Рішення

від 13.01.2022 по справі 910/14279/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.01.2022Справа № 910/14279/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Бортнюк М.В., розглянув матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Цемакс

до Товариства з обмеженою відповідальністю Цементний Альянс

про стягнення 461 827,45 грн

За участю представників сторін:

від позивача Рибак І.І. (адвокат за ордером АА № 1144206 від 05.10.2021)

від відповідача Стрілець Ю.П. (адвокат за ордером АА № 1145839 від 20.12.2021)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У вересні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю Цемакс (далі -ТОВ Цемакс , позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Цементний Альянс (далі - ТОВ Цементний Альянс , відповідач) про стягнення 1 423 404,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на неналежне виконання відповідачем його обов`язку своєчасно та в повному обсязі оплатити товар та вартість його доставки за договором поставки товару № 4Б від 05.02.2021.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду з цим позовом та просив стягнути з відповідача грошові кошти в загальному розмірі 1 423 404,00 грн, з яких: 961 577,16 грн - основний борг, 19 262,60 грн - 3% річних, 40 823,25 грн - втрати від інфляції, 95 937,99 грн - пеня, 305 803,61 грн - штраф.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2021, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, відкрито провадження у справі № 910/14279/21 та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 07.10.2021.

07.10.2021 до суду надійшли подані позивачем заява про зменшення розміру позовних вимог, у якій позивач зменшив розмір позовних вимог до 1 321 827,45 грн, а також клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 07.10.2021 судом оголошено протокольну ухвалу про прийняття до розгляду заяви про зменшення розміру позовних вимог та оголошено перерву до 02.11.2021.

28.10.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

02.11.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, у якій позивач зменшив розмір позовних вимог до 1 211 827,45 грн.

У підготовчому засіданні 02.11.2021 судом оголошено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів з власної ініціативи та задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, відкладено підготовче засідання на 18.11.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2021 викликано відповідача у наступне підготовче засідання, призначене на 18.11.2021.

15.11.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшли роз`яснення щодо поданих до суду документів та клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням програмного забезпечення Easycon у порядку ст. 197 Господарського процесуального кодексу України, яке було задоволено ухвалою суду від 16.11.2021.

16.11.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

18.11.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, у якій позивач зменшив розмір позовних вимог до 461 827,45 грн та вказав, що зазначена сума є залишком суми основного боргу після відрахування згідно з п. 7.9 укладеного сторонами договору зі сплачених відповідачем сум пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат, заявлених позивачем до стягнення.

У підготовчому засіданні 18.11.2021 судом оголошено протокольну ухвалу про прийняття до розгляду заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог та задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, відкладено підготовче засідання на 02.12.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2021 викликано відповідача у наступне підготовче засідання, призначене на 02.12.2021.

01.12.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

02.12.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшли пояснення щодо нарахування відповідачу штрафних санкцій за невиконання умов договору поставки та щодо строку та порядку оплати доставки товару за укладеним сторонами договором.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2021 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 21.12.2021.

15.12.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням програмного забезпечення Easycon у порядку ст. 197 Господарського процесуального кодексу України, яке було задоволено ухвалою суду від 16.12.2021.

20.12.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 21.12.2021 судом оголошено протокольну ухвалу про задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та перерву в судовому засіданні до 23.12.2021.

22.12.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням програмного забезпечення Easycon у порядку ст. 197 Господарського процесуального кодексу України, яке було задоволено ухвалою суду від 22.12.2021.

23.12.2021 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що вважає позовні вимоги в частині нарахування 3% річних, інфляційних втрат, пені та штрафу за невиконання грошового зобов`язання перебільшеними, у зв`язку з чим відповідач навів власний розрахунок зазначених позовних вимог та вказав, що вважає більш точним наступну суму розрахунків, де загальна заборгованість: 899 076,86 грн (сума боргу) + 16 915,09 грн (інфляційне збільшення) + 54 807,20 грн (штрафні санкції) = 970 799,15 грн, 20% штраф - 179 815, 37 грн. Всього: 970 799,15 грн + 179 815, 37 грн = 1 150 614, 52 грн, при цьому сплачено відповідачем 899 076,86 грн (сума основного боргу). Сума не сплачених штрафних санкцій - 251 537, 66 грн.

