Рішення

від 01.02.2022 по справі 910/14279/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.02.2022Справа № 910/14279/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Жалоби С.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Цемакс

про розподіл судових витрат

у справі № 910/14279/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Цемакс

до Товариства з обмеженою відповідальністю Цементний Альянс

про стягнення 461 827,45 грн

За участю представників сторін:

від позивача (заявника) Рибак І.І. адвокат

від відповідача Стрілець Ю.П. адвокат

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Господарським судом міста Києва розглядалась справа № 910/14279/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Цемакс до Товариства з обмеженою відповідальністю "Цементний Альянс" про стягнення 461 827,45 грн.

У судовому засіданні 13.01.2022 оголошено вступну та резолютивну частини рішення про часткове задоволення позову (повний текст рішення складено 19.01.2022).

18.01.2022 через відділ діловодства суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Цемакс про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 74 000,00 грн.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 19.01.2022 призначив судове засідання для ухвалення додаткового рішення у справі № 910/14279/21 на 01.02.2022.

31.01.2022 представник відповідача через канцелярію суду подав клопотання про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу до 10 000,00 грн з огляду на те, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 74 000,00 грн є необґрунтованим, завищеним, не відповідає критеріям реальності, співмірності та пропорційності до предмета спору; надані позивачем документи за хронологією їх оформлення та представлення інтересів клієнта, за доводами учасника справи, не є належними доказами надання правової допомоги та визначення її вартості у невідповідності до кваліфікації адвокатів позивача та розцінок, затверджених Радами адвокатів по регіонах.

31.01.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням програмного забезпечення Easycon у порядку ст. 197 Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 01.02.2022 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Цемакс про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення Easycon задовольнив.

У засідання суду 01.02.2022 представник позивача наполягав на задоволенні заяви та покладення заявлених витрат на відповідача у повному обсязі, представник відповідача просив задовольнити клопотання про зменшення їх розміру.

Судом було проголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

Приймаючи додаткове рішення у справі № 910/14279/21, суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно з ч. ст. 221 ГПК України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Частиною 3 ст. 221 ГПК України встановлено, що у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За змістом пункту 1 частини четвертої статті 129 ГПК України у разі відмови в позові судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 ст. 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

За приписами ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких у тому числі відносяться й витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: у разі відмови в позові - на позивача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 5 ст. 126 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

У позовній заяві позивач зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він очікує понести у зв`язку з розглядом справи складав 50 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Зі змісту рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2022 у справі № 910/14279/21, повний текст якого складено 19.01.2022, вбачається, що судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат, понесених позивачем, позов задоволено частково.

Відповідно до поданої заяви про розподіл судових витрат та ухвалення додаткового рішення у справі позивачем зазначено, що розмір фактично понесених витрат, які він просить покласти на відповідача становить 74 000,00 грн.

Судом встановлено, що представники позивача - Мостовенко С.М. та Рибак І.І. є адвокатами, відомості щодо яких внесено до Єдиного реєстру адвокатів, повноваження підтверджено ордерами АА № 1028774 від 19.05.2020, АА №1144206 від 05.10.2021 відповідно.

На підтвердження понесених судових витрат відповідач долучив до матеріалів справи:

- копію ордера серії АА № 1028774 від 19.05.2020, виданого АО Мостовенко Антонець та партнери адвокату Мостовенку С.М. на представництво інтересів ТОВ Цемакс на підставі договору про надання правової допомоги № 19/05 від 19.05.2020 у Господарському суді міста Києва;

- копію ордера серії АА №1144206 від 05.10.2021, виданого АО Мостовенко Антонець та партнери адвокату Рибаку І.І. на представництво інтересів ТОВ Цемакс на підставі договору про надання правової допомоги № 19/05 від 19.05.2020 у Господарському суді міста Києва;

- копію договору про надання правової допомоги № 19/05 від 19.05.2020, укладеного між АО Мостовенко Антонець та партнери та ТОВ Цемакс (клієнт);

- копію Акту приймання-передачі наданих послуг № 2 від 13.01.2022 до договору про надання правової допомоги № 19/05 від 19.05.2020 на суму 74 000,00 грн;

- копію рахунку-фактури № 97 від 17.01.2022 на суму 74 000,00 грн вартості юридичної допомоги, пов`язаної із розглядом справи № 910/14279/21;

- платіжне доручення № 10987 від 17.01.2022 на суму 74 000,00 грн;

- фактичний розрахунок судових витрат.

