Постанова

від 20.01.2022 по справі 5009/4987/12

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2022 року

м. Київ

Справа № 5009/4987/12 (908/25/21)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В. Г.,

суддів: Банаська О. О., Погребняка В. Я.,

за участю секретаря судового засідання Багнюка І.І.,

учасники справи:

позивач - керуючий реалізацією майна фізичної особи-підприємця Звігінцевої Тетяни Григорівни,

арбітражний керуючий Нікітенко Микита Олександрович

представник - Верещагін М.В.,

відповідач - ОСОБА_1 ,

представник - Чалаплюк С.В.,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бухгалтерська компанія "Актив",

представники в судове засідання не з`явилися,

представник АТ "УкрСиббанк" - Мандик В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Керуючого реалізацією майна фізичної особи-підприємця Звігінцевої Тетяни Григорівни арбітражного керуючого Нікітенко Микити Олександровича та Акціонерного товариства "УкрСиббанк"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.09.2021

у складі колегії суддів: Верхогляд Т.А. (головуючий), Білецької Л.М., Вечірка І.О.

та на рішення Господарського суду Запорізької області від 25.05.2021

у складі судді Кричмаржевський В.А.

у справі за позовом Керуючого реалізацією майна фізичної особи-підприємця Звігінцевої Тетяни Григорівни

до ОСОБА_1

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Бухгалтерська компанія "Актив"

про витребування нерухомого майна та визнання права власності на нерухоме майно

в межах справи № 5009/4987/12

про банкрутство Фізичної особи-підприємця Звігінцевої Тетяни Григорівни

На розгляд Суду постало питання щодо застосування строку позовної давності до вимог про витребування майна в межах провадження про неплатоспроможність фізичної особи.

ВСТАНОВИВ

Обставини справи встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

1. 04.01.2013 ухвалою Господарського суду Запорізької області порушено провадження у справі № 5009/4987/12 про банкрутство Фізичної особи-підприємця Звігінцевої Тетяни Григорівни (далі - ФОП Звігінцева Т.Г.).

2. 14.01.2013 постановою Господарського суду Запорізької області ФОП Звігінцеву Т.Г. визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Нікітенка М.О.

3. 20.10.2014 постановою Харківського апеляційного господарського суду, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 18.12.2014, постанову господарського суду Запорізької області від 14.01.2013 у справі №5009/4987/12 про визнання боржника банкрутом скасовано, справу передано на розгляд до Господарського суду Запорізької області.

4. 10.03.2015 ухвалою Господарського суду Запорізької області припинено провадження у справі № 5009/4987/12 про банкрутство ФОП Звігінцевої Т.Г. з тих підстав, що матеріали заяви кредитора не містять достатніх доказів щодо доведеності наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство.

5. 07.05.2015 постановою Харківського апеляційного господарського суду ухвалу Господарського суду Запорізької області від 10.03.2015 про припинення провадження у справі № 5009/4987/12 про банкрутство ФОП Звігінцевої Т.Г. скасовано, справу передано для розгляду до Господарського суду Запорізької області.

6. 02.09.2015 постановою Господарського суду Запорізької області ФОП Звігінцеву Т.Г. визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Нікітенка М.О.;

7. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що під час проведення ліквідаційної процедури, відкритої постановою Господарського суду Запорізької області від 14.01.2013, ліквідатором - арбітражним керуючим Нікітенком М.О. виявлено нерухоме майно банкрута, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та реалізовано його на аукціоні, проведеному ТОВ "Всеукраїнський аукціонний дім" 18.04.2014.

8. Переможцем аукціону стало ТОВ "Бугалтерська компанія "Актив", яке в подальшому, 26.02.2015 уклало договір купівлі-продажу вказаного майна з відповідачем - ОСОБА_1 , який засвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Зайцевою І.Г.

9. Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна станом на 05.01.2021 право власності на нежиле приміщення № 30 загальною площею - 96,10 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за відповідачем ОСОБА_1 .

10. 09.11.2015 ухвалою Господарського суду Запорізької області, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.2015, у справі № 5009/4987/12 відмовлено ПАТ "УкрСиббанк" у задоволенні заяви про визнання недійсними аукціону (публічних торгів) від 18.04.2014, протоколу проведення відкритих торгів (аукціону) № 34-2/14 від 18.04.2014, скасування акту про передачу прав власності на придбане майно від 22.04.2014.

11. 22.03.2016 постановою Вищого господарського суду України у справі № 5009/4987/12 ухвалу Господарського суду Запорізької області від 09.11.2015 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.2015 у справі № 5009/4987/12 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області.

12. 21.07.2016 рішенням Господарського суду Запорізької області у справі № 5009/4987/12, яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.10.2016 в позові відмовлено.

13. 17.01.2017 постановою Вищого господарського суду України касаційну скаргу ПАТ "УкрСиббанк" задоволено частково, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.10.2016 у справі №5009/4987/12 скасовано, справу передано на новий апеляційний розгляд до Донецького апеляційного господарського суду.

