Рішення

від 10.01.2022 по справі 916/3058/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" січня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/3058/20

Господарський суд Одеської області у складі:

судді С.В. Літвінова

при секретарі Т.О. Липі

За участю сторін:

від позивача: Пришляк Т.О.- за ордером;

від відповідача: Бєлий Г.Г. - за паспортом;

від відповідача: Бочевар М.П. - за ордером;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БОРСАН" (вул. Щорса, буд. 31, Київ 133,01133) до відповідача: Фізична особа-підприємець Бєлий Геннадій Григорович ( АДРЕСА_1 ) про стягнення 90690,13 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БОРСАН" звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Бєлого Геннадія Григоровича, в якому просить господарський суд: про стягнення 90690,13 грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору поставки №02/8/2018-1 від 02.08.2018р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.11.2019р. за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/3058/20 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

19.11.2020р. відповідачем по справі було подано до канцелярії суду клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче судове засідання за участю сторін по справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.01.2021р. задоволено клопотання Фізичної особи-підприємця Бєлого Геннадія Григоровича про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Справу №916/3058/20 прийнято розглядати за правилами загального позовного провадження та замінено судове засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням, яке призначено на "20" січня 2021 р. о 15:30

19.11.2020р. до суду від відповідача надійшов відзив на позов в якому проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачу в задоволені позову з підстав викладених у відзиві.

17.12.2020р. позивач звернувся до суду із заявою про збільшення позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 79373,08грн., 3% річних у розмірі 5022,24грн., інфляційні витрати у розмірі 8627,73грн.

10.03.2021 року відповідач звернувся до суду з клопотанням про призначення експертизи на вирішення якої поставити наступні запитання: чи виконаний підпис на договорі поставки № 02/8/2018, укладеному 02.08.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "БОРСАН" та фізичною особою-підприємцем Бєлим Геннадієм Григоровичем від імені Бєлого Геннадія Григоровича чи іншою особою?; чи виконаний підпис на додатковій угоді № 2 до договору поставки від 02.08.2018 року № 02/8/2018, укладеній 02.08.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "БОРСАН" та фізичною особою-підприємцем Бєлим Геннадієм Григоровичем від імені Бєлого Геннадія Григоровича чи іншою особою?; чи виконаний підпис на видатковій накладній № 2656 від 30.07.2018 року, видатковій накладній № 2662 від 31.07.2018 року, видатковій накладні № 2770 від 07.08.2018 року

Ухвалою суду від 31.03.2021р. клопотання Фізичної особи-підприємця Бєлого Геннадія Григоровича про призначення судової почеркознавчої експертизи - задоволено. Призначено судову почеркознавчу експертизу. Проведення експертизи доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (м. Одеса, вул. Ланжеронівська, буд.21).

19.05.2021 року до Господарського суду Одеської області разом зі справою надійшло клопотання Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз від 07.05.2021р. №21-2550-вих. (вх. №13637/21) про надання додаткових матеріалів та рахунок за проведення експертизи

Ухвалою суду від 27.05.2021р. поновлено провадження у справі з 14.06.2021р. та призначено судове засідання для розгляду клопотання експерта.

Ухвалою суду від 17.06.2021р. провадження у справі №916/3058/20 зупинено та скеровано до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України для продовження проведення експертного дослідження.

16.11.2021р. до суду надійшов висновок експерта №21-2550 від 29.10.2021р.

Ухвалою суду від 25.11.2021 поновлено провадження у справі з 06.12.2021р. та призначено підготовче засідання та визначено попередню дату та час для розгляду справи по суті - 08.12.2021 о 15год.45хв.

Ухвалою суду від 06.12.2021р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

08.12.2021 року по справі оголошено перерву до 10.01.2021 року

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Відповідач проти позову заперечує.

У судовому засіданні 10.01.2021р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

02 серпня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю БОРСАН (надалі за текстом - Постачальник) та ФОП Бєлим Геннадієм Григоровичем (надалі за текстом - Покупець) було укладено договір поставки №02/8/2018 (надалі за текстом - Договір поставки).

