Постанова

від 03.10.2022 по справі 917/1207/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2022 року м. Харків Справа № 917/1207/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Бородіна Л.І., суддя Плахов О.В.,

без виклику сторін,

розглянувши в порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче торгово-будівельне підприємство "Будкон", м. Кременчук, Полтавська область (вх. №370 П/2),

на рішення Господарського суду Полтавської області від 19.01.2022 (повний текст складено 19.01.2022) у справі №917/1207/21 (суддя Білоусов С.М.),

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пласт", с. Мигія, Первомайський район, Миколаївська область,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче торгово-будівельне підприємство "Будкон", м. Кременчук, Полтавська область,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" в особі Полтавської обласної дирекції, м. Полтава,

про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пласт" (надалі - ТОВ "Пласт") звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче торгово-будівельне підприємство "Будкон" (надалі - ТОВ ВТБП "Будкон") про стягнення 25700,00грн суми сплаченої попередньої оплати.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ "Пласт" посилається на невиконання ТОВ ВТБП "Будкон" досягнутої між сторонами усної домовленості щодо поставки попередньо оплаченого товару на підставі рахунку-фактури №4015223 від 05.03.2021 на суму 25700,00грн.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 30.07.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №917/1207/21 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 01.09.2021 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ПАТ Акціонерний банк "Укргазбанк" в особі Полтавської обласної дирекції (36020, м. Полтава, вул. Соборності, 18, код ЄДРПОУ 23697280).

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 19.01.2022 у справі №917/1207/21 позов задоволено повністю; стягнуто з відповідача на користь позивача суму сплаченої попередньої оплати в розмірі 25700,00грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2270,00грн.

Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог, зважаючи на те, що наявними у справи доказами підтверджується факт того, що відповідач, отримавши від позивача попередню оплату на підставі рахунку-фактури № 4015223 від 05.03.2021 не поставив йому обумовлений товар та не повернув попередню оплату у сумі 25700,00грн, проігнорувавши відповідні вимоги позивача щодо поставки товару або повернення суми попередньої оплати.

Не погодившись із вищевказаним рішенням, ТОВ ВТБП "Будкон" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 19.01.2022 у справі №917/1207/21 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги відповідач посилається на відсутність підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи на те, що ТОВ ВТБП "Будкон" ніяких договорів поставки чи купівлі-продажу з ТОВ ВТБП "Будкон" не укладало, кошти від позивача не отримувало, доступу до свого поточного рахунку на який позивачем перераховано попередню оплату у розмірі 25700,00грн на той час не мало, оскільки вказаний рахунок фактично належав ФОП Кононенко І.В., який і розпорядився отриманими від позивача коштами.

З наведених підстав апелянт стверджує, що відсутність договірних правовідносин з позивачем та отримання коштів іншою особою виключають обов`язок ТОВ ВТБП "Будкон" повернути позивачу суму попередньої оплати в розмірі 25700,00грн, які він фактично не отримував.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.02.2022 для розгляду справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Бородіна Л.І., суддя Плахов О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.02.2022 апеляційну скаргу ТОВ ВТБП "Будкон" залишено без руху; встановлено апелянту строк впродовж 10 днів з моменту отримання цієї ухвали на усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків, а саме: надати докази сплати судового збору у розмірі 3405,00грн.

У строк, визначений судом, скаржник усунув недоліки апеляційної скарги та надіслав до суду заяву, до якої долучено квитанцію про сплату судового збору №0.0.2476694151.1 від 01.03.2022 на суму 3405,00грн.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.06.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ ВТБП "Будкон" на рішення Господарського суду Полтавської області від 19.01.2022 у справі №917/1207/21; встановлено учасникам справи строк до 17.06.2022 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання іншим учасникам провадження; розгляд вказаної апеляційної скарги ухвалено розпочати з 20.06.2022 без повідомлення учасників справи.

З огляду на те, що ціна позову у даній справі є меншою від ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (25700,00грн), суд апеляційної інстанції розглядає дану справу за правилами ч. 10 ст. 270 ГПК України без повідомлення учасників справи.

На час ухвалення цієї постанови клопотання будь-якої із сторін про розгляд справи в порядку загального позовного провадження до Східного апеляційного господарського суду не надходили.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 та ч. 8 ст. 252 ГПК України, у разі здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами, досліджує докази і письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, судове засідання не проводиться.

У встановлений строк позивач та третя особа не скористались своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу та не направили його до апеляційного суду.

Згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як встановлено госпоадсрьким судом першої інстанції та підтверджується матеріалами спарви, між сторонами існувала усна домовленість про поставку відповідачем товару, а саме: "Кунг, причеп. Вагончик на колесах, на шассі" в кількості 1 одиниця загальною вартістю 25700,00 грн в тому числі ПДВ.

05.03.2021 відповідачем, як постачальником вказаного товару, був виставлений позивачу рахунок-фактура № 4015223 від 05.03.2021 на оплату товару - "Кунг, причеп. Вагончик на колесах, на шассі" в кількості 1 одиниця загальною вартістю 25700,00 грн - сума попередньої оплати, доставка товару врахована (а.с. 7, т.1).

З наявної в матеріалах справи копії виписки по рахунку ТОВ "Пласт", відкритому у АТ "Креді Агріколь Банк" (а.с. 8, т.1), вбачається, що позивачем 09.03.2021 на рахунок ТОВ ВТБП "Будкон" було перераховано попередню оплату у сумі 25700,00 грн за "Кунг, причеп. вагончик на колесах" згідно рахунку №4015223 від 05.03.2021.

Однак, отримавши кошти, відповідачем не здійснено на користь позивача поставки товару, зазначеного в рахунку № 4015223 від 05.03.2021.

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань з постачання товару, позивач 23.04.2021 направив на адресу відповідача претензію № 41 про передання протягом 7 календарних днів товару або повернення в той же строк суми попередньої оплати в розмірі 25700,00грн (а.с. 10-12, т.1).

Проте, відповідач відповіді на претензію не надіслав, товар не передав, попередню оплату не повернув, що стало підставою для звернення позивача до Господарського суду Полтавської області з позовом щодо стягнення з відповідача сплаченої попередньої оплати за товар у розмірі 25700,00грн.

Надаючи кваліфікацію спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції погоджується з правильністю правових висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову з огляду на таке.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України). За приписами ч. 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Стаття 174 ГК України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частинами 1, 2 ст. 180 ГК України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до п. 1 ст. 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто, шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Наведене кореспондується з положеннями ст. 205 ЦК України.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 ст. 639 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Отже, відповідно до наведених норм чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що сторонами було укладено договір у спрощений спосіб, шляхом придбання позивачем товару у відповідача та внесення за цей товар попередньої оплати у розмірі 25700,00грн на підставі виставленого рахунку № 4015223 від 05.03.2021.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що укладений між сторонами у спрощений спосіб правочин за своєю правової природою є договором поставки, згідно з яким за приписами ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві (ч.1 ст.664 ЦК України).

Однак, матеріали справи не містять доказів здійснення відповідачем на користь позивача поставки товару, зазначеного у рахунку-фактурі № 4015223 від 05.03.2021 та претензії №41 від 22.04.2021, на суму 25700,00грн, які було повністю оплаченого позивачем.

Відповідно до норм ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Оскільки Законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову (вказану правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 910/5444/17).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 23.04.2021 направив на адресу відповідача претензію № 41, в якій просив поставити протягом 7 календарних днів оплачений товар або повернути в той же строк суму попередньої оплати в розмірі 25700,00 грн.

Однак, вимога позивача була залишена відповідачем без відповіді та без задоволення.

У апеляційній скарзі, як і в суді першої інстанції, відповідача стверджує, що на початку 2021 група шахраїв від його імені розміщувала на сайті ОЛХ та інших Інтернет ресурсах оголошення про продаж техніки та обладнання, використовуючи підроблені печатку ТОВ "БудКон", підпис директора та рахунок підприємства, відкритий у АБ "Укргазбанк".

У матеріалах справи наявна відповідь АБ "Укргазбанк" від 09.04.2021 за №522/333/221 на запит ТОВ "БудКон" в якій зазначено, що в період з 23.02.2021 по 10.03.2021 відбувався рух по рахунку ТОВ "Будкон" в результаті шахрайських дій в системі з боку ФОП Кононенка Ігоря Віталійовича, у зв`язку з чим направлено заяву до правоохоронних органів.

Відповідач надав суду копії відповіді Кременчуцього районного управління поліції ГУНП в Полтавській області (вих. №111/113/115/10104 від 13.08.2021) (а.с. 28-29, т.1), заяви про порушення кримінальної справи від 12.03.2021 (а.с. 30-31, т.1), копію висновку службового розслідування від 05.04.2021 за вих. №148/29004/2021 (а.с. 55-58, т.1) та копію постанови про залучення у якості потерпілого від 19.03.2021 (а.с. 59, т.1).

