Рішення

від 18.01.2022 по справі 922/4002/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" січня 2022 р.м. ХарківСправа № 922/4002/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання Ляшенко О.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Державного підприємства "Харківський національний академічний театр опери та балету ім. М.В. Лисенка" (61057, м. Харків, вул. Сумська, 25, код ЄДРПОУ 38385217) 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Харківська міська рада (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243) до Товариства з обмеженою відповідальністю "СтройСіті" (61057, м. Харків, вул. Сумська, 25, код ЄДРПОУ 32436082) про усунення перешкод в користуванні майном за участю учасників справи:

позивача - Жуков К.Є.;

відповідача - Кононенко О.М.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить зобов`язати відповідача усунути перешкоди в користуванні Державному підприємству "Харківський національний академічний театр опери та балету ім. М.В. Лисенка" земельною ділянкою (кадастровий номер 6310136300:03:001:0139) шляхом відновлення її стану, який існував до порушення прав, а саме демонтажу усіх конструкцій, споруд (елементів) та будь-якого іншого майна, яке незаконно розміщено відповідачем на земельній ділянці позивача. Судові витрати зі сплати судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем здійснюється самовільне використання частини земельної ділянки шляхом спорудження бетонних площадок, монтажу металевих конструкцій та розміщення власного майна без оформлення належним чином дозвільної документації, передбаченої чинним законодавством України для здійснення такої діяльності, титульним користувачем якої є позивач, з посиланням на ст.ст.92, 152 Земельного кодексу України, ст.ст.391, 396 Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду від 05.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, почато у справі підготовче провадження та призначено підготовче засідання.

В судовому засіданні 23.12.2021 без виходу до нарадчої кімнати судом постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідач у відзиві на позов та запереченнях на відповідь позивача на відзив проти позовних вимог заперечує, просить суд в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що:

- будь-яких переобладнань або самовільних забудов території, окрім виконання косметичних ремонтних робіт та вивезення сміття, відповідачем не проводилось;

- позивачем не доведено факт самовільного захоплення та використання відповідачем території у розмірі 267 кв.м для здійснення своєї підприємницької діяльності;

- оскільки відповідач не веде господарської діяльності на спірних майданчиках та прилеглій до нежитлової будівлі території, він не зобов`язаний надавати або реєструвати паспорти прив`язки тимчасових споруд;

- позивачем не зазначено, які саме перешкоди в доступі до пожежних резервуарів здійснюються відповідачем та в якому саме місці знаходяться пожежні резервуари;

- не зрозуміло де саме містяться споруди, елементи декору, бетонні майданчики чи металоконструкції, які на думку позивача чинять йому перешкоди у користуванні земельною ділянкою та створюють перешкоди у доступі до пожежних резервуарів;

- листи чи претензії стосовно звільнення земельної ділянки або припинення неправомірного використання державного майна відповідач не отримував, наявна в матеріалах справи копія листа за вих. № 01-07/521 від 02.07.2019 не містить доказів його направлення на адресу відповідача;

- відповідачу не зрозуміло, які саме споруди необхідно знести, також позивачем не вказано до якого саме стану необхідно відновити земельну ділянку.

Позивач у відповіді на відзив із запереченнями відповідача не погоджується, вважає їх необґрунтованими та надуманими, з огляду на таке:

- право постійного користування земельною ділянкою (кадастровий номер 6310136300:03:001:0139) порушується відповідачем шляхом незаконного спорудження бетонних площадок, монтажу металевих конструкцій та розміщення власного майна, що підтверджується фотознімками;

- лист за вих. № 01-07/521 від 02.07.2019 отримано відповідачем, що підтверджується наданням відповіді відповідачем з посиланням на цей лист;

- використання відповідачем земельної ділянки та незаконне розміщення на ній власного майна визнано безпосередньо відповідачем у листі від 22.07.2019;

- задля усунення перешкод в користуванні майном, відповідач повинен демонтувати усі конструкції, споруди (їх елементи) та будь-яке інше майно, яке розміщено на території земельної ділянки, титульним користувачем якої є позивач;

- відповідачем в якості доказів надано документи, які жодним чином не стосуються предмета спору, та не надано жодного належного доказу обставин, які підтверджують його заперечення;

- у відзиві на позов відповідач не заперечує, що майно, зображене на фотознімках, наданих позивачем, є власністю відповідача, акцентуючи увагу на поясненні причин знаходження майна на земельній ділянці позивача.

