Ухвала

від 18.01.2022 по справі 907/690/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"18" січня 2022 р. м. Ужгород Справа № 907/690/20

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали заяви (Вх. № 02.3.1-02/2951/21 від 20.04.2021) Товариства з обмеженою відповідальністю «Успіх» про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоресурс Транс» , с. Бедевля Тячівського району

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Успіх» , с. Руська Мокра Тячівського району

про стягнення 497 623,31 грн

Секретар судового засідання - Корольчук М.М.

Сторони не з`явились

ВСТАНОВИВ:

Позивач заявив позов до Товариства з обмеженою відповідальністю Успіх про стягнення суми 497 623,31 грн, яка складається з 433 023,56 грн боргу за поставлений на виконання Договору № 02 на постачання нафтопродуктів від 16.10.2018 товар, 42 069,03 грн пені за прострочення платежу, 12061,64 грн втрат від інфляції та 10469,08 грн 3 % річних. Позов заявлено з посиланням на ст. ст. 11, 530, 526, 611, 625, 692 Цивільний кодекс України, ст. ст. 175, 179, 193, 230-232, 265 ГК України.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 21.12.2020 позовні вимоги були задоволені частково.

На виконання вказаного рішення господарським судом 18.01.2021 видано відповідний наказ.

В подальшому, на виконання ухвали Західного апеляційного господарського суду від 04.03.2021 по справі №907/690/20 у зв`язку з надходженням апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Успіх на рішення Господарського суду Закарпатської області від 21.12.2020 у справі №907/690/20 матеріали справи №907/690/20 були надіслані до суду апеляційної інстанції (супровідний лист від 11.03.2021 № 01-16/48/21).

На адресу суду 20.04.2021 надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Успіх про визнання наказу від 18.01.2021 № 9207/690/21 таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 21.04.2021 постановлено відкласти вирішення питання про прийняття заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Успіх б/н б/д (Вх. № 02.3.1-02/2951/21 від 20.04.2021) про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню до повернення матеріалів справи до Господарського суду Закарпатської області з суду вищої інстанції.

29.09.2021 постановою Західного апеляційного господарського суду рішення Господарського Закарпатської області від 21 грудня 2020 року у справі №907/690/20 залишено без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Успіх без задоволення.

Заява відповідача обґрунтована тим, що за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Успіх ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 30.03.2021 поновлено строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Закарпатської області від 21.12.2020 у справі №907/690/20, відкрито апеляційне провадження у справі. Тобто, рішення суду першої інстанції, на підставі якого було видано судовий наказ не набуло законної сили, оскільки про його існування ТОВ Успіх не знало.

Пунктом 3 вищезазначеної ухвали Західного апеляційного господарського суду зупинено дію рішення господарського суду Закарпатської області від 21.12.2020 у справі №907/690/20 до завершення апеляційного провадження. У зв`язку з наведеним, та тою обставиною, що акти взаєморозрахунків, які були надані суду позивачем є неналежно оформленими, а лише містять дані тільки зі сторони позивача, відповідач вбачає наявність підстав визнати таким, що не підлягає виконанню судовий наказ господарського суду Закарпатської області від 18.01.2021 у справі №907/690/20.

До суду від представника Позивача надійшли письмові пояснення від 06.12.2021 року щодо заяви про визнання таким, що не підлягає виконанню судового наказу, де зазначає, що обставини на які посилається відповідач необґрунтованими та просить відмовити у задоволенні заяви.

Розглянувши матеріали заяви про визнання таким, що не підлягає виконанню судового наказу та перевіривши обставини, на які посилається заявник, суд зазначає про наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з положеннями статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

У пункті 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 N 11-рп/2012).

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, і згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19.03.97).

Водночас, оскільки п. 1 ст. 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Стгеесе), від 19.03.97; у справі "Бурдов проти Росії" (Buurdov v. Russia) від 07.05.2002; у справі "Ясюнієне проти Литви" (Jasiniene v. Lithuania) від 06.03.2003).

У справі "Кайсин проти України" (Kaysin and Others v.Ukraine) Європейський Суд з прав людини наголосив, що правосуддя було б ілюзорним, як би внутрішній правопорядок держави дозволяв невиконання остаточного й обов`язкового рішення суду стосовно однієї з сторін.

Відповідно до ст. 18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно зі ст. 328 ГПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Відповідно до ч. ч. 5,6 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. У разі проголошення у судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин рішення суд повідомляє, коли буде складено повне рішення.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Таким чином, оскільки 20-ти денний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Закарпатської області від 21 грудня 2020 року у справі № 906/690/20 закінчився та в межах якого апеляційну скаргу подано не було, 18.01.2021 господарським судом Закарпатської області видано наказ на примусове виконання рішення.

