Рішення

від 05.01.2022 по справі 922/2201/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" січня 2022 р.м. ХарківСправа № 922/2201/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

при секретарі судового засідання Васильєвій Л.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Фізичної особи ОСОБА_1 , м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосервіс 2018", м. Харків 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , м. Харків про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства за участю представників:

позивача - Коваленко Ю.О. (адвокат), ордер серії ХВ № 881000038 від 01.04.21р.;

відповідача - Ширяєва О.І. , договір про надання правової допомоги № 1-20/12/21 від

20.12.2021 року та ордер серії АА № 148517 від 20.12.21р.;

третьої особи - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа ОСОБА_1 (м. Харків) звернулась до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить визнати недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "ЕНЕРГОСЕРВІС 2018" (ЄДРПОУ 42254413, місцезнаходження: 61184, м. Харків, вул. Дружби Народів, буд. 227, кв. 28), оформлене протоколом від 28.03.2019р. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 14.06.21р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №922/2201/21 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на "01" липня 2021 р. о 10:00 год. Залучено до участі у справі в якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 (м. Харків). Також, судом витребувано у ТОВ "ЕНЕРГОСЕРВІС 2018" (ЄДРПОУ 42254413, місцезнаходження: 61184, місто Харків, вул. Дружби Народів, буд.227, кв.28) копію статуту ТОВ "ЕНЕРГОСЕРВІС 2018"; протокол загальних зборів учасників ТОВ "ЕНЕРГОСЕРВІС 2018" на яких було вирішено питання стосовно продажу нерухомого майна, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ; фінансову звітність ТОВ "ЕНЕРГОСЕРВІС 2018" (баланс та форма 2 - "Звіт про фінансові результати") станом на 31.12.2018р. (оригінал - для огляду в судовому засіданні, копію - для долучення до матеріалів справи). Витребувано у Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Ємця Івана Олександровича ( АДРЕСА_2 ) з матеріалів нотаріальної справи: оригінал протоколу загальних зборів учасників ТОВ "ЕНЕРГОСЕРВІС 2018", на яких було вирішено питання стосовно продажу нерухомого майна, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , який був вчинений 28.03.2019р. на підставі договору купівлі-продажу, зареєстрованого в реєстрі за № 1466.

Протокольною ухвалою від 01.07.21р. підготовче провадження по справі було продовжено на 30 днів по 12.09.21р.

09.07.21р. від Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Ємця Івана Олександровича надійшли витребувані судом документи.

18.08.21р. в підготовчому засіданні оголошено перерву до 17:00 год. 18.08.21р. для ознайомлення представника позивача з наданими нотаріусом документами.

18.08.21р. від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач вказує про те, що в прохальній частині допущена помилка в написанні дати протоколу та просить вважати вірними вимоги викладені в пункті 3-му прохальної частини позовної заяви в наступній редакції:

3) Визнати недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Енергосервіс 2018" (ЄДРПОУ 42254413, місцезнаходження: 61184, м. Харків, вул. Дружби Народів, буд. 227, кв. 28), оформлене протоколом від 20.03.2019р.

Ухвалою суду від 18.08.2021 року було задоволено заяву про уточнення позовних вимог, оскільки питання стосовно продажу нерухомого майна, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу, зареєстрованого в реєстрі за № 1466, вирішувалось на загальних зборах саме 20.03.19р., а не 28.03.19р.

18.08.21р. від представника відповідача надійшло клопотання про призначення по справі почеркознавчої експертизи.

Дане клопотання обґрунтоване тим, що датою оскаржуваного протоколу є дата 20 березня 2019р. і цей протокол підписаний позивачем в якості секретаря загальних зборів, проте, як вказує позивач, в період часу з 19.01.2019р. по 11.04.2019р. останній перебував за межами України, що підтверджується листом Державної прикордонної служби України від 26.03.2021р. № 91/Г-3749, а тому фізично не міг бути присутнім 20.03.2019р. на загальних зборах учасників та підписати цей протокол.

