Постанова

від 25.01.2022 по справі 904/4556/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.2022 м. Дніпро Справа № 904/4556/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач),

суддів: Верхогляд Т.А., Вечірка І.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження (без повідомлення - виклику сторін) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2021 (повний текст складено 23.09.2021, суддя Панна С.П.) у справі № 904/4556/21

за позовом Акціонерного товариства "Акціонерний банк "Радабанк", м. Дніпро

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Костра Ласт", м. Дніпро,

відповідача-2: ОСОБА_1 , м. Дніпро

про стягнення заборгованості за Договором овердрафту № 19119/ЮКР-ЕО/0 від 11.10.2019р. у розмірі 202 439,88грн.

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст обставин справи і рішення суду першої інстанції.

Акціонерне товариство "Акціонерний банк "Радабанк" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Костра Ласт", відповідача-2: ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за Договором овердрафту № 19119/ЮКР-ЕО/0 від 11.10.2019 у розмірі 202 439,88грн., з яких прострочена заборгованість за кредитом у розмірі 178 097,72грн., прострочена заборгованість за процентами у розмірі 89,11грн., пеня на прострочену заборгованість у розмірі 23 905,54грн., пеня за прострочену заборгованість по нарахованим процентам у розмірі 347,51грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов Договору овердрафту № 19119/ЮКР-ЕО/0 від 11.10.2019 та Договору поруки № 19119/ЮКР-ЕО/0 від 11.10.2019.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2021 у справі № 904/4556/21 позов задоволено в повному обсязі.

Стягнуто солідарно з відповідачів 1 та 2 на користь позивача заборгованість за Договором овердрафту №19119/ЮКР-ЕО/0 від 11.10.2019 у розмірі 202 439,88 грн., що складається з простроченої заборгованості за кредитом - 178 097,72 грн., простроченої заборгованості за процентами - 89,11 грн., пені на прострочену заборгованість за кредитом - 23 905,54 грн., пені за прострочену заборгованість по нарахованим процентам - 347,51 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Костра Ласт" на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 1518,30грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Акціонерний банк "Радабанк" витрати зі сплати судового збору у розмірі 1518,30грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що обставини, на які посилався позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідачів суми боргу, підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачами, доказів сплати заборгованості в сумі 202 439,88грн. господарському суду не надано.

Оскільки договір поруки укладений 11.10.2019, тобто після змін до ст.554 ЦК України, враховуючи відсутність у договорі поруки застереження про неможливість солідарного стягнення, суд дійшов висновку про солідарне стягнення з відповідачів суми боргу.

2.Короткі узагальнені доводи апеляційної скарги.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, ОСОБА_1 звернувся до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати в частині стягнення солідарно з відповідачів пені на прострочену заборгованість по кредиту - 23 905,54 грн., пені за прострочену заборгованість по нарахованим процентам - 347,51 грн., ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач-2 зазначив щодо нарахування пені: починаючи з 12.03.2020, відповідно до Закону України від 16.06.2020 № 691-ХІ "Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19" позичальники звільняються від відповідальності щодо сплати неустойки, штрафу, пені за прострочення виконання зобов`язань за кредитним договором у період дії карантину. Отже, підстави для задоволення вимог щодо стягнення пені за період з 23.04.2020 по 01.04.2021 відсутні.

3.Узагальнені доводи інших учасників справи.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

4. Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.11.2021 поновлено строк на апеляційне оскарження; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2021 у справі № 904/4556/21; вирішено здійснювати розгляд апеляційної скарги в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; зупинено дію рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2021 у справі № 904/4556/21 на час розгляду апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

5. Встановлені та неоспорені судом обставини справи і відповідні їм правовідносини.

11.10.2019 між Акціонерним товариством Акціонерний банк Радабанк (надалі - банк, позивач, кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма АЛМАЗ ОЙЛ, ЛТД (надалі - позичальник, відповідач-1) укладено Договір овердрафту №19119/ЮКР-ЕО/0 (надалі - кредитний договір).

Згідно умов кредитного договору, сторони домовились про трактування термінів, що вживаються в цьому договорі. Зокрема, овердрафт - короткостроковий кредит, що надається кредитором понад залишок коштів позичальника на поточному рахунку в межах заздалегідь обумовленої суми (ліміту овердрафту), шляхом дебетування його рахунку. Згідно з цим договором під терміном овердрафт слід розуміти овердрафт, що надається кредитором за окремою затвердженою внутрішніми нормативними документами кредитора програмою овердрафтного кредитування Експрес-овердрафт для корпоративних клієнтів .