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частинною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України встановлено, що положення цієї глави (глави 63 Послуги. Загальні положення підрозділу 1 розділу III Книги п`ятої цього Кодексу) можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ).

Відповідно до п. 1.1 договору про надання правової допомоги № 19/05 від 19.05.2020 (надалі - договір) узгоджено, що клієнт доручає, а АО приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу з будь-якого приводу, представляти інтереси клієнта в усіх державних та інших підприємствах, установах, організаціях, в тому числі в органах внутрішніх справ, служби безпеки, структурних підрозділах прокуратури України та інших правоохоронних органах, в органах державної виконавчої служби, державної податкової служби, а також вести справи клієнта в усіх судах України зі всіма правами, які надані законом стороні у справі.

Відповідно до пунктів 3.1-3.2 договору узгоджено, що за здійснення всіх дій, передбачених п. 1.1, п. 1.2 договору, клієнт сплачує АО гонорар. На визначення розміру винагороди (гонорару) впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначенні обґрунтованого розміру винагороди та зазначається сторонами у відповідних Замовленнях, що є невід`ємними частинами цього Договору у відповідності до вимог п.1.2 цього Договору.

Оплата наданої правової допомоги здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 100% передоплати обумовленого розміру винагороди (гонорару) на розрахунковий рахунок АО протягом двох банківських днів з моменту підписання відповідного Замовлення на підставі виставленого рахунка-фактури (п. 3.3 договору).

Матеріалами справи встановлено, що 13.01.2022 між ТОВ Цемакс та АО Мостовенко Антонець та партнери був підписаний Акт приймання-передачі наданих послуг до договору від 19.05.2020 на загальну суму 74 000,00 грн.

Згідно з п. 1 Акту від 13.01.2022, що на виконання умов договору про надання правової допомоги № 19/05 від 19.05.2020 АО клієнту були надані юридичні послуги, пов`язані з розглядом Господарським судом міста Києва справи № 910/14279/21 за позовом ТОВ Цемакс до ТОВ Цементний Альянс , а саме: зустріч з клієнтом з метою з`ясування обставин справи 4000,00 грн, правовий аналіз наданих клієнтом документів 6000,00 грн, формування правової позиції 4000,00 грн, збір та оцінка доказів, формування доказової бази 6000,00 грн, складання та подання позовної заяви 15 000,00 грн; участь у судових засіданнях суду першої інстанції 36 000,00 грн; складання та подання заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат 3000,00 грн., всього розмір гонорару за надані послуги склав 74 000,00 грн.

Шляхом подання фактичного (кінцевого) розрахунку судових витрат представник позивача надав розгорнутий розрахунок обсягу витраченого часу для надання правової допомоги, перелік якої визначено в акті від 13.01.2022, з зазначенням ставок оплати за надані послуги.

Судом приймає зауваження відповідача, що в описовій частині Акту наданих послуг № 2 від 13.01.2022 є посилання на Акт № 1, однак суд зазначає, що наявність в документі помилки чи неточності у його оформленні не є підставою для висновку про відсутність понесення заявником витрат на професійну правничу допомогу адвоката, якщо з матеріалів справи вбачаються обставини фактичного надання такої правової допомоги, позаяк певні недоліки в заповненні первинних документів носять виключно оціночний характер, тому вказані зауваження не є підставами неприйняття вказаного документу.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на надання правничої допомоги адвокатом у даній справі у заявленому розмірі 74 000,00 грн, судом враховано, що розмір гонорару визначено між позивачем та АО не у фіксованому розмірі, а у залежності від строків та результату вирішення спірних правовідносин, ступеню важкості справи, обсягу правових послуг необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень клієнта, перелічені послуги правової допомоги у Акті № 2 були реально надані позивачу, що підтверджується матеріалами справи. Також судом взято до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, заяв по суті спору, клопотань, їх значення для спору та те, що адвокатами Мостовенком С.М. та Рибаком І.І. здійснювалось представництво інтересів позивача в Господарському суді міста Києва, про що свідчать наявні у матеріалах справи № 910/14279/21 документи та протоколи судових засідань.

