Рішення

від 25.01.2022 по справі 923/1325/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2022 року Справа № 923/1325/21

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В. , розглянувши справу

за позовом: Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області), м. Херсон, код ЄДРПОУ 43877338

до: Комунального виробничого управління "Бериславський водоканал", м. Берислав, Херсонська область, код ЄДРПОУ 32647208

про стягнення 30080,19 грн.

Розгляд справи здійснюється без повідомлення (виклику) учасників справи.

Обставини справи.

06 жовтня 2021 року Державна екологічна інспекція Південного округу (Запорізька та Херсонська області) звернулась до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Комунального виробничого управління "Бериславський водоканал" з вимогою про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства у розмірі 30080,19 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на ті обставини, що протиправними діями відповідача допущено порушення вимог природоохоронного законодавства, а саме ст. 44 Водного кодексу України, ст.ст. 16, 19, 21, 23 Кодексу України про надра та ст. 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 06.10.2021 визначено суддю по справі - Нікітенко С.В..

Ухвалою від 11 жовтня 2021 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи № 923/1325/21 визначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Цією ж ухвалою суд запропонував відповідачу надати відзив на позовну заяву з документальним обґрунтуванням викладених в ньому обставин та заперечення (в разі надходження відповіді на відзив), а позивачу - відповідь на відзив та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, відповідно до ч. 7 ст. 252 ГПК України у встановлені строки.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі, судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

На адресу суду повернулось поштове повідомлення з відміткою про вручення ухвали суду про відкриття провадження у справі відповідачу (т.1, а.с 75).

Представником позивача отримано ухвалу суду про відкриття провадження у справі безпосередньо в приміщені Господарського суду Херсонської області.

Днем вручення судового рішення, згідно п.3 ч. 6 ст. 242 ГПК України, зокрема, є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

За таких обставин, суд вважає, що сторони у справі належним чином були повідомлені про розгляд даної справи.

04 листопада 2021 року до суду від відповідача у справі надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнає у повному обсязі. Відповідач зазначає, що наразі технічні споруди і засоби (очисні споруди) у місті Берислав не працюють і знаходяться на реконструкції. На думку відповідача розробка нормативів гранично допустимих скидів та отримання додаткового дозволу на спеціальне водокористування на скид до Каховського водосховища неочищених вод, до закінчення реконструкції очисних споруд м. Берислав, не передбачено чинним законодавством України. Крім того, відповідач не погоджується із здійсненим позивачем розрахунком розміру відшкодування збитків. Відповідач вказує, що позивачем не доведено наявності в діях відповідача всіх елементів складу правопорушення. З урахуванням зазначеного, просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову.

Судом вставлено, що відзив відповідача надійшов у визначені строки, а тому судом приймається до розгляду та долучається до справи.

24 листопада 2021 року до суду від позивача у справі надійшла відповідь на відзив.

Щодо наданої позивачем відповіді на відзив (вх. №8827/21 від 24.11.2021), суд зазначає наступне.

Так, при досліджені відповіді позивача на відзив відповідача, судом встановлено, що вказана відповідь на відзив не містить підпису начальника (Сивак Костянтин) Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області).

Відповідно до частини першої та другої статті 161 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

За приписами частини першої та другої статті 166 Господарського процесуального кодексу України у відповіді на відзив позивач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення. Відповідь на відзив підписується позивачем або його представником.

Згідно частини другої та четвертої статті 170 Господарського процесуального кодексу України, письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником, суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про необхідність залишення без розгляду відповіді позивача на відзив відповідача.

07 грудня 2021 року до суду від відповідача у справі надійшли заперечення на відповідь на відзив позивача, в яких відповідач спростовує доводи позивача, викладені у відповіді на відзив.

Вказані заперечення суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

07 грудня 2021 року до суду від відповідача у справі надійшло клопотання про поновлення строку для подання клопотання про витребування доказів, в якому заявник на підставі ст. 81 ГПК України просив суд витребувати у Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) чинний документ від державної установи з відповідними повноваженнями про визначення категорії Каховського водосховища рибогосподарського призначення, на підставі якого в розрахунку збитків складених відносно КВУ "Бериславський водоканал» внаслідок порушення природоохоронного законодавства у 2020 році застосовано коефіцієнт категорії Каховського водосховища як вищий - рибогосподарського призначення.

