Рішення

від 07.07.2021 по справі 910/5550/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.07.2021Справа № 910/5550/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Комарової О.С. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження

позовну заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО

до Приватного підприємства ЛІГА СЕРВІС

про стягнення 106 376, 50 грн

Без повідомлення (виклику) учасників судового процесу

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства Ліга Сервіс про стягнення 106 376, 50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх обов`язків за договором на постачання теплової енергії № 812420-01 від 16 вересня 2020 року в частині оплати за надані йому позивачем послуги щодо постачання теплової енергії. Відтак, за прострочення термінів оплати наданих послуг за період з листопада 2018 року по лютий 2021 року, за відповідачем обліковується заборгованість, про стягнення якої з урахуванням пені, інфляційних втрат та 3% річних просить позивач.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2021 позовну заяву було залишено без руху через недодержання заявником вимог статті 162, 164 Господарського процесуального кодексу України.

20.04.2021 до суду надійшла заява позивача в порядку усунення недоліків, зі змісту якої вбачається, що виявлені ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2021 недоліки усунуто.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

29.04.2021 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2021 у задоволені вказаного клопотання було відмовлено.

17.05.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог. За твердженнями відповідача, позовна заява не містить доказів фактичного надання послуг з теплопостачання.

28.05.2021 від відповідача надійшло клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи.

09.06.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій вказує на хибність доводів, викладених у відзиві на позовну заяву. Так, позивач зазначає, що житловий будинок за адресою: м. Київ, пр-т. Леся Курбаса, 9 В оснащений теплолічільником центрального опалення, а отже нарахування за відпущену теплову енергію проводиться за приладом загальнобудинкового обліку пропорційно займаної площі.

У зв`язку з перебуванням судді Комарової О.С. у період з 22.06.2021 по 25.06.2021 у відпустці, а з 29.06.2021 по 06.07.2021 на лікарняному, суд здійснює розгляд справи, відповідно до статті 252 Господарського процесуального кодексу України, у перший робочий день після виходу - 07.07.2021.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 № 1693 Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією Київенерго , КП Київтеплоенерго визначено підприємством, за яким буде закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що буде повернуто з володіння та користування ПАТ Київенерго після припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією Київенерго .

Відповідно до Розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 10.04.2018 за № 591 КП Київтеплоенерго видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії (крім виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях, когенераційних установках, та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії), крім виробництва теплової енергії за нерегульованим тарифом; на право провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії, крім постачання теплової енергії за нерегульованим тарифом.

Таким чином, з 01.05.2018 постачання теплової енергії здійснює КП Київтеплоенерго .

16.09.2020 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго (теплопостачальна організація) та Приватним підприємством ЛІГА СЕРВІС (абонент) укладено договір № 812420-01 на постачання теплової енергії (далі - Договір), предметом якого є постачання, користування та своєчасна оплата в повному обсязі спожитої теплової енергії на умовах, передбачених цим Договором (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 2.2.1 Договору теплопостачальна організація зобов`язується постачати теплову енергію на потреби: опалення та вентиляції - в період опалювального сезону в кількості та в обсягах згідно з Додатком № 1 до цього Договору.

Згідно п. 2.3.1 Договору абонент зобов`язується додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у Додатку № 1 до Договору, не допускаючи їх перевищення та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Розділ 5 Договору визначає особливості обліку теплової енергії.

Так, облік споживання абонентом теплової енергії здійснюється згідно із Законом України Про комерційний облік (п. 5.1 Договору).

У пунктах 5.2, 5.3 визначено, що абонент, що має вузол обліку теплової енергії, щомісячно надає теплопостачальній організації звіт по фактичному споживанню теплової енергії, в терміни передбачені у Додатку № 1 до Договору.

У разі оснащення приміщення вузлом розподільного обліку, обсяг спожитої теплової енергії визначається за його показаннями відповідно до методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, але не менше мінімальної частки середнього питомого споживання теплової-енергії серед інших споживачів у будівлі.

