Рішення

від 10.01.2022 по справі 904/6284/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.2022м. ДніпроСправа № 904/6284/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Криворізької міської ради ( 50101, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, пл. Молодіжна,1; ідентифікаційний код 33874388)

до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського,б.1Д; ідентифікаційний код 14360570)

про стягнення 197 585 грн. 46 коп.

Без участі представників сторін.

ПРОЦЕДУРА

Позивач - Криворізька міська рада звернувся до Господарського суду міста Дніпропетровської області з позовною заявою (вх. №5931/21 від 07.07.2021) про стягнення з відповідача - Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" 197 585 грн. 46 коп. - безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:06:185:0001.

Також просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2 270 грн. 00 коп.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач у відзиві на позов (вх. №44267/21 від 13.09.2021) у задоволенні позовних вимог просить суд відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вказаних заперечень посилається на те, що: -08.06.2021 між АТ КБ Приватбанк та Криворізькою міською радою укладено договір оренди земельної ділянки № 2021345;- починаючи з 31.01.2018 та по дату укладення між сторонами договору оренди, АТ КБ ПРИВАТБАНК вживав заходів з належного оформлення користування земельною ділянкою; Банк звертався до Криворізької міської ради з відповідними клопотаннями, розробляв технічну документація та затверджував її у встановленому законом порядку; до укладення договору оренди та його державної реєстрації у відповідача були відсутні підстави для сплати орендної плати.

Пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконання обов`язків щодо доказів.

Таким чином, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень.

Частиною 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Тому суд розглядає справу без призначення судового засідання та виклику сторін за наявними у ній матеріалами і документами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Справа згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розглядалася протягом розумного строку у зв`язку із вжитими в Україні карантинними заходами.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Як вбачається, за умовами договору іпотеки від 31.07.2016, відповідач - Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" став власником нерухомого майна, контейнерної автозаправочної станції, що розташована за адресою: Дніпропетровська області, м. Кривий Ріг, вул. Волгоградська 13. Право власності підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.08.2021. Дата, час державної реєстрації: 19.08.2016 року.

Відповідач листом від 31.01.2018 №Е.19.0.0.0/4-181953 звернувся до Виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради з проханням внести на чергову сесію клопотання про передачу земельної ділянки за адресою: м. Кривий Ріг, вулиця Волгоградська, 13, на якій розміщено нерухоме майно (АЗС) у постійне користування ПАТ КБ "Приватбанк" зі сплатою податку за користування згідно з цільовим призначенням (12.08 Для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій) відповідно до рішення Криворізької міської ради від 12.07.2017 №1862 "Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2018 році".

Як зазначає відповідач відповідь від Виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради він не отримав.

Листом від 04.10.2018 №Е. 18.0.0.0/4-654417 відповідач звернувся до Криворізької міської ради з проханням надати дозвіл на отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку зі сплатою податку згідно з цільовим призначенням за адресою: м. Кривий Ріг, вулиця Волгоградська, 13, на якій розміщено нерухоме майно (АЗС), кадастровий номер 1211000000:06:185:0001, цільове призначення 12.08 "Для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій" та припинити право оренди попереднього орендаря.

Рішенням Криворізької міської ради від 28.11.2018 №3250 "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) для подальшого надання їх у власність і користування та згоди на відновлення меж земельних ділянок" надано Акціонерному товариству Комерційному банку Приватбанк дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) для подальшого надання їх у власність і користування без зміни цільового призначення.

Клопотанням від 15.04.2019 відповідач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю Геохора Плюс з проханням розробити технічну документацію щодо встановлення (відновлення) технічних меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Як вбачається у 2019 році відповідачу Товариством з обмеженою відповідальністю Геохора Плюс виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для розміщення контейнерної автозаправної станції за адресою: вул. Волгоградська, 13, Саксаганський район, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область (а.с. 119-140).

Рішенням Криворізької міської ради від 26.06.2019 №3911 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки 0,1340га на вул. Вологодській, 13 у Саксаганському районі (кадастровий номер 1211000000:06:185:0001) для розміщення контейнерної автозаправної станції.

В подальшому рішенням Криворізької міської ради від 28.04.2021 №466 "Про надання в оренду земельних ділянок, на яких розташовані будівлі або споруди, що перебувають в власності заявників (користувачів) відповідачу надано в оренду земельну ділянку площею 0,1340 га по вул. Вологодській, 13 у Саксаганському району кад. №1211000000:06:185:0001 строком на 1 рік.

