/3 від 28.10.2021 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Танір" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮДАР-М" про стягнення 246 418,06 грн заборгованості, з яких 239 275,41 грн основного боргу, 3 537,79 грн пені та 3 352,29 грн 15% річних за договором поставки № 04/02/21 від 04.02.2021 року.

Ухвалою суду від 08.11.2021 року відкрито провадження справі № 902/1083/21, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами (без проведення судового засідання).

29.11.2021 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (б/н та без дати) (вх.канц. № 01-34/10601/21 від 29.11.2021 року), в якому останній зазначає, про наявність зобов"язальних відносин між сторонами за умовами договору поставки № 04/02/21 від 04.02.2021 року та вказує на те, що товариство здійснює реалізацію товару на користь дошкільних навчальних закладів та загальноосвітніх шкіл згідно участі в державних закупівлях. В зв`язку з введеними карантинними заходами зменшилось відповідне фінансуання та виникли труднощі з оплатою коштів за продукцію.

Також, у відзиві відповідач зазначає про часткове погашення заборгованості в сумі 10 000,00 грн. Додатком до відзиву додано платіжні доручення № 3167 від 17.11.2021 року на суму 5 000,00 грн та № 3193 від 24.11.2021 року на суму 5 000,00 грн.

29.11.2021 року від представника відповідача до суду надійшло клопотання (б/н та без дати) (вх.канц. № 01-34/10602/21 від 29.11.2021 року), якому останній просить суд зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу заявлену у позові з 25 000,00 грн до 2 500,00 грн.

08.12.2021 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вих. № 03/12-21/1 від 03.12.2021 року), в якій останній підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та зазначає про безпідставність доводів відповідача викладених у відзиві.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 Рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Суд нагадує, що це роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (Рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (Рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Суд розглянув матеріали справи, з`ясував фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, та встановив наступне.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Як вбачається із позовної заяви позивач в якості підстави позовних вимог посилається на укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Танір" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮДАР-М" договору поставки № 04/02/21 від 04.02.2021 року.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки №04/02/21 від 04.02.2021 року, в частині оплати поставленого товару, в зв`язку з чим утворилась заборгованість в сумі 246 418,06 грн.

З огляду на вказане, позивачем заявлено позов, щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Юдар -М 239 275,41 грн основного боргу, 3 537,79 грн пені та 3 352,29 грн 15% річних за договором поставки № 04/02/21 від 04.02.2021 року

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, про наявність зобов`язальних відносин між сторонами за умовами договору поставки № 04/02/21 від 04.02.2021 року та вказує на те, що товариство здійснює реалізацію товару на користь дошкільних навчальних закладів та загальноосвітніх шкіл згідно участі в державних закупівлях. Внаслідок введених карантинних заходів зменшилось відповідне фінансування та виникли труднощі з оплатою коштів за продукцію.

Також, у відзиві відповідач зазначає про часткове погашення заборгованості в сумі 10 000,00 грн. Додатком до відзиву додано платіжні доручення № 3167 від 17.11.2021 року на суму 5 000,00 грн та № 3193 від 24.11.2021 року на суму 5 000,00 грн.

У відповіді на відзив позивач підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд задовольнити позов повністю.

Із наявну справі та досліджених судом доказів слідує, що 04.02.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Танір" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮДАР-М" (Покупець) укладено договір поставки № 04/02/21 від 04.02.2021 року.

Відповідно п. 1.1 Договору Постачальник зобов`язується передати, а Покупець зобов`язується прийняти га оплатити товар на умовах, що визначені в даному договорі.

Найменування, асортимент та кількість товару визначаються у видаткових накладних відповідно до кожної окремої партії товару (п. 1.2 Договору).

Партією товару вважається найменування, кількість та асортимент товару, зазначені в одній видатковій накладній (п. 1.3 Договору).

Згідно п. 2.1 Договору ціна кожної одиниці товару визначається Постачальником та вказується у видаткових накладних.

Вартість однієї партії товару являє собою вартість товару зазначену у видатковій накладній, за якою ця партія поставляється (п. 2.2 Договору).

Загальна сума договору необмежена та складається із сум всіх видаткових накладних, складених відповідно до цього договору (п. 2.3 Договору).

За змістом п. 3.1 Договору поставка товару здійснюється на підставі усних заявок Покупця засобами телефонного зв`язку чи за допомогою електронної пошти на вибір Покупця окремими партіями протягом всього строку дії даного договору. В заявці повинні бути зазначені: найменування, асортимент та кількість товару.

Поставка здійснюється протягом 3 робочих днів з дати узгодження заявки, а якщо сторони домовились про попередню оплату товару протягом 3 робочих днів з дати оплати. сторони вправі під час узгодження заявки збільшити строк поставки (п. 3.4 Договору).

Датою поставки партії товару є дата підписання уповноваженим представником Покупця видаткової накладної або іншого товаросупроводжувального документу, який був пред`явлений до підпису підчас приймання передачі товару (п. 3.5 Договору).

Розрахунки за товар здійснюються за кожною поставленою партією товару шляхом оплати Покупцем вартості партії товару протягом 7 календарних днів з дати поставки такої партії (п. 4.1 Договору).

Оплата здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника (п. 4.2 Договору).

Днем оплати є надходження грошових коштів на поточний рахунок Постачальника (п. 4.4 Договору).

Приймання-передача товару здійснюється в місці поставки повноважними представниками сторін (п. 6.1 Договору).

За невиконання чи неналежне виконання умов цього договору винна сторона зобов`язана відшкодувати іншій заподіяні таким невиконанням (неналежним виконанням) збитки та сплатити передбачені цим договором штрафні санкції. Відшкодування збитків та сплата штрафних санкцій не звільняє винну сторону від виконання нею зобов`язань за даним договором (п. 7.1 Договору).