14. 13.06.2017 постановою Донецького апеляційного господарського суду у даній справі апеляційну скаргу ПАТ "УкрСиббанк" на рішення господарського суду Запорізької області від 21.07.2016 у справі №5009/4987/12 задоволено, рішення Господарського суду Запорізької області від 21.07.2016 скасовано, прийнято нове рішення , яким заяву ПАТ "УкрСиббанк" задоволено, визнано недійсними результати аукціону, проведеного ТОВ "Всеукраїнський аукціонний дім" з продажу нежилого приміщення № 30 загальною площею - 96,10 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , які відбулися 18.04.2014 в процедурі ліквідації ФОП Звігінцевої Т.Г., визнано недійсним протокол проведення відкритих торгів (аукціону) № 34-2/14 від 18.04.2014, яким оформлені результати торгів з реалізації нежилого приміщення №30 загальною площею 96,10 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , проведеного ТОВ "Всеукраїнський аукціонний дім", визнано недійсним акт про передання права власності на куплене нерухоме майно, складений 22.04.2014 між ФОП Звігінцевою Т.Г. в особі ліквідатора Нікітенка М.О., який діє на підставі постанови господарського суду Запорізької області від 14.01.2013 та ТОВ "БК "Актив".

Подання позову

15. 05.01.2021 в межах справи про банкрутство ФОП Звігінцевої Т.Г. керуючий реалізацією майна боржника арбітражний керуючий Нікітенко М.О. звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ТОВ "Бухгалтерська компанія "Актив", про витребування нерухомого майна та визнання права власності на нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення № 30, літ. А, загальною площею - 96,10 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

16. Доводи позивача обґрунтовані вибуттям спірного нерухомого майна із володіння ФОП Звігінцевої Т.Г. поза її волею, за актом придбання права власності на нерухоме майно від 24.02.2014, який визнаний недійсним постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.06.2017, а тому не породжує у нового власника майна ТОВ БК "Актив" прав на продаж цього майна. Тобто, дійсним власником спірного майна - нежилого приміщення №30, літ А., загальною площею-96,10 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , є ФОП Звігінцева Т.Г., відповідач ОСОБА_2 є добросовісним набувачем майна, однак воно вибуло з власності ФОП Звігінцевої Т.Г. поза її волею, тому підлягає витребування у ОСОБА_1 відповідно до пункту 3 частини першої статті 388 Цивільного кодексу України.

17. 15.02.2021 до суду першої інстанції ОСОБА_1 подано заяву про застосування позовної давності до позовної заяви керуючого реалізацією майна ФОП Звігінцевої Т.Г. арбітражного керуючого Нікітенка М.О. до відповідача - ОСОБА_1 та просила суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі з підстав, передбачених частиною четвертою статті 267 Цивільного кодексу України.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

18. 25.05.2021 рішенням Господарського суду Запорізької області у справі № 5009/4987/12 (908/25/21) у задоволенні позовних вимог керуючого реалізацією майна боржника Нікітенко М.О. відмовлено. Скасовано арешт, накладений ухвалою Господарського суду Запорізької області від 26.01.2021 на нерухоме майно, яке належить на праві власності ОСОБА_1 .

19. Суд першої інстанції зазначив, що саме як з власником вищезазначеного майна АТ "УкрСиббанк" уклало із Звігінцевою Т.Г. договір іпотеки від 12.10.2007 в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором від 12.10.2007; договорів про відчуження спірного майна банкрутом не укладалось та дійшов висновку, про доведеність факту залишення права власності на спірне майно за Звігінцевою Т.Г .

20. Суд дійшов висновку, що визнання в судовому порядку недійсним правочину з продажу майна боржника у ліквідаційній процедурі очевидно підтверджує вихід ліквідатора за межі принципів добросовісності та законності, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", чим підтверджується вибуття спірного майна поза волею власника.

21. Також, суд першої інстанції щодо заявлених позовних вимог про визнання права власності на нерухоме майно, зазначив, що враховуючи встановлення судом факту незаконного вибуття з володіння ФОП Звігінцевої Т.Г. вищезгаданого нерухомого майна поза її волею, а право її власності оспорюється та не визнається відповідачем - ОСОБА_1 , то позовні вимоги про витребування у ОСОБА_1 , як добросовісного набувача, на користь ФОП Звігінцевої Т.Г. та про визнання за ФОП Звігінцевою Т.Г. права власності на зазначене нерухоме майно є обґрунтованими.

22. Водночас, враховуючи заявлення відповідачем про застосування позовної давності, суд дійшов висновків про відмову у задоволенні позову керуючого реалізацією ФОП Звігінцевої Т.Г. - арбітражного керуючого Нікітенка М.О.

23. При цьому, судом зазначено із посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 914/3224/16, що початок перебігу строків позовної давності за вимогами про витребування майна в порядку статті 388 Цивільного кодексу України відліковується з моменту, коли особа дізналася про вибуття свого майна до іншої особи, яка згодом його відчужила добросовісному набувачу, а не з моменту набуття добросовісним набувачем права власності на майно.