Ухвалою суду від 18.08.21р. було повторно витребувано у ТОВ "ЕНЕРГОСЕРВІС 2018" (ЄДРПОУ 42254413, місцезнаходження: 61184, м. Харків, вул. Дружби Народів, буд.227, кв.28): копію статуту ТОВ "ЕНЕРГОСЕРВІС 2018"; фінансову звітність ТОВ "ЕНЕРГОСЕРВІС 2018" (баланс та форма 2 - "Звіт про фінансові результати") станом на 31.12.18р. (оригинал - для огляду в судовому засіданні, копія - для долучення до матеріалів справи). Призначено по справі № 922/2201/21 почеркознавчу експертизу проведення якої доручено ННЦ "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса", попередивши експертів, які будуть проводити судову експертизу, про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України. На вирішення судової експертизи поставлено наступне питання:

- Чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 , як секретаря загальних зборів учасників ТОВ "ЕНЕРГОСЕРВІС 2018" у протоколі загальних позачергових зборів учасників ТОВ "ЕНЕРГОСЕРВІС 2018" від 20.03.19р. особисто ОСОБА_1 , чи іншою особою?

18.10.21р. від відповідача надійшла заява про застосування позовної давності.

24.11.21р. матеріали справи повернуто до суду з висновком судового експерта.

Ухвалою суду від 06.12.21р. було поновлено провадження у справі

06.12.21р. від відповідача надійшли письмові доповнення до заяви про застосування строків позовної давності.

Ухвалою суду від 06.12.21р. закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на "21" грудня 2021р. о 10:00 год.

В судовому засіданні 21.12.21р. оголошено протокольну ухвалу про перерву до 05 січня 2022 року о 14:30 год., на підставі ч.2 ст. 216 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні 05.01.22р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 05.01.22р. проти позову заперечував повністю, підтримав заяву про застосування строків позовної давності.

Представник третьої особи в судове засідання 05.01.22р. не з`явився.

Враховуючи те, що одним з принципів судочинства є свобода в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, відтак господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

Позивач - ОСОБА_1 - є учасником ТОВ "Енергосервіс 2018" (відповідач). З дати державної реєстрації і по теперішній час ОСОБА_1 належить частка в статутному капіталі відповідача у розмірі 50 %. Інші 50 % в статутному капіталі ТОВ "Енергосервіс 2018" належать ОСОБА_2 (третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача).

На загальних зборах учасників ТОВ "ЕНЕРГОСЕРВІС 2018", які відбулись 10.08.2018р., учасниками цього товариства було прийнято рішення про придбання нерухомого майна (нежитлових будівель), розташованого за адресою АДРЕСА_1 , загальною вартістю 345050,00 грн. На виконання цього рішення, між відповідачем та ТОВ "Харківтехбуд" (код ЄДРПОУ 41618853), був укладений договір купівлі - продажу, внаслідок чого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за відповідачем було зареєстровано право власності на об`єкт нерухомості: нежитлові будівлі літ. "А-2" площею 569,4 кв.м., літ. "Б-1" площею 1356,0 кв.м., літ. "В-1" площею 165,1 кв.м., літ. "Г-1" площею 46,1 кв.м. та літ. "Д-1" площею 154,8 кв.м. який знаходиться по АДРЕСА_1 .

За твердженнями позивача, у 2021 році ОСОБА_1 було прийнято рішення про відчуження своєї частки в статутному капіталі ТОВ "ЕНЕРГОСЕРВІС 2018". Приймаючи дане рішення позивач був впевнений, що перелічене вище нерухоме майно, яке за своєю суттю є цілісним майновим комплексом, перебуває у власності відповідача. Це, на думку позивача, збільшувало інвестиційну привабливість ТОВ "ЕНЕРГОСЕРВІС 2018", та напряму впливало на ринкову вартість частки позивача.

