Ухвала

від 25.01.2022 по справі 205/566/22

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

25.01.2022 Єдиний унікальний номер 205/566/22

Провадження № 2-з/205/132/22

У Х В А Л А

25 січня 2022 року м. Дніпро

Суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Терещенко Т.П., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Авто Логістик , третя особа: ОСОБА_2 , про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В:

21 січня 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою з одночасним поданням заяви про забезпечення позову, які передані судді канцелярією суду 24 січня 2022 року.

24 січня 2022 року ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська вищезазначену позовну заяву залишено без руху на підставі ст. 177 ЦПК України.

Позивач ОСОБА_1 з метою забезпечення його позову до ТОВ Авто Логістик про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, просив накласти арешт на: рухоме майно ТОВ "Авто Логістик", а саме транспортний засіб марки МАЗ моделі 53362, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , колір - червоний, рік випуску -1994, ідентифікаційний номер (VIN) - НОМЕР_2 ; грошові кошти, що знаходяться на будь-яких рахунках ТОВ "Авто Логістик", відкритих у банківських установах в межах суми 121 121,56 грн., оскільки такий спосіб забезпечення позову спрямований переш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його.

Вивчивши заяву суддя дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача .

Верховний Суд у справі № 643/12369/19 від 19.02.2021 року зауважує, що арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна. Заборона на відчуження об`єкта нерухомого майна це перешкода у вільному розпорядженню майном.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд бере до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Вивчивши матеріали заяви, враховуючи докази, що надані заявником на підтвердження своїх вимог, а саме зазначаючи, що наразі існує реальна загроза створення перешкод виконання рішення суду з боку ТОВ Авто Логістик у випадку задоволення позовних вимог, однак заявником не обґрунтувано на цей час необхідність застосування заходу забезпечення позову у вигляді накладення арешту на вищезазначене майно як захід забезпечення позову, а також ненадано належних доказів вчинення відносно зазначених у заяві, дій та жодним чином не обґрунтовано необхідність вжити таких заходів, а самі лише посилання позивача в заяві на потенційну можливість відповідача на перелічені дії не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позов, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

За таких обставин, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності і обґрунтування вимог заявника щодо забезпечення позову, суддя дійшов висновку про те, що у задоволенні заяви необхідно відмовити у повному обсязі.

Керуючись статтями 151, 153, 353 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Суддя: Т.П. Терещенко

.