Рішення

від 21.01.2022 по справі 909/1242/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.01.2022 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1242/21

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Горпинюка І.Є., секретар судового засідання Тузін Г.П., за участю представника позивача адвоката Янклевича Я.Є. розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу № 909/1242/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхбудсервіс - Д" до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ІСКО" про стягнення попередньої оплати за договором в сумі 159 768,00 грн.

Суть спору.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхбудсервіс - Д" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ІСКО" про стягнення 159768,00 грн попередньої оплати за договором купівлі-продажу № 01/03/21 від 15.03.2021.

Процесуальні дії у справі, вирішення заяв та клопотань.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Івано-Франківської області від 20.12.2021 для розгляду справи № 909/1242/21 визначено суддю Горпинюка І.Є.

23.12.2021 суд відкрив провадження у справі та ухвалив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження; розгляд справи по суті призначив на 21.01.2022; встановив сторонам строки на подання суду відзиву, відповіді на відзив, заперечення.

В судове засідання 21.01.2022 з`явився представник позивача адвокат Янклевич Я.Є. Відповідач в судове засідання не з`явився, участь свого представника в судовому розгляді справи не забезпечив.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі від 23.12.2021 з вказаною датою судового засідання суд надіслав відповідачу на адресу, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Поштове відправлення повернулось до суду з відміткою поштової організації: "адресат відсутній за вказаною адресою". Дата відмітки: 29.12.2021.

Крім того 10.01.2022 суд телефонограмою повідомив ТОВ фірма "ІСКО" про дату, час та місце розгляду справи. Телефонограму прийняв директор ТОВ фірма "ІСКО" Скиданович І.Й.

Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії суд направив за належною адресою, і таку повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Крім того, за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвала Господарського суду Івано-Франківської області від 23.12.2021 оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому відповідач мав можливість ознайомитися з текстом цієї ухвали.

Факт неотримання відповідачем кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання вимог згаданої ухвали, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки відповідача належним чином повідомлено про дату, час і місце розгляду справи, суд ухвалив розгляд справи проводити у відсутності представника відповідача.

Стислий виклад позиції позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору № 01/03/21 від 15.03.2021, зокрема тим, що відповідач не поставив позивачу оплачений товар, внаслідок чого позивач має право вимагати повернення попередньої оплати за договором в сумі 159 768,00 грн.

Стислий виклад заперечень відповідача.

Відповідач відзиву на позов або будь-яких заперечень на позов не подав.

Згідно з ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 9 статті 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Фактичні обставини справи встановлені судом. Оцінка доказів. Норми права, які застосував суд та інші мотиви ухваленого рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, заслухавши пояснення представника позивача, об`єктивно оцінивши відповідно до приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України в сукупності всі докази, які мають значення для вирішення спору по суті, суд встановив таке.

15 березня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "ІСКО" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шляхбудсервіс - Д" (покупець) укладено договір № 01/03/21 (а.с. 5-7), за яким продавець зобов`язується передати у власність, а покупець належним чином прийняти і оплатити наступний товар: щебень, відсів; одиниця виміру - тона; ціна за одиницю - згідно специфікацій; кількість - 10 0000 тон; якість - згідно технічних умов заводу виробника.

Пунктом 2.3 договору сторони погодили, що продавець зобов`язується передати покупцю товар протягом 2-х календарних днів з моменту виконання покупцем свого грошового зобов`язання перед покупцем по оплаті вартості товару.

Згідно з пунктами 3.1 - 3.3 договору вартість товару складає - специфікації, які є невід`ємною частиною договору. Вартість товару за даним договором визначається у гривнях. Оплата товару здійснюється покупцем шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок продавця, вказаний у реквізитах продавця в даному договорі. Оплата вважається здійсненою після зарахування відповідних коштів на поточний рахунок продавця. Покупець здійснює оплату товару наступним чином: 50% на протязі 2-х банківських днів після відвантаження товару Покупцю, 50 % на протязі (не вказано).

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до його повного виконання (п. 6.1 договору).

