Постанова

від 11.12.2021 по справі 910/5550/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2021 р. Справа№ 910/5550/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Руденко М.А.

Шаптали Є.Ю.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Ліга Сервіс" на рішення Господарського суду міста Києва (суддя - Комарова О.С.) від 07.07.2021 у справі №910/5550/21

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"

до Приватного підприємства "Ліга Сервіс"

про стягнення 106376, 50 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Ліга Сервіс" про стягнення 106376,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем грошових зобов`язань за договором на постачання теплової енергії № 812420-01 від 16.09.2020 та порушенням права позивача на отримання плати за теплопостачання у період з листопада 2018 року по лютий 2021 року. За прострочення термінів оплати поставленої теплової енергії позивач нарахував до стягнення 2 638,59 грн. пені відповідно до п. 7 додатку 4 до Договору, а також інфляційні втрати та 3% річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.07.2021 позов задоволено повністю. Стягнуто 94 479,42 грн. заборгованості, 3 % річних у розмірі 3 027,22 грн., 6 231,27 грн. інфляційних втрат та 2 638,59 грн. пені.

Встановивши, що позивачем поставлено теплову енергію у період з листопада 2018 року по лютий 2021 року, яку відповідач не оплатив, суд першої інстанції дійшов до висновку, що відповідач, як боржник, який не виконав грошове зобов`язання, має сплатити суму боргу з урахуванням інфляційних втрат та 3 процентів річних, а також нести відповідальність, передбачену умовами договору у вигляді пені.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, приватне підприємство "Ліга Сервіс" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції при вирішенні спору не врахував, що у договорі сторони погодили тариф на теплопостачання - 1184,84 грн/Гкал без ПДВ і цей тариф не змінювали і змін до договору не вносили, у зв`язку із чим до заявленого позивачем обсягу теплової енергії мав застосовуватися тариф, передбачений договором, внаслідок чого сума оплати мала становити 61 256,89 грн., а не 94 479,42 грн., як про це заявив позивач.

Апелянт вважав, що оскільки договір був укладений 16.09.2021, то і акти приймання-передачі теплової енергії, яка була поставлена до моменту укладення договору, мали складати після дат підписання договору. На думку апелянта, та обставина, що умови укладеного сторонами договору сторони поширили на правовідносини з 01.05.2018, не означає, що надані позивачем та підписані ним в односторонньому порядку акти приймання-передачі теплової енергії можуть бути доказами виконання позивачем діяльності з теплопостачання з 01.05.2018.

Апелянт вважав, що позивачем не доведена та обставина, що теплова енергія була поставлена ним з 01.05.2018, а тому відсутні підстави для застосування до відповідача відповідальності у вигляді пені, 3% річних та втрат від інфляції за період, що передував даті укладення сторонами договору.

Також скаржник звертав увагу суду апеляційної інстанції на ту обставину, що з 04.11.2020 відповідач був відключений від центрального опалення, а тому відсутні підстави для оплати теплової енергії, яка не поставлена. Крім того, відповідач зазначив про безпідставне нарахування позивачем штрафних санкцій у період карантину.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.08.2021 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), Шаптала Є.Ю., Пашкіна С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.08.2021 відкрито апеляційне провадження та роз`яснено сторонам, що апеляційна скарга буде розглянута без повідомлення учасників справи.

03.09.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив позивача на апеляційну скаргу, в якому він просив відмовити у її задоволенні та наголосив на тому, що в договорі було передбачено, що він діє з 01.05.2018, а відповідач, порушуючи умови договору, з жовтня 2018 по січень 2021 року взагалі не оплачував спожиту теплову енергію, внаслідок чого заборгував 94 479,42 грн.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.10.2021 справу № 910/5550/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), Руденко М.А., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.10.2021 прийнято апеляційну скаргу приватного підприємства "Ліга Сервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2021 у справі № 910/5550/21 до провадження у визначеному складі суддів.

Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши апеляційну скаргу в межах її доводів та вимог, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 № 1693 "Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", КП "Київтеплоенерго" визначено підприємством, за яким буде закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що буде повернуто з володіння та користування ПАТ "Київенерго" після припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго".

Відповідно до Розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 10.04.2018 за № 591 КП "Київтеплоенерго" видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії (крім виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях, когенераційних установках, та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії), крім виробництва теплової енергії за нерегульованим тарифом; на право провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії, крім постачання теплової енергії за нерегульованим тарифом.

Таким чином, з 01.05.2018 постачання теплової енергії здійснюється КП "Київтеплоенерго".

Відповідно до частини 1 статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання .

16.09.2020 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (теплопостачальна організація) та Приватним підприємством "ЛІГА СЕРВІС" (абонент) був підписаний договір № 812420-01 на постачання теплової енергії на умовах, передбачених цим Договором (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 2.2.1 Договору теплопостачальна організація зобов`язується постачати теплову енергію на потреби: опалення та вентиляції - в період опалювального сезону в кількості та в обсягах згідно з Додатком № 1 до цього Договору.

Згідно п. 2.3.1 Договору абонент зобов`язується додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у Додатку № 1 до Договору, не допускаючи їх перевищення та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Розділ 5 Договору визначає особливості обліку теплової енергії.

Так, облік споживання абонентом теплової енергії здійснюється згідно із Законом України "Про комерційний облік" (п. 5.1 Договору).

За умовами пунктів 5.2, 5.3 Договору абонент, що має вузол обліку теплової енергії, щомісячно надає теплопостачальній організації звіт по фактичному споживанню теплової енергії в терміни , передбачені у Додатку № 1 до Договору.

У разі оснащення приміщення вузлом розподільного обліку обсяг спожитої теплової енергії визначається за його показаннями відповідно до методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, але не менше мінімальної частки середнього питомого споживання теплової-енергії серед інших споживачів у будівлі.

Додатком № 3 до Договору затверджено тарифи на теплову енергію.

Так, згідно абзацу першого Додатку № 3 до Договору розрахунки з абонентом за відпущену теплову енергію теплопостачальною організацією проводяться згідно з тарифами на теплову енергію, затвердженими відповідним органом у встановленому законодавством порядку для КП "Київтеплоенерго" (без урахування ПДВ):для потреб опалення - 1 184,84 грн/Гкал.

Згідно з абзацем 3 цього Додатку сторони допускали можливе змінення тарифів в період дії Договору.

У додатках № 8 та № 9 визначено, що об`єктом постачання теплової енергії є нежитлове приміщення за адресою: проспект Леся Курбаса, 9В (особовий рахунок 812420-01).

У Додатку № 4 до Договору сторони погодили порядок розрахунків за теплову енергію. Відповідно до п. 2 Додатку № 4 до Договору абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує теплопостачальній організації вартість заявленої у Договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює договір про заставу майна, згідно Закону України "Про заставу" , як засіб гарантії сплати спожитої теплової енергії.

Абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у ЦОК за адресою: просп. Повітрофлотський, буд. 58 акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду; акт приймання-передавання товарної продукції; рахунок фактуру, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду (п. 3 Додатку № 4 до Договору).

Відповідно до п. 7 Додатку № 4 до Договору, абоненту на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) теплопостачальною організацією нараховується пеня в розмірі 0,5% за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми, обумовленої чинним законодавством України.

Пунктом 2.3.3 Договору визначено, що абонент зобов`язується додержуватися умов та порядку припинення подачі теплової енергії, які передбачені в Додатку № 7 до Договору.

Пунктом 9 Додатку № 7 до Договору визначено, що відключення абоненту теплової енергії не звільняє його від виконання зобов`язань за Договором.

Згідно з пунктом 8.1 Договір вступає в дію з моменту підписання та діє до 15.04.2021. Сторони дійшли згоди, що у відповідності до ч. 3 ст. 631 ЦК України умови договору застосовуються до правовідносин між сторонами, які виникли до його укладення, а саме з 01.05.2018.

В матеріалах справи наявні підписані між сторонами корінці наряду, а саме:

- № 1084 від 19.10.2018, виданий для включення опалення будинку у зв`язку з початком опалювального сезону;

- № 1100 від 06.04.2019, виданий для відключення опалення будинку у зв`язку з закінченням опалювального сезону;

- № 1100 від 25.10.2019, виданий для включення опалення будинку у зв`язку з початком опалювального сезону;

- № 1102 від 05.04.2020, виданий для відключення опалення будинку у зв`язку з закінченням опалювального сезону;

- № 1102 від 10.10.2020, виданий для включення опалення будинку у зв`язку з початком опалювального сезону.

Вказані корінці нарядів підписані постачальною організацією та абонентом.

Постачання позивачем теплової енергії відповідачу у період з листопада 2018 року по лютий 2021 року, крім нарядів, позивач доводив обліковими картками та актами приймання-передавання товарної продукції.

При цьому акти приймання-передавання товарної продукції за період з листопада 2018 року по лютий 2021 року не підписані відповідачем.

Вирішуючи спір і стягуючи з відповідача плату за поставлену теплову енергію через приєднану мережу до будинку 9В по проспекту Леся Курбаса у м. Києві на користь позивача, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, в порушення вимог п. 3 Додатку № 4 до Договору, не отримував акти приймання-передавання товарної продукції і не наводив мотивів відмови від їх отримання та підписання, отже, не може посилатися на такі обставини, як на підставу, що звільняє його від виконання грошових зобов`язань з оплати теплової енергії.