Згідно п. 7.3 Договору за несвоєчасну оплату товару додатково сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день погашення боргу, а також 15 % річних від суми заборгованості.

Відповідно п. 10.2 договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2021 року, а відносно грошових зобов`язань - до повного їх виконання. Після закінчення терміну дії договору, якщо сторони продовжують виконувати його умови, договір вважається поновленим на такий самий строк та на таких самих умовах, проте в будь-якому випадку кожна із сторін має право припинити його дію, попередивши про це другу сторону за один місяць у письмовій формі.

На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 239 275,41 грн, що підтверджується видатковими накладними, які долучено до матеріалів справи.

Несплата відповідачем заборгованості за поставлений товар в повному обсязі слугувала підставою звернення позивача з даним позовом до суду.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Частинами 1 та 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до ст. 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України). Згідно зі ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 662 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Згідно положень ч. 1 ст. 692 цього ж кодексу, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

З урахуванням встановлених обставин суд приходить до висновку про наявність факту порушення відповідачем прав позивача за захистом яких останній звернувся, позаяк матеріалами справи підтверджено факт передачі позивачем товару відповідачу та відсутність повної та своєчасної оплати зі сторони останнього за отриманий товар.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 239 275,41 грн основного боргу за договором поставки № 04/02/21 від 04.02.2021 року правомірною та обґрунтованою, з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено, що відповідачем здійснено часткове погашення заборгованості в сумі 10 000,00 грн.

На підтвердження погашення заборгованості в сумі 10 000,00 грн до матеріалів справи позивачем надано платіжні доручення № 3167 від 17.11.2021 року на суму 5 000,00 грн та № 3193 від 24.11.2021 року на суму 5 000,00 грн.

Ухвалою суду від 10.01.2022 року закрито провадження у справі № 902/1083/21 в частині позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮДАР-М" 10 000,00 грн основного боргу за договором поставки № 04/02/21 від 04.02.2021 року.

Враховуючи викладене заборгованість за договором поставки № 04/02/21 від 04.02.2021 року становить 229 275,41 грн, яка підлягає судом задоволенню в повному обсязі.

Крім суми основного боргу, у зв`язку з неналежним виконанням грошових зобов`язань позивачем заявлено до стягнення 3 537,79 грн пені та 3 352,29 грн 15% річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання, згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 598 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зокрема, стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з приписами частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 статті 625 ЦКУ боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приписи ст. 625 Цивільного кодексу України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов`язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так сторони погодили, згідно п. 7.3 Договору за несвоєчасну оплату товару додатково сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день погашення боргу, а також 15 % річних від суми заборгованості.

За змістом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахування процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Статтею 536 Цивільного кодексу України, передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

В силу ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України, якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов`язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

Отже, проценти, визначені ст. 536 Цивільного кодексу України є платою за користування чужими грошовими коштами, яка, за відсутності іншої домовленості сторін, сплачується боржником за весь період користування грошовими коштами, у тому числі після настання терміну їх повернення.

Таким чином, заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 15 % річних є правомірними та обґрунтованими, оскільки відповідають вимогам чинного законодавства України.

Здійснивши розрахунок за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора суми 15 % річних помилок не виявлено, в зв`язку з чим 15% річних в сумі 3 352,29 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, судом розглянуто вимоги щодо стягнення 3 537,79 грн - пені.

Судом встановлено, що вимоги позивача про застосування заходів відповідальності ґрунтуються на погоджених сторонами положеннях договору.

За невиконання чи неналежне виконання умов цього договору винна сторона зобов`язана відшкодувати іншій заподіяні таким невиконанням (неналежним виконанням) збитки та сплатити передбачені цим договором штрафні санкції. Відшкодування збитків та сплата штрафних санкцій не звільняє винну сторону від виконання нею зобов`язань за даним договором (п. 7.1 Договору).

Згідно п. 7.3 Договору за несвоєчасну оплату товару додатково сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день погашення боргу.

Слід зазначити, що у відповідності до п. 3 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно із ч. 4 ст. 231 ГК України розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Таким чином, заявлена позивачем вимога щодо стягнення з відповідача пені є правомірною та обґрунтованою, оскільки відповідає вимогам чинного законодавства України.

Здійснивши розрахунок за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора суми пені судом помилок не виявлено.

Враховуючи викладене задоволенню підлягають вимоги позивача про стягнення 3 537,79 грн пені в повному обсязі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи викладене заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Танір" позов підлягає задоволенню судом в повному обсязі.

З приводу розподілу судових витрат, суд вважає за доцільне призначити окреме судове засідання згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮДАР-М" (вул. Хмельницьке шосе, 112, м. Вінниця, 21036, код - 41435970) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Танір" (вул. Слобідська, 29, м. Житомир, 10019, код - 38741892) 229 275,41 грн - основного боргу за договором поставки № 04/02/21 від 04.02.2021 року, 3 537,79 грн - пені та 3 352,29 грн - 15% річних.

3. Призначити судове засідання з приводу розподілу судових витрат на 25.01.2022 року о 09:00 год.

4. Встановити сторонам строк подачі доказів щодо розміру понесених судових витрат, заперечень щодо понесених стороною витрат, клопотань про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами до 24.01.2022 року включно.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили

6. Примірник повного судового рішення протягом двох днів з дня складання направити учасникам справи в електронній формі на офіційні електронні адреси; за відсутності офіційної електронної адреси - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та засобами електронного зв`язку за наступними електронними адресами: ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Повний текст судового рішення складено 17 січня 2022 р.

Суддя Р.В. Міліціанов

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Слобідська, 29, м. Житомир, 10019)

3 - відповідачу (вул. Хмельницьке шосе, 112, м. Вінниця, 21036)