У судовому засіданні 23.12.2021 суд оголосив протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні до 13.01.2022.

10.01.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням програмного забезпечення Easycon у порядку ст. 197 Господарського процесуального кодексу України, яке було задоволено ухвалою суду від 13.01.2022.

13.01.2022 у судовому засіданні позивач заявлені ним позовні вимоги з урахуванням зменшення їх розміру підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Відповідач надав суду клопотання про долучення доказів, проти задоволення позовних вимог заперечував, вважав їх необґрунтованими та безпідставними.

Зважаючи на наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважав за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 13.01.2022 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

05.02.2021 між ТОВ Цемакс (постачальник) та ТОВ Цементний Альянс (покупець) був укладений договір поставки товару № 4Б (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, передати у власність покупцю замовлений товар, (бетон, бетонні і залізобетонні вироби та конструкції, інший товар, відповідно до прайс-листа постачальника далі - товар) , а покупець зобов`язується своєчасно прийняти замовлений товар та здійснити його оплату на умовах даного договору.

Згідно з п. 1.2 договору предметом поставки є товар згідно попереднього замовлення.

Ціна, кількість товару, що підлягають виготовленню та поставці, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами визначаються у заявках покупця, рахунках-фактурах постачальника та накладних (товарно-транспортних, фактичних, або видаткових) (п. 2.1 договору).

Пунктом 5.6 договору передбачено, що товар вважається поставленим покупцю з моменту його отримання в пункті призначення, згідно замовлення, представником одержувача, який вказується покупцем, на підставі товарно-транспортних накладних.

Відповідно до п. 5.8 договору поставка товару здійснюється на об`єкти покупця, адреси та відвантажувальні реквізити яких повідомляються постачальнику в заявках покупця.

Згідно з п. 7.6 договору оплата здійснюється покупцем на підставі цього договору та рахунків-фактур, виставлених постачальником на вартість товару. При здійсненні розрахунків покупець зобов`язаний зазначити в платіжному документі номер та дату даного договору.

Пунктом 7.7 договору передбачено, що покупець зобов`язаний здійснити попередню оплату на розрахунковий рахунок постачальника за кожну партію товару, що постачається протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту виставлення рахунку-фактури постачальником.

Фактом безготівкової оплати за товар є фактичне надходження коштів на р/р постачальника (п. 7.8 договору).

Відповідно до п. 7.9 договору сторони домовились, що грошові кошти, що надходять від покупця, в будь-який момент зараховуються постачальником у черговості, встановленій ст. 534 Цивільного Кодексу України.

Згідно з п. 7.11 договору в порядку виключення, постачальник має право надати покупцю відстрочку оплати за товар на термін до 5 (п`яти) банківських днів. Покупець зобов`язаний оплатити отриманий товар протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту його поставки, згідно умов розділу 5 та п. 6.1 даного договору.

Пунктом 7.14 договору передбачено, що в ціну товару не включено вартість його транспортування до місця призначення. Вартість транспортування товару встановлюється сторонами в залежності від об`єму поставки та відстані його транспортування.

Вартість транспортування зазначається в рахунках на оплату товару окремим рядком та оплачується одночасно з оплатою вартості поставленого товару на умовах цього договору (п. 7.15 договору).

У п. 10.1 договору сторони визначили, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення його печатками сторін і діє до 31.12.2021, а в частині взаєморозрахунків - до повного розрахунку між сторонами. Якщо за один місяць до закінчення терміну дії цього договору, жодна зі сторін не повідомила іншу сторону про свій намір припинити дію договору, його дія автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік на тих самих умовах.

Судом встановлено, що на виконання укладеного сторонами договору позивач поставив відповідачу, а відповідач прийняв товар та послуги з його доставки загальною вартістю 1 529 558,08 грн (з них: 1 323 309,25 грн - за товар, 206 248,83 грн - за доставку товару), що підтверджується видатковими накладними та актами надання послуг, долученими до матеріалів справи (т. 1 а.с. 12-89).