У зв`язку з цим суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення 94 479,42 грн. заборгованості, а також вимог про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 3 027,22 грн. та 6 231,27 грн. інфляційних втрат.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно задоволено позов в частині стягнення боргу з нарахуванням інфляційних та 3 процентів річних .

Статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

У розумінні Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживачем є фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує ЖКП для власних потреб та з якою, або від імені якої укладено відповідний договір про надання ЖКП.

Відповідно до частини 1 статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання .

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості ЖКП згідно із законодавством та умовами договору на надання ЖКП. Такому праву прямо відповідає визначений вказаним Законом обов`язок споживача оплачувати надані ЖКП за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Оскільки відповідачу належать нежитлові приміщення у будинку 9-в по пр-ту Леся Курбаса у м. Києві, а нарядами позивача підтверджується включення опалення будинку у зв`язку з початком опалювального сезону та відключення по закінченню такого сезону, відповідач є споживачем теплової енергії, яка отримується ним через приєднану мережу, і в силу цього повинен сплачувати її вартість за тарифами, установленими відповідно до законодавства.

До того ж поставка відповідачу теплової енергії з листопада 2018 року по лютий 2021 року через приєднану мережу підтверджується наявними у матеріалах справи обліковими картками за вказаний період.

Пунктом 3 Додатку № 4 до Договору установлено обов`язок абонента щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримувати у ЦОК за адресою: просп. Повітрофлотський, буд. 58: акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду; акт приймання-передавання товарної продукції; рахунок фактуру, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду. Проте відповідачем вказаний обов`язок не виконувався.

Відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

В п. 8.1. Договору сторони погодили, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення, а саме з 01.05.2018.

Отже, сторони надали договору ретроактивної дії, у зв`язку з чим є обґрунтованим застосування його положень до правовідносин сторін з 01.05.2018, зокрема і в частині нарахування пені, 3% річних та втрат від інфляції. При цьому, для застосування вказаних положень не є обов`язковим і необхідним складення актів приймання-передачі теплової енергії, спожитої до 16.09.2020 після його укладення.

Заперечення апелянта з приводу того, що в договорі сторони погодили тариф на теплопостачання - 1184,84 грн/Гкал без ПДВ, і розмір цього тарифу не був змінений, шляхом внесення змін до договору, колегія суддів вважає неспроможними, адже відповідно до ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

В Додатку № 3 до Договору сторони погодили, що розрахунки з абонентом за відпущену теплову енергію теплопостачальною організацією проводяться згідно з тарифами на теплову енергію, затвердженими відповідним органом у встановленому законодавством порядку для КП "Київтеплоенерго", а згідно абзацу 3 цього Додатку - допустили змінення тарифів в період дії Договору без внесення змін до договору .

Щодо твердження апелянта про те, що з 04.11.2020 відповідача було відключено від центрального опалення, у зв`язку із чим відсутні підстави для здійснення будь-яких нарахувань з вказаної дати, то такі твердження колегія суддів вважає безпідставними.

Актом зняття пломб вузла обліку теплової енергії для потреб опалення окремого приміщення від 04.11.2020 зафіксовано зняття таких пломб на ремонт і повірку. Також в акті міститься примітка, що споживач відключений від центрального опалення, засувки закриті та опломбовані номерними пломбами.

Однак у Додатку № 7 до Договору сторонами узгоджені умови припинення постачання теплової енергії.

Пунктом 2 цього Додатку визначено, що теплопостачальна організаціє припиняє постачання теплової енергії у випадках проведення поточних та капітальних ремонтів теплових мереж, профілактики та ремонту обладнання джерел генерації тепла в міжопалювальний період.

Ремонт вузла обліку до таких випадків не віднесено, при цьому за його відсутності обсяг споживання теплової енергії визначається відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830.

На час відсутності вузла комерційного обліку у зв`язку з проведенням повірки засобів вимірювальної техніки, які є складовою частиною такого вузла обліку, чи ремонту ведення комерційного обліку здійснюється розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315, з урахуванням середнього обсягу споживання теплової енергії - протягом попереднього опалювального періоду, а у разі відсутності такої інформації - за фактичний час споживання протягом поточного опалювального періоду, але не менше 30 днів.

Оскільки житловий будинок за адресою м. Київ, пр-т. Леся Курбаса, 9-В оснащений теплолічильником центрального опалення, обсяг спожитої позивачем теплової енергії визначався за приладом загальнобудинкового обліку пропорційно займаної площі.