Відповідно до умов пункту 1.1. кредитного договору кредитор, за наявності вільних грошових коштів, зобов`язується на умовах цього договору надати позичальнику короткостроковий кредит (надалі - овердрафт) за програмою Експрес-овердрафт для корпоративних клієнтів шляхом оплати з поточного рахунку позичальника ІВАN № НОМЕР_1 , відкритого у АТ АБ Радабанк м. Дніпро, розрахункових документів на суму, що перевищує залишок на такому рахунку, але в межах визначеного цим договором ліміту овердрафту.

Пунктом 1.2. кредитного договору встановлено, що безперервний строк наявності дебетового сальдо по поточному рахунку позичальника, що виникає внаслідок користування овердрафтом (або його частиною) на умовах даного Договору, не повинен перевищувати 30 календарних днів. Тобто не рідше ніж 1 раз на 30 календарних днів позичальник зобов`язаний забезпечити нульовий або кредитовий/пасивний залишок на кінець операційного дня банку на поточному рахунку, за яким встановлено овердрафт.

Відповідно до п.1.3. кредитного договору ліміт овердрафту за цим договором встановлюється в розмірі 230 000,00 (двісті тридцять тисяч) гривень 00 копійок. При цьому, враховуючи умови, що викладені у цьому пункті Договору, кредитор жодним чином не пов`язаний зобов`язаннями щодо надання овердрафту у зазначеному розмірі протягом всього строку дії цього Договору. Розмір ліміту овердрафту є змінною величиною, яка встановлюється кредитором щомісяця один раз на місяць (протягом перших 10 днів після закінчення попереднього календарного місяця). Розрахунок ліміту овердрафту здійснюється відповідно до внутрішньобанківських нормативних документів, що визначають порядок (алгоритм) розрахунку ліміту овердрафту за програмою Експрес-овердрафт для корпоративних клієнтів на підставі даних про рух коштів по поточному рахунку позичальника у банку, за яким встановлено ліміт овердрафту відповідно до умов цього Договору.

Кінцевий термін погашення овердрафту за кредитним договором встановлюється сторонами 09 жовтня 2020 року. Кінцевий термін може бути змінений у випадках, передбачених умовами договору (п.1.4. кредитного договору).

Відповідно до п.1.5 кредитного договору процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється у розмірі 24 % річних. Процентна ставка за даним Договором є фіксованою.

При порушенні позичальником строку (терміну) погашення овердрафту, встановленого п.1.2., 1.4 цього Договору, наступного робочого дня вся заборгованість вважається простроченою, а нарахування процентів здійснюється з розрахунку:

- 30 % (тридцять) процентів річних на суму простроченої заборгованості з першого дня порушення строку погашення Кредиту (його частки) до повного погашення простроченої заборгованості або по 30-й день (включно) наявності простроченої заборгованості.

- 40% (сорок) процентів річних на суму простроченої заборгованості починаючи з 31-го дня наявності простроченої заборгованості та до повного погашення простроченої заборгованості.

Нарахування процентів за вказаною у попередньому абзаці ставкою не звільняє позичальника від сплати пені, передбаченої Розділом 9 цього Договору, іншої неустойки та інших платежів, передбачених цим Договором.

Відповідно до п. 3.2. кредитного договору нарахування процентів за користування овердрафтом проводиться щоденно за методом факт/факт (метод факт/факт передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці та році) на суму найбільшого залишку по дебету поточного рахунку позичальника, який склався протягом операційного банківського дня та на залишок заборгованості на кінець дня в разі, якщо день є неробочим.

Відповідно до п.п.6.1., 6.2, 6.3. 6.11 позичальник зобов`язаний використати кредитні кошти на зазначені у Договорі цілі і забезпечити повернення одержаного овердрафту та сплату нарахованих процентів, комісійних винагород на умовах, передбачених цим договором; погасити заборгованість за овердрафтом у строки, встановлені п.1.2 цього договору з остаточним погашенням не пізніше останнього дня користування овердрафтом, зазначеного в п.1.4., якщо інше не встановлено цим договором; сплачувати проценти за користування овердрафтом в порядку, передбаченому пунктом 3.3., та комісійні винагороди в порядку, передбаченому пунктом 1.6. договору; у разі невиконання (порушення) умов договору сплачувати кредитору окремо від нарахованих процентів за користування овердрафтом, неустойку, передбачену пунктами 9.1., 9.2. цього договору; погашати заборгованість за цим договором в порядку, передбаченому пунктами 3.3.-3.5. цього договору.