Третя особа (Харківська міська рада) у письмових поясненнях зазначила про те, що Харківською міською радою під час виїзду на місце об`єкта за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 25, було встановлено, що над будівлею літ. "М-1" з використанням існуючих елементів благоустрою (існуючі ротонди) встановлено три тимчасові спору, два літні майданчики, малі архітектурні форми (столи, стільці, навіси, декоративний фонтан, тощо). Під час зазначеного виїзду директором Товариства відповідача надано роз`яснення стосовного того, що саме Товариством з обмеженою відповідальністю "СтройСіті" було розміщено тимчасові споруди, літні майданчики та малі архітектурні форми на земельній ділянці за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 25.

Оскільки нежитлова будівля літ. "М-1", а також тимчасові споруди, літні майданчики та малі архітектурні форми розташовані на земельній ділянці державної форми власності, у Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради відсутні повноваження для вжиття в межах повноважень заходів самоврядного контролю із демонтажу об`єктів.

На підставі зазначеного третя особа просить суд позовні вимоги позивача задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у відповіді на пояснення третьої особи проти пояснень Харківської міської ради заперечує, посилаючись на те, що відповідач як власник нежитлової будівлі може вільно користуватися або використовувати у своїй підприємницькій діяльності дах своєї будівлі. Сам факт розміщення на даху його будівлі будь-яких тимчасових споруд або елементів благоустрою жодним чином не порушує прав позивача, оскільки вони розміщені безпосередньо на даху будівлі, яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю "СтройСіті".

На думку відповідача, Акт обстеження земельної ділянки від 22.07.2021 інспектором з благоустрою відділу контролю за станом благоустрою у сфері господарської діяльності складено з порушеннями, без належного повідомлення відповідача про таке обстеження, оскільки під час складання даного Акту фактично проведено обстеження даху будівлі, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "СтройСіті", а не земельної ділянки, що знаходиться в користуванні позивача.

Крім того, як зазначив відповідач, починаючи з моменту придбання нежитлової будівлі, останній надавав в оренду приміщення та дах будівлі різним юридичним особам та фізичним особам-підприємцям, метою оренди яких у більшості випадків було розміщення кафе, проведення розважальних заходів, банкетний зал, кухня і т.п. А тому саме орендарі здійснювали у приміщенні та на даху цієї будівлі підприємницьку діяльність, у зв`язку з чим відповідач не може нести відповідальності за наявність або відсутність у орендарів дозвільної документації, в т.ч. паспортів прив`язки тимчасових споруд або інших документів.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує, просить суд позов задовольнити повністю з підстав, викладених у позові та відповіді на відзив.

Відповідач проти позову заперечує, просить суд в його задоволенні відмовити повністю з підстав, викладених у відзиві на позов та письмових запереченнях.

Представник Харківської міської ради у призначене судове засідання не з`явився.

Оскільки неявка третьої особи не є перешкодою для розгляду справи по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за його відсутності.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні учасників справи, суд встановив наступне.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Товариству з обмеженою відповідальністю "СтройСіті" (відповідач) відповідно до договору купівлі-продажу № 307 від 21.02.2014 на праві приватної власності належить нежитлова будівля літ. "М-1" загальною площею 206,1 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 25.

За вказаною адресою також розташована будівля літ. "А-7" загальною площею 52018,4 кв.м, яка, за винятком приміщень загальною площею 13349,24 кв.м, перебуває у державній власності, право господарського відання зареєстроване за Державним підприємством "Харківський національний академічний театр опери та балету імені М.В. Лисенка" (позивач).

Зазначені вище нежитлові будівлі розташовані на земельній ділянці (кадастровий номер 6310136300:03:001:0139) загальною площею 2,3981га, яка відповідно до інформації в Публічній кадастровій карті України знаходиться в державній власності із цільовим призначенням - 03.05, для будівництва та обслуговування будівель закладів культурно-просвітницького обслуговування для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-1".

Відповідно до Державного акту про право постійного користування землею серія ХР-31-01-001460 земельна ділянка (кадастровий номер 6310136300:03:001:0139) належить на праві постійного користування позивачу.

Під час обстежень будівлі літ. "А-7" та земельної ділянки, на якій вона розташована, позивачем встановлено факт самовільного використання відповідачем частини земельної ділянки, титульним користувачем якої є Державне підприємство "Харківський національний академічний театр опери та балету імені М.В. Лисенка", шляхом спорудження бетонних площадок, монтажу металевих конструкцій та розміщення власного майна (вуличні меблі та елементи декору). Загальна площа ділянки, що використовується відповідачем становить 267 кв.м (земельна ділянка 110 кв.м та земельна ділянка 157 кв.м).

За результатами обстеження працівниками служби з експлуатації споруди позивача складено Акт від 14.09.2021, здійснено фотофіксацію розміщеного майна та виконано план-креслення з позначенням самовільно зайнятої території.