З метою попереднього визначення вартості його частки, позивачем був укладений договір №21/01-21 від 25.01.2021р. із адвокатським бюро "ЮРІЙ КОВАЛЕНКО". Відповідно до додаткової угоди №1 від 01.04.2021р. до цього договору, АБ "ЮРІЙ КОВАЛЕНКО" зобов`язалось провести процедуру Due Diligence у відношенні ТОВ "Енергосервіс 2018", організувати проведення аудиту діяльності ТОВ "Енергосервіс 2018" за 2020 рік, здійснити оцінку ефективності системи управління, ініціювати проведення інвентаризації основних засобів за участю управлінського персоналу ТОВ "Енергосервіс 2018", отримати установчі та інші внутрішні документи ТОВ "Енергосервіс 2018", отримати фінансову звітність ТОВ "Енергосервіс 2018", за останні три роки, організувати проведення оцінки вартості частки позивача в статутному капіталі ТОВ "ЕНЕРГОСЕРВІС 2018".

На виконання вказаного доручення клієнта АБ "ЮРІЙ КОВАЛЕНКО" були вжиті заходи для встановлення реального фінансового становища відповідача, для чого були здійснені запити до різних установ, зокрема до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. З отриманої 06.04.2021р. інформаційної довідки №251388402 з ДР речових прав на нерухоме майно, АБ "ЮРІЙ КОВАЛЕНКО" дізналось, що 28.03.2019 року відповідач відчужив нерухоме майно, яке розташовано за адресою АДРЕСА_1 , на користь фізичної особи ОСОБА_4 , договір з яким був посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ємцем Іваном Олександровичем ( АДРЕСА_2 ), про що було повідомлено позивачу.

Позивач зазначає, що оскільки вартість відчуженого нерухомого майна становила 380000,00 грн., а розмір статутного капіталу ТОВ "ЕНЕРГОСЕРВІС 2018" становив лише 100,00 грн., така угода щодо відчуження нерухомого майна відповідає критеріям "значного правочину", який може вчинятись лише за згодою загальних зборів учасників товариства.

Проте, за твердженнями позивача, ОСОБА_1 , як власник частки в статутному капіталі ТОВ "Енергосервіс 2018" у розмірі 50 % статутного капіталу, не приймала участі в загальних зборах учасників цього товариства, на яких вирішувалось би питання про відчуження нерухомого майна. Про проведення цих загальних зборів її не було повідомлено і протокол загальних зборів вона не підписувала, оскільки, в період з 19.01.2019р. по 11.04.2019р. була відсутня в Україні, що підтверджується листом Державної прикордонної служби України від 26.03.2021р. № 91/Г-3749.

Відтак, позивачка була позбавлена права на управління товариством, зокрема права на участь в загальних зборах учасників ТОВ "Енергосервіс 2018" та, відповідно, права вирішувати питання про відчуження майна ТОВ "Енергосервіс 2018", що і стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема, може захищати свої права та охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим акціонерним товариством.

Згідно зі статтею 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Отже, підставою для звернення до суду є саме порушення, невизнання або оспорювання прав та законних інтересів особи.

Відповідно до статті 167 ГК України, корпоративними правами є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Згідно зі статтею 80 ГК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов`язаннями тільки своїм майном.

Сторонами у корпоративному спорі є: 1) юридична особа та її учасник (засновник, акціонер, член), у тому числі учасник, який вибув; 2) учасники (засновники, акціонери, члени) юридичної особи.

Відповідно до ч.1 ст. 92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (ст. 97 ЦК України).

За приписами пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", учасники товариства, зокрема, мають право брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства.

Відповідно до ст.29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників. Кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства, якщо інше не передбачено статутом.

Таким чином, позивач, як учасник якому належить частка в статутному капіталі ТОВ "ЕНЕРГОСЕРВІС 2018" у розмірі 50 %, міг реалізувати своє право на управління цим товариством не інакше ніж через участь у загальних зборах учасників зазначеного товариства.

Згідно ст. 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства. До компетенції загальних зборів учасників, зокрема належить: обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства. Питання, передбачені частиною другою цієї статті, та інші питання, віднесені законом до компетенції вищого органу товариства, не можуть бути віднесені до компетенції інших органів товариства, якщо інше не випливає з цього Закону. До виключної компетенції загальних зборів учасників статутом товариства також може бути віднесено вирішення інших питань.

