Ухвала

від 14.12.2021 по справі 5010/946/2012-б-23/27

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 5010/946/2012-Б-23/27

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

14.12.2021 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Неверовської Л.М., суддів Малєєвої О.В. та Ткаченко І.В., секретар судового засідання Масловський А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву від 16.12.2019 (вх.№22362/19 від 18.12.2019) ініціюючого кредитора Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську (правонаступник - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, вул. Січових Стрільців 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 20551088) у справі про банкрутство Житлово-експлуатаційної організації №4 (вул.Військова, 1, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 19400162),

ВСТАНОВИВ: у провадженні Господарського суду Івано-Франківської області перебуває справа про банкрутство Житлово-експлуатаційної організації №4, порушена 03 серпня 2012 р. за заявою Управління пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську.

25.09.2013 Господарським судом Івано-Франківської області постановлено ухвалу відповідно до якої Житлово-експлуатаційну організацію №4 визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Івано-Франківської області, було призначено повторний автоматизований розподіл справи №5010/946/2012-Б-23/27.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №5010/946/2012-Б-23/27 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Неверовської Л.М., судді Малєєвої О.В. та судді Ткаченко І.В. (протоколи повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2018 та 15.08.2018).

Ухвалою від 01.03.2019 судом достроково припинено обов`язки арбітражного керуючого ОСОБА_1 , як ліквідатора у справі про банкрутство Житлово-експлуатаційної організації №4 та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Микитюка Анатолія Івановича.

18.12.2019 року до суду надійшла заява арбітражного керуючого Микитюка А.І. від 16.12.2019 року про повернення безпідставно погашених вимог.

28.01.2020 через канцелярію суду, арбітражним керуючим Лотоцьким С.В. подано відзив на заяву про повернення безпідставно погашених вимог (вх. № 1403/20).

У відзиві арбітражний керуючий Лотоцький С.В. просить суд відмовити у задоволенні заяви про повернення безпідставно погашених вимог у повному обсязі. При цьому зазначає, що черговість задоволення вимог кредиторів врегульована ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" і згідно приписів частини першої зазначеної норми кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються виключно на задоволення вимог кредиторів. Натомість вказані в заяві особи, а саме: Прикарпатська універсальна торговельна біржа, ТОВ "ЕКА-Захід", ФОП ОСОБА_2 , Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради та Арбітражний керуючий Лотоцький Святослав Володимирович, не були кредиторами ЖЕО №4, не включені до реєстру вимог кредиторів, тобто жодна із заявлених сум не є за своєю правовою природою кредиторською вимогою у розумінні Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

13.02.2020 через канцелярію суду, арбітражним керуючим Микитюком А.І. подано заяву про уточнення заяви про повернення безпідставно погашених позовних вимог (вх. № 2312/20). В даній заяві арбітражний керуючий Микитюк А.І. зазначає, що в заяві від 16.12.2019 про повернення безпідставно погашених вимог неправильно зазначено статус осіб, які безпідставно отримали кошти, а саме відповідачі, натомість слід вважати їх учасниками у справі про банкрутство. Також, допущені граматичні помилки в прохальній частині вказаної заяви.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви арбітражного керуючого Микитюка Анатолія Івановича від 16.12.2019. При цьому, суд врахував наступне.

Господарський суд Івано-Франківської області (суддя Рочняк О.В.) 26 січня 2016 року у справі №5010/946/2012-Б-23/27 про банкрутство Житлово-експлуатаційної організації №4 ухвалив серед іншого: "затвердити ліквідаційний баланс Житлово-експлуатаційної організації №4, (код 19400162). Затвердити звіт ліквідатора Житлово-експлуатаційної організації №4 арбітражного керуючого ОСОБА_3 по проведеній роботі по банкрутству Житлово-експлуатаційної організації №4, (код 19400162). Ліквідувати Житлово-експлуатаційної організації №4, вул. Військова, 1, м. Івано-Франківськ (код 19400162). Державному реєстратору провести державну реєстрацію припинення юридичної особи -Житлово-експлуатаційної організації №4, вул. Військова Д, м. Івано-Франківськ (код 19400162). Затвердити звіт ліквідатора Житлово-експлуатаційної організації №4 арбітражного керуючого Лотоцького С.В. про нарахування і виплату грошової винагороди. Провадження у справі припинити".