24. Враховуючи зазначене, суд відхилив доводи позивача про необхідність обчислення початку перебігу строку позовної давності в даній справі з дати набрання чинності постановою Донецького апеляційного господарського суду - 13.06.2017, якою визнано недійсними результати аукціону з продажу спірного майна, протокол проведення відкритих торгів (аукціону) та акт про передання права власності на куплене спірне нерухоме майно від 22.04.2014 та позицію відповідача про необхідність обчислення початку перебігу строку позовної давності з дати правочину, за яким ОСОБА_1 придбала спірну нерухомість, уклавши договір з ТОВ "БК "Актив".

25. За висновком суду першої інстанції не підлягає й застосуванню до даного позову Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX, яким Розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктами 12-14 щодо продовження строків, визначених статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу на строк дії карантину.

26. Суд зауважив, що на час набрання чинності цим законодавчим актом - 02.04.2020, трирічний строк позовної давності за позовом керуючого реалізацією ФОП Звігінцевої Т.Г. арбітражного керуючого Нікітенка М.О. до ОСОБА_1 сплинув 17.04.2017, беручи до уваги, що початок перебігу цього строку належить обчислювати саме з 18.04.2014 - від дня вибуття спірного майна з володіння власника - ФОП Звігінцевої Т.Г. за результатами проведеного аукціону, тобто вказаний строк закінчився задовго до початку карантинних заходів у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби - COVID-19.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

27. 01.09.2021 постановою Центрального апеляційного господарського суду апеляційні скарги арбітражного керуючого Нікітенко М.О. та АТ "УкрСиббанк" на рішення господарського суду Запорізької області від 25.05.2021 року у справі № 5009/4987/12 (908/25/21) залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Запорізької області від 25.05.2021 у справі № 5009/4987/12 (908/25/21) залишено без змін.

28. Суд апеляційної інстанції вказав, що апелянти не зазначають заперечень по суті спору та наданій судом оцінці фактичних обставин справи та у даній справі під час апеляційного перегляду слід встановити правильність висновків суду щодо початку перебігу строку позовної давності.

29. Апеляційний господарський суд визнав безпідставними твердження обох апелянтів про необхідність застосування до заявлених позовних вимог Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 року № 540-IX.

30. Суд апеляційної інстанції погодився із висновками місцевого господарського суду, що на час набрання чинності вказаним Законом - 02.04.2020, трирічний строк позовної давності за позовом керуючого реалізацією ФОП Звігінцевої Т.Г. арбітражного керуючого Нікітенка М.О. до ОСОБА_1 про витребування нежилого приміщення №30, літ А., загальною площею 96,10 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та про визнання за ФОП Звігінцевою Т.Г. права власності на зазначене нерухоме майно, сплинув 17.04.2017, оскільки вірним початок перебігу цього строку належить обчислювати саме з 18.04.2014 (дня вибуття спірного майна з володіння власника - ФОП Звігінцевої Т.Г. за результатами проведеного аукціону).

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи касаційної скарги арбітражного керуючого Нікітенка М.О.

31. 01.10.2021 керуючим реалізацією майна ФОП Звігінцевої Т.Г. арбітражним керуючим Нікітенком М.О. подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.09.2021 та рішення Господарського суду Запорізької області від 25.05.2021 у справі № 5009/4987/12 (908/25/21). Ухвалити нове рішення, яким витребувати у ОСОБА_1 , як добросовісного набувача на користь ФОП Звігінцевої Т.Г. нежиле приміщення № 30, літ. А, загальною площею 96,10 кв.м., що належить Звігінцевій Тетяні Григорівні на підставі договору купівлі-продажу від 12.10.2007 за № 5357, посвідченого приватним нотаріусом Кравченко І.С. Визнати за ФОП Звігінцевою Т.Г. право власності на нерухоме майно, а саме: нежиле приміщення № 30, літ. А, загальною площею 96,10 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

32. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, арбітражний керуючий Нікітенко М.О. зазначає, що Центральний апеляційний господарський суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах викладеного у постанові Верховного Суду від 22.12.2018 у справі № 910/4715/16 та стверджує, що з урахуванням висновків у справі № 910/4715/16 вірним є облік строку позовної давності починаючи з дати винесення постанови Донецького апеляційного господарського суду від 13.06.2017 у справі № 5009/4987/12, а не з дати проведення спірних аукціонів, як зазначено в оскаржуваних рішеннях.

33. При цьому, на думку скаржника у випадку проведення аукціону з порушенням встановленого порядку, саме організатор аукціону буде виступати особою, яка порушила права власника майна. Про особу, яка порушила право банкрута арбітражний керуючий дізнався лише з постанови Донецького апеляційного господарського суду від 13.06.2017 у справі № 5009/4987/12, якою було визнано результати аукціону недійсними, у зв`язку з порушенням порядку проведення аукціонів.

