Рішення

від 25.01.2022 по справі 902/1083/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"25" січня 2022 р. м. Вінниця Cправа № 902/1083/21

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Міліціанова Р.В. , при секретарі Сичуку І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Танір", вул. Слобідська, 29, м. Житомир, 10019, код - 38741892

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮДАР-М", вул. Хмельницьке шосе, 112, м. Вінниця, 21036, код - 41435970

про стягнення 246 418,06 грн

В С Т А Н О В И В :

01.11.2021 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява (№ 28/10-21/3 від 28.10.2021 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Танір" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮДАР-М" про стягнення 246 418,06 грн заборгованості, з яких 239 275,41 грн основного боргу, 3 537,79 грн пені та 3 352,29 грн 15% річних за договором поставки № 04/02/21 від 04.02.2021 року.

Ухвалою суду від 08.11.2021 року відкрито провадження справі № 902/1083/21, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами (без проведення судового засідання).

Ухвалою суду від 10.01.2022 року закрито провадження у справі № 902/1083/21 в частині позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮДАР-М" 10 000,00 грн основного боргу за договором поставки № 04/02/21 від 04.02.2021 року.

10.01.2022 року судом ухвалено рішення по суті спору, відповідно до якого позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮДАР-М" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Танір" 229 275,41 грн - основного боргу за договором поставки № 04/02/21 від 04.02.2021 року, 3 537,79 грн - пені та 3 352,29 грн - 15% річних.

Також, призначено судове засідання з приводу розподілу судових витрат на 25.01.2022 року о 09:00 год. та встановлено сторонам строк подачі доказів щодо розміру понесених судових витрат, заперечень щодо понесених стороною витрат, клопотань про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами до 24.01.2022 року включно.

19.01.2022 року на електронну адресу суду від представника позивача надійшло заява про розподіл судових витрат (вих. № 19/01-22/1 від 19.01.2022 року), в якій останній просить суд здійснити розгляд заяви без участі представника позивача та стягнути з відповідача на користь позивача 25 000,00 грн витрат на правову допомогу.

В судове засідання представники позивача та відповідача не з`явилися, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином.

При цьому, суд зазначає, що в матеріалах справи наявна заява представника позивача про проведення судового засідання з розгляду заяви за його відсутності.

У відповідності до п. 4 ст. 244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви, тому судом вирішено розглянути заяву позивача про стягнення витрат на правову допомогу за наявними у справі доказами.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Позивачем до позовної заяви (вих. № 28/10-21/3 від 28.10.2021 року) заявлено попередній розрахунок суми судових витрат, які останній очікує понести в зв`язку з розглядом справи в сумі 25 000,00 грн.

Також, у поданій до суду заяві (вих. № 19/01-22/1 від 19.01.2022 року) позивачем підтверджено розрахунок заявлених судових витрат на правову допомогу в сумі 25 000,00 грн.

Відповідно до ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Згідно із п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4, 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно із ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Як вбачається із матеріалів справи, що 13.04.2020 року між Адвокатським об`єднанням "УНІЛЕКС" (Об`єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Танір" (Сторона, Клієнт) укладено договір про надання правової допомоги № 13/04-20.

Відповідно п. 1.1 Договору Клієнт доручає, а Об`єднання зобов`язується надавати за винагороду Клієнту чи вказаним ним особам правову допомогу в порядку, обсязі та на умовах, визначених ним Договором та Додатками.

Завдання на надання правової допомоги, її обсяги, строки надання, визначаються за домовленістю Сторін виходячи з потреб Клієнта. Сторони погодили, що у випадку необхідності завдання на надання правової допомоги може визначатися сторонами в Додатках до даного Договору, які с невід`ємною частиною даного Договору (п. 2.2 Договору.

Згідно п. 2.7 Договору протягом 3 календарних днів після закінчення виконання завдання, передбаченого відповідним додатком до Договору. Об`єднання надіте Клієнту підписані уповноваженою особою та завірені печаткою Об`єднання два примірники Акту прийому-передачі наданих послуг.