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03 червня 2016 р. у справі №5010/946/2012-Б23/27 апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено - ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 26 січня 2016 року у справі №5010/946/2012-Б-23/27 скасовано і прийнято нове рішення: "Відмовити у задоволенні клопотання арбітражного керуючого Лотоцького Святослава Володимировича затвердити звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Житлово-експлуатаційної організації №4 і визнати погашеними вимоги кредиторів банкрута".

Підставою скасування ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 26 січня 2016 року у справі №5010/946/2012-Б-23/27 серед іншого було те, що ОСОБА_3 порушено вимоги Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання банкрутом", а саме частин 1 та 3 ст. 45 Закону.

Частиною першою статті 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції чинній на дату виникнення правовідносин) визначено черговість задоволення вимог кредиторів за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута (перша, друга, третя, четверта, п`ята і шоста черги). Зокрема, у першу чергу задовольняються:

- вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати перед працюючими та звільненими працівниками банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні відпустки, інші кошти, належні працівникам у зв`язку з оплачуваною відсутністю на роботі, вихідна допомога, належна працівникам у зв`язку з припиненням трудових відносин та нарахованих на ці суми страхових внесків;

- витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії; у тому числі: витрати на оплату судового збору; витрати на публікацію в офіційних друкованих органах інформації про порядок продажу майна банкрута;

- вимоги щодо виплати основної грошової винагороди арбітражному керуючому; вимоги щодо відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним повноважень розпорядника майна, керуючого санацією боржника або ліквідатора банкрута;

- витрати арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), пов`язані з утриманням і збереженням майнових активів банкрута.

У разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належить кожному кредиторові однієї черги.

Ухвалою від 30.01.2014 затверджено реєстр вимог кредиторів боржника - Житлово-експлуатаційної організації №4, (код 19400162) згідно якого:

- борг перед працівниками та колишніми працівниками станом на 01.01.2013 в розмірі 18006 грн, як вимоги першої черги;

- Управління пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську в розмірі 499846 грн 92 коп., як вимоги першої черги;

- виконавчої дирекції Івано-Франківського обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в розмірі 3719 грн 78 коп., як вимоги другої черги;

- ОСОБА_5 в розмірі 66352 грн 03 коп., як вимоги другої черги;

- Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби в розмірі 1381054 грн 25 коп., як вимоги третьої черги;

- ПАТ "Івано-Франківськгаз" в особі Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства в розмірі 1073 грн, як вимоги першої черги та в розмірі 9331 грн 18 коп., як вимоги четвертої черги;

- ПАТ "Прикарпаттяобленерго" в особі філії - Івано-Франківський РЕМ в розмірі 1073 грн, як вимоги першої черги, та в розмірі 19322 грн 98 коп., як вимоги четвертої черги.

Як вбачається з ухвали від 26.01.2016, обліковано в шосту чергу вимог кредиторів ЖЕО №4 вимоги Управління пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську в розмірі 282773 грн 18 коп., Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби в розмірі 870319 грн 12 коп, ПАТ "Івано-Франківськгаз" в особі Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства в розмірі 1398 грн 68 коп. та ПАТ "Прикарпаттяобленерго" в особі філії - Івано-Франківський РЕМ в розмірі 2811 грн 63 коп. Крім того, ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 05.02.2015 визнано грошові вимоги ОСОБА_4 в розмірі 48732 грн 15 коп, як вимоги першої черги. Ухвалою від 26.05.2015 визнано грошові вимоги ОСОБА_5 до ЖЕО №4 у розмірі 64190 грн, як вимоги другої черги вимог кредиторів.