Відповідач оплатив частину поставленого товару та наданих послуг з його доставки в загальній сумі 630 481,22 грн, що підтверджується банківськими виписками, долученими до матеріалів справи (т. 1 а.с. 90-138).

У зв`язку з порушенням відповідачем умов укладеного сторонами договору та наявністю заборгованості за поставлений товар та надані послуги з його доставки позивач звернувся до суду з даним позовом та просив суд стягнути з відповідача 961 577,16 грн - основного боргу, 19 262,60 грн - 3% річних, 40 823,25 грн - втрат від інфляції, 95 937,99 грн - пені та 305 803,61 грн - штрафу.

У подальшому, після звернення позивача до суду з вищевказаним позовом, відповідачем була сплачена частина заборгованості в загальному розмірі 899 076,86 грн.

У зв`язку з цим позивач зменшив розмір позовних вимог до 461 827,45 грн та вказав, що зазначена сума є залишком суми основного боргу після відрахування згідно з п. 8.4 укладеного сторонами договору з сплачених відповідачем сум пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат, заявлених позивачем до стягнення.

Заперечуючи проти правомірності заявлених позивачем позовних вимог, відповідач вказував, що вважає позовні вимоги в частині нарахування 3% річних, інфляційних втрат, пені та штрафу за невиконання грошового зобов`язання перебільшеними, у зв`язку з чим відповідач навів власний розрахунок зазначених позовних вимог та вказав, що вважає більш точним наступну суму розрахунків, де загальна заборгованість: 899 076,86 грн (сума боргу) + 16 915,09 грн (інфляційне збільшення) + 54 807,20 грн (штрафні санкції) = 970 799,15 грн, 20% штраф - 179 815, 37 грн. Всього: 970 799,15 грн + 179 815, 37 грн = 1 150 614, 52 грн, при цьому сплачено відповідачем 899 076,86 грн (сума основного боргу). Сума не сплачених штрафних санкцій - 251 537, 66 грн.

Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, оцінюючи правомірність вимог позивача, та обґрунтованість заперечень відповідача, суд керувався таким.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Положеннями ч. 1 ст. 262 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Частиною 1 ст. 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Судом встановлено, що на момент звернення позивача до суду з даним позовом розмір заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений товар та послуги з його доставки становив 899 076,86 грн, а не 961 577,16 грн, як вказував позивач, оскільки останнім під час подання позову не була врахована оплата в розмірі 62 500,30 грн, здійснена відповідачем 30.07.2021 (до подання позову до суду), тільки у подальшому позивач врахував вказану оплату під час подання заяв про зменшення розміру позовних вимог.

Щодо нарахованої позивачем пені в розмірі 95 937,99 грн та штрафу в розмірі 305 803,61 грн, суд вказує наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що відповідач товар, поставлений позивачем, а також вартість його доставки, оплатив частково та з порушення встановленого умовами договору строку, відтак допустив порушення зобов`язання.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Пунктом 8.2 договору передбачено, що за прострочення платежу покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Крім того, відповідно до п. 8.4 договору у разі порушення покупцем строку платежу, встановленого п. 7.11 цього договору, більше ніж на 5 (п`ять) банківських днів, покупець зобов`язаний, сплатити крім пені, штраф у розмірі 20%.

Здійснивши власний розрахунок пені, суд встановив, що її розмір становить 71 066,89 грн, тобто є меншим, ніж заявлено позивачем до стягнення.

Здійснивши власний розрахунок штрафу, суд встановив, що його розмір становить 299 167,41 грн, тобто є меншим, ніж заявлено позивачем до стягнення.

Щодо нарахованих позивачем 3% річних в розмірі 19 262,60 грн та втрат від інфляції в розмірі 40 823,25 грн, суд вказує таке.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши власний розрахунок 3% річних, суд встановив, що їх розмір становить 14 342,60 грн, тобто є меншим, ніж заявлено позивачем до стягнення.

Здійснивши власний розрахунок інфляційної складової боргу, суд встановив, що її розмір становить 24 275,17 грн, тобто є меншим, ніж заявлено позивачем до стягнення.