09 грудня 2021 року до суду від позивача у справі надійшла відповідь на відзив відповідача (вх. № 9187/21 від 09.12.2021).

Щодо вказаної відповіді позивача на відзив відповідача, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 161 ГПК України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Згідно ч. 4 ст. 166 ГПК України відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання відповіді на відзив, який дозволить позивачу підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази, іншим учасникам справи - отримати відповідь на відзив завчасно до початку розгляду справи по суті, а відповідачу - надати учасникам справи заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.

Так, ухвалою від 11.10.2021 суд встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив - потягом десяти днів з дня отримання відзиву.

При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що позивач 04.11.2021 отримав відзив відповідача на позовну заяву.

Таким чином, останній день для надання позивачем відповіді на відзив спливає 15.11.2021.

За приписами 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Згідно з частиною першою статті 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Судом враховано, що від позивача жодних заяв, клопотань про продовження/поновлення процесуальних строків з підстав, встановлених вищезазначеним Законом, не надходило.

Оскільки відповідь позивача на відзив відповідача надійшла на до суду поза межами встановленого судом строку, а тому з урахуванням приписів ст. 118 ГПК України суд залишає відповідь позивача на відзив відповідача без розгляду.

Ухвалою від 09.12.2021 суд задовольнив клопотання відповідача про витребування документів у позивача завірених належним чином копії наступних документів: чинний документ від державної установи з відповідними повноваженнями про визначення категорії Каховського водосховища рибогосподарського призначення, на підставі якого в розрахунку збитків складених відносно КВУ "Бериславський водоканал» внаслідок порушення природоохоронного законодавства у 2020 році застосовано коефіцієнт категорії Каховського водосховища як вищий - рибогосподарського призначення.

Також ухвалою від 09.12.2021 суд продовжив строк розгляду справи № 923/1325/21 на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вирішено здійснити розгляд справи впродовж розумного строку.

22 грудня 2021 року до суду від позивача у справі надійшов супровідний лист з копією листа Державного агентства рибного господарства України № 2-5,3-17/1844 від 11.04.2012 "Щодо надання інформації про визначення категорії р. Вірьовчина та Каховського водосховища". Так, зі змісту зазначеного листа слідує, що Каховське водосховище належить до рибогосподарських водойм вищої категорії.

Вказаний супровідний лист позивача з додатком суд прийняв то до розгляду та залучив до матеріалів справи.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 ГПК України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд дійшов висновку, що матеріалах справи містять достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, суд,

в с т а н о в и в:

Матеріали справи свідчать, що Державною екологічною інспекцією Південного округу (Запорізька та Херсонська області) (надалі - позивач) у період з 02 березня по 03 березня 2020 року проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Комунальним виробничим управлінням "Бериславський водоканал" (надалі - відповідач або КВУ "Бериславський водоканал"), за наслідками якої складено Акт перевірки від 02.03.2020 №01-51/97/2020.

Так, в Акті від 02.03.2020 - 03.03.2020 №01-51/97/2020 зазначено (т.1, а.с. 17), що рідкі нечистоти від населення вивозяться за замовленням (журнал вивезення рідких нечистот на розгляд представлено) на ставки-накопичувачі колишніх очисних споруд.

Вивезено рідких нечистот протягом 2019 року КВУ «Бериславський водоканал» 5072 м 3 .

Розрахунок за кількість відведеної стічної води здійснюється відповідно до норм споживання води.

Кількість вивезених рідких нечистот на поля фільтрації та скинутих стічних вод до Каховського водосховища у звіті 2 тп (водгосп) не фіксується, що є порушенням п. 7 ст. 44 Водного кодексу України.

