Ухвала

від 12.01.2022 по справі 910/14987/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

12.01.2022Справа № 910/14987/16

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В. , при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За заявою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях про за позовом до за участю про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання Заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГ-ГРУП" третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державного підприємства "Семенівське лісове господарство" стягнення 9068,68 грн.

Представники:

від прокуратури: не з`явились;

від Позивача: не з`явились;

від Відповідача: не з`явились;

від Третьої особи: не з`явились;

ВСТАНОВИВ

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указаний позов про стягнення сум заборгованостей з орендної плати та пені по Договору оренди № 53-15 від 29.05.2015 у зв`язку з неналежним виконанням Відповідачем обов`язку сплачувати обумовлену договором оренду плату.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.09.2016 року у справі №910/14987/16 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГ-ГРУП" (м. Київ, вул. Тростянецька, 4/2, офіс 3-А; ідентифікаційний код 38703278) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області (м. Чернігів, проспект Миру, 43; ідентифікаційний код 14243893) 7682 (сім тисяч шістсот вісімдесят дві) грн. 51 коп. заборгованості, 1386 (одну тисячу триста вісімдесят шість) грн. 17 коп. пені. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГ-ГРУП" (м. Київ, вул. Тростянецька, 4/2, офіс 3-А; ідентифікаційний код 38703278) на користь Прокуратури Чернігівської області (м. Чернігів, вул. Князя Чорного, 9; р/р 35215093006008, МФО 820172, ідентифікаційний код 02910114, в ДКСУ м. Київ) 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. судового збору.

28.09.2013 року на виконання вищевказаного рішення суду було видано накази.

16.12.2021 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях надійшла Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання по справі №910/14987/16.

Розпорядженням Керівника апарату Господарського суду міста Києва від 16.12.2021 року призначено повторний автоматичний розподіл справи №910/14987/163 у зв`язку із відпусткою судді Сташківа Р.Б.

Відповідно до автоматичного розподілу справ Господарського суду міста Києва, справу №910/14987/16 передано до розгляду у складі судді Чинчин О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2021 року розгляд заяви Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання по справі №910/14987/16 призначено на 12.01.2022 року.

В судове засідання 12 січня 2022 року представники учасників судового процесу не з`явилися, про поважні причини неявки Суд не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, поштового конверту, надісланого на адресу Відповідача.

Таким чином, Суд приходить до висновку, що учасники судового процесу про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Суд, розглянувши заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання по справі №910/14987/16 , приходить до висновку, що вказана Заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 338 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

Відповідно до ч. 1 ст. 329 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк (ч.2 ст. ст. 329 Господарського процесуального кодексу України).

Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку та наявності обставин, які об`єктивно перешкоджали стягувачу реалізувати своє право на пред`явлення наказу до виконання протягом законодавчо встановленого терміну.

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування заяви про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстав, з яких стягувач вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у стягувача не було можливості.

Відновлення пропущеного процесуального строку означає, що суд дає дозвіл особі вчинити процесуальну дію, незважаючи на те, що строк для її вчинення пропущений.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 22 Закону України від 21.04.99 N 606-XIV "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на час пред`явлення наказу суду до примусового виконання та відкриття виконавчого провадження з виконання цього виконавчого документа, далі - Закон України "Про виконавче провадження" N 606-XIV) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

У пункті 1 частини другої цієї статті зазначено, що строк для виконання судових рішень встановлюється з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті (пункт 1 частини другої статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" N 606-XIV).

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 12.09.2016 року у справі №910/14987/16 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГ-ГРУП" (м. Київ, вул. Тростянецька, 4/2, офіс 3-А; ідентифікаційний код 38703278) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області (м. Чернігів, проспект Миру, 43; ідентифікаційний код 14243893) 7682 (сім тисяч шістсот вісімдесят дві) грн. 51 коп. заборгованості, 1386 (одну тисячу триста вісімдесят шість) грн. 17 коп. пені. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГ-ГРУП" (м. Київ, вул. Тростянецька, 4/2, офіс 3-А; ідентифікаційний код 38703278) на користь Прокуратури Чернігівської області (м. Чернігів, вул. Князя Чорного, 9; р/р 35215093006008, МФО 820172, ідентифікаційний код 02910114, в ДКСУ м. Київ) 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. судового збору.

28.09.2013 року на виконання вищевказаного рішення суду було видано накази.

Отже, виконавчий документ (наказ суду) в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГ-ГРУП" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області 7682 грн. 51 коп. заборгованості, 1386 грн. 17 коп. пені., виданий 28.09.2016 року у справі №910/14987/16, підлягав пред`явленню стягувачем до примусового виконання протягом року з дня набрання рішенням законної сили, тобто по 27.09.2017 р.

17.02.2021 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях звернулось зі скаргою №49-04-03-261 до Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо перевірки дій державних виконавців з приводу належного виконання виконавчих документів, зокрема, №910/14987/16.

У відповідь на вказану скаргу листом №9859/2-21/2-21 від 25.02.2021 року Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) повідомило про направлення вказаної скарги до Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Згідно зі ст. 23 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.99 N 606-XIV (в редакції, чинній на час пред`явлення наказу суду до примусового виконання) строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються:

1) пред`явленням виконавчого документа до виконання;

2) частковим виконанням рішення боржником;

3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів пред`явлення до виконання наказу №910/14987/16.

Водночас 05.10.2016 набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" N 1404-VIII, яким збільшено строк пред`явлення виконавчих документів до виконання до трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили (частини перша, друга статті 12 цього Закону).

У пункті 5 Розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" N 1404-VIII визначено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Отже, законодавець збільшив до трьох років після набрання рішенням законної сили строк пред`явлення до виконання як наказів суду, виданих після набрання чинності 05.10.2016 Законом України "Про виконавче провадження" N 1404-VIII, так і наказів суду, які були видані на виконання судових рішень до 05.10.2016 та строк пред`явлення яких до виконання не сплинув станом на 05.10.2016 (аналогічний висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.12.2018 у справі N 910/11424/15, від 20.05.2019 у справі N 904/10285/15, від 30.07.2019 у справі N 922/3137/15, від 26.12.2019 у справі N 10/339/10).

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що строк пред`явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 28.09.2016 року по справі №910/14987/16 пропущений заявником з поважних причин.

При цьому, Суд звертає увагу, що частиною 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з частиною 1 статті 327 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017р. N2147-VIII виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції

Закон України Про виконавче провадження визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку. Вказаним Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

При цьому, в п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява N 60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Як вказано у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Глоба проти України" № 15729/07 від 05.07.2012, пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують під час розгляду справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.

Доказів повного добровільного виконання боржником рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2016 року по справі №910/14987/16 матеріали справи не містять.

Суд також враховує, що відмова стягувачу в поновленні пропущеного процесуального строку фактично позбавить стягувача права на виконання рішення суду, яке набрало законної чинності, оскільки це суперечило б основоположному принципу обов`язковості виконання судових рішень.

Приймаючи до уваги вищевикладені обставини, Суд приходить до висновку, що заява Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання по справі №910/14987/16 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 233, 234, 235, 329 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання по справі №910/14987/16 - задовольнити.

2. Поновити строк для пред`явлення наказу Господарського суду міста Києва від 28.09.2016 року на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2016 року по справі №910/14986/16, повний текст якого підписано 15.09.2016 р., яке набрало законної сили 27.09.2016 року, по 12.01.2023 року .

3. Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.

Дата підписання та складання повного тексту ухвали: 17 січня 2022 року.

Суддя О.В. Чинчин