30 серпня 2021 року ТзОВ фірма "ІСКО" виставило позивачу рахунок-фактуру № 6/08 на оплату товару - пісок з відсівів дробленої фракції 0 до 5 мм в кількості 420 тон, ціною 317 грн за тону, на загальну суму з ПДВ 159 768,00 грн. Рахунок-фактура скріплена підписом директора ТОВ фірма "ІСКО" Скидановича І.Й. та печаткою ТОВ фірма "ІСКО".

Платіжним дорученням № 895 від 06 вересня 2021 року ТОВ "Шляхбудсервіс - Д" оплатило в користь ТОВ фірма "ІСКО" 159 768,00 грн, як оплату за відсів згідно рахунку 6/08 від 30.08.2021, в тому числі ПДВ 26628,00 грн.

У позовній заяві позивач зазначає, що відповідач пісок з відсівів дроблення фракції 0-5 мм в кількості 420 тон так і не поставив.

08 листопада 2021 року та 15 листопада 2021 року позивач направляв відповідачу Вимогу в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України від 03 листопада 2021 року № 03-11/21. Вимога направлялась 08 листопада 2021 року рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення, а 15 листопада 2021 року - поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення. Зазначені поштові відправлення одержано відповідачем 13.11.2021 та 18.11.2021 відповідно.

Виходячи з встановлених обставин, суд при вирішенні спору застосовує норми права, які регулюють правовідносини сторін.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 180 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Правовідносини, що виникли між позивачем та відповідачем за своєю правовою природою є відносинами з купівлі-продажу.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як слідує з досліджених судом доказів, сторони узгодили, що поставка товару здійснюється на умовах часткової попередньої оплати у 50% (п. 3.3 договору купівлі-продажу № 01/03/21 від 15.03.2021).

Судом встановлено, що позивач перерахував відповідачу повну передоплату у розмірі 159 768,00 грн за пісок з відсівів дробленої фракції 0 до 5 мм кількістю 420,00 тон, що підтверджується копією платіжного доручення від 06.09.2021 №895, отже позивач виконав передбачені договором умови для виконання відповідачем своїх зобов`язань.

Найменування, асортимент, кількість та вартість товару були узгоджені сторонами шляхом виставлення відповідачем рахунку-фактури № 6/08 від 30.08.2021 та оплатою позивачем даного рахунку-фактури платіжним дорученням від 06.09.2021 №895. Такий спосіб узгодження сторонами найменування, асортименту, кількості та вартості товару (окремої партії товару) відповідає практиці звичайного ділового обороту.

У зв`язку з отриманням відповідачем суми попередньої оплати за товар, у нього виникло зобов`язання здійснити поставку оплаченого товару у визначені договором строки, а саме протягом двох календарних днів (п. 2.3 договору).

Таким чином, поставку товару за договором відповідач мав виконати не пізніше 08.09.2021.

У відповідності до частини другої статті 664 ЦК України, якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Відповідач не надав суду доказів здачі товару перевізнику для доставки його покупцеві, в тому числі і за рахунок позивача. Відповідач не надав також і відповіді на вимогу позивача від 03.11.2021 щодо виконання ним умов договору.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права слідує, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання визначеного варіанта правової поведінки продавця є виключно правом покупця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі шляхом подання позову.

Відповідно до висновку щодо застосування норм права, викладеного у п. 68 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 по справі № 918/631/19, виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 910/12382/17).

У зв`язку з невиконанням умов договору поставки позивач двічі направляв відповідачу вимогу в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК (а.с. 10 - 20), в якій вимагав безвідкладно, але не пізніше до 10 листопада 2021 року поставити товар або перерахувати (повернути) на рахунок ТОВ "Шляхбудсервіс - Д" кошти в сумі 159 768,00 грн.

Зміст частини другої статті 693 ЦК України, яка передбачає право покупця вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати, не містить жодних заборон з приводу того, щоб покупець заявив продавцю альтернативну вимогу: або поставити товар або повернути отриману передоплату.