34. Також, скаржник звертає увагу Касаційного господарського суду на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування статті 261 Цивільного кодексу України під час витребування майна реалізованого на аукціоні, результати якого були визнані недійсними.

Б. Доводи касаційної скарги АТ "УкрСиббанк"

35. 04.10.2021 АТ "УкрСиббанк" надіслано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.09.2021 та рішення Господарського суду Запорізької області від 25.05.2021 у справі № 5009/4987/12 (908/25/21). Ухвалити нове рішення, яким витребувати у ОСОБА_1 як добросовісного набувача на користь ФОП Звігінцевої Т.Г. нежиле приміщення № 30, літ. А, загальною площею 96,10 кв.м., що належить ФОП Звігінцевій Т.Г. на підставі договору купівлі-продажу від 12.10.2007 за № 5357, посвідченого приватним нотаріусом Кравченко І.С. Визнати за ФОП Звігінцевою Т.Г. право власності на нерухоме майно, а саме: нежиле приміщення № 30, літ. А, загальною площею 96,10 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

36. Скаржник вважає, що оскаржувані судові рішення ухвалені без врахування висновків щодо застосування норми права у постанові Верховного Суду від 22.12.2018 у справі № 910/4715/16.

37. Також зазначає, що судами не враховано правових висновків щодо застосування статті 261 Цивільного кодексу України та права на позов до останнього набувача, що викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц.

38. В оцінці дня з якого особа як власник довідалася про порушення свого права, на думку АТ "УкрСиббанк" судами не враховано висновку у постанові Верховного Суду від 21.07.2021 у справі № 910/8137/19 (910/13186/20).

39. При цьому, АТ "УкрСиббанк" стверджує, що право на позов до останнього власника виникло лише з 13.06.2017, оскільки саме з цього часу констатовано недійсність результатів аукціону. Водночас, скаржник в касаційній скарзі вказує, що позов про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності позивачем було пред`явлено до суду 05.01.2021 - протягом 3 років з моменту встановлення в судовому порядку наявності у Звігінцевої Т.Г. прав власника.

40. Водночас, скаржник звертає увагу Суду на відсутність правового висновку Верховного Суду щодо початку перебігу позовної давності та застосування статей 257, 261 Цивільного кодексу України у системному взаємозв`язку процедур банкрутства з положеннями статей 387, 388 Цивільного кодексу України та з питанням проведення аукціонів.

41. Також, скаржник вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо перебігу позовної давності з урахуванням поточної редакції пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України.

В. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу

42. 24.11.2021 до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_1 , в якому вона просить Суд залишити без змін прийняті судові рішення, а касаційну скаргу керуючого реалізацією майна ФОП Звігінцевої Т.Г. арбітражного керуючого Нікітенка М.О. - без задоволення.

43. Відповідач стверджує, що скаржником невірно розтлумачено положення Цивільного кодексу України про строки позовної давності, а також про хибність висновків скаржника, що судами попередніх інстанцій застосовано неналежні висновки Верховного Суду.

44. Відповідач погоджується із застосуванням судами попередніх інстанцій висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 914/3224/16 та вказує про вірне обрахування судами строку позовної давності у цій справі з 18.04.2014 - з дня вибуття спірного майна із володіння власника.

45. Щодо тверджень скаржника про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, відповідач вважає, що відносини власності регулюються саме Цивільним кодексом України, а тому немає значення, що спірні правовідносини виникли в процедурі банкрутства.

Г. Касаційне провадження

46. 05.10.2021 касаційну скаргу арбітражного керуючого Нікітенка М.О. передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В.Г., суддів: Погребняка В.Я., Катеринчук Л.Й.

47. У зв`язку з обранням судді Катеринчук Л.Й. до Великої Палати Верховного Суду, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 5009/4987/12 (908/25/21) визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Пєсков В.Г., суддя - Банасько О.О., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 08.11.2021.

48. 08.11.2021 ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі № 5009/4987/12 (908/25/21) за касаційною скаргою керуючого реалізацією майна ФОП Звігінцевої Т.Г. арбітражного керуючого Нікітенко М.О. на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.09.2021 та на рішення Господарського суду Запорізької області від 25.05.2021. Повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги відбудеться 02.12.2021.

49. 08.11.2021 згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, касаційну скаргу АТ "УкрСиббанк" передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В.Г., суддів: Банаська О.О., Погребняка В.Я.

50. 23.11.2021 ухвалами Верховного Суду клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Чалаплюка Сергія Вікторовича та представника керуючого реалізацією майна ФОП Звігінцевої Т.Г. арбітражного керуючого Нікітенка М.О. адвоката Верещагіна Максима Вікторовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 5009/4987/12 (908/25/21) задоволено.

