Рішення

від 12.01.2022 по справі 913/800/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2022 року м. Харків Справа № 913/800/21

Провадження №1/913/800/21

За позовом виконувача обов`язків керівника Щастинської окружної прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах:

Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, м. Сєвєродонецьк Луганської області

до відповідача - Новоайдарського професійного аграрного ліцею, смт. Новойдар Луганської області,

співвідповідача - Фермерського господарства «Лани Айдарщини» , с. Дмитрівка Щастинського району Луганської області

про визнання недійсним договору та зобов`язання звільнити земельну ділянку

Суддя Зюбанова Н.М.

Секретар судового засідання - Соколенко Ю.О.

За участю: прокурора відділу прокуратури Харківської області, Полякової С.О., посвідчення № 057286 від 09.10.2020;

Від позивача та відповідачів представники не викликались;

Суть спору: про визнання недійсним договору про здійснення освітньо- виробничої діяльності від 06.08.2021, припинення зобов`язання за ним на майбутнє та зобов`язання співвідповідача звільнити займану ним частину земельної ділянки державної власності кадастровий № 4423155100:63:001:0053 площею 30,000 га, розташовану на території Новоайдарської селищної ради Щастинського району Луганської області.

Дослідивши матеріали справи, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, вислухавши прокурора, суд дійшов наступних висновків щодо причин виникнення спору між сторонами.

Так, у Новоайдарського професійного аграрного ліцею у постійному користуванні перебуває земельна ділянка державної власності з кадастровим номером 4423155100:63:001:0053, розташована за межами населеного пункту на території Новоайдарської селищної ради Щастинського району Луганської області. Цільове призначення земельної ділянки - 01.09 Для дослідних і навчальних цілей.

Вказане підтверджується інформацією Державного земельного кадастру та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Разом з тим встановлено, що між Новоайдарським ПАЛ та фермерським господарством «Лани Айдарщини» 06.08.2021 укладено договір про здійснення освітньо-виробничої діяльності, за умовами якого виробник (ФГ «Лани Айдарщини» ) шляхом використання власних матеріально-технічних, фінансових та (або) трудових ресурсів, а також із залученням матеріально-технічних ресурсів третіх осіб здійснює всебічне сприяння землекористувачеві у виконанні останнім комплексу осінніх сільськогосподарських робіт п. 1.1 договору.

Відповідно до п. 1.2 цього договору для його реалізації сторонами може здійснюватись організація практичних занять та виробничої практики студентів та учнів землекористувача, а також підготовка ґрунту, посів насіння сільськогосподарських культур, підживлення добривами, внесення засобів захисту рослин.

Для забезпечення виконання умов договору сторонами може використовуватись, зокрема, земельна ділянка загальною площею 30,000 га, яка входить до складу земельної ділянки № 4423155100:63:001:0053 та враховуються в межах земель Новоайдарської селищної ради Щастинського району Луганської області та розташована поза межами населених пунктів (п. 2.1.1 договору).

На виконання п.1.1 цього договору виробник сплачує на користь землекористувача кошти у розмірі 1000 гривень на рік (п. 3.2 договору).

Строк дії договору згідно п. 5.1 сторони визначили до 15.11.2021.

Як зазначає прокурор, підставою позову є порушення інтересів держави через недотримання сторонами процедури користування земельною ділянкою згідно з наданим титулом; укладанням договору про освітньо-виробничу діяльність з метою ухилення від укладання договору оренди землі; фактичним переданням вказаної земельної ділянки в оренду суб`єктом господарювання, який не мав права нею розпоряджатися, а тому вказаний договір підлягає визнанню недійсним.

Відповідно до Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку у відомостях про суб`єктів права власності на спірну земельну ділянку зазначено Головне управління Держземагенства у Луганській області, яке постановою Кабінету міністрів України від 14.01.2015 № 5 реорганізовано у Головне управління Держгеокадастру у Луганській області.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 по справі № 912/2385/18 за позовом також органу прокуратури прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Ухвалою від 08.11.2021 суд підтвердив підстави представництва виконувачем обов`язків керівника Щастинської окружної прокуратури Луганської області інтересів держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Головного управління Держгеокадастру у Луганській області за позовною заявою від 26.10.2021 № 54-1502вих-21.

У поясненнях від 29.11.2021 позивач позовні вимоги підтримав, просить їх задовольнити в повному обсязі та здійснювати подальший розгляд справи без участі свого представника.

Відповідачами відзиви на позовну заяву не надані, позов не оспорений, тому суд розглядає справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та його повне задоволення з огляду на наступне.

Так, відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі» та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ч. 1 ст. 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Частиною 1 ст. 92 ЗК України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

За приписами ст. 4 Закону України «Про оренду землі» орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.

Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право постійного користування на земельну ділянку з кадастровим номером 4423155100:63:001:0053 зареєстровано за Новоайдарським професійним аграрним ліцеєм на підставі рішення Господарського суду Луганської області від 10.12.2012 у справі 28н/5014/2397/2012.

Як свідчать пояснення позивача, цей факт обумовлений наступними обставинами:

- розпорядженням голови Новоайдарської райдержадміністрації від 26.07.2011 № 305 було припинено право постійного користування земельною ділянкою державної власності ліцею загальною площею 293,6778га, у тому числі 208,3136 га ріллі, 62,8224га пасовищ та 22,5418га інших угідь та переведено їх до складу земель запасу;

- рішенням Господарського суду Луганської області від 10.12.2012 у справі № 28н/5014/2397/2012 вказане розпорядження було визнане недійсним та зобов`язано Новоайдарську районну державну адміністрацію повернути земельну ділянку площею 293,6778 га, у користування Новоайдарського ПАЛ.

Суд дійшов висновку, що за змістом договору від 06.08.2021 між сторонами фактично склалися правовідносини з оренди землі, оскільки згідно пунктів 1.2, 2.1.1. договору Новоайдарський ПАЛ фактично передав ФГ «Лани Айдарщини» на платній основі земельну ділянку, що перебуває у його постійному користуванні для здійснення підприємницької діяльності. При цьому без користування земельною ділянкою усі інші умови договору втрачають зміст.

З наведеного вбачається, що фактичним предметом оспорюваного договору є використання земельної ділянки державної форми власності.

Саме на використанні земельної ділянки (споживанні її корисних властивостей) ґрунтується спірний договір, який повинен відповідати законодавству, що регулює правовідносини у сфері оренди землі.

Згідно ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Тобто, при оренді землі здійснюється обробіток ґрунту, що становить собою користування земельною ділянкою, внаслідок якого вирощується товарна сільськогосподарська продукція.

З огляду на вказане, правовими наслідками договору оренди землі є для однієї сторони (орендодавця) отримання плати за надане в користування майно (земельну ділянку), а для іншої (орендаря) - використання майна (земельної ділянки).

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України «Про оренду землі» укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами земельних торгів.

Згідно ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Таким чином, земельним законодавством не передбачено право постійного користувача розпоряджатись земельною ділянкою шляхом передачі її іншим особам у платне користування.

Відповідно до ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Отже сторонами не був дотриманий встановлений ст. 124 ЗК України та ст. ст. 14 - 16 Закону України «Про оренду землі» порядок щодо передачі в оренду спірної земельної ділянки.

Право постійного користування є одним з двох можливих титулів, що надає право користування землею: глава 15 ЗК України «Право користування землею» передбачає користування землею на праві постійного користування та на праві оренди землі.

Згідно з висновками, викладеними в постанові Верховного Суду від 17.01.2019 у подібній справі № 923/241/18 право постійного користування не є тим документом, який надає право користувачу земельної ділянки надавати третім особам земельну ділянку, тобто розпоряджатися нею, в тому числі шляхом надання в оренду чи в спільну діяльність, оскільки цим правом наділений відповідний орган, уповноважений державою на здійснення даних функцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 95 ЗК України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Таким чином, саме навчальний заклад Новоайдарський ПАЛ, як землекористувач, на титулі права постійного користування, наділений передбаченими правами щодо земельної ділянки, належної йому на праві постійного користування.

Згідно з витягом з ЄДРПОУ з відомостями про Новоайдарський ПАЛ навчальний заклад має наступні види діяльності: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів, 01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур, 01.41 Розведення великої рогатої худоби молочних порід, 01.42 Розведення іншої великої рогатої худоби та буйволів, 01.45 Розведення овець і кіз, 01.49 Розведення інших тварин, 01.50 Змішане сільське господарство, 01.63 Післяурожайна діяльність, 85.31 Загальна середня освіта, 85.32 Професійно-технічна освіта, 85.59 Інші види освіти.

Відповідно до п. 1.6 Статуту Новоайдарського ПАЛ професійний ліцей має землю у постійному користуванні, де розміщене навчальне господарство, яке здійснює господарську діяльність з виробництва продукції, що пов`язана з біологічними процесами її вирощування, призначеної для споживання у сирому і переробленому вигляді (сільськогосподарське виробництво), а також займається переробкою власно виробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.

Таким чином Новоайдарський ПАЛ може використовувати земельну ділянку самостійно.

Проте право володіння та користування, як правомочності, що належать землекористувачеві згідно з положеннями ст. 92 ЗК України, за умовами спірного договору реалізуються ФГ «Лани Айдарщини» шляхом обробки землі та збору врожаю.

Таким чином, договір про спільне оброблення та користування земельною ділянкою не відповідає вимогам ст. ст. 92, 95 ЗК України.

