Рішення

від 18.01.2022 по справі 923/1187/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2022 року, м. Херсон, справа № 923/1187/21

Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К. , розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Шумєр Плюс

до:

відповідача-1 - Новокаховської міської ради Херсонської області,

відповідача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю Морренттес Юкрейн ,

відповідача-3 - Товариства з обмеженою відповідальністю Будсіті Юкрейн ,

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди землі,

за участі:

- секретаря судового засідання - Бєлової О.С.,

- представників:

позивача - адвокатів С`єдіна Д.В., Макаренка В.С., Ковальчук І.В.,

відповідача-1 - не з`явився,

відповідача-2 - Морева І.В.,

відповідача-3 - не з`явився,

у с т а н о в и в:

Дії та аргументи Позивача

01.09.2021, з урахуванням заяви від 30.09.2021 (т. 1, а.с. 195-196), Товариство з обмеженою відповідальністю Шумєр Плюс звернулося з позовом до Новокаховської міської ради Херсонської області, Товариства з обмеженою відповідальністю Морренттес Юкрейн та Товариства з обмеженою відповідальністю Будсіті Юкрейн про:

- визнання незаконним та скасування рішення Новокаховської міської ради від 04.03.2021 № 267 Про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду ТОВ Морренттес Юкрейн та ТОВ Будсіті Юкрейн ;

- визнання недійсним договору оренди землі від 10.03.2021 № 09-21-юо, укладеного між Новокаховською міською радою, ТОВ Морренттес Юкрейн та ТОВ Будсіті Юкрейн .

У якості обґрунтування власної позиції Позивач вказав, що:

- йому на праві власності належить нежитлова будівля загальною площею 974,5 кв. м, яка розташована за адресою: Херсонська область, м. Нова Каховка, проспект Перемоги, буд. 7К; та земельна ділянка з кадастровим номером 6510700000:12:054:0026, на якій розміщена ця будівля,

- земельна ділянка є суміжною із земельною ділянкою з кадастровим номером 6510700000:01:001:1899, яка перебуває у комунальній власності Новокаховської міської територіальної громади,

- 04.03.2021 Новокаховська міська рада прийняла рішення № 267 Про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду ТОВ Морренттес Юкрейн та ТОВ Будсіті Юкрейн , за яким передала в оренду Відповідачам земельну ділянку з кадастровим номером 6510700000:01:001:1899 площею 0,0209 га строком на 5 років,

- 10.03.2021 Новокаховська міська рада на виконання названого рішення уклала з Відповідачами договір оренди землі № 09-21-юо, в пункті 3 якого зазначено, що земельна ділянка вільна від забудови,

- проте, ця обставина не відповідає дійсності, оскільки на ній знаходиться частина будівлі (другий поверх), яка належить Позивачу, зокрема, ця обставина підтверджується висновком експерта від 28.07.2021 № 20/2021, а саме над північною частиною земельної ділянки по всій ширині на довжину 12 м розміщені конструкції частини другого поверху будівлі,

- на підставі положень статей 120 Земельного кодексу України та 377 Цивільного кодексу України право користування земельною ділянкою, на якій розміщено об`єкт нерухомості належить власнику майна, а тому спірне рішення порушує його право як належного користувача земельної ділянки,

- за статтею 116 ЗК України земельна ділянка передається у користування лише після припинення права власності або користування на неї у іншої особи, а тому законом встановлена неможливість передачі земельної ділянки без припинення права попереднього землекористування,

- спірний договір є недійсним на підставі статей 203 та 215 ЦК України, оскільки Новокаховська міська рада незаконно розпорядилася земельною ділянкою за відсутності підстав для переходу права землекористування від власника об`єкту до Відповідачів, а безпосередньо сам договір спрямований не на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а для заволодіння Відповідачами одноосібним доступом до проїзду через спірну земельну ділянку та створення перешкод для здійснення ним господарської діяльності.

