Рішення

від 11.01.2022 по справі 914/3053/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.2022 справа № 914/3053/21

Господарський суд Львівської області у складі судді Кидисюка Р.А. за участю секретаря судового засідання Зусько І.С. розглянув в порядку загального позовного провадження справу за позовом Акціонерного товариства Українська залізниця , м. Київ

до відповідача Вищого приватного навчального закладу Львівський медичний фаховий коледж Медик , м. Львів

про стягнення 1992336,38 грн заборгованості за Договором оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №62 від 02.01.2003

за участю представників:

від позивача: Дунець Г.Я.

від відповідача: Слива Б.М.

Судові процедури

Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Акціонерного товариства Українська залізниця до Вищого приватного навчального закладу Львівський медичний фаховий коледж Медик про стягнення 1992336,38 грн заборгованості за Договором оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №62 від 02.01.2003.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 08.10.2021 справу №914/3053/21 передано на розгляд судді Кидисюку Р.А.

Ухвалою суду від 13.10.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 02.11.2021.

В судовому засіданні 02.11.2021 оголошенно перерву до 23.11.2021.

В судовому засіданні 23.11.2021 оголошенно перерву до 14.12.2021.

В судовому засіданні 14.12.2021 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті в судовому засіданні 11.01.2022.

Позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем умов Договору індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №62 від 02.01.2003 в частині сплати орендної плати за період з березня 2020 року по квітень 2021 року, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем. Відповідно до долученого до позовної заяви розрахунку розміру позовних вимог окрім суми основного боргу в розмірі 1713425,14 грн позивач просить суд стягнути з відповідача 129190,71 грн інфляційних нарахувань, 44051,50 грн 3 % річних, 105669,03 грн пені.

Заперечення відповідача

Відповідач проти задоволення позову заперечив з підстав, наведених у відзиві (вх.№26009/21 від 04.11.2021). Зокрема, зазначив, що на виконання постанови КМ України №211 від 11.03.2020 р. відповідач, як навчальний заклад освіти, на час запровадженого в Україні карантину з 12.03.2020 по 03.04.2020 припинив відвідування закладу освіти її здобувачами.

У зв`язку із поширення на теренах України гострої респіраторної хвороби COVID-19 спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2 та введення в Україні довготривалого карантину із забороною відвідувати заклади освіти її здобувачами, відповідач своїми листами №38 від 14.04.2020р„ №71 від 11.09.2020р., №80 від 09.10.2020р., №81 від 13.10.2020 р„ №1 від 04.01.2021р., №14 від 11.03.2021р. неодноразово звертався до позивача АТ Укрзалізниця з проханням розглянути можливість на час дії встановленого в Україні карантину звільнити його від сплати орендної плати по причині заборони відвідувати заклади освіти її здобувачами, згідно договору оренди №62 від 02.01.2003 р., на які отримав відповіді про те, що ані чинним законодавством, ні положеннями Договору не передбачено підстав для звільнення відповідача від орендної плати на час дії карантину.

04 січня 2021р. відповідачем рекомендованим листом №1 на адресу Філії БМЕС м. Київ був відправлений сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) Львівської торгово-промислової палати № 4600-20-0944 від 09.06.2020р. 26.01.2021р. листом №ФБМЕС-01/645, Філія Центр-будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд АТ Укрзалізниця на лист Відповідача №1 від 04.01.2021 р повідомила про те, що звільнення від орендних платежів на час дії карантину по Договору оренди №62 від 02.01.2003 р не передбачено жодним нормативно-правовим актом України.

Наголосив, що ВПНЗ Львівський медичний фаховий коледж Медик засновано у 1991 році, є вищим приватним навчальним закладом України, що не фінансується із Державного бюджету, а лише за кошти здобувачів освіти, не виготовляє продукцію виробничо-технічного призначення, матеріальні цінності та блага, а надає лише виключно освітянські послуги, готує для потреб практичної медицини України молодших медичних фахових спеціалістів та бакалаврів.