Додатком № 3 до Договору затверджено тарифи на теплову енергію.

Так, згідно абзацу першого Додатку № 3 до Договору, розрахунки з абонентом за відпущену теплову енергію теплопостачальною організацією проводяться згідно з тарифами на теплову енергію, затвердженими відповідним органом у встановленому законодавством порядку для КП КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО (без урахування ПДВ):

для потреб опалення - 1 184, 84 грн/Гкал.

Згідно абзацу 3 цього Додатку можливе змінення тарифів в період дії Договору.

У додатках № 8 та № 9 визначено, що об`єктом постачання теплової енергії є нежитлове приміщення за адресою: проспект Леся Курбаса, 9В (особовий рахунок 812420-01).

У Додатку № 4 до Договору сторони погодили порядок розрахунків за теплову енергію.

Так, відповідно до п. 2 Додатку № 4 до Договору абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує теплопостачальній організації вартість заявленої у Договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює договір про заставу майна, згідно Закону України Про заставу , як засіб гарантії сплати спожитої теплової енергії.

Абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у ЦОК за адресою: просп. Повітрофлотський, буд. 58 акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду; акт приймання-передавання товарної продукції; рахунок фактуру, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду (п. 3 Додатку № 4 до Договору).

Відповідно до п. 7 Додатку № 4 до Договору, абоненту на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) теплопостачальною організацією нараховується пеня в розмірі 0,5% за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Пунктом 2.3.3 Договору визначено, що абонент зобов`язується додержуватися умов та порядку припинення подачі теплової енергії, які передбачені в Додатку № 7 до Договору.

Пунктом 9 Додатку № 7 до Договору визначено, що відключення абоненту теплової енергії не звільняє його від виконання зобов`язань за Договором.

У пункті 8.1 Договору визначено, що він вступає в дію з моменту підписання та діє до 15.04.2021. Сторони дійшли згоди, що у відповідності до ч. 3 ст. 631 ЦК України умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення, а саме з 01.05.2018.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилається на те, що відповідач неналежним чином виконав зобов`язання за Договором щодо оплати спожитих послуг за період з листопада 2018 року по лютий 2021 року, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 94 479, 42 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За своєю правовою природою правовідносинам між сторонами притаманні ознаки договору енергопостачання.

Частиною першою статті 714 ЦК України, яка кореспондується з частиною першою статті 275 Господарського кодексу України (далі - ГК України), встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частиною 6 статті 19 Закону України Про теплопостачання від 02.06.2005 № 2633-IV (далі - Закон № 2633-IV) передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отримано теплову енергію.

Положеннями пункту 4 Правил користування тепловою енергією, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198 передбачено, що користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією.

Відповідно до пункту 3 Правил споживач теплової енергії - це фізична особа, яка є власником будівлі або суб`єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.

Таким чином, позивач є постачальником теплової енергії як товарної продукції в розумінні Закону № 2633-IV, а не комунальної послуги з постачання гарячої води.

Судом встановлено, що постачання позивачем теплової енергії відповідачу у спірний період підтверджується наявними у матеріалах справи обліковими картками за період з листопада 2018 року по лютий 2021 року, корінцями нарядів та актами приймання-передавання товарної продукції.

Питання прийняття облікових карток (табуляграм) у справах про стягнення заборгованості за договорами постачання (купівлі - продажу) теплової енергії, у контексті їх оцінки як доказів, неодноразово вирішувалося у судовій практиці, що відображено у постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 910/6652/17, від 12.07.2018 у справі № 910/6654/17, від 12.10.2018 у справі № 910/30728/15, якими залишено без змін судові рішення, якими стягнуто заборгованість, наявність якої обґрунтовано з посиланням на облікові картки (табуляграми).

