Постанова

від 19.01.2022 по справі 910/7127/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" січня 2022 р. Справа№ 910/7127/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Чорногуза М.Г.

Мальченко А.О.

Секретар судового засідання: Мельничук О.С.,

за участю представників сторін:

від прокуратури - Греськів І.І.,

від позивача - Калашніков В.А.,

від відповідача - Титикало Р.С.,

Сторожук В.А.,

від третьої особи 1 - Калашніков В.А.,

від третьої особи 2 - не з`явились,

від третьої особи 3 - Калашніков В.А.,

розглянувши апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Бета-Рент"

на рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2021 (повний текст рішення складено 13.07.2021)

у справі № 910/7127/21 (суддя Котков О.В.)

За позовом Першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави

в особі Київської міської державної адміністрації

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бета-Рент"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

1. Київська міська рада

2. Київське комунальне об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд"

3. Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

У 2021 році Перший заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської державної адміністрації звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бета-Рент" про стягнення грошових коштів.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідач не сплатив відновну вартість зелених насаджень, що призвело до недоотримання державою бюджетних коштів, чим завдано шкоди державі у розмірі 697 206, 70 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.07.2021 року позовні вимоги задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженої відповідальністю "Бета-Рент" на користь Київської міської державної адміністрації відновну вартість видалених насаджень у розмірі 697 206, 70 грн. та з Товариства з обмеженої відповідальністю "Бета-Рент" на користь Київської міської прокуратури судовий збір - 10 458, 10 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ТОВ "Бета-Рент" знесено зелені насадження, які підлягали видаленню, та частково зелені насадження, які підлягали збереженню, без ордеру на видалення зелених насаджень, який видається на території міста Києва Управлінням екології та природних ресурсів КМДА, та без дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, які повинні бути отримані відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Не погодившись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бета-Рент" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2021 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Одночасно з апеляційною скаргою скаржником заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що суд першої інстанції повно та всебічно не з`ясував обставини справи, неправильно застосував норми матеріального права до спірних правовідносин, а висновки викладені у рішенні місцевого господарського суду не відповідають встановленим обставинам справи. Зокрема скаржник вважає, що відповідно до абз. 2, ч. 3, ст. 28 Закону України Про благоустрій населених пунктів визначено, що розмір відновної вартості видалених зелених насаджень зменшується на суму, передбачену проектною документацією на озеленення території. Відтак, беручи до увагу імперативну норму Закону, на думку скаржника відновна вартість зелених насаджень повинна бути зменшена на суму 647 000, 00 грн., оскільки останнім було здійснено озеленення території. Крім того скаржник вважає, що відновна вартість зелених насаджень сплачується саме на підставі рішення компетентного органу, в даному випадку - розпорядження Київської міської ради (КМДА), а не на підставі акту. Втім, як зазначає скаржник в матеріалах справи відсутнє таке розпорядження Київської міської ради (КМДА). Також скаржник зазначає, що він фактично компенсував вирубані дерева, новими насадженням дерев, здійснив відновлення зелених насаджень та покращив рекреаційні умови життя та здоров`я мешканців міста Києва, у зв`язку з чим, на думку скаржника в даному випадку відсутній факт порушення інтересів держави. Й наостанок скаржник вважає, що у позовній заяві відсутнє обґрунтування, чому прокурор звернувся із позовною заявою в інтересах КМДА, а не в інтересах належного суб`єкта владних повноважень - Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА). Також скаржник додає до апеляційної скарги додаткові докази, які не були предметом дослідження в суді першої інстанції та зазначає, що відповідач був позбавлений можливості надати обґрунтований відзив із доказами, які підтверджують доводи відповідача, оскільки суд першої інстанції здійснював розгляд даної справи в порядку спрощеного провадження, без виклику сторін, а ухвала про відкриття провадження у справі, що направлялась відповідачу повернулась до суду без вручення.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.10.2021 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Чорногуз М.Г., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.10.2021 року відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бета-Рент" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2021 року, витребувано матеріали справи №910/7127/21 з Господарського суду міста Києва.

03.11.2021 року до Північного апеляційного господарського суду з Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №910/7127/21.

08.11.2021 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Товариства з обмеженою відповідальністю "Бета-Рент", відповідача у справі, надійшло клопотання про зупинення дії рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2021 року у справі №910/7127/21.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2021 року розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бета-Рент" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2021 року призначено на 22.12.2021 року.

26.11.2021 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Київської міської ради, третьої особи-1 у справі, надійшов відзив на апеляційну скаргу.

29.11.2021 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Київської міської прокуратури, позивача у справі, надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Судове засідання, призначене на 22.12.2021 року не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Чорногуза М.Г. у відпустці з 21.12.2022 року.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2021 року розгляд справи призначено на 19.01.2022 року.

В судовому засіданні 19.01.2022 року представники відповідача надали усні пояснення по справі, відповіли на запитання суду, просили задовольнити апеляційну скаргу, прокурор та представники позивача, третьої особи 1 та третьої особи 3 надали усні пояснення по справі, відповіли на запитання суду, просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Представник третьої особи 2 в судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Згідно з п. 11, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Відповідно до п. 12, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, та зважаючи на обмежений процесуальний строк розгляду апеляційної скарги, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника третьої особи 2.