51. 26.11.2021 серед іншого відкрито касаційне провадження у справі № 5009/4987/12 (908/25/21) за касаційною скаргою АТ "УкрСиббанк" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.09.2021 та на рішення Господарського суду Запорізької області від 25.05.2021. Об`єднано в одне касаційні провадження за касаційними скаргами керуючого реалізацією майна ФОП Звігінцевої Т.Г. арбітражного керуючого Нікітенка М.О. та АТ "УкрСиббанк"

52. 02.12.2021 ухвалою Верховного Суду касаційне провадження у справі № 5009/4987/12 (908/25/21) за касаційними скаргами керуючого реалізацією майна ФОП Звігінцевої Т.Г. арбітражного керуючого Нікітенка М.О. та АТ "УкрСиббанк" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.09.2021 та на рішення Господарського суду Запорізької області від 25.05.2021 зупинено до оприлюднення Великою Палатою Верховного Суду повного тексту рішення у справі № 925/1351/19.

53. 20.12.2021 ухвалою Верховного Суду поновлено касаційне провадження у справі № 5009/4987/12 (908/25/21) за касаційними скаргами керуючого реалізацією майна ФОП Звігінцевої Т.Г. арбітражного керуючого Нікітенка М.О. та АТ "УкрСиббанк" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.09.2021 та на рішення Господарського суду Запорізької області від 25.05.2021. Розгляд касаційних скарг керуючого реалізацією майна ФОП Звігінцевої Т.Г. арбітражного керуючого Нікітенка М.О. та АТ "УкрСиббанк" призначено на 20.01.2022.

54. 10.01.2022 ухвалою Верховного Суду, зокрема, задоволено клопотання представника керуючого реалізацією майна ФОП Звігінцевої Т.Г. арбітражного керуючого Нікітенко М.О. адвоката Верещагіна Максима Вікторовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 5009/4987/12 (908/25/21), постановлено проведення судового засідання в режимі відеоконференції здійснити за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon" (https://easycon.com.ua/).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

55. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

56. Як зазначено вище, провадження у цій справі було зупинено ухвалою Верховного Суду від 02.12.2021 до оприлюднення Великою Палатою Верховного Суду повного тексту рішення у справі № 925/1351/19, з тих мотивів, що у цій справі № 5009/4987/12 (908/25/21) та у справі № 925/1351/19 спірним постало питання початку перебігу строку позовної давності при розгляді віндикаційного позову. Повний текст постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 оприлюднено 14.12.2021.

57. Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19 зазначено, що оскільки у позові в цій справі слід відмовити з огляду на його безпідставність, питання про застосування позовної давності Велика Палата Верховного Суду в цій справі не вирішує. Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду відзначила, що з урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності може бути пов`язаний з різними юридичними фактами та їх оцінкою правомочною особою. А тому питання щодо застосування позовної давності має вирішуватись судом в конкретній справі залежності від змісту порушеного права та конкретних обставин , на які посилається позивач в обґрунтування свого порушеного права як власника майна.

58. При цьому, у справі № 925/1351/19 Велика Палата Верховного Суду не здійснювала відступів від викладених раніше Великою Палатою Верховного Суду правових позицій щодо застосування строків позовної давності у спорах про витребування майна.

59. У судовому засіданні представник АТ "УкрСиббанк" заявив клопотання про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з метою вирішення питання щодо початку перебігу строку позовної давності, з урахуванням того, що у справі № 925/1351/19 Великою Палатою Верховного Суду зазначена правова проблема вирішена не була. Також представник наголосив на необхідності вирішення питання щодо добросовісності не лише набувача спірного майна, а й усіх учасників правочинів в ланцюгу відчуження.

60. Верховний Суд відзначає, що частина п`ята статті 302 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

61. За змістом наведеної норми права, для передачі справи на розгляд до Великої Палати Верховного Суду необхідна наявність виключної правової проблеми з врахуванням кількісного та якісного показників.

62. Тобто, по-перше, правова проблема має існувати не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості справ, які або вже існують, або можуть виникнути з врахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності; мають існувати обставини, з яких вбачається, що відсутня стала судова практика у відповідних питаннях, поставлені правові питання не визначені на нормативному рівні, відсутні процесуальні механізми вирішення такого питання тощо; по-друге, вирішення виключної правової проблеми вплине на забезпечення сталого розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.

63. З точки зору якісного критерію про виключність правової проблеми можуть свідчити наступні обставини: з касаційної скарги вбачається, що судами була допущена явна й груба помилка у застосуванні норм процесуального права, в тому числі свавільне розпорядження повноваженнями, й перегляд справи Великою Палатою Верховного Суду потрібен з метою унеможливлення її повторення у подальшій судовій діяльності; норми матеріального чи процесуального права були застосовані судами першої чи апеляційної інстанцій таким чином, що постає питання щодо дотримання принципу пропорційності, тобто забезпечення належного балансу між приватними та публічними інтересами; наявні колізії в нормах матеріального права, що викликає необхідність у застосуванні аналогії закону чи права, або постає питання щодо дотримання принципу верховенства права.

