Рішення

від 20.01.2022 по справі 905/2224/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.01.2022 Справа №905/2224/21

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи

за позовною заявою: Акціонерного товариства «Українська залізниця» м.Київ в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» , м.Лиман, Донецька область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю КАРРО ТРАНС , м.Маріуполь, Донецька область

про стягнення штрафу в сумі 231470,00грн.

без виклику представників сторін

Суть справи:

Позивач, Акціонерне товариство «Українська залізниця» м.Київ в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» , м.Лиман, Донецька область, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю КАРРО ТРАНС , м.Маріуполь, Донецька область про стягнення штрафу в сумі 231470,00грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неправильне зазначення відповідачем у накладній №35266964 маси вантажу у вагоні №67672501, про що було складено комерційний акт №486202/270 від 28.04.2021.

Ухвалою від 13.12.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції.

Згідно з положеннями статті 248 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України), суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений судом строк (протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі) не скористався, заперечень проти розгляду справи у спрощеному позовному провадженні та будь-яких заяв (клопотань) щодо продовження або поновлення процесуальних строків, в тому числі на подання відзиву, до суду не надходило.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі, надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення на його адресу вказані у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернута до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою .

Згідно з частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) днем вручення судового рішення є, в тому числі, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

Суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Також, суд зазначає, що ТОВ КАРРО ТРАНС не внесено змін щодо своїх відомостей про реєстрацію (місцезнаходження).

Водночас, законодавство України, в тому числі ГПК України, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним зареєстрованим місцезнаходженням) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження фізичної особи-підприємця/юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю фізичну особу-підприємця/юридичну особу.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвал суду у даній справі відповідачем та повернення їх копій до суду з відповідною відміткою є наслідком діяння (бездіяльності) відповідача щодо їх належного отримання, тобто його власною волею.

Крім того, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку суду, а тому не може свідчити про неправомірність його дій (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Згідно із частиною 9 статті 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частині 2 статті 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною 3 статті 252 ГПК України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 ГПК України, зважаючи на наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

встановив :

21.04.2021 вантажовідправником, Товариством з обмеженою відповідальністю КАРРО ТРАНС за залізничною накладною №35266964 зі станції Тересва Львівської залізниці на станцію Сартана Донецької залізниці було відправлено вагон №67672501 з вантажем - лом чорних металів не поіменоване в алфавіті, вантажоодержувачу ПрАТ МК Азовсталь .

У накладній вантажовідправником зазначено, що вантаж розміщено і закріплено згідно з п.1.5.17, 1.17,5 гл.3 Додатку 3 до СМГС, навалом.

При оформлені залізничної накладної №35266964 у вагоні №67672501 відповідачем вказано масу вантажу - 66400 кг.

Як свідчить розділ 26 залізничних накладних маса вантажу визначена відправником на автомобільних вагах, заводський номер №17558.

Правильність внесених відомостей до вищезазначених накладних підтверджена відміткою представника відправника.

На станції відправлення вантаж прийнятий до перевезення без зауважень, про що свідчить відмітка працівника станції відправлення. Відповідні відмітки про наявність зауважень відсутні.

Відповідно до матеріалів справи, при прибутті вагону №67672501 з вантажем на станції Волноваха донецької залізниці було здійснено перевірку маси вантажу, за наслідками якої було виявлено, що маса у даному вагоні не відповідає масі, вказаній відправником у накладній №35266964, про що складено акт загальної форми №10998.

Відповідно до акту загальної форми №10998 від 27.04.2021 станції Волноваха Донецької залізниці у вагоні №67672501 виявлено підозру недостачі вантажу, вантаж відчеплено для перевірки, за результатами якої встановлено, що вагон завантажений менше документа на 10200кг.

Як зазначає позивач невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена у накладній №35266964, засвідчено комерційним актом №486202/270, складеним 28.04.2021 на станції Волноваха Донецької залізниці.