Обставини справи

02.01.2003 між Львівська державна залізниця (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю центр Медик (Орендар) укладено Договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №62 (Договір), відповідно до п.1.1. якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування окреме індивідуально визначене нерухоме майно, а саме нежитлове приміщення, площею 2950,0 кв.м., розміщене за адресою: м. Львів, вул. Поліщука, 76, на І-му, 2-му, 3-му, 4-му поверхах, що знаходиться на балансі Дистанції цивільних споруд на ст. Львів, вартість якого визначена згідно з актом оцінки і становить за експертною оцінкою станом на 01.10.2002 року 1800268,00 грн.

Додатковою Угодою №1 від 03.03.2008 до Договору оренди №62 від 02.01.2003р. пункт 1.2 Договору оренди викладено у такій редакції Майно передається в оренду з метою розміщення приватного навчального закладу . А пункт 3.1 викладено в такій редакції З врахуванням змін до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 із наступними змінами, в тому числі і змінами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 № 1846, орендна плата за Договором за перший повний базовий місяць (лютий 2008) після її перерахунку з березня 2008 згідно з рішенням господарського суду Львівської області від 03.03.2008 № 21/356, що є складовою частиною цієї Угоди, складає 22912,36 грн. без ПДВ .

Додатковою Угодою від 01.11.2011 до Договору оренди № 62 від 02.01.2003 внесено зміни та зазначено з врахуванням змін до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду - державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 із наступними змінами, в тому числі і змінами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 № 1846, орендна плата за Договором за перший повний базовий місяць (листопад 2011) після її перерахунку з березня 2008 складає 41773,40 грн без ПДВ .

Додатковою Угодою №3 від 17.07.2012 до Договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №62 від 02.01.2003 внесено зміни до вступної частини Договору та змінено у всіх відмінках Львівська держана залізниця на Державне територіально-галузеве об`єднання Львівська залізниця .

Додатковим договором від 17.05.2018 до Договору оренди нерухомого майна від 02.01.2003 № 62 встановлено, що Орендодавцем майна, визначеного договором оренди від 02.01.2003 № 62 є ПАТ Укрзалізниця . Пунктом 3 внесено зміни у розділ 1 Предмет договору , в пункті 1.1 слова Дистанції цивільних споруд на ст. Львів , замінити словами - виробничого підрозділу Львівське територіальне управління філії Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд публічного акціонерного товариства Українська залізниця . Пунктом 4 у розділ 3 Орендна плата п. 3.1 викладено в редакції: Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої Кабінетом Міністрів України від 04.10.1995 №786, за базовий місяць розрахунку - листопад 2015 року становить 41773,4грн. без ПДВ. Орендна плата за перший місяць оренди - грудень 2015 визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за наступний місяць . Пункт 3.3 викладено в редакції: Орендна плата 100% перераховується на розрахунковий рахунок Орендодавця. Одержувач коштів - виробничий підрозділ Львівське територіальне управління філії Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд публічного акціонерного товариства Українська залізниця не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним.

27.04.2021 номер запису 1004151450000053345 було проведено державну реєстрацію юридичної особи, яка утворена в результаті перетворення, Вищий приватний навчальний заклад Львівський медичний фаховий коледж Медик , який є правонаступником товариства з обмеженою відповідальністю Медичне училище Медик ЄДРПОУ 19168831.

Відповідно до п.10.7. Договору реорганізація Орендодавця чи Орендаря, або перехід права власності на орендоване Майно третім особам, не визнається підставою для зміни або припинення чинності цього Договору і він зберігає свою чинність для нового власника орендованого Майна (його правонаступників), за винятком випадку приватизації орендованого Майна Орендодавцем.

Як зазначив позивач в позовній заяві, всупереч взятим на себе зобов`язанням за Договором Орендар за період з березня 2020 по квітень 2021 року свої зобов`язання щодо перерахування орендних платежів не виконує, у зв`язку з чим в нього виникла заборгованість у розмірі 1713425,14 грн.