64. При цьому справа буде мати принципове значення, якщо йдеться про правове питання, яке потребує пояснення і зустрічається у невизначеній кількості справ у разі, якщо надана на нього відповідь піддається сумніву або якщо існують різні відмінні позиції і це питання ще не вирішувалося вищою судовою інстанцією, а також необхідне тлумачення щодо застосування нових законів. Разом з тим не є виключною правовою проблемою правове питання, відповідь на яке є настільки ясною і чіткою, що вона може бути знайдена без будь-яких проблем.

65. Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, відповідно до положень частини п`ятої статті 302 Господарського процесуального кодексу України, суд, керуючись внутрішнім переконанням, у кожному конкретному випадку, з урахуванням порушеного питання оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо існування проблеми у застосуванні відповідної норми права, а також оцінює, чи необхідна така передача для формування єдиної правозастосовчої практики та забезпечення розвитку права. При цьому наявність виключної правової проблеми надає касаційному суду право та, відповідно, не покладає на нього обов`язку передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

66. Колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні клопотання представника АТ "УкрСиббанк" про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки заявлене клопотання не оформлено заявником належним чином та не містить обґрунтування доводів заявника щодо наявності виключної правової проблеми з врахуванням кількісного та якісного показників чи мотивів щодо необхідності відступлення від раніше викладеної правової позиції щодо застосування норми права.

67. Отже, оцінивши доводи касаційних скарг та здійснивши перевірку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при постановленні оскаржуваних судових рішень, колегія суддів Верховного Суду дійшла таких висновків.

68. У цій справі, встановивши обставини щодо незаконного вибуття спірного майна з власності ФОП Звігінцевої Т.Г. поза волею власника, оспорення та невизнання її права власності відповідачем, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про витребування у ОСОБА_1 як добросовісного набувача на користь ФОП Звігінцевої Т.Г. спірного нерухомого майна та визнання за позивачем права власності на вказане нерухоме майно.

69. При цьому, звертаючись із апеляційними скаргами арбітражний керуючий Нікітенко М.О. та АТ "УкрСиббанк" не надавали суду апеляційної інстанції заперечень щодо суті спору та встановлених судом першої інстанцій обставин справи, водночас заперечували проти застосування судом наслідків пропуску строку позовної давності. Таким чином, судом апеляційної інстанції здійснено апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції лише в частині висновків щодо початку перебігу строку позовної давності.

70. Слід зауважити, що доводи касаційних скарг арбітражного керуючого Нікітенка М.О. та АТ "УкрСиббанк" також зводяться до заперечень скаржниками початку перебігу строку позовної давності, а саме - скаржники вважають, що такий починає свій перебіг з 13.06.2017, тобто з дня ухвалення постанови Донецького апеляційного господарського суду, якою визнано недійсними результати аукціону з продажу спірного майна та протокол проведення відкритих торгів (аукціону) та акт про передачу права власності на спірне нерухоме майно від 22.04.2014.

71. Отже, предметом касаційного перегляду у цій справі постало питання застосування строків позовної давності до вимог про витребування майна в межах провадження про неплатоспроможність фізичної особи.

72. Верховний Суд зауважує, що загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України).

73. До позовних вимог про визнання недійсними договорів та витребування майна на підставі статей 203, 215, 387, 388 Цивільного кодексу України застосовується загальна позовна давність у три роки . Така правова позиція була висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 17.10.2018 у справі №362/44/17, від 07.11.2018 у справі № 372/1036/15-ц, від 20.11.2018 у справі № 907/50/16, від 05.12.2018 у справі №522/2201/15-ц та відображена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 911/926/17, від 23.01.2019 у справі № 916/2130/15, від 23.01.2019 у справі № 910/2868/16.

74. Колегія суддів звертає увагу також на правові позиції, викладені в постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 23.04.2019 у справі № Б-19/207-09, предметом судового розгляду в якій була вимога ліквідатора фізичної особи - підприємця про витребування з володіння фізичної особи громадянина та визнання права власності на майно банкрута, з підстав визнання судом недійсними результатів аукціону , на якому був здійснений продаж майна банкрута, та договору купівлі-продажу майна, укладеного між арбітражним керуючим і переможцем за результатами проведеного аукціону.

75. У постанові від 23.04.2019 у справі № Б-19/207-09 судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду дійшла висновків, що для суб`єкта підприємницької діяльності, як сторони правочину (договору), днем початку перебігу позовної давності слід вважати день вчинення правочину (укладання договору) , оскільки він збігається із днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. Така ж правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 07.02.2019 у справі № 910/2966/18, від 21.07.2021 у справі № 910/8137/19 (910/13186/20), на яку також посилається АТ "УкрСиббанк" в касаційній скарзі.