В комерційному акті №486202/270 зазначено, що на підставі акту загальної форми №10998 від 27.07.2021 станції Волноваха Донецької залізниці проведено контрольне комісійне зважування вантажу на справних 150-тонних тензометричних вагах станції Волноваха, повірених 15.03.2021, з повною зупинкою і розчепленням вагона. У вагоні №67672501 значиться тара 23200 кг, нетто 66400 кг. Фактично виявилося брутто 79400 кг, тара з документа 23200 кг, нетто 56200 кг, що менше документа на 10200 кг. Навантаження на рівні бортів та вище рівня бортів на 20-30см, вантаж пакетований, пакети великогабаритні, не марковане, у документах маркування вказано, виїмок та поглиблень немає. Вагон бездвірний, розвантажувальні люка зачинені на запірний пристрій, укручені дротом. Вагон технічно справний. Вагон прибув у супроводі стрілка Городецький. Контрольне комісійне зважування проведено агентом комерційним ОСОБА_1 в присутності ДСЗ ОСОБА_2 , стрілка Волноваського СК Пугачьов - 28.04.2021. З моменту прибуття і до відправлення вагон знаходився під охороною. Посада начальника вантажного району (двору) за штатним розкладом відсутня.

Вказані обставини щодо невідповідності зазначених відповідачем даних маси вантажу стали підставою для нарахування штрафу та звернення позивача з даним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію вказаним обставинам, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 909 ЦК України та частини першої статті 307 ГК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з частиною другою статті 908 ЦК України та частини п`ятої статті 307 ГК України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статут залізниць України визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (стаття 2 Статуту). На підставі Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов`язковими для всіх юридичних осіб (стаття 5 Статуту).

Частиною третьою статті 909 Цивільного кодексу України встановлено, що укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Відповідно до статі 6 Статуту залізниць України накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформленим відповідно до Статуту та правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.

Згідно із статтею 22 Статуту залізниць України за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов`язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов`язується сплатити за перевезення встановлену плату.

Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом. Під час перевезення масових вантажів у випадках, передбачених Правилами, допускається оформлення однієї накладної (комплекту перевізних документів) на перевезення цілого маршруту або групи вагонів чи комплекту контейнерів (стаття 23 Статуту залізниць України).

Відповідно до пункту 2.1 Правил оформлення перевізних документів відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил. У разі пред`явлення вантажу до перевезення навалом, насипом або наливом у графу 20 Найменування вантажу вноситься відмітка навалом , насипом або наливом .

У додатку 3 до цих Правил встановлено, що графа маса вантажу, визначена відправником заповнюється, якщо маса вантажу визначена відправником. Вказуються маса у кілограмах брутто вантажу, загальна маса відправки (прописом); у графі спосіб визначення маси зазначається спосіб визначення маси вантажу (на вагах, за стандартом, за трафаретом, за обміром, за розрахунками, умовно), тип ваг (товарні, вагонні, елеваторні тощо), їх вантажопідйомність та ким було визначено масу вантажу (залізницею/відправником); у графі ким завантажено вантаж у вагон (контейнер) зазначається: відправником або залізницею; у графі правильність внесених відомостей підтверджую представник відправника засвідчує правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. В електронній накладній накладається електронний цифровий підпис відправника.

Пунктом 2.3 Правил оформлення перевізних документів визначено, що представник відправника у графі 55 накладної Правильність внесених відомостей підтверджую вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. Представник відправника повинен мати довіреність на оформлення перевезення.

Відповідно до пункту 5.5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому, відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Правильність внесених до пункту 55 залізничної накладної №35266964 відомостей, як це передбачено пунктом 2.3 Правил оформлення перевізних документів, щодо маси вантажу у вагоні №67672501, своїм електронним цифровим підписом підтвердив представник відправника - Аркатов В.І. Згідно із статтею 52 Статуту залізниць України залізниця зобов`язана, на вимогу вантажоотримувача перевірити масу, кількість місць і стан вантажу.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній. Зазначена норма встановлює чіткі вимоги до відправника щодо оформлення вантажу, покликана забезпечити дисциплінованість учасників господарських відносин та визначає критерії обґрунтованості в подальшому будь-яких претензій залізниці до учасників господарських відносин (відправника та одержувача).