До того ж, доводи відповідача про від`єднання його від системи опалення і у зв`язку з цим не отримання теплопостачання з 04.11.2020 суперечать п. 13 Порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженого наказом Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.07.2019 № 169.

За змістом вказаного пункту доказом завершення робіт із відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП є складений акт про відокремлення (відключення) квартири/нежитлового приміщення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води (додаток 3) - по одному примірнику для власника, представника виконавця комунальної послуги з постачання теплової енергії, представника виконавця комунальної послуги з постачання гарячої води, виконавця робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, виконавця робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води, а також для іншого суб`єкта господарювання у разі залучення його власником для виконання робіт з відокремлення (відключення) відповідно до пункту 9 цього розділу.

Такого акту відповідачем не надано, тож доводи відповідача про відключення відповідача з 04.11.2020 від центрального опалення не знайшли свого документального підтвердження .

Щодо вимог про стягнення пені, 3% річних та втрат від інфляції, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Як визначено ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7 додатку № 4 до Договору передбачено, що Абоненту на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) Теплопостачальною організацією нараховується пеня у розмірі 0,5 % за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми, обумовленої чинним законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Індивідуальним споживачем житлово-комунальних послуг є фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Оскільки відповідачу на праві власності належить нежитлове приміщення 119 у будинку 9-В по проспекту Леся Курбаса у м. Київ, а предметом укладеного між сторонами по справі договору є постачання, користування та своєчасна оплата в повному обсязі спожитої теплової енергії, відповідачем є споживачем в розумінні Закону України "Про житлово-комунальні послуги", а правовідносини сторін - такими, що виникли в сфері житлово-комунальних послуг. Висновок суду першої інстанції про те, що позивач є постачальником теплової енергії як товарної продукції, а не комунальної послуги є безпідставним.

Частиною 1 ст. 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Утім, дія зазначеної норми була зупинена відповідно до Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17.03.2020 № 533-IX, який набрав чинності 18.03.2020.

Крім того відповідно до підпункту 4 пункту 3 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17.03.2020 № 530-ІХ, що набрав чинності 17.03.2020, на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється, зокрема, нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" з 12 березня 2020 року на усій території України встановлено карантин, дія якого триває на час вирішення спору .

Враховуючи викладене, в період з 12.03.2020, відповідно до пункту 3 Розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

За таких обставин, колегія суддів вважає неправомірним нарахування позивачем пені з 12.03.2020. Здійснивши власний перерахунок, колегія судій дійшла висновку про задоволення вимог щодо пені частково, у сумі 318,29 грн.

Крім того у силу ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вбачається, що відсотки річних та інфляційні втрати, нараховані на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, не є санкціями, а мають компенсаційний характер, виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора, який полягає у відшкодуванні його матеріальних втрат від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неправомірне користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредитору. Вказані нарахування здійснюються незалежно від вини боржника та сплати ним неустойки (пені) за порушення грошового зобов`язання.

Зважаючи на те, що інфляційні втрати та три проценти річних входять до складу грошового зобов`язання і не є штрафними санкціями в розумінні статті 549 Цивільного кодексу України, то заборони, встановлені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", до них не застосовуються, у зв`язку із чим доводи відповідача у апеляційній скарзі про безпідставність нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних є необґрунтованими.

Враховуючи вищевикладене, доводи апелянта по суті скарги визнаються колегією суддів частково обґрунтованими, у зв`язку із чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині задоволення вимог про стягнення 2 320,30 грн пені. В іншій частині вимог позову суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані сторонами докази, а тому залишається колегію суддів без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розподіляються пропорційно розміру задоволених вимог..

Керуючись приписами статей 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Ліга Сервіс" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2021 у справі №910/5550/21 в частині задоволення вимог про стягнення пені у сумі 2 320,30 грн. скасувати, залишивши без змін судове рішення в іншій частині вимог.

4. Резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2021 у справі №910/5550/21 викласти в такій редакції:

"Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Ліга Сервіс" (03148, м. Київ, вул. Якуба Коласа, буд. 25; ідентифікаційний код 31778991) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, буд. 5; ідентифікаційний код 40538421) 94 479, 42 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію, 318,29 грн. пені, 3 027, 22 грн. 3% річних, 6 231,27 грн. інфляційних втрат та 2 220,48 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили."

5. Стягнути з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, буд. 5; ідентифікаційний код 40538421) на користь Приватного підприємства "Ліга Сервіс" (03148, м. Київ, вул. Якуба Коласа, буд. 25; ідентифікаційний код 31778991) 74,27 грн. за подання апеляційної скарги.

6. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.

Видачу наказів доручити суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді М.А. Руденко

Є.Ю. Шаптала