Водовідведення від трьох багатоповерхових будинків (вул. Веденська, вул. Херсонська, вул. Центральна) КВУ Бериславський водоканал здійснює по одному випуску в Каховське водосховище. Неочищені стічні води від вищевказаних трьох багатоповерхових будинків самопливом (КНС № 1 не працює) надходять до Каховського водосховища по існуючій каналізаційній мережі. Дозвіл на Спеціальне водокористування на скид до Каховського водосховища відсутній, нормативи гранично - допустимих скидів не розроблено, що є порушенням п. 3, п. 9 ст. 44, ст. 48, 70 Водного кодексу України.

Під час проведення перевірки, станом на 02.03.2020 року виявлено, що до Каховського водосховища біля КНС № 2 через випуск здійснювався незначний витік нечищених зворотних вод, що є порушенням п. 9, п. 3 ст. 44, ст. 48, ст. 70 Водного кодексу України.

Під час проведення перевірки, мешканкою м. Берислав, повідомлено позивача, що асенізаційними машинами КВУ «Бериславський водоканал» здійснюється скид стічних вод до колодязя, що розташований на розі вул. 1 Травня та вул. Смеричинського, навпроти магазину «Вeerлога» . Із зазначеного колодязя стічні води у подальшому потрапляють до Каховського водосховища. На момент перевірки скид неочищених стічних вод з КНС № 3 не здійснювався.

Для проведення хімічного аналізу якості стічних вод, що скидаються до Каховського водосховища КВУ Бериславський водоканал , спеціалістами відділу інструментально - лабораторного контролю відібрані проби неочищеної стічної води з несанкціонованого скиду з труби поблизу КНС № 1 та проби поверхневих вод Каховського водосховища у фоновому та контрольному створах (акт відбору проб вод від 02.03.2020 № 11).

У зв`язку з виявленими порушеннями, відповідно до вимог ч. 7 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності винесено припис від 10.03.2020 № 01-51/97/20 про усунення виявлених порушень, який було направлено відповідачу рекомендованим листом 10.03.2020

Для проведення хімічного аналізу якості стічних вод, що скидаються до Каховського водосховища в м. Берислав біля КНС № 1 спеціалістом відділу інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Херсонській області відібрано проби стічної води, фонову і контрольну проби Каховського водосховища.

Згідно з результатами вимірювань відділу інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Миколаївській області (протокол вимірювання показників складу а властивостей проб вод від 25.10.2016 № 74, відповідно до акту відбору проб вод від 19.10.2016 № 74) та наданих КВУ Бериславський водоканал результатів відомчого контролю якості скинутих зворотних вод (результати хімічних аналізів стічної води, виконаних лабораторією очисних споруд КП Міськводоканал м. Нова Каховка від 05.04.2016 № 6/1, від 29.06.2016№ 18/2, від 14.09.2016 № 23/3, від 26.12.2016 № 37/4) встановлені середні фактичні концентрації забруднюючих речовин у зворотних водах.

Кількість скинутих неочищених вод до Каховського водосховища за 2016 рік згідно з листом КВУ Бериславський водоканал від 21.06.2018 № 84, становить 9268,24 м 3 .

Для проведення хімічного аналізу якості стічних вод, що скидаються до Каховського водосховища в м. Берислав біля КНС № 1, КНС № 2 та КНС № 3 спеціалістом відділу інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Херсонській області було відібрано проби стічної води, фонову і контрольну проби Каховського водосховища (акт відбору проб води №59 від 31.10.2017).

Згідно з листом від 21.06.2018 № 84, наданим відповідачем, кількість скинутих неочищених стічних вод до Каховського водосховища за 2017 рік становить 9268,24 м 3 . Згідно з листом від 31.05.2019 № 84 наданим відповідачем, кількість зворотних вод, що були скинуті до Каховського водосховища за період з 26.06.2017 по 27.12.2017 становить 4634 м 3 .

Надалі, позивач, відповідно до Методики розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 за № 767/16783 (із змінами згідно з наказами Міністерства екології та природних ресурсів України від 30.06.2011 № 220, від 15.06.2012 № 320, від 13.10.2015 № 367) здійснив розрахунок, з якого слідує, що в результаті здійснення відповідачем скиду неочищених стічних вод, заподіяно державі Україна шкоду у розмірі 30080,19 грн.