Статтею 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", визначено порядок скликання загальних зборів учасників товариства. Зокрема, загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників. Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства.

Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.

Повідомлення, передбачене ч. 3 ст. 32 ЗУ "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін. Виконавчий орган товариства приймає рішення про включення запропонованих питань до порядку денного загальних зборів учасників.

Пропозиції учасника або учасників товариства, які в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства, підлягають обов`язковому включенню до порядку денного загальних зборів учасників. У такому разі таке питання вважається автоматично включеним до порядку денного загальних зборів учасників.

Після надсилання повідомлення, передбаченого ч.3 ст.32 ЗУ "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", забороняється внесення змін до порядку денного загальних зборів учасників, крім включення нових питань відповідно до частини 7 цієї статті.

Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства про внесення змін до порядку денного не менше ніж за 10 днів до запланованої дати загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства, відповідно до частини четвертої цієї статті. До порядку денного можуть бути внесені будь-які зміни за згодою всіх учасників товариства. У такому разі положення частин 8 та 9 цієї статті не застосовуються.

Виконавчий орган товариства зобов`язаний надати учасникам товариства можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників. Виконавчий орган товариства забезпечує належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням товариства у робочий час, якщо інший порядок не передбачений статутом товариства.

Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів в установленому законом та статутом порядку також порушує його права, зокрема право на участь у загальних зборах товариства та, відповідно, на участь в управлінні товариством, що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів господарського товариства недійсними.

Отже, у справах з позовною вимогою про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, заявленою з підстав неповідомлення позивача, як учасника товариства про проведення зборів, на яких прийняті спірні рішення, при вирішенні питання щодо порушення прав учасника товариства спірним рішенням необхідно з`ясовувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, яке є складовою скликання зборів, а також щодо відповідності змісту повідомлення вимогам закону та статуту товариства, оскільки своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів, що містить вичерпну інформацію щодо проведення зборів, є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні.

Якщо учасник (або його представник) узяв участь у загальних зборах і голосував на них, то ця обставина сама собою не обов`язково свідчить про те, що учасник був належним чином повідомлений про збори і мав змогу підготуватися до розгляду питань порядку денного.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16.

Відповідач, заявляючи про обізнаність позивача про проведення зборів 20.03.2019р., вказує про направлення такого повідомлення їй на електронну адресу, оскільки ОСОБА_1 проживає в АР Крим та повідомити її засобами поштового зв`язку не є можливим. Проте, відповідних доказів, які про це свідчили, відповідачем до суду не було надано.

Порядок проведення загальних зборів визначений статтею 33 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Відповідно до вказаної норми, загальні збори учасників проводяться в порядку, встановленому вищезазначеним законом та статутом товариства. Учасники товариства беруть участь у загальних зборах учасників особисто або через своїх представників. Загальні збори учасників передбачають спільну присутність учасників товариства в одному місці для обговорення питань порядку денного або можуть проводитися у режимі відеоконференції, що дозволяє бачити та чути всіх учасників загальних зборів учасників одночасно. Загальні збори учасників проводяться за місцезнаходженням товариства, якщо інше не встановлено статутом товариства.

У відповідності до ч. 2 ст. 44 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" рішення про надання згоди на вчинення правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства станом на кінець попереднього кварталу, приймаються виключно загальними зборами учасників (в редакції станом на дату проведення зборів).

Крім того, за приписами п. 14 ч. 2 ст. 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", до компетенції загальних зборів учасників належать прийняття й інших рішень, віднесених цим законом до компетенції загальних зборів учасників.

При цьому рішення загальних зборів учасників з цих питань приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань (ч. 4 ст. 34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

Касаційний господарський суд у постанові від 19.08.21р. у справі №904/1570/20 вказав про те, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин. У зв`язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів) господарського товариства можуть бути порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення учасника (акціонера) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів учасника товариства рішенням загальних зборів.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є, зокрема, прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів. Для визнання недійсними рішень загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства.