Дії та аргументи Відповідача-1

Новокаховська міська рада Херсонської області позовні вимоги не визнала та зазначила, що:

- попередній власник будівлі, яка належить на даний час Позивачу, ніколи не оформлював права користування земельною ділянкою, на якій вона розміщена, а тому до Позивача не перейшло право користування нею,

- обраний Позивачем спосіб захисту порушених прав не є правомірним, оскільки він не набув права користування земельною ділянкою, на якій розміщена його будівля,

- спірне рішення прийняте з метою затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, а тому Позивач не довів, що воно є незаконним,

- висновок експерта про наявність будівлі другого поверху та знаходження під нею спірної частини земельної ділянки не є належним доказом набуття Позивачем права на саму земельні ділянку, а більш того вказуючи про те, що земельна ділянка не є вільною від забудови, експерт вийшов за межі наданих повноважень, оскільки надав висновок у галузі права,

- частина будівлі Позивача (другий поверх) знаходяться у повітрі, а тому спірна земельна ділянка є вільною від забудови.

Дії та аргументи Відповідача-2

ТОВ Морренттес Юкрейн позовні вимоги не визнало та зазначило, що:

- Позивач має у власності земельну ділянку з кадастровим номером 6510700000:12:054:0026, на якій розміщена придбана ним будівля, а тому він не має будь-яких прав стосовно іншої суміжної земельної ділянки,

- відповідно до Проекту землеустрою спірна земельна ділянка вільна від забудови та при його затверджені були встановлені відповіді межі, у тому числі вони погоджені з попереднім суміжним землекористувачем, який попередньо був власником земельної ділянки з кадастровим номером 6510700000:12:054:0026,

- спірне рішення вичерпало свою дію за наслідками укладення договору оренди, а тому не може бути предметом судового розгляду,

- оспорюваний договір укладений на виконання рішення міської ради, а тому відповідає законодавчим положенням.

Предмет спірних правовідносин

З огляду на вказані позиції сторін фактично спір пов`язаний із фактом надання Відповідачам в оренду земельної ділянки, над якою знаходиться збудований другий поверх нежитлової будівлі, яка належить Позивачу.

У зв`язку з цим при вирішенні спору суд повинен надати відповідь на головні питання спору, а саме:

- чи розповсюджуються межі земельної ділянки на простір над нею?

- чи відноситься арочний простір під другим поверхом будівлі до меж і контурів самої будівлі та земельної ділянки, на якій її збудовано?

- як співвідносяться межі (контури) земельної ділянки з площею забудови, яка на ній знаходиться, по відношенню до права власника будівлі на право користування земельною ділянкою, на якій вона споруджена?

- які наслідки для Відповідачів у випадку встановлення факту наявності права Позивача на спірну земельну ділянку?

Процесуальні дії та рішення суду

Ухвалою від 01.10.2021 суд відкрив провадження у справі за правилами загального провадження та встановив сторонам строки для подачі процесуальних заяв. Зокрема, ТОВ Будсіті Юкрейн відзив на позов не подало.

Підготовче провадження здійснене у засіданнях, які відбулися 09.11.2021 та 07.12.2021, а розгляд справи по суті - 18.01.2022.

Розгляд справи проведений без участі представників Новокаховської міської ради та ТОВ Будсіті Юкрейн , оскільки вони своїх представників у засідання не направили, хоча належним чином були повідомлені про судовий розгляд, що слідує з відповідних поштових повідомлень про вручення № 7300313677590 та № 730031677116.

Установлені судом обставини

23.07.2020 Новокаховська міська рада прийняла рішення № 3036 Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою Товариствам з обмеженою відповідальністю Морренттес Юкрейн та Будсіті Юкрейн , за яким вирішала надати відповідний дозвіл щодо відведення в оренду земельної ділянки площею 0,0208 га за адресою: Херсонська область, м. Нова Каховка, проспект Перемоги, між будівлями № 7К та № 11; для розміщення проїзду до земельної ділянки з кадастровим номером 6510700000:12:054:0029.

04.03.2021 Новокаховська міська рада прийняла рішення № 267 Про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду ТОВ Морренттес Юкрейн та ТОВ Будсіті Юкрейн , за яким затвердила проект щодо відведення Відповідачам земельної ділянки площею 0,0209 га з кадастровим номером 6510700000:01:001:1899 за адресою: Херсонська область, м. Нова Каховка, проспект Перемоги, між будівлями № 7К та № 11; для розміщення проїзду до земельної ділянки з кадастровим номером 6510700000:12:054:0029, а також вирішила передати цю земельну ділянку у користування на умовах оренди строком на 5 років.