Пунктом 9.1. кредитного договору передбачено, що за порушення строків погашення (повернення) овердрафту, в т.ч. перевищення строку наявності безперервного дебетового сальдо, встановленого пунктом 1.2. цього Договору, порушення терміну повернення овердрафту, передбаченого п.1.4 цього Договору, порушення строків сплати процентів за користування овердрафтом, передбачених пунктом 3.3. даного Договору та комісійних винагород, передбачених п.1.6 цього договору, позичальник зобов`язується сплатити на користь та на вимогу кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, нарахованої на суму простроченого платежу, за кожний день прострочення. День усунення порушення не включається при розрахунку пені.

23 січня 2020 року між кредитором та позичальником укладено Додатковий договір №1 до Договору овердрафту №19119/ЮКР-ЕО/0 від 11.10.2019, яким в новій редакції викладений п.1.5. та встановлений розмір процентної ставки 22%.

23 липня 2020 року між кредитором та позичальником укладено Договір про врегулювання погашення простроченої заборгованості за Договором овердрафту №19119/ЮКР-ЕО/0 від 11.10.2019, яким сторони встановили графік погашення кредиту та процентну ставку на рівні 18 % річних за умови повної сплати нарахованих процентів (за умови відсутності простроченої заборгованості за нарахованими процентами). Відповідно до п.5 цього договору у випадку виконання позичальником в повному обсязі зобов`язань у строки, що встановлені договором про врегулювання, кредитор гарантує незастосування будь-яких штрафів та пені за допущення простроченої заборгованості за договором овердрафту №19119/ЮКР-ЕО/0 від 11.10.2019.

24 липня 2020 року між кредитором та позичальником укладено Додатковий договір №2 до Договору овердрафту №19119/ЮКР-ЕО/0 від 11.10.2019р., яким в новій редакції викладений п.1.5. та встановлений розмір процентної ставки 18%.

Відповідно до Графіку погашення кредиту, встановленого Договором про врегулювання погашення простроченої заборгованості за Договором овердрафту №19119/ЮКР-ЕО/0 від 11.10.2019, залишок заборгованості по кредиту станом на 31 березня 2021 року повинен становити 145 236,90 грн.

З метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника перед кредитором, між кредитором, позичальником та ОСОБА_1 (далі - поручитель, відповідач-2) 11.10.2019 було укладено договір поруки №19119/ЮКР-ЕО/0-П1 (далі - договір поруки).

Відповідно до п.1.1 договору поруки поручитель зобов`язується відповідати за повне та своєчасне виконання позичальником його боргових зобов`язань перед кредитором за кредитним договором, в повному обсязі таких зобов`язань. Поручитель та позичальник відповідають перед кредитором як солідарні боржники, кредитор може звернутись з вимогою про виконання боргових зобов`язань як до позичальника, так і до поручителя, чи до обох одночасно.

Пунктом 1.2.2 договору поруки передбачено, що боргові зобов`язання - це зобов`язання позичальника перед кредитором щодо повернення суми кредиту, плати за користування кредитом (проценти, комісії), штрафних санкцій (пені, штрафи), витрат (судові, поштові, відрядження та інші) та збитків кредитора у зв`язку з невиконанням позичальником своїх зобов`язань перед кредитором за кредитним договором.

Відповідно до п. 2.1. договору поруки поручитель зобов`язаний:

2.1.1. у випадку невиконання позичальником зобов`язань перед кредитором за кредитним договором здійснити виконання боргових зобов`язань в обсязі, заявленому кредитором, протягом 7 (семи) днів з дати отримання письмової вимоги кредитора. Погашення здійснюється поручителем шляхом перерахування в безготівковій формі або шляхом внесення готівкових коштів на рахунок IBAN № НОМЕР_2 в АТ АБ РАДАБАНК .

2.1.2. у разі невиконання позичальником забезпеченого порукою зобов`язання повністю або частковою відповідати перед кредитором як солідарний боржник всім майном, на яке, згідно з чинним законодавством України, може бути звернено стягнення.