08.06.2021 між позивачем - Криворізькою міською радою, як орендодавцем, та відповідачем - Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк", як орендарем, було укладено договір №2021345 оренди земельної ділянки (надалі - Договір).

Таким чином, позивач вважає, що відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:06:185:0001, який без достатньої правової підстави, за рахунок Криворізької міської ради зберіг у себе кошти у розмірі 197 585 грн. 46 коп., які мав заплатити за користування нею на рівні орендної плати за період з 02.04.2018 по 08.06.2021, та зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки (позивачу) на підставі частини першої статті 1212 Цивільного Кодексу України.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

У відповідності до частини першої статті 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Стаття 14 Цивільного кодексу України також визначає, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Зі змісту глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України та положень статті 1212 Цивільного кодексу України випливає, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 (провадження №12-182гс18) та від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17 (провадження № 14-32цс19).

Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника земельної ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Такі висновки зроблені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 04.12.2019 в справі №917/1739/17, від 23.05.2018 в справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 в справі №922/3412/17.

Згідно з пунктом 289.1 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Базою оподаткування землі в Україні є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого Податковим кодексом України, та площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено (пп.пп. 271.1.1, 271.1.2 п. 271.1 ст. 271 Податкового кодексу України).

Підпунктом 14.1.125 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України унормовано, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

За статтею 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (ст.20 Закону України "Про оцінку земель").

У відповідності до статті 23 цього ж Закону технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Так, рішенням Криворізької міської ради від 24.06.2015 №3728 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу", яке набрало чинності 01.01.2016, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу, яка, у тому числі, містить середню (базову) вартість 1 кв.м. земель міста станом на 01.01.2014 у розмірі 270 грн. 60 коп.

В силу статті 143 Конституції України, статті 12 Податкового кодексу України, частини першої статті 69 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Криворізька міська рада наділена повноваженнями самостійно встановлювати місцеві податки та збори у порядку, визначеному Податковим кодексом України, чим забезпечується реалізація принципу правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності місцевого самоврядування, під яким розуміється право територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

До місцевих податків, зокрема, належить податок на майно, до складу якого входить плата за землю - обов`язковий платіж, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (стаття 10, підпункт 14.1.147. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

За умовами підпунктів 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5. статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Рішенням Криворізької міської ради від 12.07.2017 №1862 Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2018 році встановлено ставки земельного податку та розмір орендної плати за землю в залежності від цільового призначення земельної ділянки згідно Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої Наказом Державного комітету України із земельнихресурсів від 23.07.2010 №548 (додаток 1 до рішення), та яке набрало чинності з01.01.2018 (а.с.36-41).

За даними витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку віл 05.05.2021 №576843, цільове призначення земельної ділянки, що використовується відповідачем за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Волгоградська, 13, кадастровий номер" 1211000000:06:185:0001 віднесено до секції 12.08 для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій, що відповідає розміру ставки орендної плати - 0,9% від нормативної грошової оцінки земель міста (а.с.40).

Рішенням Криворізької міської ради від 27.06.2018 №2816 "Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2019 році" встановлено, у тому числі, ставки земельного податку та розмір орендної плати за землю в залежності від цільового призначення земельної ділянки згідно Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548 (додаток 1 до рішення), та яке набрало чинності з 01.01.2019, ставка орендної плати для тієї ж секції 12.08 залишена незмінною - 0,9% від нормативної грошової оцінки земель міста (а.с.42-47).

26.06.2019 Криворізькою міською радою прийнято рішення №3897 "Про встановлення ставок плати за землю та пільг щодо земельного податку на території м. Кривого Рогу у 2020 році", яке набрало чинності з 01.01.2020, в якому ставка орендної плати для тієї ж секції 12.08 встановлена - 2,5% від нормативної грошової оцінки земель міста (а.с.48-53).

В подальшому рішенням Криворізької міської ради від 30.06.2020 №4799 "Про встановлення ставок плати за землю та пільг із земельного податку на території м. Кривого Рогу у 2021 році" встановлено ставки плати за землю та пільги із земельного податку на території м. Кривого Рогу на 2021 рік, яке набрало чинності з 01.01.2021, в якому ставка орендної плати для тієї ж секції 12.08 залишилася незмінною - 2,5% від нормативної грошової оцінки земель міста (а.с.54-59).