Статтями 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням Київської міської ради від 16.09.2010 року № 40/4852 Товариству з обмеженою відповідальністю "Бета-Рент" передано в довгострокову оренду на 15 років земельну ділянку площею 0,36 га на вул. Багговутівській, 17-21 (літера М) у Шевченківському районі м. Києва для реконструкції корпусу товарів народного вжитку під адміністративну будівлю та її подальшої експлуатації й обслуговування. (т.1, а.с. 20).

Пунктом 4.3 рішення передбачено, що відшкодування відновної вартості зелених насаджень та інші питання майнових відносин вирішувати в установленому порядку.

На підставі вищевказаного рішення між Київською міською радою та ТОВ "Бета-Рент" 11.10.2011 року укладено договір оренди вказаної земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:91:078:0094. (т.1, а.с. 21-23).

05.12.2011 року на підставі акту приймання-передачі земельної ділянки орендодавець передав, а орендар прийняв у користування земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:91:078:0094 площею 0,3577 га по вул. Багговутівській, 17-21 (літера М) у Шевченківському районі м. Києва для реконструкції корпусу товарів народного вжитку під адміністративну будівлю та її подальшої експлуатації й обслуговування. (т.1, а.с. 28).

ТОВ "Бета-Рент" звернулось до КО Київзеленбуд з листом №21/08/2018-1 від 21.08.2018 року в якому просило у зв`язку з реконструкцією нежитлових приміщень по вул. Бггоутівській 17-21 в Шевченківському районі м. Києва провести обстеження зелених насаджень. (т.1, а.с. 19).

Постійно діючою комісією з обстеження зелених насаджень м. Києва проведено обстеження зелених насаджень, що підлягали видаленню та збереженню на земельній ділянці по вул. Багговутівська, 17-21 (літера М) у м. Києві, про що складено акт № 236 від 14.09.2018 року. (т.1, а.с. 17-18).

Відповідно до акту обстеження зелених насаджень № 236 до видалення підлягало 60 дерев, 1 кущ та 0,0105 га газону, збереженню підлягало 27 дерев, 22 куща та 0,0125 га газону. Відновна вартість зелених насаджень, які підлягали видаленню становить 413 690, 50 грн., відновна вартість зелених насаджень, які підлягають збереженню, становить 367 366, 20 грн.

Разом з тим, відповідно до акту від 30.05.2019 року вбачається, що під час огляду зелених насаджень по вул. Багговутівська, 17-21 (літера М) у м. Києві провідним інженером відділу обстеження зелених насаджень Управління міської станції захисту зелених насаджень КО Київзеленбуд Пушечніковим З.М. та провідним інженером відділу обстеження зелених насаджень Управління міської станції захисту зелених насаджень КО Київзеленбуд Карпик В.І. було виявлено, що зелені насадження, що підлягали видаленюю згідно акту обстеження зелених насаджень №236 від 14.09.2018 року видалені, а зелені насадження, що підлягали збереженню згідно даного акту видалені частково, а саме: 25 дерев, 22 кущі та 0,0125 га газону. (т.1, а.с. 34).

Виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Київське комунальне об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" направило лист №226-2928від 12.06.2019 року до ТОВ Бета-Рент в якому просило надати копії платіжних документів щодо сплати до міського бюджету коштів відновної вартості зелених насаджень, що були видалені згідно акту обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню №236 від 14.09.2018 року з урахуванням відновної вартості зелених насаджень, що підлягали збереженню згідно даного акту. (т.1, а.с. 33).

З матеріалів справи вбачається, що вказаний лист не був отриманий відповідачем та був повернутий КО "Київзеленбуд". (т.1, а.с. 37).

В матеріалах справи наявний лист №15/1-196вих-20 від 19.11.2020 року, яким Київська міська прокуратура зверталася до Київської державної адміністрації, Управління екології та природних ресурсів КМДА щодо вжитих заходів реагування по стягненню відновної вартості зелених насаджень з ТОВ "Бета-Рент". (т.1, а.с. 38-39).

У листі від 27.11.2020 року № 077-5259 Управлінням екології та природних ресурсів КМДА повідомлено, що управління направило лист до ТОВ Бета-Рент з проханням надати копії платіжних документів щодо сплати до міського бюджету коштів відновної вартості зелених насаджень, що були видалені, на загальну суму 747 206, 70 грн. (згідно акту обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню №236 від 14.09.2018 року - 413 690, 50 грн. та суми відновної вартості зелених насаджень, що підлягали збереженню згідно зазначеного акту - 333 516, 20 грн.) та у разі наявної проектної документації на озеленення, надати копію проєкту чи інші підтверджуючі документи щодо влаштування озеленення за визначеною ціною. (т.1, а.с. 40-41).