10.03.2021 Новокаховська міська рада уклала з ТОВ Морренттес Юкрейн та ТОВ Будсіті Юкрейн договір оренди землі № 09-21-юо, за умовами якого передала в користування вказану земельну ділянку. Безпосередньо передача земельної ділянки оформлена складеним між його сторонами актом прийому-передачі від 10.03.2021.

Як слідує з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 250915260 від 01.04.2021 відповідне речове право на земельну ділянку з кадастровим номером 6510700000:01:001:1899 зареєстроване у Реєстрі 26.03.2021.

Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 249753512 від 25.03.2021 Позивачу на праві власності належить нежитлова будівля загальною площею 974,5 кв. м, яка знаходиться за адресою: Херсонська область, м. Нова Каховка, проспект Перемоги, буд. 7К.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення будівельно-технічного дослідження № 19 від 12.08.2021:

- нежитлова будівля, яка знаходиться за адресою: Херсонська область, м. Нова Каховка, проспект Перемоги, буд. 7К; є каркасною, конструктивними елементами якої (серед іншого) являються колони, котрі, у свою чергу, є несучими конструктивними елементами,

- будівля має арочний простір з надбудовою другого поверху, який межує з багатоповерховою будівлею іншого власника,

- арочний проїзд знаходиться в єдиному комплексі фасадної забудови,

- колони та зовнішні огороджувальні конструкції будівлі (керамзитобетонні панелі) утворюють серед іншого арковий простір під частиною другого поверху будівлі.

Як слідує з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 249874522 від 25.03.2021 Позивачу на праві власності належить земельна ділянка площею 0,0988 га з кадастровим номером 6510700000:12:054:0026.

Згідно з висновком експерта № 20/2021, складеним за результатами проведення земельно-технічної експертизи від 28.07.2021:

- земельна ділянка площею 0,0209 га з кадастровим номером 6510700000:01:001:1899 за адресою: Херсонська область, м. Нова Каховка, проспект Перемоги, між будівлями № 7К та № 11; не є вільною від забудови;

- над північною частиною земельної ділянки по всій ширині на довжину 12 метрів розміщено конструкції частини другого поверху будівлі за адресою: Херсонська область, м. Нова Каховка, проспект Перемоги, між будівлями № 7К;

- площа частини земельної ділянки, зайнятої вказаними конструкціями складає 77 кв. м, а тому вона є забудованою.

Оцінка суду установлених обставин та положень законодавства

Щодо правових меж земельної ділянки, у тому числі її спірної частини

Частина 3 статті 2 ЗК України земельні ділянки та права на них відносить до об`єктів земельних відносин.

За змістом статті 79 того ж Кодекс земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами (частина 1); право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд (частина 3).

Відповідно до статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької або іншої діяльності (частина 1); а відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

У свою чергу, відповідне регулювання здійснюється положеннями Закону України Про оренду землі . Зокрема, за змістом абзацу першого статті 27 цього Закону орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Стаття 16 Закону України Про державний земельний кадастр передбачає, що земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер (частина 1), а кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі (частина 2).

Поряд з цим, статтею 15 цього ж Закону встановлений перелік відомостей про земельні ділянки, які включаються до Державного земельного кадастру, а саме: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.

З наведених правових положень слідує, що:

- право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над поверхнею ділянки на висоту, необхідну для зведення будівель і споруд,

- орендареві земельної ділянки забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на неї,

- у випадку присвоєння земельній ділянці кадастрового номеру за таким номером можна визначити всі характерні її ознаки, у тому числі, місцезнаходження, площу та міри ліній по її периметру.

Отже, у спорі спірна земельна ділянка має кадастровий номер, який ідентифікує її відносно розміщення у просторі, а тому її межі (лінії по периметру) фактично відображають межі розповсюдження прав користування нею Відповідачами на простір, який знаходиться над нею. У цьому контексті цим простором є арочний простір під другим поверхом будівлі, яка належить Позивачу.

