Ухвала

від 14.01.2022 по справі 918/1226/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"14" січня 2022 р. Справа № 918/1226/21

Господарський суд Рівненської області у складі: суддя Романюк Р.В.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Острогтрансгруп" про забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Острогтрансгруп" до Дочірнього підприємства "Авіком Рівне"

про стягнення коштів

Без повідомлення (виклику) представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Острогтрансгруп" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Дочірнього підприємства "Авіком Рівне" в якому просить стягнути заборгованість у розмірі 21 612 824,71 грн, з яких: 21 172 650,51 грн - заборгованість за договором купівлі - продажу № 022021-17 від 02.025.2021 р., 440 174,20 грн - 3 % річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в порушення умов Договору купівлі - продажу № 022021-17 від 02.02.2021 року, відповідач не виконав свої зобов`язання щодо оплати за отриманий від позивача товар - щебеневу продукцію.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 04.01.2022 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Острогтрансгруп" до Дочірнього підприємства "Авіком Рівне" про стягнення коштів, залишено без руху, надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Острогтрансгруп" 5-денний строк з дня отримання даної ухвали через відділ канцелярії та документального забезпечення Господарського суду Рівненської області подати суду докази відправлення копії позовної заяви і доданих до неї документів відповідачу - Дочірньому підприємству "Авіком Рівне" (33009, м. Рівне, провул. Робітничий, 5) та докази сплати судового збору за подання позовної заяви у встановленому законом порядку та розмірі, а саме - 324 192 грн 37 коп.

14.01.2022 року до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Острогтрансгруп" надійшла заява про забезпечення позову в якій просить суд з метою забезпечення позову, до набрання рішенням законної сили накласти арешт на грошові кошти у сумі ціни позову 21 612 824,71 грн, що розміщені на банківських рахунках ДП "Авіком Рівне" та накласти арешт на земельну ділянку кадастровий номер 6125085900:02:001:0200 площею 0,1024 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, розташована за адресою Тернопільська обл., Теребовлянський р., с. Надрічне, яка належить на праві власності ДП "Авіком Рівне".

В обґрунтування заяви ТОВ "Острогтрансгруп" посилається на те, що з інформації наявної у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань статутний капітал ДП "Авіком Рівне" складає лише 300,00 грн. За твердженням заявника, все майно відповідача перебуває у іпотеці, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, відтак, на думку заявника, зазначені обставини вказують на те, що відсутні реальні гарантії того, що відповідач добровільно виконає судове рішення про стягнення заборгованості. Разом з тим, заявник вказує про те, що відповідач може мати грошові кошти на банківських рахунках і дізнавшись про існування спору про стягнення заборгованості, може перерахувати грошові кошти з банківських рахунків на користь пов`язаних осіб з метою уникнення виконання рішення суду. Заявник вважає, що не вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що розміщенні на банківських рахунках відповідача значно ускладнить виконання рішення суду. Крім того, заявник зазначає, що за інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у відповідача перебуває у власності земельна ділянка, а тому у зв`язку з існуванням у останнього значної суми заборгованості, на думку заявника, існують підстави вважати, що під час розгляду справи відповідач може спробувати зміну власника земельної ділянки або її правовий статус, що в свою чергу ускладнить виконання рішення суду про стягнення заборгованості, або взагалі зробить його неможливим.

Розглянувши подану ТОВ "Острогтрансгруп" заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що залишення позову без руху не нівелює обов`язку суду в силу приписів ч. 1 ст. 140 ГПК України розглянути подану позивачем заяву про забезпечення позову.

Питання забезпечення позову, підстав його застосування та заходів врегульовано приписами Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Аналогічну правову позицію висвітлено у п. 1, п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову".

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 р. у справі № 753/22860/17.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Суд зазначає, що обрання належного, відповідного до предмета спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 25.09.2020 р. у справі № 921/40/20.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, в кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову.

За змістом ст.ст. 73, 74, 77, 78 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Предметом спору у справі є стягнення з Дочірнього підприємства "Авіком Рівне" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Острогтрансгруп" 21 172 650,51 грн заборгованості за договором купівлі - продажу № 022021-17 від 02.025.2021 р. та 440 174,20 грн - 3 % річних.

Як вбачається з матеріалів доданих до заяви про забезпечення позову, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта - Дочірнього підприємства "Авіком Рівне" (код ЄДРПОУ 30559953) нерухоме майно останнього перебуває в іпотеці.