Клієнт згідно з цим Договором сплачує Об`єднанню Гонорар за фактично надану Об`єднанням правову допомогу згідно завдання, а також відшкодовує додаткові витрати, пов`язані із забезпеченням належного виконання завдання (п. 5.1 Договору).

За змістом п. 5.2 Договору сторони погодили, що розмір гонорару визначається сторонами в відповідному Додатку до Договору.

Клієнт сплачує Об`єднанню гонорар, розмір якого встановлюється за домовленістю сторін у відповідному Додатку до Договору, та компенсує додаткові витрати шляхом перерахування грошових коштів протягом 3 банківських днів після надання рахунку на оплату і Акту приймання-передачі наданих послуг на поточний рахунок Об`єднання (п. 5.3 Договору).

15.10.2021 року між сторонами підписано Додаток № 1 до договору про надання правової допомоги № 13/04-20 від 13.04.2020 року.

За змістом п. 1 Додатку сторонами погоджено обсяги правової допомоги (завдання на надання правової допомоги) щодо стягнення дебіторської заборгованості з ТОВ "ЮДАР-М" за договором №04/02/21 від 04.02.2021 року та розмір винагороди на загальну суму 25 000,00 грн.

Згідно п. 2 Додатку сторони погодили, що детальний опис послуг наданих в межах даного Додатку до Договору деталізується сторонами в акті приймання-передачі наданих послуг, який складається після завершення розгляду справи в суді відповідної інстанції.

19.01.2022 року між сторонами підписано акт приймання-передачі наданих послуг за змістом якого Об`єднанням було надано, а Клієнтом прийнято послуги на загальну суму 25 000,00 грн.

В якості підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової допомоги № 13/04-20 від 13.04.2020 року, Додаток № 1 від 15.10.2021 року до договору про надання правової допомоги № 13/04-20 від 13.04.2020 року, акт приймання-передачі наданих послуг від 19.01.2022 року, рахунок па оплату № 10 від 19.01.2022 року на суму 25 000,00 грн, детальний опис виконаних адвокатом робіт у справі № 902/1083/21, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧН № 000305 від 16.03.2018 року, ордер серії АІ № 1156595 від 28.10.2021 року.

Таким чином, понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу підтверджено поданими доказами.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 р. № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 р. у справі № 826/1216/16).

Визначені сторонами послуги пов`язані з предметом судового розгляду та визначення правовою позиції по справі.

Верховний Суд прийшов до висновку, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (Правова позиція Об`єднаної Палати Верховного Суду у справі № 922/445/19 від 03 жовтня 2019 року).

При цьому, як вбачається з акту про прийняття-передачу наданих послуг від 19.01.2022 року (адвокатом Гамрецьким Є.О.), зокрема зазначено:

- підготовка претензії про стягнення заборгованості за несвоєчасне проведення розрахунків за договором поставки № 04/02/21 від 04.02.2021 року - 3 000,00 грн;

- аналіз документів для написання позовної заяви про стягнення заборгованості за несвоєчасне проведення розрахунків за договором поставки № 04/02/21 під 04.02.2021 року. Аналіз судової практики з аналогічних справ - 4 000,00 грн;

- написання позовної заяви про стягнення заборгованості з ТОВ "ЮДАР-М" за несвоєчасне проведення розрахунків за договором поставки № 104/02/21 від 04.02.2021 року - 10 000,00 грн;

- підготовка (копіювання) додатків до позовної заяви та направлення копії позовної заяви з додатками сторонам по справі - 1 500,00 грн;

- проведення розрахунку заборгованості ТОВ "ЮДАР-М" перед ТОВ "ТД "Танір" згідно договору поставки № 04/02/21 від 04.02.2021 року, з урахуванням основної суми боргу, пені, інфляційних втрат та 15% річних - 2 500,00 грн;

- підготовка відповіді на відзив у справі № 902/1083/21 - 4 000,00 грн.

Загальна вартість послуг професійної правничої допомоги наданій у рамках справи становить 25 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України.

Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Відповідно до положень статей 1, 26, 27, 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, за яким, зокрема, клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

У статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд враховує, що відповідачем подано заяву про зменшення витрат на правову допомогу, в якій останній просить зменшити розмір правової допомоги до 2 500,00 грн.

