Рішення

від 17.01.2022 по справі 917/1619/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2022 Справа № 917/1619/21

Господарський суд Полтавської області в складі судді Іванко Л.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Консультаційний центр", 36000, м. Полтава, вул. Європейська, 2, офіс 311, ідент. код 13947592

до відповідача Гоголівської селищної ради, 38310, Полтавська обл., Миргородський район, смт. Гоголеве, вул. Горєва, буд.27, ідент. код 21045018

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління державної казначейської служби у Полтавській області, 36011, м. Полтава, вул. Шевченка, 1, код ЄДРПОУ 37959255

про стягнення 241 374,21 грн.

встановив:

До господарського суду Полтавської області надійшов позов (вхід.№1852/21 від 18.10.2021 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю "Консультаційний центр" до Гоголівської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління державної казначейської служби у Полтавській області про стягнення 241 374,21 грн., з яких : 199 564,17 грн. - основний борг, 5888,50 грн. - 3% річних, 21952,06 грн. - інфляційні та 13969,48 грн. - 7% штрафу.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3620,62 грн. витрат зі сплати судового збору та 20000,00 грн. витрат на правову допомогу адвоката.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав умови укладених між сторонами договору №20003 від 07.01.2020 року, а саме не розрахувався за надані позивачем послуги по розробці "Генерального плану селища Гоголеве Великобагачанського району Полтавської області", у зв`язку з чим у відповідача утворився борг в розмірі 199 564,17 грн.

Відповідач відзиву на позов не надав.

Третя особа - Головне управління державної казначейської служби у Полтавській області надала до суду пояснення (вхід.№13207 від 29.11.2021 р.), в яких зазначає, що Гоголівська селищна рада знаходиться на казначейському обслуговуванні в Управлінні державної казначейської служби України у Миргородському району Полтавської області, яке у разі винесення рішення на користь позивача буде здійснювати безспірне списання коштів з рахунків боржника, якщо він не виконає його у добровільному порядку.

Інших заяв по суті справи сторони суду не надали.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 05.11.2021 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Консультаційний центр" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

При цьому, вказаною ухвалою суду, зокрема, відповідачу - Гоголівській селищній раді було визначено строк для подання заяви з запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та встановлено строк для подання відзиву па позов з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд даної справи судом та про його право подати заяву з запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, відзив на позовну заяву, суд 08.11.2021 року направив на адресу, а саме: 38310, Полтавська обл., Миргородський район, смт. Гоголеве, вул. Горєва, буд.27, рекомендованим листом з повідомленням про вручення ухвалу про відкриття провадження у справі від 05.11.2021 року по даній справі.

Вищезазначена ухвала суду від 05.11.2021 року отримана відповідачем 10.11.2021 року.

За змістом п. 3 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Ухвала суду про відкриття провадження у справі була своєчасно направлена для розміщення до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 05.11.2021 року у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 ГПК України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 ГПК України.

За ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. За ст.248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд розпочав розгляд справи по суті відповідно до ч. 2 ст. 252 ГПК України.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.

07.01.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Консультаційний центр" (далі - виконавець) та Гоголівською селищною радою було укладено договір №20003, відповідно до п. 1.1. якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується виконати роботи по розробці "Генерального плану селища Гоголеве Великобагачанського району Полтавської області".

Вартість робіт за цим договором (ціна договору) визначається кошторисом на проекті роботи (додаток №1), який є невід`ємною частиною цього договору, та складає : 199564,17 грн., без ПДВ (п. 2.1. договору).

У п. 2.3. договору сторони погодили, що оплата здійснюється замовником поетапно шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця не пізніше 10 банківських днів після отримання відповідної документації та підписання Акту здачі-прийняття відповідного етапу робіт.

По завершенню робіт виконавець надає замовнику відповідну документацію та оформлений у встановленому порядку Акт здачі-прийняття робіт (п. 3.1. договору).

Платник протягом п`яти робочих днів з дня отримання Акту здачі-прийняття робіт зобов`язаний надіслати виконавцеві підписаний та завірений печаткою Акт здачі-прийняття робіт або обґрунтовану відмову від його підписання (п. 3.2. договору).