Суд також враховує, що акти приймання-передавання товарної продукції за період з листопада 2018 року по лютий 2021 року не підписані відповідачем.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 в справі №902/761/18, від 20.08.2020 справі № 914/1680/18).

В контексті викладеного слід зауважити, що пунктом 3 Додатку № 4 до Договору передбачено обов`язок абонента щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримувати у ЦОК за адресою: просп. Повітрофлотський, буд. 58: акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду; акт приймання-передавання товарної продукції; рахунок фактуру, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду

Доказів виконання п. 3 Додатку № 4 до Договору щодо отримання відповідачем актів приймання-передавання товарної продукції матеріали справи не місять, як не міститься у справі докази вмотивованої відмови абонента від підписання таких актів.

Отже, у розумінні умов Договору, сам по собі факт відсутності підписаних сторонами актів приймання-передавання товарної продукції не є визначальним для висновку про невиконання позивачем своїх зобов`язань із постачання теплової енергії.

Доводи відповідача щодо неможливості врахування цих доказів з огляду на їх складення після укладення Договору № 812420-01 суд відхиляє з огляду на положення п. 8.1 цього Договору, а саме узгодження сторонами застосування умов цього договору до відносин між ними, які виникли з 01.05.2018.

Також, в матеріалах справи наявні підписані між сторонами корінці наряду, а саме:

- № 1084 від 19.10.2018 виданий для включення опалення будинку у зв`язку з початком опалювального сезону;

- № 1100 від 06.04.2019 виданий для відключення опалення будинку у зв`язку з закінченням опалювального сезону;

- № 1100 від 25.10.2019 виданий для включення опалення будинку у зв`язку з початком опалювального сезону;

- № 1102 від 05.04.2020 виданий для відключення опалення будинку у зв`язку з закінченням опалювального сезону;

- № 1102 від 10.10.2020 виданий для включення опалення будинку у зв`язку з початком опалювального сезону.

Вказані корінці нарядів підписані з боку енергопостачальної організації та абонента. При цьому номер особового рахунку абонента відповідає номеру Договору на постачання теплової енергії.

З огляду на викладене незмістовними є твердження відповідача із посиланням на лист № 05/04-01 від 05.04.2021 про відключення об`єктів від системи теплопостачання. Наведений лист складено у квітні 2021 року тобто поза періодом, за який заявлено вимоги про стягнення грошових коштів.

Посилання відповідача на акт зняття пломб вузла обліку теплової енергії для потреб опалення окремого приміщення від 04.11.2020 суд вважає такими, що не спростовують доводів позивача про надання послуг з централізованого опалення, оскільки цим актом зафіксовано факт зняття пломб вузла обліку теплової енергії на ремонт і повірку. Також в акті міститься примітка, що споживач відключений від центрального опалення, засувки закриті та опломбовані номерними пломбами.

При цьому, у Додатку № 7 до Договору сторонами узгоджені умови припинення постачання теплової енергії.

Так, пунктом 2 цього Додатку визначено, що теплопостачальна організаціє припиняє постачання теплової енергії у випадках проведення поточних та капітальних ремонтів теплових мереж, профілактики та ремонту обладнання джерел генерації тепла в міжопалювальний період.

Ремонт вузла обліку до таких випадків не віднесено, при цьому за його відсутності обсяг споживання теплової енергії визначається відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 (далі - Правила).

Відповідачем не доведено, що такий ремонт проводився протягом всього опалювального сезону.

Більше того, за змістом абзаців 4, 5 пункту 20 Правил, споживач повідомляє виконавцеві про недоліки в роботі вузла комерційного обліку протягом п`яти робочих днів з дня їх виявлення у спосіб, передбачений договором.

На час відсутності вузла комерційного обліку у зв`язку з проведенням повірки засобів вимірювальної техніки, які є складовою частиною такого вузла обліку, ремонту ведення комерційного обліку здійснюється розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315, з урахуванням середнього обсягу споживання теплової енергії - протягом попереднього опалювального періоду, а у разі відсутності такої інформації - за фактичний час споживання протягом поточного опалювального періоду, але не менше 30 днів.