Згідно із статтею 105 Статуту залізниць України залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

Частиною 1 статтею 26 Закону України Про залізничний транспорт передбачено, що обставини, які можуть слугувати підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів засвідчуються актами.

З наведеними вище приписами кореспондуються положення статті 129 Статуту залізниць України, якими визначено, що обставини, які можуть бути підставою для застосування матеріальної відповідальності за порушення, допущені під час перевезення вантажів залізницею, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення, зокрема, таких обставин: невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Залізниця зобов`язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

За змістом вищенаведених положень залізничні перевезення оформляються накладною як обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, що укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача та супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення. Законодавцем встановлено матеріальну відповідальність вантажовідправника за пред`явлення до перевезення вантажу з неправильним зазначенням його маси у накладній та її невідповідності фактичній масі вантажу, який надійшов до станції призначення, у вигляді штрафу в розмірі п`ятикратної провізної плати за все перевезення.

Отже, допустимими доказами неправильного зазначення у накладній маси вантажу, відправленого вантажовідправником залізницею до станції призначення для отримання вантажоодержувачем, у розумінні частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, є належно складені працівниками залізниці комерційні акти за наслідком контрольного зважування вантажу, який було здано до перевезення залізницею.

Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/2339/17.

Як встановлено судом, при прибутті на станцію Волноваха Донецької залізниці було здійснено перевірку маси вантажу у вагоні №67672501 на справних 150-тонних тензометричних вагах станції Волноваха, повірених 15.03.2021, під час якої було виявлено невідповідність фактичної маси вантажу у вищезазначених вагоні з масою вантажу, яка зазначена вантажовідправником у накладній №35266964. У зв`язку з цим складено комерційний акт №486202/270 від 28.04.2021, у якому зазначено, що на підставі акту загальної форми №10998 від 27.04.2021 проведено контрольне зважування вагону №67672501.

Відповідно до пункту 10 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, зі змінами, внесеними відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 №138, передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Отже, пунктом 10 Правил складання актів на виконання статті 29 Статуту залізниць України визначено імперативно частину суб`єктного складу працівників залізниці, які є уповноваженими особами на підписання комерційних актів: начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також передбачено можливість участі в складенні комерційного акта одержувача вантажу, якщо він брав участь у перевірці, або інших працівників залізниці.

Дана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.06.2018 у справі №910/3930/17 та від 18.06.2018 у справі №910/11397/17, від 23.11.2018 у справі №916/2450/17, від 21.08.2019 у справі №905/2360/18.

Відповідно до частин 1, 3 статті 64 та частини 3 статті 65 Господарського кодексу України передбачено, що підприємство, як організаційна форма господарювання, може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо) та самостійно визначає свою організаційну структуру, чисельність працівників та штатний розпис. Керівництво підприємством здійснюється його керівником, який призначається (обирається) власником (власниками) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядову раду такого підприємства (у разі її утворення) та відповідно до статуту є посадовою особою цього підприємства з правом розподілу обов`язків між працівниками підприємства.

Отже, якщо в штаті структурного підрозділу залізниці не передбачено посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), то на підставі наказу начальника такого підрозділу залізниці чи відповідно до робочої (посадової) інструкції іншого працівника залізниці має бути уповноважено на підписання від імені залізниці комерційних актів для забезпечення вимоги щодо їх оформлення за підписом трьох осіб, перелік яких визначено пунктом 10 Правил складання актів, і такими доказами можуть підтверджуватися повноваження осіб на підписання комерційного акта.

Дану правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 23.11.2018 у справі №916/2450/17, від 21.05.2018 у справі №916/2001/17, від 23.06.2018 у справі №916/1993/17.

Комерційний акт №486202/270 від 28.04.2021 складено та підписано начальником станції ДСЗ Довгопольською Г.В., інженером Годлевською О.О., агентом комерційним Годлевською А.М. (працівник станції, яка особисто здійснювала перевірку).

Суд зазначає, що начальник станції та його заступник мають повноваження на підписання комерційних актів в силу прямої вказівки в пункту 10 Правил складання актів.