Згідно п. 1.1. Договору поставки - Постачальник зобов`язується передавати (поставляти) електроматеріали та електропобутові прилади (надалі Товар ) у власність Покупця, а Покупець зобов`язується приймати Товар та сплачувати за нього грошові кошти відповідно до умов цього Договору.

Згідно п.1.2 Договору поставки - Постачальник передає Покупцю Товар в

асортименті, кількості та по цінам, які будуть зазначені у специфікації та у видаткових

накладних , які є невід`ємними частинами даного Договору.

Згідно п. 5.1. Договору поставки - Товар вважається зданим Постачальником та прийнятим Покупцем по кількості та якості в момент передачі товару та підписання Сторонами видаткової накладної, а у разі доставки Товару за допомогою послуги перевізника - з моменту передачі Товару з боку перевізника представнику Покупця.

Згідно п. 3.7. Договору поставки - Оплата кожної товарної партії здійснюється на умовах відтермінування платежу, але не більше ніж на 28 календарних днів з дня поставки товару Покупцю, яка визначається у видатковій накладній. Сторони домовились, що у випадку реалізації товару до установленого в даному договорі строку відтермінування, Покупець повинен здійснити оплату за реалізований товар протягом поточного тижня за тиждень минулий з урахуванням умов п. 6.2. цього Договору. Постачальник за його необхідності залишає за собою право вимагати звіт по продажу поставленого товару за минулий період, зазначений Постачальником .

На виконання умов Договору поставки ТОВ БОРСАН поставив Товару на

користь ФОП Бєлий Геннадій Григорович на загальну суму 79 373,08 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними: видаткова накладна №2656 від 30.07.2018 року на суму 48 224,14грн. ; видаткова накладна №2662 від 31.07.2018 року на суму 15 144,69грн.; видаткова накладна №2770 від 07.08.2018 року на суму 16 004,25 грн.;

Відтак, у відповідності до умов Договору поставки (п.3.7.) строк оплати поставленого ТОВ БОРСАН товару настав - 05.09.2018 року.

09.09.2019 року Позивач направив на адресу Відповідача вимогу про виконання грошового зобов`язання (копія вимоги, поштової квитанції та опису про направлення- додається), якою просив Відповідача у семиденний строк від дня отримання вимоги сплатити заборгованість за Договором поставки.

Таким чином, заборгованість Відповідача за Договором поставки складає 79 373,08 грн.

Однак, Відповідачем не було проведено розрахунків по Договору поставки.

Враховуючи, що відповідач порушив зобов`язання за договором поставки щодо оплати за поставлений товар, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 79373,08грн., 3% річних у розмірі 5022,24грн., інфляційні витрати у розмірі 8627,73грн та судові витрати.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: припинення правовідношення.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

За положеннями ч.ч.1, 2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами ст. 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ч.1 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За правилами ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст.627 ЦК України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з частиною першою статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини другої статті 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Як встановлено судом, 02 серпня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю БОРСАН та ФОП Бєлим Геннадієм Григоровичем було укладено договір поставки №02/8/2018 та додаткові угоди до договору №№1, 2.

Позивачем у межах справи було заявлено вимоги про стягнення заборгованості за поставлені на користь Відповідача товари.

На підтвердження поставки товарів Позивачем було надано: Договір поставки №02/8/2018-1 від 02 серпня 2018 року, Додаткову Угоду №2 до Договору поставки №02/8/2018-1 від 02 серпня 2018 року, видаткову накладна №2656 від 30.07.2018 року, видаткову накладна №2662 від 31.07.2018 року, видаткову накладна №2770 від 07.08.2018 року.

Також Позивачем на підтвердження здійсненої поставки товарів було надано Акт надання послуг №5211 від 31.08.2018 року ТОВ ГЮНСЕЛ та зведену відомість ТОВ ГЮНСЕЛ за період 01.08.2018 року по 31.08.2018 року та декларації №10227448 з яких вбачається, що 07.08.2018 року було відправлено товар, який отримав Відповідач 08.08.2018 року.