Відповідно до абз. 1 п. 21 Правил, до встановлення вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії обсяг споживання теплової енергії визначається за встановленою органом місцевого самоврядування нормою споживання, що підлягає щомісячному коригуванню виконавцем послуги за фактичною кількістю годин постачання теплової енергії та фактичною середньомісячною температурою зовнішнього повітря.

Згідно ж пункту 25 Правил, розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно до площі (об`єму) приміщення споживача згідно з Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315.

Таким чином, оскільки житловий будинок за адресою: м. Київ, пр-т. Леся Курбаса, 9 В оснащений теплолічільником центрального опалення, обсяг спожитої позивачем теплової енергії визначався за приладом загальнобудинкового обліку пропорційно займаної площі.

При цьому, всупереч погодженому сторонами у п. 3 Додатку № 4 до Договору порядку розрахунків, відповідач не отримував акти приймання-передавання товарної продукції та, відповідно, не заявляв вимог щодо перерахунку зазначених у них відомостей, а відтак твердження про ненадання послуг з теплопостачання є безпідставними.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом статей 598, 599 ЦК України зобов`язання припиняється у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідач документів, які б підтверджували оплату ним заборгованості перед позивачем в повному обсязі або спростовували наявність такої заборгованості, суду не надав.

При цьому твердження відповідача про збільшення позивачем тарифу в односторонньому порядку суд відхиляє, з огляду на погоджену сторонами можливість його змінення.

Надані же позивачем докази дають підстави для висновку про порушення з боку відповідача своїх зобов`язань, щодо нездійснення оплати за спожиту теплову енергію, строк виконання яких настав.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши проведений позивачем розрахунок вартості теплової енергії, спожитої відповідачем у період з листопада 2018 року по лютий 2021 року, суд дійшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в суму 94 479, 42 грн є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 3 027, 22 грн та 6 231, 27 грн інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані позивачем розрахунки, суд не виявив у них помилок, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Також, керуючись п. 7 Додатку № 4 до Договору позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 2 638, 59 грн.

Відповідно до статті 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Аналогічні положення містить стаття 610 Цивільного кодексу України.

Так, згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ст. 546, 549 ЦК України, виконання зобов`язань можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання.

За приписами статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов`язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За приписами ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань врегульовано Законом України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , статтею 3 якого передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки, судом встановлено наявність порушення відповідачем термінів здійснення взаєморозрахунків, передбачених Договором, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені є обґрунтованими.

Вищенаведеними положеннями визначено, що яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Отже, позивачем правомірно здійснено розрахунок пені, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, оскільки розмір пені, визначений у п. 7 Додатку № 4 до Договору є більшим за граничний розмір пені, встановлений Законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд не виявив у ньому помилок, у зв`язку з чим, заявлені вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Враховуючи викладене в сукупності, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені під час розгляду справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, у зв`язку з чим наявні підстави для задоволення позову в повному обсязі.

Судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства ЛІГА СЕРВІС (03148, м. Київ, вул. Якуба Коласа, буд. 25; ідентифікаційний код 31778991) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, буд. 5; ідентифікаційний код 40538421) 94 479, 42 грн (дев`яносто чотири тисячі чотириста сімдесят дев`ять гривень 42 коп.) заборгованості за спожиту теплову енергію, 2 638, 59 грн (дві тисячі шістсот тридцять вісім гривень 59 коп.) пені, 3 027, 22 грн (три тисячі двадцять сім гривень 22 коп.) 3% річних, 6 231, 27 грн (шість тисяч двісті тридцять одна гривня 27 коп.) інфляційних втрат та 2 270, 00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.) судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Рішення в повному обсязі складено 07.07.2021.

Суддя О.С. Комарова