Відповідач доказів погашення заборгованості перед позивачем не подав.

Позиція суду

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов`язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Господарські зобов`язання між сторонами виникли на підставі укладеного між сторонами Договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №62 від 02.01.2003.

Згідно з ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 1 статті 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Додатковим договором від 17.05.2018 до Договору оренди нерухомого майна від 02.01.2003 № 62 п. 3.1 викладено в редакції: Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої Кабінетом Міністрів України від 04.10.1995 №786, за базовий місяць розрахунку - листопад 2015 року становить 41773,4грн. без ПДВ. Орендна плата за перший місяць оренди - грудень 2015 визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за наступний місяць . Пункт 3.3 викладено в редакції: Орендна плата 100% перераховується на розрахунковий рахунок Орендодавця. Одержувач коштів - виробничий підрозділ Львівське територіальне управління філії Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд публічного акціонерного товариства Українська залізниця не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Всупереч взятим на себе зобов`язанням за Договором відповідач за період з березня 2020 року по квітень 2021 року не сплатив орендну плату згідно Договору, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 1713425,14 грн.

Відповідач доказів погашення заборгованості не подав.

При цьому, суд погоджується з твердженнями позивача про те, що введення в Україні карантину у зв`язку із поширення на теренах України гострої респіраторної хвороби COVID-19 спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2 згідно постанови КМ України №211 від 11.03.2020 р. не є підставою для звільнення відповідача від сплати орендної плати.

Встановлення та постійне продовження КМ України карантину як наслідку поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19 спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, супроводжується лише забороною відвідування навчальних закладів її здобувачами протягом певних періодів часу, а не усього строку дії карантину.

Встановлення на території України карантину ставить усіх суб`єктів господарювання в однакові умови ведення діяльності, і як наслідок має однакові наслідки в їх господарській діяльності при виконанні взятих на себе господарських зобов`язань.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 549 ЦК України визначено поняття неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.3.5. Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Орендодавцю у визначеному пунктом 3.3. співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку розміру позовних вимог, суд дійшов висновку про обґрунтованість нарахування відповідачу 129190,71 грн інфляційних нарахувань, 44051,50 грн 3 % річних, 105669,03 грн пені.

Відповідно до ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Оцінюючи обґрунтованість зменшення неустойки, суд враховує ступінь вини відповідача у несвоєчасному виконанні обов`язку за Договором, ступінь виконання ним своїх зобов`язань за Договором на час розгляду справи, однакові несприятливі наслідки для обох сторін у зв`язку з введеним на території України карантином та здійсненням заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19) .

Враховуючи інтереси обох сторін, значний розмір заборгованості, усна заява відповідача про необхідність зменшення боргу та те, що заборгованість відповідача виникла після початку епідемії хвороби COVID-19 і встановлення карантинних обмежень, а також ступінь виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором, суд дійшов висновку про доцільність зменшення розміру пені, що підлягає до стягнення з відповідача, на 90%.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача у повному обсязі та стягнення з відповідача 1713425,14 грн основного боргу, 129190,71 грн інфляційних нарахувань, 44051,50 грн 3 % річних, 10566,90 грн пені.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Судові витрати

За звернення до суду з позовною заявою майнового характеру позивачем сплачено судовий збір у розмірі 31981,05 грн, що підтверджується долученим до матеріалів справи платіжними дорученнями №4062411 від 17.09.2021.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 12, 20, 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Вищого приватного навчального закладу ЛЬВІВСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ МЕДИК на користь Акціонерного товариства Українська залізниця 1 713 425,14 грн заборгованості зі сплати орендних платежів згідно Договору оренди індивідуального визначеного нерухомого державного майна № 62 від 02.01.2003р., 129190,71 грн інфляційних нарахувань, 44051,50 грн 3 % річних, 10566,90 грн пені та 31981,05 грн судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в Західному апеляційному господарському суді в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 17.01.2022.

Суддя Кидисюк Р.А.