В матеріалах справи наявна копія листа Управлінням екології та природних ресурсів КМДА №077-4802 від 30.10.2020 року, яким управління просило ТОВ Бета-Рент надати копії платіжних документів щодо сплати до міського бюджету коштів відновної вартості зелених насаджень, що були видалені, на загальну суму 747 206, 70 грн. (згідно акту обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню №236 від 14.09.2018 року - 413 690, 50 грн. та суми відновної вартості зелених насаджень, що підлягали збереженню згідно зазначеного акту - 333 516, 20 грн.) та у разі наявної проектної документації на озеленення, надати копію проєкту чи інші підтверджуючі документи щодо влаштування озеленення за визначеною ціною. (т.1, а.с. 42-43).

Доказів направлення вказаного вище листа матеріали справи не містять.

В матеріалах справи також наявні листи Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві від 18.11.2020 року №10/26-11/1811/09 та від 11.03.2021 року в яких вказано, що інформація про наявність документів, які надають право на виконання будівельних робіт на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:91:078:0094 за адресою: вул. Багговутівська, 17-21 (літ. М) у Шевченківському районі м. Києва відсутня. (т.1, а.с. 49, 53).

Також в матеріалах справи наявний лист Департаменту містобудування та архітектури КМДА від 05.01.2021 року №055-47 в якому вказано, що згідно з електронною базою даних департаменту, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на вул. Багговутівська, 17-21 (літ. М) у Шевченківському районі м. Києва (кадастровий номером 8000000000:91:078:0094), не надавались. (т.1, а.с. 51).

В той же час, в матеріалах справи наявна банківська виписка від 26.09.2018 року відповідно до якої відповідачем частково сплачено відновну вартість зелених насаджень, а саме в розмірі 50 000,00 грн., що не заперечується прокурором та позивачем. (т.1, а.с. 44).

Київська міська прокуратура звернулася до Управління екології та природних ресурсів КМДА з листом від 01.03.2021 року № 15/1-204вих-21 щодо стану сплати товариством відновної вартості зелених насаджень, вжитих заходів до її стягнення та розгляду листа Управління № 077-4802 від 30.10.2020 року. (т.1, а.с. 45-46).

Листом від 17.03.2021 року № 077-1402 Управлінням екології та природних ресурсів КМДА повідомлено, що товариством відповіді та проектної документації на озеленення не надано, кошти сплачено частково у розмірі 50 000,00 грн., заходи до стягнення решти коштів відновної вартості Управлінням не вживалися. (т.1, а.с. 47).

Листом №15/1-418вих-21 від 26.04.2021 року Київська міська прокуратура звернулася до Управління екології та природних ресурсів КМДА та повідомила, що враховуючи, що Київською міською державною адміністрацією чи її структурним підрозділом 0 Управлінням самостійно заходи щодо стягнення з ТОВ Бета-Рент відновної вартості зелених насаджень не вжито, відповідно до вимог абз. 2, ч. 4, ст. 23 Закону України Про прокуратуру , прокуратурою підготовлено позовну заяву про стягнення з ТОВ Бета-Рент відновної вартості зелених насаджень у розмірі 697 206, 70 грн. (т.1, а.с. 54-55).

Колегія суддів також зазначає, що скаржник разом з апеляційною скаргою подав додаткові докази, які не були предметом дослідження в суді першої інстанції, а саме договір підряду №1-01-ПД від 05.09.2018 року (головного підряду по об`єкту на вул. Багговутівська 17-21 у Шевченківському районі міста Києва) укладений між ТОВ Бета-Рент та ТОВ Саті-Нова Союз , додатковий договір до договору підряду (головного підряду) від 05.09.2018 року №1-01-ПД від 24.09.2018 року, додаток №1 (до договору №б/н від 24.09.2018 року до договору №1-01-ПД від 05.09.2018 року), акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2018 року по договору підряду №1-01-ПД від 05.09.2018 року із змінами, акт приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2019 року по договору підряду №1-01-ПД від 05.09.2018 року із змінами, платіжні доручення №52 від 28.09.2018 року на суму 130 000, 00 грн., №55 від 02.10.2018 року на суму 200 000, 00 грн., №61 від 04.10.2018 року на суму 117 000, 00 грн., №325 від 17.04.2019 року на суму 200 000, 00 грн. із призначеннями платежу Оплата за будівельні роботи згідно договору №1-01-ПД від 05.09.2018 року, банківську виписку за 26.09.2018 року та контрольну картку №18100189-Шв Виконавчого органу київської міської ради (КМДА) Департаменту міського благоустрою на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення у зв`язку з встановленням тимчасової огорожі, на період ремонту фасаду, благоустрою території за адресою Шевченківський район, вул. Багговутівська, 17-21.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Колегія суддів акцентує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

У пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Колегія суддів зауважує, що принцип "процесуальної рівності сторін" передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (рішення ЄСПЛ від 27.10.1993 у справі "DOMBO BEHEERB.V. v. THE NETHERLANDS").

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (рішення Європейського суду з прав людини "Олюджіч проти Хорватії"). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Мала проти України", "Богатова проти України").

Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом (рішення ЄСПЛ у справах "Дюлоранс проти Франції", "Донадзе проти Грузії").

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів").

Якщо подані стороною доводи є вирішальними для результату провадження, такі доводи вимагають прямої конкретної відповіді за результатом розгляду (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" та у справі "Руїз Матеос проти Іспанії").

