Ухвала

від 21.01.2022 по справі 755/999/22

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/999/22

Провадження №: 2/755/1791/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" січня 2022 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Яровенко Н.О., перевіривши виконання вимог ст. ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування арешту майна,

в с т а н о в и в:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовом до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування арешту майна.

Вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху, на підставі ч. 1 ст. 185 ЦПК України, оскільки подана без додержання вимог ст. 175 ЦПК України виходячи з наступного.

Пункт 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 серпня 1976 року № 4 "Про судову практику в справах про виключення майна з опису" вказує, що за правилами, встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним.

Згідно з роз`ясненням, що містяться в п.2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03 червня 2016 р. Про судову практику в справах про зняття арешту з майна , відповідачами в справі про зняття арешту з майна є особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби.

Так, відповідно до абзацу 4 пункту 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07.02.2014 року Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред`явлення ними відповідно до правил судової юрисдикції позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на це майно і зняття з нього арешту. У такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах. Орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може бути залученим судом до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Отже, відповідачами у вказаних справах має бути боржник, стягувач - особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, має бути зазначено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

З матеріалів заяви вбачається, що позивач не вказав на користь кого накладався арешт на майно з метою встановлення належного боржника та залучення його до справи як належного відповідача.

Верховний Суд звертає увагу, що зняття арешту із заставленого майна вимагає, окрім іншого, з`ясувати наявність речових прав на це майно у нього та інших суб`єктів, зокрема тих, в інтересах яких накладено арешт. З огляду на суть цих правовідносин і їх суб`єктний склад позивачу усуваючи недоліки потрібно визначити спосіб захисту права, за захистом якого він фактично звернувся з цим позовом.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, - до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату позивачем судового збору, або документи, що підтверджують сплату підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Виходячи зі змісту положень ст.2 Закону України Про судовий збір , платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (в тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.

Відповідно до ст. 4 Закону України Про судовий збір визначено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ст. 7 Закону України Про державний бюджет України на 2022 рік , прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 2481,00 грн.

Тому, відповідно ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою складає 992,40 грн.

Таким чином, позивачу необхідно доплатити судовий збір за подання позовної заяви немайнового характеру в розмірі 84,40 гривень на розрахунковий рахунок Дніпровського районного суду м. Києва та надати докази про таку сплату.

У відповідності до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених в ст. 176, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, зазначаючи підстави для залишення позову без руху, встановлює строк для усунення недоліків, про що повідомляє позивача.

Враховуючи вище викладене, позивачу необхідно вірно визначити відповідача по справі та доплатити судовий збір, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про залишення позовної заяви без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків протягом трьох днів з дня отримання копії ухвали шляхом подачі позовної заяви в новій редакції у відповідній кількості до сторін по справі.

З урахуванням викладеного та керуючись ст. ст. 119, 120, 121, ст. 208 - 210, 293, 294 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування арешту майна - залишити без руху.

Строк для усунення недоліків не може перевищувати трьох днів з дня отримання даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у випадку не виконання вимог даної ухвали в строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.О. Яровенко