Рішення

від 19.01.2022 по справі 917/1207/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.2022 р. Справа № 917/1207/21

Суддя господарського суду Полтавської області Білоусов С. М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Пласт", вул. Відродження, 67, с. Мигія, Первомайський район, Миколаївська область, 55223, код ЄДРПОУ 31843955

до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого торгово-будівельного підприємства "БудКон", квартал 278, буд. 37, приміщення 179, м. Кременчук, Полтавська область, 39610, код ЄДРПОУ 37528591

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пласт" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого торгово-будівельного підприємства "БудКон" про стягнення 25 700,00 грн. суми сплаченої попередньої оплати.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.07.2021 року даний позов був переданий на розгляд судді Білоусову С.М.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що ТОВ "Пласт" придбало у відповідача "Кунг, причеп. Вагончик на колесах, на шассі", проте, останній товар не передав, сплачені за нього кошти на вимогу позивач не повернув.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 30.07.2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 917/1207/21, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Відповідач відреагував на позов відзивом від 13.08.2021 року (вх. № 9139 від 19.08.2021 року), у якому просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Крім того, 28.08.2021 року відповідач надав суду клопотання від 16.08.2021 року (вх. № 9560) про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" в особі Полтавської обласної дирекції.

Позивач 02.09.2021 року надав відповідь на відзив від 26.08.2021 року (вх. № 9836), у якій заперечує проти доводів викладених у відзиві та проти клопотання про залучення третьої особи.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 01.09.2021 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" в особі Полтавської обласної дирекції та запропоновано надати суду письмові пояснення стосовно позову, відповідно до вимог ст. 168 ГПК України.

13.09.2021 року від відповідача надійшли заперечення на позов від 09.09.2021 року (вх. № 10218) у якому просить відмовити в позові у зв`язку з безпідставністю.

16.12.2021 року від позивача надійшов лист від 02.12.2021 року (вх. № 14022), до якого додано докази направлення позовних матеріалів третій особі.

Третя особа вимоги ухвали суду від 01.09.2021 року не виконала, письмові пояснення стосовно позову - не надала.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне .

Позивач на підставі усної домовленості придбав у відповідача товар - "Кунг, причеп. Вагончик на колесах, на шассі".

05.03.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю виробничого торгово-будівельного підприємства "БудКон" (постачальник) виставило Товариству з обмеженою відповідальністю "Пласт" (покупець) рахунок-фактуру на оплату товару: "Кунг, причеп. Вагончик на колесах, на шассі" в кількості 1 одиниця загальною вартістю 25 700,00 грн. (сума попередньої оплати).

09.03.2021 року вказаний рахунок-фактуру було сплачено позивачем у повному розмірі, проте, останній, оплачений товар не поставив, у зв`язку з чим ТОВ "Пласт" 22.04.2021 року звернулося до ТОВ ВТБП "БудКон" з претензією № 41 у якій просило протягом 7 (семи) днів передати підприємству товар - "Кунг, причеп. Вагончик на колесах, на шассі" в кількості 1 одиниця, або повернути суму попередньої оплати в розмірі 25 700,00 грн.

Відповідач на претензію жодним чином не відреагував, ані товар, ані попередню оплату за нього покупцеві не повернув.

Викладені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача 25 700,00 грн. суми сплаченої попередньої оплати.

При прийнятті рішення судом враховано наступне.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України (ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 ст. 639 ЦК України).

За загальним правилом відповідно до ст. 208 ЦК України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

При цьому, відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Частиною 1 ст. 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно зі ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч. 2 ст. 640 ЦК України).

За приписами ч. 2 ст. 642 Цивільного кодексу України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Отже, виставленням відповідачем рахунку-фактури та його оплата позивачем сторони вчинили фактичні дії щодо укладення договору купівлі-продажу у спрощений спосіб і відповідно між ними виникли та існують зобов`язальні відносини.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

При цьому, ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Судом встановлено, що 05.03.2021 року відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру № 4015223 на загальну суму 25 700,00 грн. за товар "Кунг, причеп. Вагончик на колесах, на шассі" в кількості 1 одиниця.

Позивач у повному обсязі оплатив вказаний рахунок-фактуру, що підтверджується залученою до матеріалів справи випискою з рахунку (а.с. 8).

Відповідач, заперечуючи проти позову, посилаючись на ту обставину, що між сторонами відсутні договірні відносини, оскільки, треті особи шляхом шахрайських дій: підробленням печатки, підробленням підпису директора ТОВ ВТ-БП "Будкон" та використавши відкритий у АТБ "Укргазбанк" рахунок підприємства заволоділи грошовими коштами позивача в розмірі 25 700,00 грн., у зв`язку з чим було порушено кримінальну справу, а відповідача у даній справі визнано потерпілим.

За приписами ч. 6 ст. 75 ГПК України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З огляду на дану норму, суд відхиляє твердження відповідача, стосовно того, що грошовими коштами позивача заволоділи треті особи, оскільки, станом на дату розгляду справи відсутні належні та допустимі докази притягнення таких осіб до кримінальної чи то адміністративної відповідальності.

Натомість, в матеріалах справи наявні докази надходження на рахунок відповідача: ТОВ ВТ-БП "Будкон", р/р НОМЕР_1 , ЄДРПОУ 37528591 грошових коштів в сумі 25 700,00 грн.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що позивач в повній мірі виконав свої зобов`язання по оплаті рахунку відповідача, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення 25 700,00 грн.

Згідно п. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписами ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Щодо судових витрат слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги судом задоволені повністю, тому суд приходить до висновку, що судовий збір у розмірі 2 270,00 грн. слід покласти на відповідача.

Суд роз`яснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Сторони також мають право укласти мирову угоду у процесі виконання судового рішення.

Керуючись ст. ст. 232-233, 237-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого торгово-будівельного підприємства "БудКон" (квартал 278, буд. 37, приміщення 179, м. Кременчук, Полтавська область, 39610, код ЄДРПОУ 37528591) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пласт" (вул. Відродження, 67, с. Мигія, Первомайський район, Миколаївська область, 55223, код ЄДРПОУ 31843955) суму сплаченої попередньої оплати в розмірі 25 700,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 270,00 грн.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

3. Копію рішення направити сторонам по справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Білоусов С.М.