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.04.1993 у справі "Краска проти Швейцарії" вказано, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути "почуті", тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справі "Де Куббер проти Бельгії" та у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" наголошується про те, що правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться. На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. Якщо помилка національного суду щодо питань права або факту є настільки очевидною, що її можна кваліфікувати як "явну помилку" (тобто помилку, якої б не міг припуститися розумний суд) вона може порушити справедливість провадження (рішення Європейського суду з прав людини "Хамідов проти Росії").

Відповідно до частин першої, третьої статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Відповідно до висновків Верховного Суду стосовно застосування норм частини третьої статті 269 ГПК України, викладених у постановах від 21.06.2018 року у справі №906/612/17, від 22.08.2018 року у справі № 910/19776/17 та від 05.12.2018 року у справі №910/7190/18, приймаючи докази, які не були подані до суду першої інстанції, апеляційний господарський суд повинен мотивувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також зазначити які докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від особи, яка їх подає, були надані суду апеляційної інстанції.

У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з`ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об`єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою Господарського процесуального кодексу покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов`язаний самостійно з`ясовувати відповідні причини.

З матеріалів справи вбачається, що вказані вище докази, не були подані на розгляд в суді першої інстанції, й відповідно не розглядались останнім.

В той же час, відповідач зазначає, що він не знав та не міг знати про існування даного спору з огляду на наступне.

В матеріалах справи наявний лист Київзеленбуд від 12.06.2019 року із додатками, який направлявся на адресу відповідача та був повернутий поштою у зв`язку з закінченням терміну зберігання - не зареєстровані. (т.1, а.с. 37). Також ухвала Господарського суду міста Києва від 13.05.2021 року про відкриття провадження у справі повернута до Господарського суду міста Києва за причиною - адресат відсутній за вказаною адресою. (т.1, а.с. 85). Також конверт із оскаржуваним рішенням Господарського суду міста від 13.07.2021 року у справі №910/7127/21 повернувся, причина - адресат відсутній за вказаною адресою. (т.1, а.с. 161-168).

Також відповідач зазначає, що справа №910/7127/21 розглядалась у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.

Враховуючи вказане вище, відповідач зазначає, що він об`єктивно був позбавлений можливості бути вчасно проінформованим про наявність спору, надати свої заперечення у справі, подати докази, які б підтверджували б обставини справи та надати пояснення по справі.

Тобто, скаржником доведено факт того, що він не був обізнаний про дату та час розгляду даної справи в суді першої інстанції.

Колегія суддів констатує, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права (ч. 1 ст. 8 Конституції України). Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (ч. 1 ст. 129 Конституції України).

Одним з елементів верховенства права є дотримання прав людини, зокрема права особи на представлення її позиції та права на справедливий судовий розгляд.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Ідея справедливого судового розгляду передбачає здійснення судочинства на засадах рівності та змагальності сторін.

Національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, проте зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії від 1.07.2003 р. (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті, та надати стороні можливість його оскарження у разі незгоди з аргументами суду. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль за здійсненням правосуддя (див. рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland), від 27.09.2001 р.). А тому при оскаржені рішення суду слід звертати увагу на те, що залишення без уваги ключових доводів сторони є прямим порушенням процесу.

Колегія суддів дійшла висновку про необхідність взяти до уваги подані скаржником додаткові докази задля не порушення принципів змагальності та рівності сторін, які є складовими права на справедливий суд як частини верховенства права.

Керуючись статтею 2 ГПК України, враховуючи принцип верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, колегія суддів не може не прийняти до уваги надані відповідачем вказані вище докази, оскільки такі докази можуть мати принципове значення для вирішення даної справи по суті, а не прийняття таких доказів може призвести до порушення справедливого балансу між сторонами, у зв`язку з наведеним, у суду задля здійснення справедливого, повного та всебічного розгляду справи виникає необхідність у прийнятті таких доказів та врахуванні їх під час розгляду апеляційної скарги.

Спір у даній справі на думку прокурора виник у зв`язку з тим, що ТОВ "Бета-Рент" знесено зелені насадження, які підлягали видаленню, та частково зелені насадження, які підлягали збереженню, без ордеру на видалення зелених насаджень, який видається на території міста Києва Управлінням екології та природних ресурсів КМДА, та без дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, які повинні бути отримані відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відповідно до частин 3-5 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Зважаючи на викладене, з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження зміст пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Отже, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).

Положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким має бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Так відповідно до частини 1, абзацу 1 частини 3 та абзацу 1 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави".

Наявність інтересу і необхідність його захисту повинні базуватися на справедливих підставах, які мають бути об`єктивно обґрунтовані (доведені) і мати законну мету. Право на здійснення представництва інтересів держави у суді не є статичним, тобто не обмежується тільки зазначенням того, у чиїх інтересах діє прокурор, а спонукає і зобов`язує обґрунтовувати наявності права на таке представництво або, інакше кажучи, вимагає пояснити (засвідчити, аргументувати), чому в інтересах держави звертається саме прокурор. Знову ж таки, це має бути засновано на підставах, за якими можна виявити (простежити) інтерес того, на захист якого відбувається звернення до суду, і водночас ситуацію у динаміці, коли суб`єкт правовідносин, в інтересах якого діє прокурор, неспроможний самостійно реалізувати своє право на судовий захист.