Пунктом 10 Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 №220, обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

За приписами статті 20 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Згідно з пунктами 289.1, 289.2 статті 289 Податкового кодексу України управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 1 січня поточного року. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, яка є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, на виконання пункту 289.3 статті 289 Податкового кодексу України, на своєму офіційному сайті публікує коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель за попередні роки, згідно яких для земель населених пунктів вони становлять: 2016 рік - 1,06, 2017 рік - 1,0, 2018 рік - 1,0, 2019 рік - 1,0, 2020 рік - 1,0.

Розмір річної орендної плати за земельні ділянки вираховується на підставі даних витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, помножених на значення ставки орендної плати, розмір якої визначається відповідним рішенням Криворізької міської ради. Місячний розмір орендної плати визначається шляхом ділення річної орендної плати на 12, що відповідає кількості місяців у році.

Згідно розрахунку позивача за період з 02.04.2018 до 31.12.2019 збережені без достатньої правової підстави кошти складають:

3 821 974,80 грн. х 0,9 % = 34 397 грн. 77 коп. - орендна плата за рік, де:

3 821 974,80 грн. - нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з витягом технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 05.05.2021 №576843;

0,9% - річний розмір орендної плати за землю від нормативної грошової оці земель міста згідно з рішень Криворізької міської ради від 12.07.2017 №1862, 27.06.2018 №2816.

34 397,77 грн.: 12 місяців = 2 866,4808 грн. - орендна плата за 1 календарний місяць.

2 866,4808 грн. х 20 місяців = 57 329,62 грн. - орендна плата за період з 01.05.2018 до 31.12.2019.

Денний розмір орендної плати визначається шляхом ділення місячного розміру кількість днів у місяці, то за період з 02.04.2018 до 30.04.2018 сплаті підлягає 2 770 грн. 9 3коп. (2 866,4808 грн. : 30 днів х 29 днів = 2 770 грн. 93 коп.)

Всього за період з 02.04.2018 до 31.12.19 відповідачем збережено у себе без достатньої правової підстави кошти користування вищевказаною земельною ділянкою в сумі 60 100 грн. 55 коп., з яких:

за період з 02.04.2018 до 30.04.2018 - 2 770 грн. 93 коп.;

за період з 01.05.2018 до 31.12.2019 - 57 329 грн.62 коп.

Згідно розрахунку позивача за період з 01.01.2020 до 08.06.2021 збережені без достатньої правової підстави коштів складають:

3 821 974 грн. 80 коп. х 2,5 % = 95 549 грн. 37 коп. - орендна плата за рік, де:

3 821 974 грн. 80 коп. - нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з витягом технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 05.05.20 №576843;

2,5% - річний розмір орендної плати за землю від нормативної грошової оцінки земель міста згідно з рішень Криворізької міської ради від 26.06.2019 №3897 та від 30.06.2020 №4799.

95 549 грн. 37 коп. : 12 місяців = 7 962,4475 грн. - орендна плата за 1 календарний місяць.

7 962,4475 грн. х 17місяців = 135 361 грн. 59 коп.

Денний розмір орендної плати визначається шляхом ділення місячного розміру кількість днів у місяці, то за період з 01.06.2021 до 08.06.2021 сплаті підлягає 2 123грн.32 коп. (7 962,4475 грн. : 30 днів х 8 днів = 2 123,32 грн.)

Всього за період з 01.01.2020 до 08.06.2020 відповідачем збережено у себе без достатньої правової підстави кошти з користування вищевказаною земельною ділянкою в сумі 137 484грн.91 коп., з яких:

за період з 01.01.2020 до 31.05.2021- 135 361 грн. 59 коп.;

за період з 01.06.2021 до 08.06.2021 - 2 123 грн. 32 коп.

При цьому суд зазначає, що позивачем не враховано, що договір оренди земельної ділянки №2021345 було укладено з відповідачем 08.06.2021.

Згідно з пунктом 42 Договору цей договір вважається укладеним з дати його підписання сторонами та набирає чинності з моменту його державної реєстрації згідно діючого законодавства.

Згідно інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна державна реєстрація нерухомого майна станом на 17.06.2021 державна реєстрація об`єкта нерухомого майна за кадастровим номером 12110000000:06:185:0001 відбулась 08.06.2021. Отже, станом на 08.06.2021 вже діяв договір оренди земельної ділянки №2021345. Тому підстави для нарахування позивачем за 08.06.2021 відсутні.