Відповідно до листа Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради від 21.07.2021 № 4789/0/605-21 будь-які проекти рішень з питання надання земельних ділянок у власність або користування для розміщення, здійснення будівництва, збереження об`єктів, а саме: металевих конструкцій на території державного підприємства та над будівлею літ. "М-1" за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 25 Департаментом містобудування та архітектури не готувались, паспорти прив`язки на розміщення тимчасових споруд не надавались, будь-які рішення постійно діючої комісії з питань самочинного будівництва стосовно зазначених конструкцій за вказаною адресою не приймалися.

Позивач неодноразово звертався на адресу відповідача з вимогою звільнити відповідну частину земельної ділянки, що перебуває в постійному користуванні позивача та припинити неправомірне використання державного майна.

У відповіді на звернення позивача про звільнення частини земельної ділянки, відповідач визнав, що на території біля будівлі "М-1" ним здійснено, серед іншого, викладення пішохідних доріжок та встановлення лавочок. Також у даній відповіді, відповідач фактично визнав відсутність будь-якого договору, який би надавав йому правові підстави для розміщення майна.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідач в судовому засіданні, а також у відзиві на позов та своїх письмових запереченнях визнав той факт, що на даху нежитлової будівлі літ. "М-1" розташовані його конструкції, проте він вважає, що розміщення цих конструкцій жодним чином не порушує прав позивача, оскільки вони розміщені безпосередньо на даху будівлі, яка належить відповідачу на праві власності, а тому саме він вирішує яким чином використовувати свій дах.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

Як вже було встановлено судом, земельна ділянка (кадастровий номер 6310136300:03:001:0139) площею 2,3981 гектарів за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 25 (на якій розташована нежитлова будівля літ. "М-1") відповідно до Державного акту про право постійного користування землею серія ХР-31-01-001460 від 23.04.1996 належить на праві постійного користування Державному підприємству "Харківський національний академічний театр опери та балету імені М.В. Лисенка".

Таким чином, питання щодо розміщення будь - якого майна, конструкцій або елементів благоустрою на вказаній земельній ділянці відповідач повинен був погодити з позивачем, чого ним зроблено не було, договір оренди землі стосовно частини земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:03:001:0139 не укладався. В матеріалах справи такі докази також відсутні. Даний факт також не заперечується відповідачем у відзиві на позов.

Суд не приймає заперечення відповідача стосовно того, що він жодного разу не отримував листів чи претензій стосовно звільнення земельної ділянки та припинення неправомірного використання державного майна, оскільки в матеріалах справи міститься листування, з якого вбачається, що відповідач не лише отримував лист з вимогою звільнення земельної ділянки, а й надавав відповідь на нього. Тому заперечення відповідача в цій частині є безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

За приписами ч.2 ст.152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки може вимагати, зокрема, усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст.391 Цивільного кодексу України).

Статтею 92 Земельного кодексу України передбачено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу (ст.396 Цивільного кодексу України).

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відновлення становища, яке існувало до порушення (п.4 ст.16 Цивільного кодексу України).

При цьому суд зазначає, що негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

Таким чином, усунення перешкод в користуванні Державному підприємству "Харківський національний академічний театр опери та балету ім. М.В. Лисенка" земельною ділянкою (кадастровий номер 6310136300:03:001:0139) шляхом відновлення її стану, який існував до порушення прав, а саме демонтажу усіх конструкцій, споруд (елементів) та будь-якого іншого майна, яке незаконно розміщено відповідачем на земельній ділянці позивача, суд визнає законним способом захисту права постійного користування позивача на земельну ділянку.

Що стосується посилань позивача на ті обставини, що розміщення відповідачем бетонних площадок, металевих конструкцій, огорож та іншого майна для здійснення підприємницької діяльності на території самовільно захопленої земельної ділянки відбувається відповідачем без оформлення належним чином дозвільної документації, передбаченої чинним законодавством України для здійснення такої діяльності, що є порушенням права позивача як землекористувача відповідної земельної ділянки, суд вважає зазначити наступне.

Оскільки спірні правовідносини виходять за сферу приватноправових, суд застосовує до них також норми Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", який, відповідно до його преамбули, встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до ч. 2 та ч. 4 ст.28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури.

Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва га житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244.

Так, відповідно до п.2.1 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності (далі - Порядок) підставою для розміщення тимчасових споруд є паспорт прив`язки тимчасової споруди.

Замовник, який має намір встановити тимчасову споруду, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або районної державної адміністрації із відповідною заявою у довільній формі про можливість розміщення тимчасової споруди (п. 2.2. Порядку ) з доданими до неї документами, перелік яких визначено у п.2.3 Порядку.

За приписами п.2.4 Порядку для визначення відповідності намірів щодо місця розташування тимчасової споруди містобудівній документації, будівельним нормам відповідний комплект документів направляється до органу з питань містобудування та архітектури сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації.