Аналогічні положення містяться в Постанові ВС КГС від 16 вересня 2021 року по справі №910/19000/20.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.03.2019р. було проведено загальні позачергові збори учасників ТОВ "Енергосервіс 2018".

Так, у відповідності до протоколу загальних позачергових зборів учасників ТОВ "Енергосервіс 2018" від 20.03.2019 року (а.с. № 70 том 1), ОСОБА_1 була обрана секретарем вищевказаних зборів, голосувала з усіх питань та підписала вказаний протокол.

Проте, в матеріалах справи міститься Довідка Державної прикордонної служби України № 91/Г-3749 від 26.03.21р. (а.с. № 16 том 1) відповідно до якої в період з 19.01.2019р. по 11.04.2019р. позивачка була відсутня в Україні.

В доповненнях до заяви про застосування строків позовної давності відповідач вказує про те, що загальні позачергові збори учасників ТОВ "Енергосервіс 2018" від 20.03.2019 року проводились за допомогою інтернет конференції, а відповідний Протокол для підписання був переданий до міста Севастополь заздалегідь через її чоловіка ОСОБА_5 .

Проте, на підтвердження вищевикладеного, зокрема проведення спірних зборів за допомогою інтернет конференції, відповідачем не надано до суду будь яких належних доказів.

Також, з метою повного та всебічного розгляду справи, з урахуванням необхідності встановлення обставин, що мають істотне значення при розгляді даної справи, а саме, для встановлення дійсності підпису позивачки на протоколі, було призначено по справі почеркознавчу експертизу.

Так, у відповідності до Висновку експерта №23744 складеного 19.11.21р. за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи встановлено, що підпис від імені ОСОБА_1 в протоколі загальних позачергових зборів учасників ТОВ "Енергосервіс 2018" від 20.03.2019 (а.с. №70 том 1) в розділі "ПОСТАНОВИЛИ:" в рядку "Секретар: ОСОБА_1 " - виконано не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Оскільки відповідачем не було доведено проведення спірних зборів за допомогою інтернет конференції, а також, з урахуванням того, що Висновком судової експертизи підтверджено, що підпис на протоколі загальних позачергових зборів учасників ТОВ "Енергосервіс 2018" від 20.03.2019 не належить ОСОБА_1 , суд не приймає посилання відповідача про те те, що позивачка приймала участь у загальних позачергових зборах учасників ТОВ "Енергосервіс 2018" від 20.03.2019 року та була обізнана про їх скликання.

Оскільки, розмір частки позивачки в статутному капіталі відповідача становить 50%, то будь-яке рішення загальних зборів учасників ТОВ "Енергосервіс 2018", яке було прийнято без участі позивача, - є таким, що прийнято з порушенням вимог ст. 34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", оскільки прийнято за відсутності необхідного кворуму.

Щодо встановлення факту порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства, в даному випадку ОСОБА_1 , то відчуження за спірним рішенням майна, належного відповідачу на праві власності, напряму впливає на ринкову вартість частки позивача в товаристві та збільшує її інвестиційну привабливість у разі прийняття рішення про відчуження частки.

З огляду на вищенаведене, приймаючи до уваги, неповідомлення позивача про проведення зборів та неприйняття нею участі у даних зборах, суд вважає позовні вимогу щодо визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Енергосервіс 2018", оформлене протоколом від 20.03.2019р., обґрунтованою та такою, що не спростована відповідачем, а тому підлягає задоволенню.

Щодо наданої заяви відповідача про застосування строків позовної давності (а.с. № 176-178 том 1) та доповнення до заяви про застосування строків позовної давності (а.с. №34-35 том 2), суд зазначає таке.

В Цивільному кодексі України позовну давність визначено як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).

Положеннями п. 8 ч. 2 ст. 258 ЦК України встановлено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Так, обґрунтовуючи пропуск позивачем строку позовної давності для звернення до суду з відповідним позовом, відповідач вказує про те, що позивачка неодноразово перебувала на території України, що підтверджується інформаційною довідкою Державної Прикордонної служби України від 26.03.2021 №91/Г-3749, наданою позивачем до суду, з якої вбачається, що ОСОБА_1 п`ять разів перебувала на території України впродовж 2019 року.