Для представництва у суді інтересів держави прокурор за законом має визначити та описати не просто передумови спору, який потребує судового вирішення, а й виокремити ті ознаки, за якими його можна вважати винятком, повинен зазначити, що відбулося порушення або є загроза порушення економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

З огляду на викладене необхідно зазначити, що закон не передбачає права прокурора на представництво інтересів суспільства загалом, у цілому.

Процесуальні та матеріальні норми, які регламентують порядок здійснення прокурором представництва у суді, чітко й однозначно визначають наслідки, які настають і можуть бути застосовані у разі, якщо звернення прокурора відбулося із порушенням установленого законом порядку.

При зверненні з даним позовом, необхідність захисту порушених інтересів держави в особі Київської міської державної адміністрації прокуратурою обґрунтована тим, що несвоєчасне надходження до спеціального фонду бюджету міста Києва коштів, належних до сплати за відновну вартість зелених насаджень, призводить до неможливості здійснювати збереження, відновлення зелених насаджень та покращення рекреаційних умов життя та здоров`я мешканців міста Києва.

Також прокурор зазначив, що у даному випадку порушення інтересів держави полягає у тому, що несплата товариством відновної вартості зелених насаджень, розмір якої є значним, призвела до недоотримання державою бюджетних коштів, чим завдано шкоди державі в особі Київської міської державної адміністрації.

Щодо доводів скаржника чому прокурор звернувся із позовною заявою в інтересах КМДА, а не в інтересах належного суб`єкта владних повноважень - Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 20, п. 2 ч. 1 ст. 21 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.

Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов`язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.

Зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях є елементами (частинами) об`єктів благоустрою.

Одним із органів управління у сфері благоустрою населених пунктів відповідно до положень ст. ст. 5, 9 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" є місцева державна адміністрація.

На території міста Києва таким органом є Київська міська державна адміністрація.

Як передбачено ч. ч. 2, 3 ст. 1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Відповідно до п.п. 3, 7 ч. 1 ст. 13, п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 16 , п.п. 1 ч. 1 ст. 18 цього ж Закону до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань бюджету, фінансів та обліку, використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля. Місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль в тому числі і за станом фінансової дисципліни, обліку та звітності, виконанням державних контрактів і зобов`язань перед бюджетом, належним і своєчасним відшкодуванням шкоди, заподіяної державі, використанням та охороною земель, лісів, надр, води, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та інших природних ресурсів. Місцева державна адміністрація складає, схвалює і подає на розгляд ради проект відповідного бюджету та забезпечує його виконання, звітує перед відповідною радою про його виконання.

Одним із структурних підрозділів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є Управління екології та природних ресурсів КМДА, серед завдань якого є реалізація державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони рослинного світу, формування, збереження та використання екологічної сфери та ін. (п.п. 1, 3 Положення про Управління, яке затверджене розпорядженням КМДА від 11.12.2017 № 1599).

Управління екології та природних ресурсів КМДА бере участь у формуванні та реалізації політики щодо озеленення територій міста, готує проекти розпоряджень КМДА про надання дозволу на видалення зелених насаджень у випадках, передбачених законодавством, видає ордери на видалення зелених насаджень, здійснює моніторинг стану навколишнього природного середовища у визначеному законодавством порядку, здійснює забезпечення контролю за цільовим використанням коштів Київського міського фонду охорони навколишнього природного середовища, затверджує склад постійно діючої комісії з обстеження зелених насаджень міста Києва та бере участь у роботі цієї комісії, здійснює контроль за станом виконання охоронного договору на зелені насадження, здійснює державний контроль за використанням рослинного світу та інших природних ресурсів у встановленому порядку, а також може представляти інтереси КМДА у судах ( п.п. 4.18-4.20, 4.24, 4.7-4.82, 4.93, 5.9 Положення про Управління).

Таким чином, Київська міська державна адміністрація наділена державою повноваженнями щодо вирішення питань бюджету, фінансів та обліку, використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.

Отже, в даному випадку місцевий господарський суд обґрунтовано зазначив, що саме Київська міська державна адміністрація повинна виконувати відповідні функції, здійснювати контроль за сплатою суб`єктами господарювання відновної вартості зелених насаджень та своєчасно реагувати на порушення в цій сфері.

Як вже було вище зазначено, Київська міська прокуратура листом №15/1-196вих-20 від 19.11.2020 року зверталася до Київської державної адміністрації, Управління екології та природних ресурсів КМДА щодо вжитих заходів реагування по стягненню відновної вартості зелених насаджень з ТОВ "Бета-Рент". (т.1, а.с. 38-39).

У листі від 27.11.2020 року № 077-5259 Управлінням екології та природних ресурсів КМДА повідомлено, що управління направило лист до ТОВ Бета-Рент з проханням надати копії платіжних документів щодо сплати до міського бюджету коштів відновної вартості зелених насаджень, що були видалені, на загальну суму 747 206, 70 грн. (згідно акту обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню №236 від 14.09.2018 року - 413 690, 50 грн. та суми відновної вартості зелених насаджень, що підлягали збереженню згідно зазначеного акту - 333 516, 20 грн.) та у разі наявної проектної документації на озеленення, надати копію проєкту чи інші підтверджуючі документи щодо влаштування озеленення за визначеною ціною. (т.1, а.с. 40-41).