Щодо віднесення арочного простору під другим поверхом будівлі до меж і контурів самої будівлі та земельної ділянки, на якій її збудовано

Відповідно до пункту 1 Державного класифікатора будівель та споруд ДК018-2000, затвердженого наказом Держстандарту України від 17.08.2000 № 507:

- споруди - це будівельні системи, пов`язані з землею, які створені з будівельних матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання в результаті виконання різних будівельно-монтажних робіт,

- будівлі - це споруди, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення

устаткування, тварин, рослин, а також предметів,

- до будівель відносяться: житлові будинки, гуртожитки, готелі, ресторани, торговельні будівлі, промислові будівлі, вокзали, будівлі для публічних виступів, для медичних закладів та закладів освіти та т. ін.

За змістом висновку експерта № 19 від 12.08.2021 будівля, яка належить Позивачу, збудована з наявними несучими конструктивами, у тому числі фундаментами (стаканного типу) та колонами (двоповерхових).

Відтак, колони, на яких збудована частина другого поверху будівлі, фактично забезпечують цілісність самої будівлі, а тому відносяться до неї як частина конструктивних її елементів.

З висновку експерта також слідує, що арковий простір під частиною другого поверху будівлі утворений внаслідок розміщення колон та зовнішніх огороджувальних конструкцій будівлі, яка належить Позивачу, а не Відповідачам, у зв`язку з чим він пов`язаний саме з будівлею Позивача.

Згідно з пунктом б частини 1 статті 19 та статті 38 ЗК України до земель громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.

Отже, площа земельної ділянки, яка використовується для забудови, не може бути меншою ніж сама площа забудови відповідної будівлі.

Як зазначено вище, за частиною 3 статті 79 ЗК України право на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над поверхнею ділянки на висоту, необхідну для зведення будівель і споруд.

З цього суд висновує, що будівля, яка споруджена над земельною ділянкою, нерозривно пов`язана з нею у межах площі відповідної забудови.

У зв`язку з цим, спірна земельна ділянка, яка розміщена під арковим простором, є частиною земельної ділянки, яка повинна сприйматися за своїм статусом як земельна ділянка, на якій збудовано всю нежитлову будівлю загальною площею 974,5 кв. м, яка знаходиться за адресою: Херсонська область, м. Нова Каховка, проспект Перемоги, буд. 7К.

Щодо розповсюдження дії права власника об`єкту нерухомого майна на право користування земельною ділянкою, на якій він збудований

Частини 1, 2 статті 120 ЗК України встановлюють, що:

- у разі набуття права власності на будівлю, що перебуває у власності іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій вона розташована,

- до особи, яка набула право власності на будівлю, котра розміщена на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вона розміщена,

- якщо будівля розміщена на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то у разі набуття права власності на об`єкт, до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вона розміщена, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Аналогічні положення містяться у статті 377 ЦК України.

У постанові від 04.12.2018 по справі № 910/18560/16 Велика Палата Верховного Суду надала правовий висновок стосовно застосування вказаних правових норм та вказала, що в них закладений принцип єдності долі земельної ділянки та розташованій на ній будівлі; цей принцип означає невіддільність об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований; нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані.

В іншій постанові від 05.12.2018 по справі № 713/1817/16-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що за вказаним принципом особа, яка законно набула у власність будинок, споруду має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття.

У спорі суд установив, що спірна частина земельної ділянки (на якій збудований другий поверх будівлі із застосуванням колонного способу будівництва, у зв`язку з чим існує арочний простір) не перебувала ані у користуванні, ані у власності попереднього власника будівлі, а тому до Позивача на підставі статей 120 ЗК України та 377 ЦК України перейшло лише право на користування нею та оформлення відповідного права у встановленому законом загальному порядку.

Відтак, суд висновує, що передача земельної ділянки, на якій частково збудована будівля, яка належить Позивачу, у користування Відповідачам суперечить наведеним правовим положенням та зачіпає права та інтереси Позивача.

Щодо наслідків передачі земельної ділянки у користування Відповідачам при наявності прав на неї Позивача

Статтею 15 ЦК України та частиною 1 статті 20 ГК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 2 статті 16 ЦК України та частини 2 статті 20 ГК України встановлені способи захисту порушених прав, до яких віднесені:

- визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання,

- визнання недійсними господарських угод (правочинів).

З огляду на об`єкт спірних правовідносин (земельна ділянка) врахуванню також підлягають положення підпунктів в та г частини 3 статті 152 ЗК України, за якими захист прав на земельні ділянки здійснюється шляхом:

- визнання угоди недійсною,

- визнання недійсними рішень органів місцевого самоврядування.