76. У постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 17.03.2020 у справі № 10/5026/995/2012 сформовано висновок про те, що у разі пред`явлення позову у межах справи про банкрутство як особою, право якої порушене (боржником), так і в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою (арбітражним керуючим) перебіг позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила ; оскільки в протилежному випадку має місце безпідставне наділення арбітражного керуючого як особи, що у справі про банкрутство діє від імені боржника, особливим статусом з наданням тим самим боржнику як носію права у спорі не передбаченої нормами закону переваги перед іншими учасниками цього спору у захисті своїх прав та інтересів, зокрема, обмежує протилежну сторону спору у захисті своїх прав та інтересів щодо предмета спору, і, відповідно, ставить її у нерівне становище перед суб`єктом звернення - боржником/арбітражним керуючим.

77. Враховуючи, що ані Закон про банкрутство (положення якого втратили чинність), ані чинний Кодекс України з процедур банкрутства не встановлюють спеціальних норм про позовну давність (у тому числі щодо звернення до суду арбітражного керуючого із заявою про визнання недійсними правочинів, укладених боржником), Верховний Суд акцентував, що при визначенні початку перебігу позовної давності у спорі за вимогами боржника/арбітражного керуючого не допускається врахування як обставин (дати) порушення провадження у справі про банкрутство, так і дати призначення (заміни кандидатури) арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). Отже, до цих правовідносин застосовуються загальні положення стосовно позовної давності. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 21.07.2021 у справі № 910/8137/19 (910/13186/20), від 30.04.2020 у справі № 5023/5847/11.

78. Визначення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і правильність обчислення позовної давності, і захист порушеного права (постанова Верховного Суду України від 27.05.2014 у справі № 5011-32/13806-2012).

79. Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа довідалася або повинна була довідатись про це порушення) чинники.

80. Колегія суддів звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26.11.2019 у справі № 914/3224/16, в якій наведено висновок, що відповідно до частини першої статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, а не від дня, коли власник майна, яке перебуває у володінні іншої особи, дізнався чи міг дізнатися про кожного нового набувача цього майна.

81. Порушення права та підтвердження такого порушення судовим рішенням не є тотожними поняттями. Закон не пов`язує перебіг позовної давності з ухваленням судового рішення про порушення права особи . Тому перебіг позовної давності починається від дня, коли позивач довідався або міг довідатися про порушення його права, а не від дня, коли таке порушення було підтверджене судовим рішенням.

82. Закон також не пов`язує перебіг позовної давності за віндикаційним позовом ані з укладенням певних правочинів щодо майна позивача, ані з фактичним переданням майна порушником, який незаконно заволодів майном позивача, у володіння інших осіб.

83. Отже, враховуючи наведені правові позиції та встановлені судами попередніх інстанцій обставини, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновками судів про те, що початок перебігу строку позовної давності, у цьому випадку, належить обчислювати саме з 18.04.2014, тобто від дня вибуття спірного майна з володіння власника - ФОП Звігінцевої Т.Г. за результатами проведеного аукціону. У зв`язку з таким, Суд відхиляє доводи касаційних скарг про необхідність обчислення початку перебігу строку позовної давності в даній справі з дати набрання чинності постановою Донецького апеляційного господарського суду 13.06.2017, якою визнано недійсними результати аукціону з продажу спірного майна, протокол проведення відкритих торгів (аукціону) та акт про передання права власності на куплене спірне нерухоме майно від 22.04.2014.

84. При цьому, колегія суддів вважає вірним застосування судами попередніх інстанцій наведеної вище правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 914/3224/16, оскільки саме ця остання правова позиція має враховуватись судами під час вирішення тотожних спорів.

85. Крім того, Суд не бере до уваги доводи касаційних про відсутність висновку Верховного Суду щодо початку перебігу позовної давності та застосування статей 257, 261 Цивільного кодексу України у системному взаємозв`язку процедур банкрутства з положеннями статей 387, 388 Цивільного кодексу України та з питанням проведення аукціонів, оскільки така правова позиція була висловлена Верховним Судом у постанові у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 23.04.2019 у справі № Б-19/207-09, про що також було зазначено вище.

86. Доводи в касаційних скаргах арбітражного керуючого Нікітенка М.О. та АТ "УкрСиббанк" про неврахування судами попередніх інстанцій висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 22.12.2018 у справі № 910/4715/16, Верховних Суд не бере до уваги з таких підстав.

87. У вказаній справі № 910/4715/16, залишаючи без змін судові рішення судів попередніх інстанцій, якими було повністю задоволено позов заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Фонду державного майна України про визнання за державою в особі позивача права власності на нежитлове приміщення та його витребування з чужого незаконного володіння відповідача, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 22.12.2018 дійшов висновку про відсутність пропуску прокурором та позивачем строку позовної давності виходячи з тих встановлених обставин, що про вибуття приміщення із державної власності прокурору та позивачу стало відомо у 2015 році, а саме під час розгляду звернення директора ГО "Об`єднання "Правовий захист" від 05.02.2015, а позивач довідався з листа прокурора від 12.02.2015. Отже, у спірних правовідносинах визначальним є обізнаність потенційного позивача саме про факт порушення його права, а не інформованість про певні обставини щодо обліку майна чи його передачі.