Разом з тим, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ДП "Авіком Рівне" (відповідач у справі) належить на праві власності земельна ділянка, кадастровий номер 6125085900:02:001:0200 площею 0,1024 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, розташована за адресою Тернопільська обл., Теребовлянський р., с. Надрічне.

Відомостей про наявність у відповідача на рахунках грошових коштів у розмірі, що відповідає ціні заявленого позову, суду не подано.

Таким чином, враховуючи значний розмір заборгованості, припущення заявника (позивача у справі) про реальну та дійсну загрозу невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду, судом визнається обгрунтованим.

Суд зазначає, що заходи забезпечення позову у вигляді накладенням арешту на майно та грошові кошти, у межах суми позовних вимог, є тимчасовими на період вирішення спору з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть незворотні наслідки, жодним чином не порушують інтересів відповідача та інших осіб, в той же час дозволять запобігти порушенню прав та інтересів позивача в разі задоволення позову, є адекватними і пов`язаними з предметом спору. Невжиття зазначених заходів забезпечення позову в свою чергу може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся з позовом у цій справі в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду.

За таких обставин, забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача в межах заявленої до стягнення суми забезпечить ефективний захист прав кредитора у спірних правовідносинах та, у випадку задоволення позову, поновлення порушених прав та інтересів останнього.

Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Згідно з частиною 6 статті 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 141 ГПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

З приводу зустрічного забезпечення суд зазначає, що застосування означених заходів у відповідності до ч. 1 ст. 141 ГПК України є правом, а не обов`язком суду для реалізації якого, у даному випадку, у господарського суду достатні підстави відсутні.

Зокрема, в поданій заяві про забезпечення позову заявник зазначив, про неможливість встановити розмір збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову. Проте, якщо виникне необхідність у зустрічному забезпеченні, позивач готовий внести на депозитний рахунок суму для зустрічного забезпечення.

Суд зазначає, що зацікавлена особа не позбавлена права та можливості звернутись до суду з окремим клопотанням про застосування заходів зустрічного забезпечення у відповідності до ст. 141 ГПК України.

Згідно ст. 145 ГПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 144 ГПК України ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Згідно ч. 2 ст. 144 ГПК України примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом (ч. 4 ст. 144 ГПК України).

З огляду на зазначене, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Острогтрансгруп" про забезпечення позову до набрання законної сили рішенням суду у справі підлягає задоволенню.

Водночас суд наголошує, що у разі якщо буде встановлено, що обставини які стали підставою для забезпечення позову відпали, запроваджена судом заборона не призведе до невиправданих негативних наслідків для інших осіб, адже встановиши зазначені обставини, суд може скасувати вжиті ним заходи.

З огляду на зазначене, керуючись ст.ст. 136, 137, 140 та ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Острогтрансгруп" про забезпечення позову задовольнити.

2. Накласти арешт на грошові кошти Дочірнього підприємства "Авіком Рівне" (33009, Рівненська обл., м. Рівне, провул. Робітничий, буд. 5, код ЄДРПОУ 30559953) у сумі ціни позову 21 612 824,71 грн (двадцять один мільйон шістсот дванадцять тисяч вісімсот двадцять чотири гривні 71 коп), що розміщені на його банківських рахунках, до набрання рішенням суду у справі законної сили.

3. Накласти арешт на земельну делянку, кадастровий номер 6125085900:02:001:0200, площею 0,1024 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, розташована за адресою: Тернопільська обл., Теребовлянський р., с. Надрічне, яка належить на праві власності Дочірнього підприємства "Авіком Рівне" (33009, Рівненська обл., м. Рівне, провул. Робітничий, буд. 5, код ЄДРПОУ 30559953), до набрання рішенням суду у справі законної сили.

4. Дана ухвала є виконавчим документом, згідно з ст. 3 Закону України "Про виконавче провадженя".

5. Строк пред`явлення вказаної ухвали до виконання - протягом трьох років з наступного дня після набрання цією ухвалою законної сили, тобто по 14.01.2025 року.

6. Стягувачем за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю "Острогтрансгруп" (35809, Рівненська обл., Острозький р-н, с. Вельбівно, вул. Польова, 4, код ЄДРПОУ 40382752).

7. Боржником за даною ухвалою є: Дочірнє підприємство "Авіком Рівне" (33009, м. Рівне, провул. Робітничий, 5, код ЄДРПОУ 30559953).

Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Північно - західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 254 - 257 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Р.В. Романюк