Рішення

від 17.01.2022 по справі 916/3311/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" січня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/3311/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д .,

розглянувши справу №916/3311/21 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження

за позовом: акціонерного товариства "Райффайзен Банк" /ЄДРПОУ 14305909, адреса - 01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, адреса листування - 73003, м. Херсон, пр. Ушакова, 53, e-mail: legal.collection@raiffeisen.ua/

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Донпродсервіс" /ЄДРПОУ 33072737, адреса - 65085, м. Одеса, вул. Моторна, 8-В/

про стягнення 623 115,65 грн

ВСТАНОВИВ:

01.11.2021 року акціонерне товариство "Райффайзен Банк" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх. № 3419/21/ до товариства з обмеженою відповідальністю "Донпродсервіс" про стягнення заборгованості за договором про надання овердрафту № 015/79790/0378730 від 13.12.2017 року у розмірі 623 115,65 грн, з яких: 474 616,31 грн - заборгованість за кредитом; 148 499,34 грн - заборгованість за відсотками; судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором про надання овердрафту № 015/79790/0378730 від 13.12.2017 року у розмірі 623 115,65 грн.

Позов пред`явлено на підставі ст.ст. 16, 509, 526, 527, 530, 536, 549, 610-611, 625 ЦК України, ст. ст. 173, 175, 193 ГК України.

Ухвалою суду від 08.11.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3311/21; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст.ст.247-252 ГПК України без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

До повноважень господарських судів не віднесено з`ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі № 916/3311/21 від 08.11.2021 року направлялись учасникам справи в порядку, визначеному положеннями Господарського процесуального кодексу України, зокрема відповідачу, за адресою, вказаною в позовній заяві (65085, м. Одеса, вул. Моторна, 8-В, яка є його місцезнаходженням, що підтверджується Витягом в Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), про що свідчить відтиск штампу вихідної кореспонденції на зворотньому боці другої сторінки цих ухвал з зазначенням адреси відповідача, рекомендованим листом з повідомленням про вручення з позначкою на конверті „Судова повістка".

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 6511913576140 разом із ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 08.11.2021 року повернуте на адресу суду 15.11.2021 року за вх. № 27915/21 із відміткою листоноші адресат відсутній за вказаною адресою .

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Також суд звертає увагу, що положеннями ч. 7 ст. 120 ГПК України визначено, що учасники судового засідання зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою в вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за відповідною адресою не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду у справі № 910/15442/17 від 16.05.2018 року).

Також необхідно зазначити, що за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.11.2021 року було оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому відповідач, обізнаний про розгляд справи № 916/3311/21, міг ознайомитися з текстом цієї ухвали.

Оскільки відповідач по справі не надали суду відзив на позовну заяву у строк, встановлений судом, суд в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі, виходячи з наступного.

Як встановлено судом при безпосередньому дослідженні доказів, 06.11.2017 року позичальник звернувся до Банку із Заявою-анкетою на отримання кредиту, де в графі Вид кредиту підтвердив намір отримати кредит, зазначивши суму кредитування, бажаний строк та зазначив мету, тобто цільове використання кредиту.

13.12.2017 року між Акціонерним товариством Райффайзен Банк Аваль , (банк кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю "Донпродсервіс"(відповідач, боржник, позичальник) укладено договір про надання овердрафту № 015/79790/0378730, згідно умов якого Кредитор на умовах договору надає позичальну протягом строку доступності овердрафту можливість використання овердрафту в межах поточного ліміту /п. 1.1 договору/.

Максимальний ліміт за договором складає 1 200 000,00 грн, в межах якого встановлюється поточний ліміт /п. 1.3 договору/.

На дату укладання договору поточний ліміт складає 400 000,00 грн. Поточний ліміт за договором не може перевищувати 70 % від середньомісячних надходжень за останні три календарні місяці на всі поточні рахунки позичальника, відкриті у кредитора. При цьому розрахунок середньомісячних надходжень здійснюється відповідно до п. 2.4 договору. В подальшому поточний ліміт встановлюється та визначається відповідно до ст. 2 договору /п. 1.4 договору/.

Проценти за користування овердрафтом розраховуються на основі фіксованої процентної ставки у розмірі 20,5 % річних /п. 4.1 договору/.

З дати скасування Максимального ліміту та Поточного ліміту з будь-яких підстав, зазначених в пунктах 8.2. та 8.3. /крім підпункту 8.3.4./ Договору, проценти за користування Кредитною заборгованістю розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 40 % річних.

Сторони встановили, що нарахування процентів за користування Овердрафтом/Кредитною заборгованістю здійснюється виходячи з зазначених у Договорах процентних ставок, щоденно на фактичну заборгованість Позичальника за Овердрафтом/Кредитною заборгованістю протягом всього строку наявності Безперервного дебетового сальдо/Кредитної заборгованості /п. 4.2. договору/.