88. При цьому, висновки у справі № 910/4715/16 щодо відліку строку позовної давності з моменту коли особа, право якої порушено, довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, не є різними за змістом із застосованими висновками судів попередніх інстанцій у цій справі № 5009/4987/12 (908/25/21), водночас зроблені судами з урахуванням конкретних установлених фактичних обставин у справі і саме залежно від установлених обставин судами і застосовано відповідні норми Цивільного кодексу України.

89. Крім того, АТ "УкрСиббанк" в касаційній скарзі зазначає, що судами не враховано правових висновків щодо застосування статті 261 Цивільного кодексу України та права на позов до останнього набувача, що викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц. При цьому, скаржник вважає, що об`єктивна можливість заявити позов про витребування майна до ОСОБА_1 могла виникнути з 26.02.2015, отже, на думку скаржника, помилковими є висновки судів про початок перебігу строку позовної давності з 18.04.2014.

90. Так, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц зазначено, що власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 Цивільного кодексу України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника

91. При цьому, як вже зазначалося вище, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, а не від дня, коли власник майна, яке перебуває у володінні іншої особи, дізнався чи міг дізнатися про кожного нового набувача цього майна.

92. Отже, доводи скаржника про можливість заявити позов про витребування майна до ОСОБА_1 з 26.02.2015, тобто з дати набуття права власності ОСОБА_1 на спірне нерухоме майно є необґрунтованими та такими, що базуються на помилковому тлумаченні скаржником моменту початку перебігу строку позовної давності.

93. Посилання в касаційній скарзі АТ "УкрСиббанк" на положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX, яким Розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, доповнено, зокрема, пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину, колегія суддів Верховного Суду до уваги не бере з огляду на таке.

94. Зазначений Закон України від 30.03.2020 № 540-IX набрав чинності 02.04.2020.

95. Водночас, як встановлено судами попередніх інстанцій у цій справі строк позовної давності за вимогами керуючого реалізацією майна ФОП Звігінцевої Т.Г. арбітражного керуючого Нікітенка М.О. про витребування у відповідачки спірного майна та визнання за боржником права власності на нього сплинув 17.04.2017, тобто, як вірно зазначили суди, задовго до початку карантинних заходів. Таким чином, положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX, у даному випадку, не підлягають застосуванню.

96. Водночас, у зв`язку з наведеним, колегія суддів Верховного Суду відхиляє доводи касаційної скарги АТ "УкрСиббанк" про необхідність формування висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 12 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України.

97. Отже, з викладеного вбачається, що суди першої та апеляційної інстанцій вірно врахували правовий висновок Великої Палати Верховного Суду щодо початку перебігу позовної давності за віндикаційним позовом, викладений у постанові від 26.11.2019 у справі № 914/3224/16 та ухвалили судові рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у зв`язку з пропуском позивачем строку позовної давності з правильним застосуванням норм статей 256, 257, 261 Цивільного кодексу України, а тому колегія суддів Верховного Суду не вбачає підстав для скасування законних та обґрунтованих судових актів.

98. Водночас, доводи касаційних скарг керуючого реалізацією майна ФОП Звігінцевої Т.Г. арбітражного керуючого Нікітенка М.О. та АТ "УкрСиббанк" про неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права не знайшли свого підтвердження, а тому касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення.

99. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційних скаргах не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.

Б. Висновки щодо застосування норми права

100. Порушення права та підтвердження такого порушення судовим рішенням не є тотожними поняттями. Закон не пов`язує перебіг позовної давності з ухваленням судового рішення про порушення права особи. Тому перебіг позовної давності починається від дня, коли позивач довідався або міг довідатися про порушення його права, а не від дня, коли таке порушення було підтверджене судовим рішенням. Закон також не пов`язує перебіг позовної давності за віндикаційним позовом ані з укладенням певних правочинів щодо майна позивача, ані з фактичним переданням майна порушником, який незаконно заволодів майном позивача, у володіння інших осіб.

В. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

101. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що рішення та постанова у справі прийняті з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права.

102. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 Господарського процесуального кодексу України, касаційні скарги керуючого реалізацією майна ФОП Звігінцевої Т.Г. арбітражного керуючого Нікітенко М.О. та АТ "УкрСиббанк" підлягають залишенню без задоволення, а прийняті у справі постанова Центрального апеляційного господарського суду від 01.09.2021 та рішення Господарського суду Запорізької області від 25.05.2021 - залишенню без змін.

Г. Розподіл судових витрат

103. У зв`язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційних скарг та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення Суд покладає на скаржників витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу керуючого реалізацією майна Фізичної особи-підприємця Звігінцевої Тетяни Григорівни арбітражного керуючого Нікітенко Микити Олександровича залишити без задоволення.

2. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "УкрСиббанк" залишити без задоволення.

3. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.09.2021 та рішення Господарського суду Запорізької області від 25.05.2021 у справі № 5009/4987/12 (908/25/21) залишити без змін.

4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді О. Банасько

В. Погребняк