Згідно з п. 2.3. договору поруки кредитор має право:

2.3.1. у випадку невиконання позичальником зобов`язань перед кредитором за кредитним договором, заявити поручителю вимогу про погашення заборгованості;

2.3.2. у випадку не виконання поручителем вимоги кредитора у добровільному порядку у строк, встановлений у пункті 2.1.1., звернутися за стягненням заборгованості до суду;

2.3.3. у разі порушення поручителем вимог пункту 2.1.1. договору нарахувати та вимагати оплату пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у цей період, від суми не виконаного забезпечення порукою зобов`язання, за кожен день прострочення.

Поручитель та позичальник залишаються зобов`язаними перед кредитором до того моменту, поки зобов`язання за кредитним договором не будуть виконанні у повному обсязі (п.4.6. договору поруки).

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач-1 ТОВ Фірма АЛМАЗ ОЙЛ, ЛТД (ідентифікаційний код юридичної особи 23946659) 22 грудня 2020 року змінило найменування юридичної особи на Товариство з обмеженою відповідальністю "Костра Ласт" та змінило місцезнаходження цієї юридичної особи на м. Дніпро, вул. Калинова, буд. 49. кв.177.

Директор ТОВ Фірма АЛМАЗ ОЙЛ, ЛТД ОСОБА_1 01.10.2019 звернувся до позивача з клопотанням про отримання кредиту. Рішення про отримання кредитних коштів було прийнято загальними зборами учасників ТОВ Фірма АЛМАЗ ОЙЛ, ЛТД згідно Протоколу загальних зборів учасників №20 ТОВ Фірма АЛМАЗ ОЙЛ, ЛТД від 01.10.2019.

Виконання банком своїх зобов`язань за кредитним договором підтверджується Випискою по особовому рахунку № НОМЕР_3 , на якому обліковуються зобов`язання банку з надання кредиту, а також Випискою по особовому рахунку № НОМЕР_4 , на якому обліковується прострочена заборгованість позичальника.

22 квітня 2021 року позивач звернувся до відповідача-1 з повідомленням-вимогою (вих. № 2118-1/02-4/2021 від 22.04.2021) про сплату заборгованості за договором овердрафту.

22 квітня 2021 року на виконання вимог п.2.1 договору поруки позивач звернувся до відповідача-2 з повідомленням-вимогою (вих. № 2119-1/02-4/2021 від 22.04.2021) про сплату заборгованості за договором овердрафту.

Причиною виникнення спору стало непогашення відповідачами заборгованості за договором овердрафту в сумі:

- прострочена заборгованість по кредиту: 178 097,72 грн.;

- прострочена заборгованість по процентам: 89,11 грн.;

- пеня на прострочену заборгованість по кредиту: 23 905,54 грн.;

- пеня за прострочену заборгованість по нарахованим процентам: 347,51 грн.

6. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції частково погодився з висновками суду першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи, що відповідач-2 оскаржує рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2021 у справі № 904/4556/21 в частині стягнення солідарно з відповідачів пені за прострочену заборгованість по кредиту - 23 905,54 грн., пені за прострочену заборгованість по нарахованим процентам - 347,51 грн., то відповідно до норми ч. 1 ст. 269 ГПК України в іншій частині рішення господарського суду не перевіряється та не переглядається.

Так, господарським судом правомірно зазначено, що у відповідності до частини 1, пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частинами 1 та 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові), зокрема, грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).

Згідно зі статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 ("Позика") глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 цієї глави і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Судом встановлено, що договір овердрафту №19119/ЮКР-ЕО/0 від 11.10.2019 забезпечений договором поруки, укладеним з відповідачем-2 ОСОБА_1 .

Відповідно до ст.ст. 553, 554 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки (з урахуванням змін, введених в дію з 04.02.2019).

Так, судом встановлено та сторонами не заперечується, що позивач виконав свої зобов`язання з надання кредиту відповідачу-1 у повному обсязі.

Натомість, відповідач-1 у встановлений строк свої зобов`язання в частині повернення суми кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами належним чином не виконував, у зв`язку з чим банк направив позичальнику та поручителю вимогу про сплату заборгованості за кредитним договором.

Доказів сплати заборгованості по кредиту господарському суду не надано.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, на думку колегії суддів, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідачів заборгованості за кредитом, по відсоткам та по комісії є обґрунтованими та підтвердженими належними і допустимими доказами, у зв`язку з чим такі вимоги підлягають задоволенню.

Проте, апеляційний господарський суд не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про стягнення пені і зазначає наступне.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України).

Частиною 1 ст. 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, у зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо порушення термінів внесення платежів, позивачем нарахована пеня на прострочену заборгованість по кредиту - 23 905,54 грн., пеня на прострочену заборгованість по нарахованим процентам - 347,51 грн. за період з 23.04.2020 по 01.04.2021.