За твердженням позивача виявлена порушення є триваючим, про що свідчать акти проведення перевірок та проведені розрахунки за 2016, 2017, 2018 роки.

Отже, з урахуванням того, що відповідачем в добровільному порядку суму збитків у розмірі 30080,19 грн. не відшкодовано, позивач вважає, що з відповідача підлягає стягненню вказана сума збитків.

Дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.

Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Положення ст. 50 Конституції України гарантують кожному право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Згідно зі ст. 66 Конституції України кожен, хто заподіяв шкоду навколишньому природному середовищу, повинен відшкодувати шкоду в повному обсязі.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права і обов`язки виникають безпосередньо з актів цивільного законодавства, а також внаслідок завдання майнової (матеріальної) шкоди.

За приписами ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів.

За приписами ст. 151 Господарського кодексу України суб`єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах).

Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.

Відповідно до ст. 2 Водного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обгрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об`єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування.

Згідно зі ст. 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов`язані, зокрема:

- дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території;

- використовувати ефективні сучасні технічні засоби і технології для утримання своєї території в належному стані, а також здійснювати заходи щодо запобігання забрудненню водних об`єктів стічними (дощовими, сніговими) водами, що відводяться з неї;

- здійснювати погоджені у встановленому порядку технологічні, лісомеліоративні, агротехнічні, гідротехнічні, санітарні та інші заходи щодо охорони вод від вичерпання, поліпшення їх стану, а також припинення скидання забруднених стічних вод;

- здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу;

- здійснювати невідкладні роботи, пов`язані з ліквідацією наслідків аварій, які можуть спричинити погіршення якості води, та надавати необхідні технічні засоби для ліквідації аварій на об`єктах інших водокористувачів у порядку, встановленому законодавством;

- виконувати інші обов`язки щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів згідно з законодавством.

За приписами ст. 100 Водного кодексу України підприємствам, установам, організаціям і громадянам забороняється забруднювати, засмічувати поверхні водозборів, льодового покриву водойм, водотоків, а також морів, їх заток і лиманів виробничими, побутовими та іншими відходами, сміттям, нафтовими, хімічними та іншими забруднюючими речовинами.

Відповідно до ст. 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Згідно зі ст. 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов`язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

За приписами ст. 68 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Відповідно до ст. 69 цього Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Матеріали справи свідчать, що за наслідками проведеної позивачем у період з 02 березня по 03 березня 2020 року перевірку дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства складено Акт перевірки від 02.03.2020 - 03.03.2020 №01-51/97/2020, яким та встановлено, що КВУ Бериславський водоканал здійснювало скид неочищених зворотних вод у Каховське водосховище. Вказаний акт відповідачем підписано без будь-яких зауважень та заперечень.

На спірні правовідносини, пов`язані з нарахуванням позивачем збитків, завданих внаслідок здійснення забору підземної води без дозволу на спеціальне водокористування, поширюється дія Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.07.2009р. № 389, зареєстрованим в Міністерстві юстиції 14.08.2009 за № 767/16783 (надалі по тексту рішення -Методика)

Як свідчать матеріали справи, Державною екологічною інспекцією у Херсонській області розраховано розмір збитків, заподіяних державі внаслідок порушення відповідачем законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, що виконаний у відповідності до пункту 7.3. Методики розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 за № 767/16783 (із змінами згідно з наказами Міністерства екології та природних ресурсів України від 30.06.2011 № 220, від 15.06.2012 № 320, від 13.10.2015 №367).

Суму завданих збитків державі в результаті здійснення скиду неочищених стічних вод визначено у розмірі 30080,19 грн.