З наведених підстав відповідач стверджує, що у нього відсутній обов`язок повернути позивачу попередню оплату у розмірі 25700,00грн, посилаючись на те, що він фактично не отримував суму грошових коштів.

При розгляді вищевказаних доводів, колегія суддів виходить з такого.

Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що з наявної в матеріалах справи копії рахунку-фактури № 4015223 від 05.03.2021 на оплату товару - "Кунг, причеп. Вагончик на колесах, на шассі" в кількості 1 одиниця загальною вартістю 25700,00грн (а.с. 7, т.1) вбачається, що вказаний рахунок виписаний представником ТОВ ВТБП "Будкон" та засвідчений печаткою даного підприємтва.

Водночас, відповідачем в процесі розгляду справи не було спростовано того, що рахунок-фактура №4015223 від 05.03.2021 виписаний не його представником та не надано суду належних доказів підробки відтиску печатки на цьому рахунку чи втрати печатки ТОВ ВТБП "Будкон".

Відповідно до абз. 11 ст. 1 і ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов`язкові реквізити, перелік яких визначено у цій нормі.

Частиною 3 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

У постанові від 20.12.2018 у справі №910/19702/17 Верховний Суд дійшов висновку, що відтиск печатки на видаткових накладних є свідченням участі особи у здійсненні господарської операції за цими накладними.

При цьому відповідачем не надано до матеріалів справи будь-яких доказів на підтвердження втрати, викрадення печатки, або, що печатка іншим незаконним шляхом вибула з володіння ТОВ ВТБП "Будкон", а також відповідачем не надано документального підтвердження того, що уповноважена особа ТОВ ВТБП "Будкон" не мала повноважень на підписання рахунку-фактури № 4015223 від 05.03.2021.

Таким чином, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави вважати, що печатка відповідача використовувалася проти його волі, а уповноважена особа ТОВ ВТБП "Будкон" не мала повноважень на підписання рахунку-фактури №4015223 від 05.03.2021 та не був учасником договірних правовідносин з ТОВ "Пласт".

Разом з тим, з наявної в матеріалах справи копії виписки по рахунку ТОВ "Пласт", відкритому у АТ "Креді Агріколь Банк", вбачається, що згідно вказаного рахунку-фактури №4015223 від 05.03.2021 позивачем 09.03.2021 о 15:24 год. було перераховано попередню оплату у сумі 25700,00грн на рахунок НОМЕР_1 , відкритому в АБ "Укргазбанк".

Відповідач не заперечує, що кошти надійшли на зазначений банківський рахунок та що він належить саме ТОВ ВТБП "Будкон".

Відносно доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі щодо можливих "шахрайських дій" і незаконного зняття коштів з рахунку ТОВ ВТБП "Будкон", то колегія суддів вважає, що такі дії, вчинені відносно відповідача, не мають відношення до цієї справи і не можуть бути підставою звільнення його від обов`язку повернути позивачу сплачені ним кошти за непоставлений товар.

Також відповідачем не було надано до матеріалів справи вироку суду, постановленого у кримінальній справі щодо здійснення будь-яких можливих шахрайських дій з банківським рахунком ТОВ ВТБП "Будкон".

Враховуючи встановлені обставини, оскільки відповідач не надав суду будь-яких доказів, які б спростовували факт укладення договору поставки у спрощений спосіб, належного виконання ним свого зобов`язання щодо поставки товару або повернення отриманих грошових коштів (попередньої оплати), колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про те, що ТОВ ВТБП "Будком" порушено положення ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України.

З цих підстав, колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення з ТОВ ВТБП "Будкон" на користь ТОВ "Пласт" перерахованої суми попередньої оплати у розмірі 25700,00 грн.

Таким чином, оскільки доводи заявника апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваному судовому рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга ТОВ ВТБП "Будкон" задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Полтавської області від 19.01.2022 у справі №917/1207/21підлягає залишенню без змін.

З огляду на те, що апеляційна скарга залишається без задоволення, відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за її подання покладається судом на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче торгово-будівельне підприємство "Будкон" на рішення Господарського суду Полтавської області від 19.01.2022 у справі №917/1207/21 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 19.01.2022 у справі №917/1207/21 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст.ст. 286 - 289 ГПК України.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя Л.І. Бородіна

Суддя О.В. Плахов