Перевіривши розрахунок нарахування пені за період з 23.04.2020 по 01.04.2021, суд вважає його вірним, проте не погоджується з позицією суду першої інстанції щодо задоволення позову в цій частині з таких підстав.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України короновірусу "COVID-19" (зі змінами) та, зокрема, постанови від 9 грудня 2020 №1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" встановлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 11.03.2020 до 28.02.2021 на території України встановлено карантин. Станом на час розгляду справи карантин в Україні не скасовано.

Колегія суддів звертає увагу на те, що Законом України "Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19" № 691-ІХ від 16.06.2020 р., який набрав чинності 04.07.2020, внесено зміни до Прикінцевих положень Господарського кодексу України та до Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України.

Відповідно до п.15 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та п.8 Розділу ІХ "Прикінцеві положення" ГК України, у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

В силу норм ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Аналогічні приписи містить ч. 2 статті 5 Цивільного кодексу України.

В рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 року у справі №1-7/99 зазначено, що надання зворотної дії в часі законам та іншим нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Відтак, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що починаючи з 12.03.2020 позичальники звільняються від відповідальності щодо сплати неустойки, штрафу, пені за прострочення виконання зобов`язань за кредитним договором.

Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи наведені положення Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, які обмежують період нарахування штрафних санкцій, в тому числі і пені, що підлягає стягненню із суб`єкта господарювання у зв`язку з порушенням ним господарського зобов`язання в період карантину, період нарахування пені та те, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" на усій території України встановлено з 12.03.2020 року карантин, судова колегія вважає неправомірним та не погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідачів пені, тому судове рішення у відповідній частині підлягає скасуванню у відповідності до ч. 1 ст. 275, ст. 277 ГПК України.

7. Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу апеляційної скарги.

Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

За приписами статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Дослідивши матеріали справи та надавши оцінку всім доводам апеляційної скарги, судова колегія вважає, що оскільки період нарахування пені збігається з періодом карантину, запровадженого на території України, то у господарського суду відсутні правові підстави для задоволення заявлених АТ "Радабанк" позовних вимог у частині стягнення з відповідача пені на прострочену заборгованість по кредиту - 23 905,54 грн., пені на прострочену заборгованість по нарахованим процентам - 347,51 грн. за період з 23.04.2020 по 01.04.2021.

8. Чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права та інтереси особи, за захистом яких вона звернулась до суду.

Відповідно до статті 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є нез`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За висновком судової колегії, ухвалюючи оскаржуване рішення, суд, вирішуючи питання про задоволення позовних вимог в частині стягнення на користь позивача пені, не застосував належних до спірних правовідносин положень чинного законодавства, внаслідок чого припустився невірного висновку про наявність підстав для стягнення пені, чим порушив право відповідачів.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

На підставі встановлених обставин справи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, натомість рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2021 у справі № 904/4556/21 слід скасувати частково.

10. Судові витрати .

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції у розмірі 2 672,82 грн. покласти порівну на відповідачів порівну, судовий збір за розгляд справи апеляційним господарським судом у розмірі 3 405,00 грн. покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275-284 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2021 у справі № 904/4556/21 задовольнити.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2021 у справі № 904/4556/21 в частині солідарного стягнення з ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Костра Ласт" на користь Акціонерного товариства Акціонерний банк Радабанк пені на прострочену заборгованість по кредиту - 23 905,54 грн., пені за прострочену заборгованість по нарахованим процентам - 347,51 грн. - скасувати.

Відмовити Акціонерному товариству Акціонерний банк Радабанк у стягненні солідарно з ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Костра Ласт" на користь Акціонерного товариства Акціонерний банк Радабанк пені на прострочену заборгованість по кредиту - 23 905,54 грн., пені за прострочену заборгованість по нарахованим процентам - 347,51 грн.

В решті рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2021 у справі № 904/4556/21 залишити без змін.

Здійснити перерозподіл судових витрат.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Костра Ласт" на користь Акціонерного товариства "Акціонерний банк "Радабанк" судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції у розмірі 1 336,41 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Акціонерний банк "Радабанк" судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції у розмірі 1 336,41 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства "Акціонерний банк "Радабанк" на користь ОСОБА_1 судовий збір за розгляд справи апеляційним господарським судом у розмірі 3 405,00 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку окрім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя Л.М. Білецька

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя І.О. Вечірко