Разом з тим, 01.03.2021 безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ТОВ Успіх на рішення Господарського суду Закарпатської області від 21 грудня 2020 року у справі №906/690/20.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 01.03.2021 витребувано у Господарського суду Закарпатської області матеріали справи,

30.01.2021 року ухвалою Західного апеляційного господарського суду на підставі клопотання апелянта Західним апеляційним господарським судом про поновлення строку апеляційного оскарження пропущений строк на апеляційне оскарження було поновлено. Відкрито апеляційне провадження у справі. Зупинено дію рішення Господарського суду Закарпатської області від 21.12.2020.

20.04.2021 до суду надійшла заява ТОВ Успіх , в якій просить визнати таким, що не підлягає виконанню наказ від 18.01.2021 у справі № 907/690/20, так як за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Успіх ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 30.03.2021 поновлено строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Закарпатської області від 21.12.2020 у справі №907/690/20, відкрито апеляційне провадження у справі. Тобто, рішення суду першої інстанції, на підставі якого було видано судовий наказ не набуло законної сили, оскільки про його існування ТОВ Успіх не знало. Посилається на положення ст. 328 ГПК України, зазначає, що скористався правом на апеляційне оскарження.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження".

Наслідком визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, відповідно до пункту 5 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" є закінчення виконавчого провадження.

Підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом наказу, зокрема: видача наказу за рішенням, яке не набрало законної сили; помилкової видачі наказу, якщо вже після видачі наказу у справі рішення суду було скасоване; видачі наказу двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу наказу вже після видачі його дубліката; пред`явлення наказу до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього наказу до виконання.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.01.2018 у справі N 755/15479/15-ц.

Однак суд зазначає, що жодної з підстав у даній справі для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, не встановлено.

Суд наголошує, що оскільки на момент видачі наказу 18.01.2021 у господарського суду не було відомостей про оскарження рішення Господарського суду Закарпатської області від 21 грудня 2020 року у справі № 907/690/20, а рішення набрало законної сили.

А отже, в силу 326 Господарського процесуального кодексу України є обов`язковим на всій території України, і підлягало виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" і на виконання якого судом мав бути виданий відповідний виконавчий документ, тобто наказ.

Керуючись вказаним, з огляду на приписи ст. 327 Господарського процесуального кодексу України та п. п. 19.1 п. 19 Перехідних положень розділу XI Господарського процесуального кодексу України, Господарським судом Закарпатської області було видано наказ у даній справі 18.01.2021, враховуючи правила обчислення процесуальних строків, встановлені главою 6 розділу І ГПК України.

Суд звертає увагу на те, що в момент видачі наказу відомості щодо наявності апеляційної скарги або поновлення строку на апеляційне оскарження у суду були відсутні.

Заявником не подано належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 76-77 Господарського процесуального кодексу України, що відповідний наказ було видано помилково або за відсутності обов`язку боржника повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою. Нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено права суду першої інстанції не видавати виконавчий документ на виконання рішення, яке набрало законної сили.

Однак, у зв`язку з надходженням 01.03.2021 безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду апеляційної скарги ТОВ Успіх , ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.03.2021 дію рішення Господарського суду Закарпатської області від 21.12.2020 було зупинено.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про наявність підстав видачі наказу Господарського суду Закарпатської області від 18.01.2021 у справі № 907/690/20, оскільки, рішення Господарського суду Закарпатської області від 21 грудня 2020 року у справі №907/690/20 набрало законної сили та було в подальшому зупинено його дію.

Відтак, підстави для виконання цього наказу не відпали, а оспорюваний наказ було видано з вірним застосуванням процесуальних норм чинного законодавства України.

Суд також вважає за необхідно зазначити, у даному випадку доводи ТОВ Успіх (заявника) про визнання спірного наказу суду таким, що не підлягає виконанню, зводяться до перегляду самого судового рішення у цій справі, яке набрало законної сили, аргументи заявника також зводяться до перегляду самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, а також дослідження доказів (актів звірок взаєморозрахунків), тоді, як у даному разі під час розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, судом зазначені обставини не здійснюються.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Враховуючи наведене вище та керуючись ст. ст. 18, 232-235, 326, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Успіх про визнання таким, що не підлягає виконанню судового наказу Господарського суду Закарпатської області від 18.01.2021 у справі № 907/690/20 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку, встановленому розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua .

Повний текст ухвали складено 21.01.2022

Суддя Л.В. Андрейчук