В матеріалах справи наявна копія листа Управлінням екології та природних ресурсів КМДА №077-4802 від 30.10.2020 року, яким управління просило ТОВ Бета-Рент надати копії платіжних документів щодо сплати до міського бюджету коштів відновної вартості зелених насаджень, що були видалені, на загальну суму 747 206, 70 грн. (згідно акту обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню №236 від 14.09.2018 року - 413 690, 50 грн. та суми відновної вартості зелених насаджень, що підлягали збереженню згідно зазначеного акту - 333 516, 20 грн.) та у разі наявної проектної документації на озеленення, надати копію проєкту чи інші підтверджуючі документи щодо влаштування озеленення за визначеною ціною. (т.1, а.с. 42-43). Доказів направлення вказаного вище листа матеріали справи не містять.

Також Київська міська прокуратура звернулася до Управління екології та природних ресурсів КМДА з листом від 01.03.2021 року № 15/1-204вих-21 щодо стану сплати товариством відновної вартості зелених насаджень, вжитих заходів до її стягнення та розгляду листа Управління № 077-4802 від 30.10.2020 року. (т.1, а.с. 45-46).

Листом від 17.03.2021 року № 077-1402 Управлінням екології та природних ресурсів КМДА повідомлено, що товариством відповіді та проектної документації на озеленення не надано, кошти сплачено частково у розмірі 50 000,00 грн., заходи до стягнення решти коштів відновної вартості Управлінням не вживалися. (т.1, а.с. 47).

Листом №15/1-418вих-21 від 26.04.2021 року Київська міська прокуратура звернулася до Управління екології та природних ресурсів КМДА та повідомила, що враховуючи, що Київською міською державною адміністрацією чи її структурним підрозділом - Управлінням самостійно заходи щодо стягнення з ТОВ Бета-Рент відновної вартості зелених насаджень не вжито, відповідно до вимог абз. 2, ч. 4, ст. 23 Закону України Про прокуратуру , прокуратурою підготовлено позовну заяву про стягнення з ТОВ Бета-Рент відновної вартості зелених насаджень у розмірі 697 206, 70 грн. (т.1, а.с. 54-55).

Відтак, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що прокурором була надана можливість компетентному органу відреагувати на порушення інтересів держави щодо сплати відновної вартості зелених насаджень, зокрема, шляхом подання позову, втім, Київська міська державна адміністрація, будучи обізнаною про порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту з позовом до суду не зверталась, що і стало підставою для вжиття міською прокуратурою заходів представницького характеру шляхом пред`явлення відповідного позову з метою захисту інтересів держави.

У відповідності до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Таким чином, з аналізу вищенаведених норм випливає, що підставою для користування земельною ділянкою, яка перебуває у комунальній власності, є відповідне рішення місцевої ради та договір оренди, укладений на підставі рішення органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з п. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі, зокрема, є умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду.

Положеннями ст. 24 Закону України "Про оренду землі" встановлено право орендодавця вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про оренду землі" орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Як вже було встановлено вище, рішенням Київської міської ради від 16.09.2010 року № 40/4852 Товариству з обмеженою відповідальністю "Бета-Рент" передано в довгострокову оренду на 15 років земельну ділянку площею 0,36 га на вул. Багговутівській, 17-21 (літера М) у Шевченківському районі м. Києва для реконструкції корпусу товарів народного вжитку під адміністративну будівлю та її подальшої експлуатації й обслуговування. (т.1, а.с. 20).

Пунктом 4.3 рішення передбачено, що відшкодування відновної вартості зелених насаджень та інші питання майнових відносин вирішувати в установленому порядку.

На підставі вищевказаного рішення між Київською міською радою та ТОВ "Бета-Рент" 11.10.2011 року укладено договір оренди вказаної земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:91:078:0094. (т.1, а.с. 21-23).

05.12.2011 року згідно акту приймання-передачі земельної ділянки орендодавець передав, а орендар прийняв у користування земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:91:078:0094 площею 0,3577 га по вул. Багговутівській, 17-21 (літера М) у Шевченківському районі м. Києва для реконструкції корпусу товарів народного вжитку під адміністративну будівлю та її подальшої експлуатації й обслуговування. (т.1, а.с. 28).

Відповідно до ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля.

Процедура видалення дерев, кущів, газонів і квітників на території населеного пункту регулюється Порядком видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 р. № 1045 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (надалі - Порядок).

Відповідно до п. 3 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється: за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради на підставі ордера (крім випадків, передбачених пунктами 7-10 цього Порядку); на підставі одного з документів, визначених частиною першою статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", до прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів (в даному випадку таке видалення не потребує прийняття рішення компетентним органом).