У разі відсутності у складі відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради органу з питань містобудування та архітектури відповідність намірів щодо місця розташування тимчасових споруд на території сільської, селищної, міської ради визначає орган з питань містобудування та архітектури відповідної районної державної адміністрації за територіальною належністю.

У 2.6 Порядку зазначено, що для оформлення паспорта прив`язки тимчасової споруди замовник звертається до органу з питань містобудування та архітектури із додатковою заявою щодо оформлення паспорта прив`язки тимчасової споруди, до якої додає: схему розміщення тимчасової споруди; ескізи фасадів тимчасових споруд у кольорі М 1:50 (для стаціонарних тимчасових споруд), які виготовляє суб`єкт господарювання, який має у своєму складі архітектора, що має кваліфікаційний сертифікат, або архітектор, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат; технічні мови щодо інженерного забезпечення (за наявності), отримані замовником балансоутримувача відповідних інженерних мереж.

Паспорт прив`язки тимчасової споруди надається органом з питань містобудування та архітектури протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви (п. 2.7 Порядку).

Встановлення тимчасових споруд здійснюється відповідно до паспорта прив`язки тимчасових споруд (п. 2.20 Порядку).

Відповідно до п.2.30 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності розміщення тимчасових споруд самовільно забороняється.

Відповідачем належних та допустимих доказів звернення до відповідного органу для отримання документів дозвільного характеру стосовно спірних тимчасових споруд (розміщення бетонних площадок, металевих конструкцій, огорож та іншого майна - вуличні меблі та елементи декору) суду не надано.

Також в матеріалах справи відсутні докази оформлення та видачі відповідачу паспортів прив`язки на об`єкти на території Державного підприємства позивача та над будівлею літ. "М-1" за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 25.

Заперечення відповідача стосовно того, що відповідач не може нести відповідальності за наявність або відсутність у орендарів дозвільної документації, в т.ч. паспортів прив`язки тимчасових споруд або інших документів, оскільки саме орендарі здійснювали у приміщенні та на даху цієї будівлі підприємницьку діяльність, судом не приймаються з тих підстав, що відповідно до ч.4 ст.319 Цивільного кодексу України власність зобов`язує. Враховуючи, що спірна нежитлова будівля літ. "М-1" за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 25 належить відповідачу на праві власності, тому саме відповідач несе відповідальність за належне йому майно.

Оскільки відповідач є суб`єктом господарювання та не віднесений до категорії неприбуткових, а інших доказів на підтвердження своїх доводів відповідач не надав, суд не приймає заперечення відповідача про те, що ним не використовується тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності.

Крім того, заперечення відповідача з посиланням на те, що спірна будівля та її дах здається в оренду іншому суб`єкту господарювання також спростовує заяви відповідача про те, що відповідне майно не використовується у підприємницькій діяльності.

Таким чином, відповідач суду не довів наявності в нього законних підстав для встановлення ним тимчасових споруд на спірній земельній ділянці та на даху спірного приміщення.

Оскільки позивач не довів суду обставин здійснення відповідачем перешкод в користуванні пожежними резервуарами та інших порушень протипожежної безпеки, суд не надає оцінки викладеним доводам позивача в цій частині.

За приписами ст.73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.09.2020 у справі № 910/16505/19.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано, доказів того, що відповідач здійснив розміщення бетонних площадок, металевих конструкцій, огорож та іншого майна, що знаходиться на земельній ділянці, належній на праві постійного користування позивачу, за наявності правових підстав для цього суду надано не було.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст.129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "СтройСіті" (61057, м. Харків, вул. Сумська, 25, код ЄДРПОУ 32436082) усунути перешкоди в користуванні Державному підприємству "Харківський національний академічний театр опери та балету ім. М.В. Лисенка" (61057, м. Харків, вул. Сумська, 25, код ЄДРПОУ 38385217) земельною ділянкою (кадастровий номер 6310136300:03:001:0139) шляхом відновлення її стану, який існував до порушення прав, а саме демонтажу усіх конструкцій, споруд (елементів) та будь-якого іншого майна, яке незаконно розміщено відповідачем на земельній ділянці Державного підприємства "Харківський національний академічний театр опери та балету ім. М.В. Лисенка".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СтройСіті" (61057, м. Харків, вул. Сумська, 25, код ЄДРПОУ 32436082) на користь Державного підприємства "Харківський національний академічний театр опери та балету ім. М.В. Лисенка" (61057, м. Харків, вул. Сумська, 25, код ЄДРПОУ 38385217) 2 270,00грн судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дане рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "24" січня 2022 р.

Суддя Т.А. Лавренюк