У зв`язку з невиконанням боржником жодного з цих альтернативних зобов`язань, покупець може звернутись до суду із обраним ним способом захисту, зокрема просити суд стягнути з продавця сплачену суму попередньої оплати.

Позивач обрав спосіб захисту свого порушеного права, а саме вимагає повернення попередньої оплати.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Згідно з частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки положеннями частини другої статті 693 ЦК України не визначено строку виконання продавцем товару зобов`язання з повернення попередньої оплати за товар, то до даних правовідносин підлягають застосуванню положення частини другої статті 530 ЦК України, а саме продавець зобов`язаний повернути покупцю суму попередньої оплати за непоставлений своєчасно товару у семиденний строк з моменту пред`явлення вимоги.

Відповідач після отримання вимоги позивача № 03-11/21 від 03.11.2021 цього обов`язку у встановлений строк не виконав, жодної відповіді на вимогу позивачу не надав.

Відповідачем не надано доказів належного виконання зобов`язання щодо поставки товару. У встановлені строки товар Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "ІСКО" поставлений не був. Отже, сума попередньої оплати в розмірі 159 768,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом ст. 13 ГПК України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції. Викладене вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Позивачем доведено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог. Відповідач будь-яких заперечень проти позову чи доказів належного виконання своїх зобов`язань не надав, доводи позивача не спростував.

В контексті вищевикладеного позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України передбачено, що судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи той факт, що позов задоволено повністю, судовий збір слід стягнути з відповідача в користь позивача в сумі 2396,52 грн.

Також, між позивачем та адвокатом Янклевичем Я.Є. 26.11.2021 був укладений договір про надання правової допомоги, відповідно до пункту 1.1 якого позивач доручає, а адвокат Янклевич Я.Є. приймає на себе зобов`язання по підготовці та наданню послуг по представництву інтересів позивача в Господарському суді Івано-Франківської області у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхбудсервіс - Д" до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ІСКО" про стягнення коштів у зв`язку з невиконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу № 01/03/21 від 15.03.2021.

Положеннями п. 2.1.1 - 2.1.5 договору передбачено такі обов`язки адвоката Янклевича Я.Є.: здійснити правовий аналіз правовідносин, що виникли між сторонами; виготовити та підписати позовну заяву, направити позовну заяву з додатками в суд; представляти інтереси позивача в судових засіданнях; готувати на вимогу суду необхідні документи правового характеру.

Відповідно до пункту 4.1 договору, визначена вартість послуг адвоката, а саме: 9586,00 грн.

Платіжним дорученням № 1237 від 30.11.2021 підтверджується оплата ТОВ "Шляхбудсервіс - Д" на користь адвоката Янклевича Я.Є. 9856,00 грн згідно договору про надання правничої допомоги від 26.11.2021.

Суд, враховуючи положення статей 123, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", дійшов висновку про стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, так як позовна заява підготовлена та підписана адвокатом Янклевичем Я.Я., даний адвокат здійснював представництво позивача під час судового розгляду справи, тобто виконав умови укладеного договору про надання правничої допомоги.

Керуючись ст. 13, 73, 74, 86, 129, 236, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхбудсервіс - Д" до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ІСКО" про стягнення попередньої оплати за договором в сумі 159 768,00 грн задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ІСКО" (вул. Б. Хмельницького, буд. 59, смт Войнилів, Калуський район, Івано-Франківська область, 77312, ідентифікаційний код юридичної особи: 33129641) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхбудсервіс - Д" (вул. Залізнична, буд. 5, м. Жидачів, Жидачівський район, Львівська область 81700, ідентифікаційний код юридичної особи: 03580920) 159 768 (сто п`ятдесят дев`ять тисяч сімсот шістдесят вісім) грн 00 коп. попередньої оплати за договором купівлі-продажу № 01/03/21 від 15.03.2021, 2396 (дві тисячі триста дев`яносто шість) грн 52 коп. судового збору та 9586 (дев`ять тисяч п`ятсот вісімдесят шість) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 25.01.2022

Суддя І.Є. Горпинюк