Розрахунок проведено на підставі протоколу вимірювання показників складу та властивостей проб води від 10.03.2020 №11 відповідно до акту відбору проб від 02.03.2020 №11 Державної екологічної інспекції у Херсонській області, а також наданих КВУ Бериславський водоканал результатів відомчого контролю якості зворотних вод (протоколи дослідження стічних вод підприємств, виконаних лабораторією очисних споруд КП" Міський водоканал" м. Нова Каховка від 29.09.2020№14/2, від 25.06.2020 №10/1, від 27.03.2020 №5/1, від 10.12.2020 №15/3)

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлює загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов`язань. У деліктних зобов`язаннях діє принцип відповідальності за вину. Тобто, деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди.

Зобов`язання із заподіяння шкоди є цивільно-правове зобов`язання, за якого потерпілий має право вимагати від особи, що заподіяла шкоду, цілковитого відшкодування протиправно заподіяної шкоди.

Загальним підставами для покладення відповідальності на особу, яка заподіяла шкоду, за змістом ст. 1166 ЦК України є: протиправна поведінка особи, що заподіяла шкоду, шкідливий результат такої поведінки, тобто настання, наявність самої шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою і настанням шкоди та вина особи у заподіянні шкоди.

Як вбачається з матеріалів справи, в діях КВУ Бериславський водоканал наявні вище вказані чотири складові, а саме протиправна поведінка відповідача полягає вчиненні дії щодо забруднення вод Каховського водосховища, у відсутності дозволу на спеціальне водокористування на скид, вина підтверджується матеріалами інспекційної перевірки, наявна сама шкода, яка обрахована відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20 липня 2009 року № 389 (із змінами), а причинний зв`язок, що виражається у заподіяні вказаної шкоди саме протиправною поведінкою відповідача.

Суд, перевірив здійснений позивачем розрахунок шкоди спричинений відповідачем без дозвільним спеціальним водокористуванням (т. 1, а.с. 36-41), та визнав його обґрунтованим.

Що стосується посилань відповідача на відсутність з його боку вини у забрудненні Каховського водосховища, судом враховано наступне.

У даному випадку на думку суду, відповідач не навів належного обґрунтування щодо спростування факту порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства, при цьому посилання відповідача на ту обставину, що з 2002 року і по теперішній час відбувається забруднення Каховського водосховища фактично з бездіяльності Комунальної установи з капітального будівництва та експлуатації об`єктів соціально-культурного і комунального призначення Херсонської обласної ради, не приймається судом як належне, та таке, що може бути прийняте до уваги з огляду на те, що відсутність очисних споруд не звільняє відповідача від дотримання зазначених вимог закону, якими він нехтував, а їх порушення є підставою для його притягнення до відповідальності за ч. 1 ст. 111 Водного кодексу України, якою зобов`язано відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом прийнято до уваги правову позицію викладену у постанові Вищого господарського суду України від 9 жовтня 2017 року у справі № 923/1389/16, яка розглядалася фактично з аналогічних підстав, щодо обов`язкової наявності відповідного дозволу на спеціальне водокористування, якого відповідач на час здійснення перевірки не мав, як і не розробив нормативи гранично-допустимого скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти.

Крім того, в господарській діяльності відповідача в минулому, також, мали місце порушення вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, що аналогічні порушенням, які зафіксовано складеним позивачем актом перевірки відповідача № 01-50/498/19. А саме, порушення вимог ст.ст. 44, 70 Водного кодексу України в частині здійснення скидів стічних вод у водні об`єкти за відсутності встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, що зокрема, підтверджується рішеннями Господарського суду Херсонської області від 15.11.2011 у справі № 5024/1896/2011, від 27.03.2020 у справі № 923/18/20, від 19.03.2021 у справі № 923/1148/20 та від 03.06.2021 у справі № 923/1258/20.

Стосовно непогодження відповідача з розрахунком суми збитків, слід зазначити наступне.

У відповідності до ч.3 ст. 13 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" до рибогосподарських об`єктів загальнодержавного значення належать, зокрема, водосховища, що розташовані і використовуються на території більш як однієї області. Зокрема, Каховське водосховище розташоване і використовується на території більш як однієї області України. У зв`язку з цим, за оцінкою суду, у розрахунку заявлених до стягнення збитків по рибогосподарському об`єкту загальнодержавного значення позивачем цілком обґрунтовано застосований коефіцієнт в розмірі 2,5 категорії Каховського водосховища як водного об`єкту рибогосподарського призначення.