Протягом Строку Овердрафту Позичальник зобов`язаний здійснювати погашення Овердрафту не пізніше останнього дня Максимального строку Безперервного дебетового сальдо та не пізніше Дати закінчення Строку Овердрафту, в залежності від того, яка дата настане раніше /п. 5.1. договору/.

Відповідно до п. 12.1. Кредитний договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками та діє до повного виконання ними прийнятих зобов`язань.

Судом встановлено, що позивач, як кредитодавець, свої обов`язки за кредитним договором виконав в повному обсязі, оскільки грошові кошти за Договором відповідачем було отримано у передбачений кредитним договором спосіб, що підтверджується відповідною випискою.

У зв`язку з невиконанням Позичальником умов договору, несплатою періодичних платежів на погашення кредиту та відсотків за користування кредитними коштами, на адресу Позичальника Банком було направлено вимогу про дострокове виконання боргових зобов`язань за Кредитним договором за вих. № 114/5-198190 від 29.09.2020 року.

Проте, як вказує позивач, всупереч вимогам Договору Позичальник не виконав взяті на себе договірні зобов`язання, у зв`язку чим станом на 25.09.2021р. заборгованість Позичальника перед Кредитором за Договором складає 623 115,65 грн (без урахування пені), яка складається з:

- Заборгованості за кредитом у розмірі 474 616,31 грн;

- Заборгованості за відсотками у розмірі 148 499,34 грн.

Позивач вказує, що відповідно до рішення Кредитора сума пені не зазначається та не стягується в рамках даного спору, однак продовжує нараховуватися, що не суперечить нормам чинного в Україні законодавства.

Оскільки відповідач не здійснив повернення коштів у строк, визначений у договорі, то суд приходить до висновку, що права інтереси позивача порушені, що призвело до звернення позивача до суду за захистом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч. 1 ст. 629 цього ж Кодексу договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ч.2 ст.639 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що позивач свої зобов`язання за Договором виконав у повному обсязі та надав Позичальнику - кредитний ліміт, що підтверджується наданою до матеріалів справи банківською випискою.

Згідно зі статтею 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто, шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Статтею 639 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.ті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 526 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Частиною 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Вимогами ч.1 ст.1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, в порушення відповідних умов договору позичальник не повернув кредитні кошти у передбачений Договором термін. В результаті чого, у відповідача станом на 25.09.2021 року виникла заборгованість перед Кредитором за Договором у розмірі 623 115,65 грн (без урахування пені), яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 474 616,31 грн; заборгованості за відсотками у розмірі 148 499,34 грн.

Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами ч.1 ст.73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем у справі доказів належного виконання своїх зобов`язань перед АТ "Райффайзен Банк Аваль" до матеріалів справи не надано.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Приписами ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Положеннями ч. 1 ст. 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Проаналізувавши встановлені обставини в їх сукупності, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" підлягають задоволенню у повному обсязі, так як обґрунтовані та доведені.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при пред`явленні позову сплатив судовий збір у розмірі 9 346,74 грн, що вбачається із платіжного доручення № 13471 від 19.10.2021 року.

Таким чином, враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог у повному обсязі, судовий збір у розмірі 9 346,74 грн підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 74-75, 129, 237-241, 250-252 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" - задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Донпродсервіс" /ЄДРПОУ 33072737, адреса - 65085, м. Одеса, вул. Моторна, 8-В/ на користь акціонерного товариства "Райффайзен Банк" /ЄДРПОУ 14305909, адреса - 01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, адреса листування - 73003, м. Херсон, пр. Ушакова, 53, e-mail: legal.collection@raiffeisen.ua/ заборгованість за договором про надання овердрафту № 015/79790/0378730 від 13.12.2017 року у розмірі 623 115,65 грн /шістсот двадцять три тисячі сто п`ятнадцять гривень 65 копійок/, з яких: 474 616,31 грн - заборгованість за кредитом; 148 499,34 грн - заборгованість за відсотками.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Донпродсервіс" /ЄДРПОУ 33072737, адреса - 65085, м. Одеса, вул. Моторна, 8-В/ на користь акціонерного товариства "Райффайзен Банк" /ЄДРПОУ 14305909, адреса - 01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, адреса листування - 73003, м. Херсон, пр. Ушакова, 53, e-mail: legal.collection@raiffeisen.ua/ судовий збір у розмірі 9 346,74 грн /дев`ять тисяч триста сорок шість гривень 74 копійки/.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст складено 17 січня 2022 р.

Суддя Н.Д. Петренко