Таким чином, за твердженнями відповідача, позивачка мала можливість приймати участь у діяльності відповідача безпосередньо або через представника, мала доступ до електронного реєстру речових прав власності на нерухоме майно та мала можливість звернутися до суду за захистом своїх прав у 2019 та у 2020 роках, не порушуючи строку спеціальної позовної давності в один рік.

Проте, слід зазначити, що сам факт перебування позивачки на території України, не може свідчити про її безумовну обізнаність про порушення її права.

За твердженнями відповідача, факт обізнаності позивачки щодо прийнятого рішення загальних зборів учасників ТОВ "Енергосервіс 2018" від 20.03.2019 року та продажу відповідачем нерухомого майна згідно договору купівлі-продажу від 28.03.19р., може підтверджуватись довіреністю, посвідченою нотаріусом ХНМО Галіщевою О.А. за №286 від 22.05.2019 року, яку позивач видала ОСОБА_2 (третій особі). Проте, як вказує відповідач, дану довіреність третьою особою було втрачено, а її копія може бути витребувана від нотаріуса ХНМО Галіщевої О.А. виключно за ухвалою суду в провадженні якого перебуває справа.

Суд не приймає вищевказані посилання відповідача, оскільки довіреність, на яку посилається відповідач, датується 22.05.2019 року, що хронологічно видана пізніше дати проведення спірних зборів товариства (20.03.2019р.) та не може свідчити про обізнають позивачки про проведення спірних зборів та її волевиявлення щодо питань, які розглядались на зборах.

Крім того, суд не приймає посилання відповідача на те, що витребування копії даної довіреності від нотаріуса та її подання до матеріалів справи може бути здійснено лише за ухвалою суду, оскільки ОСОБА_2 , який має статус третьої особи по даній справі, то саме він має звернутись до нотаріуса та отримати копію такої довіреності та подати її до матеріалів справи, що третьою особою зроблено не було.

Також, як на факт пропуску позивачкою строку позовної давності, відповідач вказує про те, що 22.05.2019 нотаріусом ХМНО Галіщевою О.А. посвідчувалась аналогічна довіреність №288 гр. ОСОБА_5 на ім`я ОСОБА_4 , 1977р.н., PHОКПП НОМЕР_1 . У даній довіреності вказані аналогічні повноваження представника щодо продажу частки (50%) у статутному капіталі ТОВ "ХАРКІВТЕХБУД", яка належить гр. ОСОБА_5 .

За твердженнями відповідача, саме ТОВ "ХАРКІВТЕХБУД" продавало відповідачу нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 згідно договору купівлі-продажу від 17.08.2018р., реєстровий №4492, посвідчений нотаріусом ХМНО Ємцем І.О.

Таким чином, на переконання відповідача, вищевикладені обставини щодо зазначених довіреностей свідчать про узгодженість дій позивача та гр. ОСОБА_5 і обізнаність позивача щодо діяльності "Енергосервіс 2018" та своїх корпоративних та майнових прав.

Проте, такі посилання відповідача на узгодженість дій позивачки та громадянина ОСОБА_5 , та на обізнаність позивачки щодо діяльності ТОВ "Енергосервіс 2018" щодо своїх корпоративних та майнових прав, - не знайшли свого відображення у тих документах, що були надані до суду.

Враховуючи, що позивач був позбавлений права на участь в загальних зборах учасників ТОВ "Енергосервіс 2018" та права вирішувати питання про відчуження майна ТОВ "Енергосервіс 2018", тому, як свідчать матеріали справи, дізналась ОСОБА_1 06.04.2021р. з інформаційної довідки № 251388402 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яка була надана АБ "ЮРІЙ КОВАЛЕНКО".

За таких обставин, суд доходить висновку про те, що для позивача строк позовної давності для звернення до суду із даним позовом розпочав свій перебіг 06.04.2021р. і на час звернення позивача до суду не сплинув.