Зі змісту глави 15 ЗК України, як спеціального нормативного акту, що регулює земельні відносини, вбачається, що земельні ділянки можуть бути надані у користування або на праві оренди, або на праві постійного користування.

Земельні ділянки, які використовує ФГ «Лани Айдарщини» не належать йому на жодному з передбачених чинним законодавством титулів - праві власності чи праві оренди, отже, землекористування здійснюється ФГ «Лани Айдарщини» за відсутності законодавчо визначеної підстави.

Отже використання ФГ «Лани Айдарщини» земельної ділянки, наданої на праві постійного користування Новоайдарському ПАЛ, як спеціальному суб`єкту, суперечить положенням до ч. 1 ст. 31 ЗК України.

Використання земельної ділянки, наданої Новоайдарському ПАЛ для ведення науково-дослідних і навчальних цілей (згідно з цільовим призначенням) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва порушує принцип цільового використання землі.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Новоайдарський ПАЛ на праві постійного користування належить земельна ділянка із цільовим призначенням - для дослідних і навчальних цілей, отже, дана земельна ділянка повинна використовуватися останнім виключно для вказаних цілей.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства.

Втім земельна ділянка, фактично використовуються ФГ «Лани Айдарщини» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (вирощування, оброблення, збирання та реалізації сільськогосподарської продукції з метою отримання прибутку).

Таким чином, спірний договір суперечить положенням ст. 96 ЗК України у зв`язку з використанням земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Відповідно до п. п. 2, 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, можуть бути: визнання правочину недійсним.

Згідно ст. 152 ЗК України одним із способів захисту прав на земельні ділянки є визнання угоди недійсною.

За спірним договором відбулось розпорядження земельною ділянкою не уповноваженим суб`єктом (Новоайдарський ПАЛ, замість ГУ Держгеокадастру у Луганській області), спірний договір не відповідає вимогам законодавства, що свідчить про його недійсність на підставі ст. ст. 203,215 ЦК України.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Зі спірного договору вбачається, що всі послідовні дії, які починаються від укладення спірного Договору, а саме: виконання механічних робіт на цій земельній ділянці, використання повного комплексу робіт з вирощування сільськогосподарських культур, свідчать про те, що земельна ділянка перебуває у користуванні ФГ «Лани Айдарщини» яке отримало цю ділянку без достатньої правової підстави

Неналежне оформлення відносин оренди земельної ділянки і є тим способом, завдяки якому досягається прихована мета передачі в користування земельної ділянки.

При цьому оскільки акт приймання-передачі спірної земельної ділянки між сторонами оспорюваного договору не складався, то саме по собі звільнення земельної ділянки буде достатнім способом захисту для відновлення порушених прав та інтересів.

Прокурор просить суд припинити зобов`язання за цим договором на майбутнє. Оскільки, відповідно до п. 5.1 договору цей договір діяв до 15.11.2021, ця вимога є безпідставною.

Наведені обставини свідчать, що ФГ «Лани Айдарщини» незаконно користується земельною ділянкою, чим порушує вимоги земельного законодавства.

За таких обставин, позов задовольняється повністю з віднесенням на відповідачів судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 53, 129, 232-233, 236-241 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір про здійснення освітньо-виробничої діяльності від 06.08.2021, укладений між Новоайдарським професійним аграрним ліцеєм, смт. Новойдар Луганської області, вул. Незалежності, 68А, ідент. код 05536047 та Фермерським господарством «Лани Айдарщини» , с. Дмитрівка Щастинського району Луганської області, вул. Миру, 1, ідент. код 38542787.

3. Зобов`язати фермерське господарство «Лани Айдарщини» , с. Дмитрівка Щастинського району Луганської області, вул. Миру, 1, ідент. код 38542787 звільнити займану ним частину земельної ділянки державної власності кадастровий № 4423155100:63:001:0053 площею 30,000 га, розташовану на території Новоайдарської селищної ради Щастинського району Луганської області.

4. Стягнути з Новоайдарського професійного аграрного ліцею, смт. Новойдар Луганської області, вул. Незалежності, 68А, ідент. код 05536047 на користь Луганської обласної прокуратури, м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Богдана Ліщини, 27, ідент. код 02909921 судовий збір у сумі 2270 грн. 00 коп., видати на виконання наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Стягнути з фермерського господарства «Лани Айдарщини» , с. Дмитрівка Щастинського району Луганської області, вул. Миру, 1, ідент. код 38542787 на користь Луганської обласної прокуратури, м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Богдана Ліщини, 27, ідент. код 02909921 судовий збір у сумі 2270 грн. 00 коп., видати на виконання наказ після набрання рішенням законної сили.

У відповідності до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно зі ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення виготовлене 24.01.2022.

Суддя Наталія ЗЮБАНОВА