За частинами 1 та 2 статті 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 Суд надав правовий висновок стосовно застосування вказаних правових положень та вказав, що:

- держава забезпечує захист порушених або оспорюваних прав суб`єктів господарювання; такі права захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права позивача; якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (пункт 6.5),

- розглядаючи справу суд має з`ясувати чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором, чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах (пункт 6.6),

- якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню; однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом (пункт 6.7.).

Поряд з цим, у пункті 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 Суд зазначив, що судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.

На підставі викладених правових положень слідує, що право позивача на заявлення конкретної позовної вимоги повинне узгоджуватися із правильністю, належністю та ефективністю обраного способу захисту порушених прав.

Частина перша статті 162 ГПК України регламентує, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Відповідно до пунктів 4, 5 частини третьої цієї ж статті позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них, а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

У постанові від 04.12.2019 по справі № 917/1739/17 Велика Палата Верховного Суду надала правовий висновок стосовно застосування цієї правової норми. Суд у пунктах 81, 83 та 86 вказав, що:

- предмет позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів,

- підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу,

- правовими підставами позову є зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги,

- саме на суд покладений обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відтак, обов`язком позивача є самостійне визначення позовних вимог, наведення правових підстав позову, а обов`язком суду є надання правової кваліфікації відносинам сторін та правових норм, які підлягають застосуванню для вирішення спору.

У спорі Позивач визначив позовні вимоги стосовно рішення Новокаховської міської ради як визнання незаконним та скасування рішення , що не відповідає вказаним правовим приписам стосовно належного способу захисту, яким є вимога про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування .

Суд самостійно не вправі, з огляду на положення статті 14 ГПК України, якою урегульований принцип диспозитивності господарського судочинства, вийти за межі позовних вимог та застосувати належний спосіб захисту. При цьому урегульоване частиною 2 статті 5 того ж Кодексу право суду визначати належний спосіб захисту не стосується спірних правовідносин, оскільки законом визначений ефективний та належний спосіб такого захисту у випадку невідповідності акту органу місцевого самоврядування положенням законодавства.

З огляду на викладене позовні вимоги стосовно визнання незаконним та скасування рішення є неправомірними.

Проте, ця обставина не впливає на можливість дослідження законності при укладенні спірного договору оренди.

У частині 1 статті 202 ЦК України надане визначення правочину, а саме ним є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями статті 204 того ж Кодексу встановлена презумпція правомірності правочину, зокрема, він є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або він не визнаний судом недійсним.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені статтею 203 ЦК України. Ця стаття передбачає декілька відповідних вимог, а саме:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина 1),

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (частина 2),

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (частина 3),

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина 4),

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частина 5),

- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (частина 6).

У спорі Позивач самостійно не визначив якій конкретно вимозі не відповідає спірний договір, а вказав лише, що:

- Новокаховська міська рада незаконно розпорядилася земельною ділянкою за відсутності підстав для переходу права землекористування від власника об`єкту до Відповідачів та допустила порушення статей 120 ЗК України та 377 ЦК України,

- договір оренди спрямований не на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а для заволодіння Відповідачами одноосібним доступом до проїзду через спірну земельну ділянку та створення перешкод для здійснення ним господарської діяльності.

Відтак, у спорі наявними є лише опосередковані вказівки (оскільки вони не конкретизовані відповідним посиланням на частини 1 та 5 статті 203 ЦК України) Позивача на укладення спірного договору з порушенням актів цивільного законодавства та без мети настання його правових наслідків.

Проте, відсутність відповідного посилання на конкретні частини статті 203 ЦК України не обмежують висновок про посилання Позивача саме на частини 1 та 5, оскільки за наведених обставин він розкрив суть та власне бачення їх недотримання при укладенні договору, а саме порушення положень статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України (як недотримання вимог частини 1) та навів обґрунтування неспрямованості договору на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (як недотримання вимог частини 5).

Законодавством також установлені підстави для визнання правочину недійсним. А саме, за змістом частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) (серед інших) вимог, які встановлені частинами 1 та 5 статті 203 цього Кодексу. Водночас, частина 3 цієї статті передбачає, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Отже, за вказаних правових норм недійсним є правочин, який укладений з порушенням діючого законодавства та у випадку коли він не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Надаючи відповідь на питання чи порушені норми законодавства при укладенні договору оренди земельної ділянки, суд зазначає наступне.