За приписами ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.

Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України ).

У рішенні ЄСПЛ Лавентс проти Латвії від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Надавши оцінку запереченням представника відповідача та клопотанню про зменшення заявлених витрат до 10 000,00 грн, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 124 ГПК України визначено, що кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи разом з першою заявою по суті спору.

З наданих матеріалів вбачається, що у позові позивач заявляв про понесення витрат на правову допомогу в сумі 50 000,00 грн, водночас у заяві про розподіл судових витрат та ухвалення додаткового рішення фактичний розмір понесених витрат склав 74 000,00 грн за відсутності попереднього клопотання про збільшення заявлених витрат.

Таким чином, у даному випадку на суд покладається право, а не обов`язок здійснювати розподіл заявлених витрат, не вказаних у попередньому (орієнтованому) розрахунку, водночас тягар доказування факту завищення такого розміру та не співмірністю із заявленими вимогами, обсягом наданих послуг тощо покладається на представника відповідача.

У клопотанні про зменшенні заявлених витрат позивача на професійну правничу допомогу відповідач заявив про завищення розміру витрат, невідповідність їх вартості обсягу виконаних робіт та складності справи.

Матеріалами справи встановлено, що в Акті приймання-передачі наданих послуг від 13.01.2022 викладено перелік наданих послуг, вартість наданих послуг, всього на суму 74 000,00 грн.

При цьому, судом встановлено, що до переліку наданих послуг правничої допомоги, зазначених в Акті № 2 від 13.01.2022, включено вартість послуг участі в судових засіданнях суду першої інстанції 36 000,00 грн. У фактичному (кінцевому) розрахунку судових витрат надано роз`яснення, що 36 000,00 грн складає вартість участі адвоката у 6-ти судових засіданнях зі ставкою 7500,00 грн за 1 судове засідання.

Враховуючи, що проведення судових засіданнях у справі № 910/14279/21 - 16.11.2021, 21.12.2021, 23.12.2021, 13.01.2022 було здійснено за клопотаннями представника позивача в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням програмного забезпечення Easycon, з огляду на їх тривалість, визначення ставки за участь у цих судових засіданнях 7 500,00 грн суд вважає таким, що не відповідає принципам розумності та покладає на відповідача надмірний тягар.

Враховуючи викладене, надавши оцінку усім матеріалам справи та доводам, запереченням обох сторін, клопотанню представника відповідача про зменшення заявлених витрат, суд дійшов висновку про те, що позивач надав належні та допустимі докази на доведення понесених ним витрат та професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи № 910/14279/20 у розмірі 50 000,00 грн і розмір таких витрат є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, співмірним зі складністю позову, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.

Інші доводи представника відповідача щодо підстав зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката всупереч ст. 74-79 ГПК України належними доказами не доведені.

При цьому, враховуючи часткове задоволення позовних вимог у даній справі, визначений судом обґрунтованим розмір витрат та професійну правничу допомогу в сумі 50 000,00 грн підлягає покладенню на відповідача у сумі 44 264,59 грн (пропорційно до суми задоволених вимог).

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Цемакс про розподіл судових витрат та ухвалення додаткового рішення у справі № 910/14279/21 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Цементний Альянс (04073, м. Київ, вул. Марка Вовчка, 18, код 39756729) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Цемакс (01030, м. Київ, вул. Чапаєва, 7, літера Б, код 33945935) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 44 264,59 грн (сорок чотири тисячі двісті шістдесят чотири гривні 59 коп).

3. У задоволенні іншої частини заяви відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення підписано 04.02.2022.

Суддя О.Г. Удалова