Закон України Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів набрав чинності з 04.08.2011 року, а до матеріалів судової справи №5024/1896/2011 Державна екологічна інспекція у Херсонській області подала розрахунок 14476,75грн збитків від 07.06.2011 (дата розрахунку вказана за його текстом). Відповідно, зазначений розрахунок 14476,75грн збитків, що був предметом дослідження судом у справі №5024/1896/2011 виконано до набрання чинності Законом України Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів та за порушення, що мало місце до набрання чинності цим Законом, у зв`язку з чим при виконанні цього розрахунку не взято до уваги положення ч.3 ст. 13 Закону України Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів .

До того ж, Інституту рибного господарства Національної Академії Аграрних Наук України не надано повноважень щодо роз`яснення нормативних актів Кабінету Міністрів України та/або Міністерства екології та природних ресурсів України (Міністерства охорони навколишнього природного середовища України), якими врегульовано правовідносини у сфері спеціального водокористування, зокрема з питань нормування якості води водного об`єкта та/або розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів. Докази іншого у справі відсутні.

При цьому, вказана за текстом листа № 98-03/19 від 18.03.2019 зазначеного Інституту позиція цієї установи не враховує положення ч. 3 ст. 13 Закону України Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів про віднесення водосховищ, що розташовані і використовуються на території більш як однієї області, до рибогосподарських об`єктів загальнодержавного значення. Акваторія Каховського водосховища в межах м. Берислав не є ізольованою складовою від усієї іншої акваторії Каховського водосховища.

Крім того, у відповідності до пункту 15 Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1999 №465, із подальшими змінами, положеннями пункту 7 яких обґрунтована позиція зазначеного Інституту за листом цієї установи № 98-03/19 від 18.03.2019, положення цих Правил підлягають застосуванню, виключно, за умови скидання зворотних вод у водні об`єкти за наявності одержаного у встановленому законом порядку дозволу на спеціальне водокористування. Проте, як встановлено проведеною позивачем перевіркою, у відповідача відсутній дозвіл на спеціальне водокористування, в частині скиду зворотних вод у Каховське водосховище.

Інших доводів стосовно неправильності розрахунку 30080,19 грн збитків, які заявлено до стягнення з відповідача відзив на позовну заяву не містить. У зв`язку з чим, суд зазначає, що у відповідності до ч. 1, ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справу виходячи з доводів та заперечень сторін щодо предмету спору.

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Доводи відповідача, викладені ним у відзиві на позовну заяву та запереченнях в частині невизнання позовних вимог, підлягають відхиленню, як такі, що не відповідають чинному законодавству, не ґрунтуються на належних доказах і спростовуються фактично встановленими судом обставинами та матеріалами справи.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню повністю.

Згідно ст.ст. 123, 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд,

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального виробничого управління "Бериславський водоканал" (74300, Херсонська область, м. Берислав, вул. Успенська, буд. 1, код ЄДРПОУ 32647208) на користь Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) (73003, місто Херсон, провулок Козацький, будинок 10, код ЄДРПОУ 43877338) збитки, заподіяні державі у сумі 30080,19 грн та перерахувати цю суму до фонду охорони навколишнього природного середовища на рахунок UA238999980333189331000021409, ККД 24062100, ЄДРПОУ 37959517, у УК у Берислав р-ні/м Берислав/24062100.

3. Стягнути з Комунального виробничого управління "Бериславський водоканал" (74300, Херсонська область, м. Берислав, вул. Успенська, буд. 1, код ЄДРПОУ 32647208) на користь Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) (73003, місто Херсон, провулок Козацький, будинок 10, код ЄДРПОУ 43877338) суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 2270,00 грн.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення направити сторонам у справі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення підписано 25.01.2022.

Суддя С.В. Нікітенко