Твердження відповідача про те, що позовна давність починає текти з дати рішення загальних зборів учасників ТОВ "Енергосервіс 2018" (20.03.2019 року) судом не приймається, оскільки доказів обізнаності позивача про проведення таких зборів відповідачем до суду не було надано.

Таким чином, оскільки строк позовної давності для звернення позивача до суду з відповідним позовом не пропущено, у суду відсутні підстави для задоволення заяви відповідача про застосування позовної давності.

Згідно зі статтею 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням звернення позивача до суду з відповідним позовом в межах строку, встановленого Цивільним кодексом України, суд вважає позовні вимоги позивача про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "ЕНЕРГОСЕРВІС 2018", оформленого протоколом від 20.03.2019р., обґрунтованими, такими, що не спростовані відповідачем та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

В силу ч. 2 ст. 126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У ч. 3 ст. 126 ГПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Між позивачем - ОСОБА_1 та Адвокатським бюро "Юрій Коваленко" укладено договір про надання правової допомоги №21/01-25 від 25.01.21р.

Відповідно до п. 3.1. договору, розмір гонорару, який клієнт сплачує бюро за надану в межах цього договору правову допомогу, визначається сторонами окремою додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною цього договору. Така додаткова угода може бути викладена у формі додатку до договору, який набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін.

07.04.21р. між клієнтом та адвокатом підписано додаткову угоду №2 до договору, відповідно до пункту 8 якої розмір гонорару, який сплачує клієнт бюро за надану в межах цієї додаткової угоди правову допомогу, - є фіксованим та становить 20000,00 грн.

У відповідності до п. 9 додаткової угоди №2 сума гонорару, що вказана в п.8 додаткової угоди, має бути сплачено клієнтом шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок бюро в наступному порядку: 10000,00 грн. сплачуються у строк, визначений п. 3 додаткової угоди (не пізніше 18-00 год. 10.04.21р.); решта 10000,00 грн. сплачується не пізніше трьох банківських днів з дати оголошення господарським судом Харківської області резолютивної частини свого рішення.

Так, 09.04.2021 року на підставі меморіального ордеру №122254012 клієнтом було сплачено адвокату 10000,00 грн.

30.12.21р. між клієнтом та адвокатом підписано Звіт про надані адвокатські послуги.

Договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність"). За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України. Як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним.

Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару. Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного Господарського Суду Верховного Суду у справі № 914/359/18 від 21 березня 2019 року, № 922/1163/18 від 06 березня 2019 року.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п.80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Як вбачається з договору про надання правової допомоги та додатків до нього, розмір гонорару адвоката має фіксований платіж в сумі 20000,00 грн. та визначений сторонами на підставі Рекомендацій щодо застосування рекомендованих (мінімальних) ставок адвокатського гонорару, затверджених Рішенням ради адвокатів Харківської області №17 від 21.03.2018 р.

Таким чином, суд приходить до висновку про покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20000,00 грн.

У відповідності до п.2 ч.3 ст. 123 ГПК до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 129 ГПК України. Судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, всі судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 29, 30, 32, 33, 34, 44 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю ; ст.ст. 16, 92, 256, 258, 261 Цивільного кодексу України; ст.ст. 80 167 Господарського кодексу України; ст.ст. 1, 2, 4, 5, 12, 13, 14, 15, 73, 74, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256, 257, 259 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосервіс 2018" (ЄДРПОУ 42254413, місцезнаходження: 61184, м. Харків, вул. Дружби Народів, буд. 227, кв. 28), оформлене протоколом від 20.03.2019 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосервіс 2018" (ЄДРПОУ 42254413, місцезнаходження: 61184, м. Харків, вул. Дружби Народів, буд. 227, кв. 28) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в сумі 2270,00 грн.; витрати на правову допомогу в сумі 20000,00 грн.; витрати за проведену експертизу в сумі 9266,94 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку для оскарження. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, або до суду першої інстанції відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено "17" січня 2022 р.

Суддя Л.В. Шарко