Отже, з урахуванням встановлених судом фактичних обставин справи, на момент звернення позивача до суду з даним позовом правомірними були його вимоги в частині стягнення з відповідача:

- основного боргу в розмірі 899 076,86 грн;

- пені в розмірі 71 066,89 грн;

- штрафу в розмірі 299 167,41 грн;

- 3% річних в розмірі 14 342,60 грн;

- втрат від інфляції в розмірі 24 275,17 грн.

Матеріали справи свідчать, що після звернення позивача до суду з даним позовом відповідач сплатив на користь позивача грошові кошти в загальному розмірі 899 076,86 грн, що підтверджується, зокрема, наданими позивачем банківськими виписками за 15.09.2021, 29.09.2021, 11.10.2021, 27.10.2021, 01.11.2021, 15.11.2021, 16.11.2021.

З урахуванням вказаного, відповідач вважав, що сума основного боргу сплачена ним у повному обсязі.

Однак, позивач, посилаючись на п. 7.9 укладеного сторонами договору та ст. 534 Цивільного кодексу України, здійснив зарахування сплаченої відповідачем суми в оплату заявлених ним до стягнення пені, штрафу, 3% річних, втрат від інфляції та частини основного боргу, у зв`язку із чим зменшив розмір позовних вимог до 461 827,45 грн, які, як вказав позивач, є частиною несплаченого основного боргу.

За приписами ст. 534 Цивільного кодексу України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом:

1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання;

2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка;

3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

У п. 7.9 договору сторони домовились, що грошові кошти, що надходять від покупця в будь-який момент зараховуються постачальником у черговості, встановленій ст. 534 Цивільного Кодексу України.

Судом врахована правова позиція Верховного Суду України, викладена у постанові від 09.11.2016 у справі № 9/5014/969/2012(5/65/2011), яка також була застосовану у постанові Верховного Суду від 03.10.2018 по справі № 910/17938/17 та постанові Верховного Суду від 29.05.2018 у справі № 905/2597/17, згідно з якою за змістом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З урахуванням наведеного, зважаючи на приписи ст. 534 Цивільного кодексу України, згідно з якими сума основного боргу погашається за рахунок сплачених боржником коштів в останню чергу, суд вважає, що позивач правомірно зарахував сплачені відповідачем грошові кошти в розмірі 899 076,86 грн спочатку в оплату пені, штрафу, 3% річних та втрат від інфляції, а залишок вказаної суми - в оплату основного боргу.

Однак, суд вказує, що заявлений позивачем до стягнення розмір пені, штрафу, 3% річних та втрат від інфляції був правомірним лише в частині, а тому суд здійснює зарахування сплаченої відповідачем суми в розмірі 899 076,86 грн в рахунок погашення вказаних позовних вимог в тих розмірах, які визнані обґрунтованими судом.

Отже, стягненню з відповідача підлягає частина основного боргу в розмірі 408 852,07 грн (основний боргу в розмірі 899 076,86 грн + пеня в розмірі 71 066,89 грн + штраф в розмірі 299 167,41 грн + 3% річних в розмірі 14 342,60 грн + втрати від інфляції в розмірі 24 275,17 грн - 899 076,86 грн оплати).

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 408 852,07 грн.

Судові витрати з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України в частині позовних вимог, які є предметом розгляду в межах даної справи з урахуванням зменшення їх розміру, покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, на відповідача покладається обов`язок відшкодувати позивачу частину сплаченого позивачем судового збору в розмірі 6 132,78 грн.

Щодо частини судового збору в розмірі 14 423,66 грн, сплаченого позивачем за позовні вимоги щодо яких була подана заява про зменшення розміру позовних вимог, суд вказує, що на підставі ст. 7 Закону України Про судовий збір вказана сума судового збору може бути повернута позивачу з державного бюджету за його клопотанням.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Цементний Альянс (04073, м. Київ, вул. Марка Вовчка, 18, код 39756729) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Цемакс (01030, м. Київ, вул. Чапаєва, 7, літера Б, код 33945935) основний борг у розмірі 408 852,07 грн (чотириста вісім тисяч вісімсот п`ятдесят дві грн 07 коп.), витрати по сплаті судового збору в розмірі 6 132,78 грн (шість тисяч сто тридцять дві грн 78 коп.)

3. У задоволенні іншої частини позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 19.01.2022.

Суддя О.Г. Удалова