Відповідно до п. 4.2. договору, замовник зобов`язується прийняти та оплатити роботи, виконані відповідно до умов цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору, позивач виконав роботу з розробки "Генерального плану селища Гоголеве Великобагачанського району Полтавської області" загальною вартістю 199564,17 грн., що підтверджується двостороннє підписаними та скріпленими печатками обох сторін Актом №1 здачі-прийняття робіт від 01.10.2020 року та Актом №2 здачі-прийняття робіт від 01.10.2020 року (додаються).

Претензій стосовно виконання умов договору від відповідача не надходило.

Як зазначає позивач, відповідач не виконав свого обов`язку з оплати виконаних позивачем робіт.

03.09.2021 року відповідачу було вручено претензію від 30.08.2021 року про сплату заборгованості за договором №20003 від 07.01.2020 року в розмірі 239654,87 грн., з яких : 199 564,17 грн. - основний борг, 5888,50 грн. - 3% річних, 21952,06 грн. - інфляційні та 13969,48 грн. - 7% штрафу.

Вказана претензія залишена відповідачем без задоволення.

На підставі вищевикладеного, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права та просить стягнути з відповідача 199 564,17 грн. основного боргу, а також 5888,50 грн. - 3% річних, 21952,06 грн. - інфляційні та 13969,48 грн. - 7% штрафу за неналежне виконання умов договору.

При прийнятті рішення, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачена свобода договору.

Договір є обов`язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно п. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України визначено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 525 та 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Судом встановлено, що строк виконання обов`язку відповідача з оплати наданих послуг по розробці "Генерального плану селища Гоголеве Великобагачанського району Полтавської області" настав, проте, відповідач надані послуги не оплатив, у зв`язку з чим заборгованість відповідача складає 199564,17 грн.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 199564,17 грн. є обґрунтованою та підтвердженою належними доказами, не спростована відповідачем, а отже підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, за неналежне виконання умов договору позивач просить стягнути з відповідача : 5888,50 грн. - 3% річних, 21952,06 грн. - інфляційні та 13969,48 грн. - 7% штрафу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.4. договору сторони узгодили, що замовник несе відповідальність за порушення договірних зобов`язань у таких розмірах :

- відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України в результаті несвоєчасної оплати виконаних та прийнятих робіт, що є предметом договору, замовник сплачує виконавцю суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми;

- відповідно до ч. 2 ст. 231 ГК України за порушення строків оплати виконаних та прийнятих робіт, що є предметом договору, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості цих робіт за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Перевіривши розрахунок позивача в частині вимог про стягнення 5888,50 грн. - 3% річних, 21952,06 грн. - інфляційні та 13969,48 грн. - 7% штрафу, суд дійшов висновку, що він є правильним, заявлений розмір сум відповідає вимогам законодавства та договору, тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Відповідачем не надано суду жодних доказів які в спростування викладених у позові обставини.

Згідно ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Позивач у позові прохає також покласти на відповідача судові витрати понесені ним у даній справі, а саме: 3620,62 грн. та 20000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

За ч.1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Суд встановив, що при подачі даного позову позивачем сплачено 3620,62 грн. судового збору за платіжним дорученням №78 від 13.10.2021 року.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача у розмірі 3620,62 грн.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас за змістом частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Позивачем у позовній заяві не вказані та до позовної заяви не додані докази надання професійної правничої допомоги, а саме : договір, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, рахунки, тощо у відповідності до ст. 126 ГПК України.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивач не підтвердив надання йому професійної правничої допомоги та понесені витрати на професійну правничу допомогу при розгляді справи, а тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Суд роз`яснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Сторони також мають право укласти мирову угоду у процесі виконання судового рішення.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Гоголівської селищної ради (38310, Полтавська обл., Миргородський район, смт. Гоголеве, вул. Горєва, буд.27, ідент. код 21045018 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Консультаційний центр" (36000, м. Полтава, вул. Європейська, 2, офіс 311, ідент. код 13947592) 199 564,17 грн. - основний борг, 5888,50 грн. - 3% річних, 21952,06 грн. - інфляційні, 13969,48 грн. - 7% штрафу та 3620,62 грн. витрат з оплати судового збору.

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256 ГПК України). Згідно ст.256 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Іванко Л.А.