Також в ухвалі від 26.01.2016, вказано, що у зв`язку з відсутністю майнових активів банкрута, зважаючи на приписи ч.5 ст.45 Закону про банкрутство, вимоги Управління пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську в розмірі 782620 грн 10 коп; виконавчої дирекції Івано-Франківського обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в розмірі 3719 грн 78 коп.; Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області в розмірі 2251373 грн 37 коп; ПАТ "Івано-Франківськгаз" в особі Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства в розмірі 11802 грн 86 коп; ПАТ "Прикарпаттяобленерго" в особі філії - Івано-Франківський РЕМ в розмірі 23207 грн 61 коп; ОСОБА_5 в розмірі 64190 грн та ОСОБА_4 в розмірі 44832 грн 15 коп не задоволені за відсутністю майна боржника вважаються погашеними.

Таким чином, задоволеними залишилися вимоги кредиторів боржника - Житлово-експлуатаційної організації №4, що становили борг перед працівниками та колишніми працівниками станом на 01.01.2013 в розмірі 18006 грн, як вимоги першої черги.

У зв`язку з відсутністю майнових активів банкрута, вимоги Управління пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську в розмірі 782620 грн 10 коп; виконавчої дирекції Івано-Франківського обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в розмірі 3719 грн 78 коп.; Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області в розмірі 2251373 грн 37 коп; ПАТ "Івано-Франківськгаз" в особі Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства в розмірі 11802 грн 86 коп; ПАТ "Прикарпаттяобленерго" в особі філії - Івано-Франківський РЕМ в розмірі 23207 грн 61 коп; ОСОБА_5 в розмірі 64190 грн та ОСОБА_4 в розмірі 44832 грн 15 коп не задоволені за відсутністю майна боржника вважаються погашеними.

При цьому, з наведеного вбачається, що вимоги Прикарпатської універсальної торговельної біржі, ТОВ "ЕКА-Захід", ФОП ОСОБА_2 , Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, арбітражного керуючого Лотоцького Святослава Володимировича, з яких заявник просить суд стягнути зайво перераховані кошти, не включені до реєстру вимог кредиторів.

Тобто, вказані особи не були кредиторами ЖЕО №4, а заявлені до стягнення суми не є за своєю правовою природою кредиторською вимогою у розумінні Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом."

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

19.01.2013 набрав чинності Закон України № 4212-VI від 22.12.2011 "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яким Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" викладено в новій редакції.

Відповідно до пункту 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких відкрито до набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких відкрито до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

З урахуванням дати введення ліквідаційної процедури Житлово-експлуатаційної організації №4 (25 вересня 2013 року) до 21.10.2019 суд керувався положеннями Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній з 19 січня 2013 року.

За приписами статті 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражний керуючий (ліквідатор) користується усіма правами ліквідатора відповідно до законодавства та зобов`язаний неухильно дотримуватися вимог законодавства, виконувати повноваження, передбачені законодавством про банкрутство. Під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.

Частиною 1 статті 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду.

Відповідно до частин 4, 5, 6 статті 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, відшкодовуються в порядку, передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", крім витрат на страхування його відповідальності за заподіяння шкоди внаслідок неумисних дій або помилки під час виконання повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора, а також витрат, здійснення яких безпосередньо не пов`язане з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, і витрат, пов`язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати, що перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг. Сплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв`язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство здійснюються за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника. Кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 115 Закону про банкрутство грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна визначається в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень або в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до порушення провадження у справі про банкрутство, якщо такий розмір перевищує дві мінімальні заробітні плати. Право вимоги грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень розпорядника майна боржника. Сплата грошової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна) здійснюється шляхом її авансування заявником (кредитором або боржником) у розмірі, зазначеному у цій частині. Сума авансового платежу вноситься на депозитний рахунок нотаріуса та виплачується арбітражному керуючому (розпоряднику майна) за кожний місяць виконання ним повноважень розпорядника майна.