У попередньому розділі суд установив, що передача земельної ділянки, на якій частково збудована будівля, яка належить Позивачу, у користування Відповідачам суперечить положенням статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України, а тому висновує, що зміст договору (правочину) в частині надання у користування Відповідачам земельної ділянки, на якій розміщена будівля, котра належить Позивачу, не відповідає наведеним правовим приписам, що вказує на його недійсність. При цьому суд враховує, що хоча із всієї земельної ділянки з кадастровим номером 6510700000:01:001:1899 лише її частина є спірною, проте договір є недійсним в цілому, оскільки його предметом є вся земельна ділянка без можливості виокремлення спірної частини.

Стосовно тверджень Позивача про недійсність договору з тієї підстави, що він не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, суд зазначає, що ним не доведені відповідні обставини, оскільки предметом договору є тимчасове платне користування земельною ділянкою, що відповідає приписам статті 93 ЗК України та статті 1 Закону України Про оренду землі , а доказів протилежного Позивач не надав.

При визнанні недійсним спірного договору суд також враховує, що таке визнання не обмежене фактом його укладення на виконання рішення Новокаховської міської ради від 04.03.2021 № 267, яке судом не визнане недійсним, оскільки воно вичерпало свою дію самим укладенням правочину та виникненням цивільних прав та обов`язків на його основі.

Висновки суду з предмету судового розгляду

На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів, пояснень сторін, суд вважає позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають задоволенню частково, а саме в частині визнання договору оренди недійсним з підстави невідповідності його змісту положенням статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України. В іншій частині позову вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат

Судовими витратами у справі є витрати Позивача на сплату судового збору у сумі 4540 грн, які згідно з приписами статті 129 ГПК України підлягають стягненню з Відповідачів у рівній мірі пропорційно задоволеним вимогам, а саме у сумі 2270 грн. Натомість надлишкова сума судового збору у розмірі 2270 грн підлягає поверненню Позивачу за його заявою.

У справі Позивач також надав до суду докази витрат на сплату проведених експертиз, а саме за платіжним дорученням № 1038 від 07.07.2021 у сумі 4461,86 грн (за проведення земельно-технічної експертизи) та за платіжним дорученням №1046 від16.07.2021 у сумі 12500 грн (за проведення будівельно-технічної експертизи).

Вирішуючи питання віднесення відповідних витрат на сторони, суд вважає, що ці витрати підлягають покладенню на Позивача, оскільки об`єм їх проведення, у тому числі відповіді, які були поставлені експерту при їх проведенні, значно виходять за межі доказування у цій справі та не стосуються їх (за виключенням висновку про каркасність будівництва будівлі та наявність конструктивних її елементів - колон та фундаменту під ними, котрі знаходяться на спірній земельній ділянці).

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 129, 238 та 240 ГПК України,

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати недійсним договір оренди землі від 10.03.2021 № 09-21-юо, укладений між Новокаховською міською радою, Товариством з обмеженою відповідальністю Морренттес Юкрейн та Товариством з обмеженою відповідальністю Будсіті Юкрейн .

3. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Новокаховської міської ради (74900, Херсонська область, м. Нова Каховка, проспект Дніпровський, буд. 23; ідентифікаційний код 33358194) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Шумєр Плюс (74900, Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Першотравнева, буд. 43; ідентифікаційний код 43132818) - 756,67 грн компенсації по сплаті судового збору.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Морренттес Юкрейн (74900, Херсонська область, м. Нова Каховка, проспект Перемоги, буд. 7-П; ідентифікаційний код 43629956) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Шумєр Плюс (74900, Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Першотравнева, буд. 43; ідентифікаційний код 43132818) - 756,67 грн компенсації по сплаті судового збору.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Будсіті Юкрейн (74900, Херсонська область, м. Нова Каховка, проспект Перемоги, буд. 7-П; ідентифікаційний код 43630102) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Шумєр Плюс (74900, Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Першотравнева, буд. 43; ідентифікаційний код 43132818) - 756,66 грн компенсації по сплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене - 19.01.2022

Суддя М.К. Закурін