За розрахунком суду, кошти з користування вищевказаною земельною ділянкою за період 01.06.2021 до 07.06.2021 складають 1 857 грн. 90 коп. (7 962,4475 грн.: 30 днів х 7 днів).

Таким чином, за період з 02.04.2018 до 07.06.2021 за відповідачем збережено без достатньої правової підстави кошти у розмірі 197 320 грн. 04 коп. - орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,1340 га, з кадастровим номером 1211000000:06:185:0001, яка знаходиться на вулиці Волгоградська, 13, у Саксаганському районі м. Кривого Рогу.

ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ СТРОКУ ПОЗОВНОЇ ДАВНОСТІ

Застосування позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства", 22.10.1996, заяви № 22083/93, № 22095/93; пункт 570 рішення у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії", 20.09.2011).

Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п`ятої статті 267 Цивільного кодексу України позивач має право отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності.

При цьому саме на позивача покладено обов`язок доказування тієї обставини, що строк було пропущено з поважних причин, що випливає із загального правила, встановленого статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести відсутність об`єктивних перешкод для вчасного звернення позивача із вимогою про захист порушеного права.

Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, що викладена в пункті 23.6 постанови від 30.01.2019 у справі № 706/1272/14-ц (провадження № 14-456цс18) та в пунктах 61, 62 постанови від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19).

Стаття 15 Цивільного кодексу України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі статтею 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Отже, позовна давність пов`язується із судовим захистом суб`єктивного права особи в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Якщо упродовж установлених законом строків особа не подає до суду відповідного позову, то за загальним правилом ця особа втрачає право на позов у розумінні можливості в судовому порядку здійснити належне їй цивільне майнове право. Тобто, сплив позовної давності позбавляє цивільне суб`єктивне право здатності до примусового виконання проти волі зобов`язаної особи.

Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Відповідач просить суд про застосування строків позовної давності щодо стягнення безпідставно збережених коштів.

Відповідно до статті 264 Цивільного Кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Пред`явлення позову до суду - це реалізація заявником права на звернення до суду. Саме з цією процесуальною дією пов`язується початок процесу у справі.

Перебіг позовної давності шляхом пред`явлення позову може перериватися в разі звернення позивача (заявника) до суду, в тому числі й направлення позовної заяви поштою, здійсненого з додержанням вимог процесуального законодавства. Якщо суд у прийнятті позовної заяви відмовив або повернув її, то перебіг позовної давності не переривається. Не перериває перебігу такого строку й подання позову з недодержанням правил підвідомчості, а також з іншим предметом спору та з іншими матеріально-правовими підставами.

Судом встановлено, що позивачем не надано доказів переривання перебігу позовної давності.

Позивач звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до відповідача - 07.07.2021 про стягнення безпідставно збережених коштів за період з 02.04.2018 по 07.06.2021, тобто поза межами строку позовної давності є період з 02.04.2021 по 06.07.2021.

За таких обставин, до стягнення підлягають кошти у розмірі 188 261 грн. 35 коп. за період з 07.07.2018 по 07.06.2021, які відповідачем збережено без достатньої правової підстави у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,1340 га, з кадастровим номером 1211000000:06:185:0001, яка знаходиться на вулиці Волгоградська, 13, у Саксаганському районі м. Кривого Рогу згідно наступного розрахунку:

за період з 07.07.2018 до 31.12.2019 в сумі 51 041 грн. 85 коп.;

за період з 01.01.2020 до 07.06.2021 в сумі 137 219 грн. 50 коп.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 2 823 грн. 92 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Криворізької міської ради (50101, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, пл. Молодіжна,1; ідентифікаційний код 33874388) до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"( 01001, м. Київ, вул. Грушевського,б.1Д; ідентифікаційний код 14360570) про стягнення 197 585 грн. 46 коп. задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"( 01001, м. Київ, вул. Грушевського,б.1Д; ідентифікаційний код 14360570) на користь Криворізької міської ради (50101, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, пл. Молодіжна,1; ідентифікаційний код 33874388) 188 261 (сто вісімдесят вісім тисяч двісті шістдесят одна) грн. 35 коп. - безпідставно збережених коштів та 2 823 (дві тисячі вісімсот двадцять три) грн. 92 коп. - витрат по сплаті судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

"13" січня 2022 року