Згідно вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у справі про банкрутство арбітражний керуючий виконує покладені на нього судом обов`язки та, відповідно, здійснює діяльність арбітражного керуючого на платній основі, а необґрунтована відмова арбітражному керуючому в можливості отримання гарантованої Законом винагороди і тим самим примушення його виконувати повноваження за відсутності оплати праці, суперечить ст. 43 Конституції України та ст.4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Вказаний висновок про застосування норм права, викладений у численних постановах Верховного Суду від 14.08.2019 у справі № 5/80-10, від 13.02.2019 у справі №910/22696/15, від 01.08.2018 у справі № 912/1783/16, від 19.04.2018 у справі №265/2б-02/14/13-08, від 21.03.2018 у справі № 3/67-Б.

Банкрутство за своєю природою є особливим правовим механізмом врегулювання відносин між неплатоспроможним боржником та його кредиторами, правове регулювання якого регламентовано Кодексом України з процедур банкрутства, який введено в дію з 21.10.2019, а до введення в дію цього Кодексу - Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", які визначають особливості провадження у справах про банкрутство, тобто є спеціальними у застосуванні при розгляді цих справ.

21 жовтня 2019 року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року № 2597-VIII(далі - Кодекс № 2597-VIII).

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Отже, законодавцем за темпоральним принципом (принцип дії закону у часі) визначено пряму дію норм Кодексу України з процедур банкрутства та їх застосування при розгляді справ про банкрутство незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, за винятком справ, які на день введення в дію цього Кодексу 21.10.2019 перебувають на стадії санації.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 21.10.2010 по справі "Дія 97 проти України" зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства.

Відтак, з 21.10.2019 провадження у справі №5010/946/2012-Б-23/27 про банкрутство ЖЕО №4, що з 25.09.2013 перебуває на стадії ліквідаційної процедури, здійснюється згідно з положеннями Кодексу України з процедур банкрутства.

Частиною третьою статті 3 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Зазначене узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 15.01.2020 у справі №607/6254/15-ц про застосування норм КУзПБ у часі.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 30 КУзПБ, арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.

Відповідно до положень ст. 1 КУзПБ, учасники у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір.

Положення ст. 1 КУПБ не визначають учасником справи про банкрутство арбітражного керуючого, який виконував повноваження ліквідатора банкрута і потім був відсторонений від виконання своїх обов`язків ліквідатора.

Положеннями абз. абз. 1-3 ч. 3 ст. 61 КУзПБ передбачено наступне.

Під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор зобов`язаний використовувати лише один (ліквідаційний) рахунок боржника в банківській установі. Залишки коштів на інших рахунках перераховуються на ліквідаційний рахунок боржника.

Кошти, що надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на ліквідаційний рахунок боржника. Після оплати витрат, пов`язаних з проведенням ліквідаційної процедури, та сплати основної і додаткової винагороди арбітражного керуючого здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

Оплата витрат, пов`язаних з проведенням ліквідаційної процедури, здійснюється у такому порядку:

у першу чергу оплачуються витрати, пов`язані з проведенням ліквідаційної процедури, та сплачується винагорода ліквідатора;

у другу чергу виконуються зобов`язання перед особами, які після відкриття провадження у справі про банкрутство боржника надавали кредитування, поставляли сировину, комплектуючі з відстроченням платежу.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що ліквідатором не враховані зміни у законодавстві, яке регулює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а тому у задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства , ст.ст. 1, 30, 61 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 3, 73, 74, 76-80, 232, 233, 234, 235, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

відмовити у задоволенні заяви арбітражного керуючого Микитюка Анатолія Івановича від 16.12.2019 (вх.№22362/19 від 18.12.2019).

Ухвала набирає законної сили згідно статті 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строк, встановлені розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Л. М. Неверовська

суддя О.В. Малєєва

суддя І.В. Ткаченко

Повний текст ухвали складено 20.01.2022