Пунктом 4 Порядку передбачено, що підставою для прийняття рішення компетентним органом є заява про видалення зелених насаджень, подана юридичною чи фізичною особою . Після надходження заяви компетентний орган утворює комісію з питань вивчення стану зелених насаджень та їх відновної вартості, яка у п`ятиденний строк визначає стан зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, і їх відновну вартість та складає акт обстеження тих насаджень, що підлягають видаленню. Голова комісії готує у п`ятиденний строк проект рішення компетентного органу про видалення зелених насаджень, в якому зазначається інформація про кількість зелених насаджень, що підлягають видаленню і залишаються на земельній ділянці. Компетентний орган у місячний строк після надходження зазначеного проекту рішення про видалення зелених насаджень приймає відповідне рішення і видає наступного дня заявнику його копію для оплати відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню.

Пунктом 5 Порядку передбачено, що ордер на видалення зелених насаджень компетентний орган видає не пізніше наступного робочого дня після подання заявником документа про сплату відновної вартості зелених насаджень , що підлягають видаленню. Методику визначення відновної вартості зелених насаджень і зразок ордера затверджує Мінрегіон. Відновна вартість зелених насаджень, що належать до комунальної власності, сплачується до відповідного місцевого бюджету.

Відповідно до п.п. 4, 5, 6, 7 Порядку видалення зелених насаджень на території міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 27.10.2011 № 384/6600 зі змінами, внесеними рішенням Київради № 126/2348 від 06.04.2017, видалення зелених насаджень на території міста Києва здійснюється за розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі ордера на видалення зелених насаджень (крім випадків, передбачених пунктом 15 цього Порядку). Для видалення зелених насаджень заявник звертається Департаменту (Центру) надання адміністративних послуг КМДА із заявою про видалення зелених насаджень та визначеним переліком документів. Обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню, здійснюється постійно діючою комісією з обстеження зелених насаджень м. Києва (далі - комісія) на підставі звернення, що подається заявником до Київського комунального об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд".

Комісія у п`ятиденний строк з моменту надходження заяви визначає стан зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, і складає акт обстеження тих насаджень, що підлягають видаленню, за зразком, затвердженим наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України "Про затвердження Методики визначення відновної вартості зелених насаджень" від 12.05.2009 № 127.

Відповідно до п. 8 Порядку акт обстеження наявних зелених насаджень складається у чотирьох примірниках і подається заявником на погодження з територіальним органом Міністерства екології та природних ресурсів України, який протягом 15 днів погоджує його або надає вмотивовану відмову в погодженні, яка може бути оскаржене заявником у судовому порядку. Три примірники погодженого акта повертаються комісії, по одному з яких передається власнику (користувачу) земельної ділянки і заявнику. Погоджений в установленому порядку акт обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню, дійсний протягом двох років від зазначеної в цьому акті дати обстеження зелених насаджень.

Згідно з п. 9 Порядку голова комісії в триденний строк з моменту погодження акта обстеження зелених насаджень направляє його до Головного управління екології та охорони природних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) для підготовки розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про видалення зелених насаджень.

Відповідно до п. 10 Порядку головне управління екології та охорони природних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) в триденний строк з моменту надходження акта обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню, перевіряє правильність нарахування відновної вартості зелених насаджень, готує проект розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про видалення зелених насаджень, в якому зазначаються дані про кількість зелених насаджень, що підлягають видаленню, та сума відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню, та передає його на погодження до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в установленому порядку.

Пунктом 11 Порядку передбачено, що виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у місячний строк після надходження зазначеного проекту приймає рішення про видалення зелених насаджень і наступного дня після прийняття такого рішення зобов`язаний видати його копію заявнику для оплати відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню.

Згідно з п. 12 Порядку на підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про видалення зелених насаджень заявником до бюджету міста Києва сплачується відновна вартість зелених насаджень, розмір якої розраховується згідно з Методикою визначення відновної вартості зелених насаджень, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 12.05.2009 N 127 (зі змінами та доповненнями), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.06.2009 за № 549/16565.

Проте, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується самим відповідачем, останнім в порушення зазначених вище вимог Порядку не здійснювались будь-які дії щодо погодження акту обстеження зелених насаджень, що є передумовою для прийняття виконавчим органом Київської міської ради (КМДА) рішення про видалення зелених насаджень.

Отже, колегія суддів відхиляє доводи апелянта, що відновна вартість зелених насаджень сплачується саме на підставі рішення виконавчого органу, а не на підставі акту, оскільки недобросовісні дії самого відповідача в результаті яких не було прийнято рішення відповідного органу не призводить до звільнення відповідача від обов`язку сплатити відповідну вартість зелених насаджень.

Підпунктом 15.1 пункту 15 Порядку видалення зелених насаджень на території міста Києва передбачено особливості видалення зелених насаджень у місті Києві. Видалення зелених насаджень в межах земельної ділянки, відведеної у власність або користування суб`єктам господарювання для будівництва об`єктів містобудування, а також реконструкції та капітального ремонту будівель і споруд, об`єктів благоустрою, здійснюється на підставі зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт чи дозволу на виконання будівельних робіт , що подається до територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції України відповідно до статей 35 - 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

У разі відведення земельної ділянки для вищезазначених потреб, до моменту державної реєстрації прав на земельну ділянку замовник зобов`язаний укласти охоронний договір на зелені насадження, що знаходяться на земельній ділянці, відповідно до підпункту 16.2 пункту 16 цього Положення або сплатити відновну вартість зелених насаджень.