Згідно з наказом начальника структурного підрозділу Станція Волноваха №-94 від 28.01.2021 призначено відповідальних осіб, які мають право підпису в комерційних актах, складених на станції Волноваха згідно Статуту Залізниць України, а саме:

п.1 - призначити відповідальною особою за складання комерційних актів інженера станції ОСОБА_3

п.2. - начальник станції ОСОБА_4 , головний інженер Бубликов А.М., заступник начальника станції (з комерційної та вантажної роботи) Довгопольська Г.В., заступник начальника станції (з оперативної роботи) Шалімов С.С.;

- за відсутності в штатному розписі станції Волноваха штатної одиниці - начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) інженера станції Волноваха Годлевську О.О.;

- змінних агентів комерційних станції Волноваха.

п.3 - за відсутності будь-кого з призначених працівників їх обов`язки покладаються на працівників, які їх заміщують.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що комерційні акти підписано уповноваженими працівниками залізниці в порядку пункту 10 Правил складання актів та вважаються такими, що складені з дотриманням вимог чинного законодавства України.

Зважування маси вантажу у вагоні на станції Волноваха Донецької залізниці здійснювалось на справних 150-тонних тензометричних вагах станції Волноваха, повірених 15.03.2021.

Пунктом 12 Правил складання актів встановлено, якщо при перевірці вантажу, який прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі Є комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено . Така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у пункті 10 цих Правил. Цей акт видається одержувачу на його вимогу, а копія його залишається на станції. Новий акт у цьому разі не складається. При невідповідності відомостей, указаних в акті попутної станції, фактичним даним, що виявились під час перевірки вантажу, багажу або вантажобагажу, складається новий комерційний акт.

Комерційний акт попутної станції Волноваха Донецької залізниці №486202/270 від 28.04.2021 зареєстровано на станції призначення Сартана Донецької залізниці під №486202/270/295, відповідно до пункту 62 Інструкції з ведення станційної комерційної звітності, затвердженої наказом Укрзалізниці №147-Ц від 04.06.2003.

Враховуючи положення пункту 12 Правил складання актів, станцією призначення Сартана Донецької залізниці в розділі Є комерційного акту №486202/270/295 зроблено відмітку Під час перевірки вантажу різниці проти комерційного акта не виявлено .

Таким чином комерційний акт №486202/270/295 за своєю формою та змістом відповідає вимогам Статуту залізниць України та Правилам складання актів, а тому приймається судом в якості належного доказу на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеної у накладній, фактичній масі вантажу.

Згідно із статтею 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Відповідно до статті 122 Статуту залізниць України встановлено, що за неправильно зазначені у накладній масу , кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Статтею 118 Статуту залізниць України за пред`явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

У накладній №35266964 зазначено, що провізна плата за вагон зі станції Тересва Львівської залізниці до станції Сартана Донецької залізниці у вагоні №67672501 становить 46294,00грн.

Отже, штраф (п`ятикратний розмір провізної плати) становить 231470,00грн. (46294,00 х 5 х 1 вагон).

Судом встановлено, що розрахунок суми штрафу є арифметично вірним, та відповідає статтям 118, 122 Статуту залізниць України.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем порушені вищевказані вимоги Статуту залізниць України, тому позовні вимоги про стягнення штрафу за неправильно зазначену у накладних масу вантажу у розмірі 231470,00грн. є обґрунтованими.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України оплата судових витрат покладається на відповідача.

Керуючись статтями 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 165, 236-238, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Українська залізниця» , м.Київ в особі регіональної філії «Донецька залізниця» , м.Лиман, Донецька область до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю КАРРО ТРАНС , м.Маріуполь, Донецька область про стягнення штрафу у розмірі 231470,00грн., задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю КАРРО ТРАНС (87506, Донецька обл., місто Маріуполь, бульвар Шевченка, будинок 234/147, квартира 78, код ЄДРПОУ 43463108) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, місто Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (84404, Донецька обл., місто Лиман, вул.Привокзальна, 22, код ЄДРПОУ 40150216) суму штрафу у розмірі 231470,00грн. та витрати по оплаті судового збору в сумі 2270,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно із статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.

Рішення складено та підписано 20.01.2022.

Суддя М.О. Лейба