Також, суд враховує, що адвокат участі у судових засіданнях не приймав, представництво обмежено підготовкою позовної заяви та доказів, відповідач у поданому відзиві визнав позовні вимоги та клопотав про мирне вирішення спору.

Крім того, розглянувши акт про прийняття-передачу наданих послуг від 19.01.2022 року, судом розцінюється критично оскільки, пункти акту щодо аналізу документів для написання позовної заяви про стягнення заборгованості за несвоєчасне проведення розрахунків за договором поставки № 04/02/21 під 04.02.2021 року; аналіз судової практики з аналогічних справ вартістю 4 000,00 грн; проведення розрахунку заборгованості ТОВ "ЮДАР-М" перед ТОВ "ТД "Танір" згідно договору поставки № 04/02/21 від 04.02.2021 року, з урахуванням основної суми боргу, пені, інфляційних втрат та 15% річних вартістю 2 500,00 грн, за своєю сутністю охоплюються обсягом робіт з надання правової допомоги у формі складення претензії та позовної заяви.

Аналогічний розрахунок наведено у претензії, яка надсилалась відповідачу, тому повторне оцінення даних робіт є протиправним.

Верховний Суд дотримується позиції, що визначаючи обсяг юридичної та технічної роботи за результатами розгляду відповідного клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу), суд ураховує, чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини (Постанови КГС ВС від 04.12.2018 у справі № 911/3386/17, від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18).

Подібного висновку відносно поглинення окремих послуг правовою допомогою зі складення основних процесуальних документів, а також щодо надмірності решти витрат. висловлено у Постанові КГС ВС від 22.12.2021 у справі № 873/212/21.

Оцінивши подані позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат, виходячи з обставин даної справи, суд керуючись засадою пропорційності, статтями 126, 129 ГПК України, дійшов висновку, що витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Танір" на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом цієї справи підлягають зменшенню та розподілу частково у сумі 18 500,00 грн, які належить стягнути з відповідача.

Судові витрати понесені на професійну правничу допомогу в сумі 6 500,00 грн слід залишити за позивачем.

Витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України, з поверненням позивачу на підставі ч. 1 ст. 130 ГПК України з Державного бюджету України 50% сплаченого судового збору.

Отже, поверненню підлягає 1 848,13 грн (50% - від ціни позовних вимог), з віднесенням на відповідача 1 848,14 грн судових витрат.

Керуючись ст. ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73 ,74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 126, 129, 221, ст. ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 244, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний Дім "Танір" (вих. № 19/01-22/1 від 19.01.2022 року) про розподіл судових витрат понесених на правову допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮДАР-М" (вул. Хмельницьке шосе, 112, м. Вінниця, 21036, код - 41435970) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Танір" (вул. Слобідська, 29, м. Житомир, 10019, код - 38741892) 18 500,00 грн - відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, 1 848,14 грн - витрат зі сплати судового збору.

3. Судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6 500,00 грн - залишити за позивачем.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Танір" (вул. Слобідська, 29, м. Житомир, 10019, код - 38741892) з Державного бюджету України 1 848,13 грн - судових витрат зі сплати судового збору, сплачених згідно платіжного доручення № 1728 від 28.10.2021 року (оригінал якого наявний у матеріалах справи).

5. Засвідчений гербовою печаткою суду примірник даного рішення є підставою для повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Танір" (вул. Слобідська, 29, м. Житомир, 10019, код - 38741892) з Державного бюджету України судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 1 484,14 грн.

6. Видати наказ після набрання додатковим судовим рішенням законної сили.

7. Копію додаткового судового рішення протягом двох днів з дня складання направити учасникам справи в електронній формі на офіційні електронні адреси; за відсутності офіційної електронної адреси - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та засобами електронного зв`язку за наступними електронними адресами: t.d.tanir@gmail.com, gamretskyi.e@ulgroup.com.ua.

Додаткове судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно - західного апеляційного господарського суду.

Повний текст додаткового судового рішення складено 31.01.2022 року.

Суддя Р.В. Міліціанов

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Слобідська, 29, м. Житомир, 10019)

3 - відповідачу (вул. Хмельницьке шосе, 112, м. Вінниця, 21036)