Відповідач заперечує підписання зі свого боку договору та додаткових угод, видаткових накладних та відповідно отримання товару згідно вказаних документів тому звернувся до суду з клопотанням про призначення експертизи на вирішення якої поставити наступні запитання: чи виконаний підпис на договорі поставки № 02/8/2018, укладеному 02.08.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "БОРСАН" та фізичною особою-підприємцем Бєлим Геннадієм Григоровичем від імені Бєлого Геннадія Григоровича чи іншою особою?; чи виконаний підпис на додатковій угоді № 2 до договору поставки від 02.08.2018 року № 02/8/2018, укладеній 02.08.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "БОРСАН" та фізичною особою-підприємцем Бєлим Геннадієм Григоровичем від імені Бєлого Геннадія Григоровича чи іншою особою?; чи виконаний підпис на видатковій накладній № 2656 від 30.07.2018 року, видатковій накладній № 2662 від 31.07.2018 року, видатковій накладні № 2770 від 07.08.2018 року

Ухвалою суду від 31.03.2021р. клопотання Фізичної особи-підприємця Бєлого Геннадія Григоровича про призначення судової почеркознавчої експертизи - задоволено. Призначено судову почеркознавчу експертизу. Проведення експертизи доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (м. Одеса, вул. Ланжеронівська, буд.21).

Згідно Висновку експерта ОДНІСЕ від 29.10.2021 р. №21-2550 експерту не виявилося можливим з причин встановлених у п п. 1-3 Дослідницької частини висновку встановити чи виконаний підпис на договорі поставки № 02/8/2018, укладеному 02.08.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю БОРСАН та фізичною особою-підприємцем Бєлим Геннадієм Григоровичем від імені Бєлого Геннадія Григоровича чи іншою особою?; Чи виконаний підпис на додатковій угоді № 2 до договору поставки від 02.08.2018 року № 02/8/2018, укладеній 02.08.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю БОРСАН та фізичною особою-підприємцем Бєлим Геннадієм Григоровичем від імені Бєлого Геннадія Григоровича чи іншою особою?; Чи виконаний підпис на видатковій накладній № 2656 від 30.07.2018 року, видатковій накладній № 2662 від 31.07.2018 року, видатковій накладній № 2770 від 07.08.2018 року, до договору поставки від 02.08.2018 року № 02/8/2018 від імені Бєлого Геннадія Григоровича чи іншою особою?

Отже, заперечуючи проти підписання зі свого боку договору та видаткових накладних та відповідно отримання товару згідно вказаних документів, Відповідачем на підтвердження вказаної позиції не було надано до суду жодного належного доказу.

Відтак, Відповідачем не було надано до суду належних і допустимих доказів на іпідтвердження того, що в нього було відсутнє волевиявлення на підписання вказаних документів.

Таким чином, судом встановлено наявність заборгованості відповідача з поставлений товар у розмірі 79373,08 грн., у зв`язку з чим позовна вимога позивача підлягає судом задоволенню повністю.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача за Договором 3% річних у розмірі 5022,24грн. та інфляційні витрати у розмірі 8627,73грн.

Згідно ст.625 зазначеного кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наданий позивачем розрахунок трьох процентів річних та індекс інфляції, на думку суду, здійснений належним чином, тому враховуючи приписи законодавства, встановлення судом несвоєчасне погашення заборгованості, заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 5022,24грн. та інфляційні витрати у розмірі 8627,73грн., підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Враховуючи приписи законодавства, не погашення заборгованості, заявлені позивачем позовні вимоги підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Станом на день розгляду справи, відповідач борг не сплатив, документів спростовуючих позовні вимоги не надав.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Посилання відповідача не спростовують висновків, до яких дійшов суд.

При цьому, суд звертає увагу сторін на те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЧ), яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів… мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. І хоча п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суду обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Саме такі висновки викладені у рішенні ЕСПЧ від 10.02.2010р.у справі "Серявін та інші проти України".

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи та підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БОРСАН" - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Бєлого Геннадія Григоровича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БОРСАН" (вул. Щорса, буд. 31, Київ, 01133, код ЄДРПОУ 31811766) заборгованість у розмірі 79373,08грн., 3% річних у розмірі 5022,24грн., інфляційні витрати у розмірі 8627,73грн та 2102 грн. судового збору.

Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

Повний текст рішення складено 20 січня 2022 р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Літвінов