У випадку, якщо земельна ділянка відведена до моменту набуття чинності цим порядком замовник зобов`язаний сплатити відновну вартість зелених насаджень або укласти охоронний договір на зелені насадження, що знаходяться на земельній ділянці, до моменту виконання підготовчих робіт або будівельних робіт.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності, крім зелених насаджень, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв.

Охорона, утримання та відновлення зелених насаджень на об`єктах благоустрою, а також видалення дерев, які виросли самосівом, здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів залежно від підпорядкування об`єкта благоустрою, а на земельних ділянках, переданих у власність, наданих у постійне користування або в оренду, - за рахунок коштів їх власників або користувачів відповідно до нормативів, затверджених у встановленому порядку.

Видалення дерев, кущів, газонів і квітників здійснюється в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Документи , що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, отримані відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", є підставою для видалення зелених насаджень після обстеження земельної ділянки та складання акта обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню . У цьому разі видалення зелених насаджень не потребує дозволу (ордера). Відновна вартість визначається на підставі акта обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню, та сплачується до прийняття об`єкта в експлуатацію. Розмір відновної вартості видалених зелених насаджень зменшується на суму, передбачену проектною документацією на озеленення території .

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 20, п. 2 ч. 1 ст. 21 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.

Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов`язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.

Зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях є елементами (частинами) об`єктів благоустрою.

Як вже було встановлено вище, ТОВ "Бета-Рент" звернулось до КО Київзеленбуд з листом №21/08/2018-1 від 21.08.2018 року в якому просило у зв`язку з реконструкцією нежитлових приміщень по вул. Бггоутівській 17-21 в Шевченківському районі м. Києва провести обстеження зелених насаджень. (т.1, а.с. 19).

Постійно діючою комісією з обстеження зелених насаджень м. Києва проведено обстеження зелених насаджень, що підлягали видаленню та збереженню на земельній ділянці по вул. Багговутівська, 17-21 (літера М) у м. Києві, про що складено акт № 236 від 14.09.2018 року. (т.1, а.с. 17-18).

Відповідно до акту обстеження зелених насаджень № 236 до видалення підлягало 60 дерев, 1 кущ та 0,0105 га газону, збереженню підлягало 27 дерев, 22 куща та 0,0125 га газону. Відновна вартість зелених насаджень, які підлягали видаленню становить 413 690, 50 грн., відновна вартість зелених насаджень, які підлягають збереженню, становить 367 366, 20 грн.

Разом з тим, відповідно до акту від 30.05.2019 року вбачається, що під час огляду зелених насаджень по вул. Багговутівська, 17-21 (літера М) у м. Києві провідним інженером відділу обстеження зелених насаджень Управління міської станції захисту зелених насаджень КО Київзеленбуд Пушечніковим З.М. та провідним інженером відділу обстеження зелених насаджень Управління міської станції захисту зелених насаджень КО Київзеленбуд Карпик В.І. було виявлено, що зелені насадження, що підлягали видаленню згідно акту обстеження зелених насаджень №236 від 14.09.2018 року видалені, а зелені насадження, що підлягали збереженню згідно даного акту видалені частково, а саме: 25 дерев, 22 кущі та 0,0125 га газону. (т.1, а.с. 34).

Як зазначалось вище, відповідачем не надавалось під час обстеження земельної ділянки 14.09.2018 року та 30.05.2019 року проектної документації на озеленення території. Також проектна документація на озеленення території не надана до суду першої та апеляційної інстанції.

В той же час, відповідачем надано договір підряду №1-01-ПД від 05.09.2018 року (головного підряду по об`єкту на вул. Багговутівська 17-21 у Шевченківському районі міста Києва) укладений між ТОВ Бета-Рент (замовник) та ТОВ Саті-Нова Союз (головний підрядник), додатковий договір до договору підряду (головного підряду) від 05.09.2018 року №1-01-ПД від 24.09.2018 року та додаток №1 (до договору №б/н від 24.09.2018 року до договору №1-01-ПД від 05.09.2018 року).

Відповідно до п. 2.1. договору підряду №1-01-ПД від 05.09.2018 року замовник доручає, а головний підрядник зобов`язується за рахунок замовника, на власний ризик, власними силами та/або залученими силами, засобами, матеріалами виконати та здати замовнику відповідно до умов договору, проектної документації та чинного законодавства України комплекс робіт щодо будівництва об`єкту на будівельному майданчику (надалі - роботи), в тому числі супутні загально будівельні роботи, безпосередньо пов`язані з основними роботами, виконувати дії головного підрядника, а також роботи з поліпшення об`єкту після прийняття його в експлуатацію в межах ліцензії головного підрядника, а замовник зобов`язується надати головному підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), забезпечити головного підрядника проектною документацією, здійснити приймання та сплатити вартість виконаних головним підрядником робіт та використаних ним при цьому матеріалів, комплектуючих виробів, обладнання, за винятком наданих замовником, відповідно до умов договору.

Тобто, договір підряду №1-01-ПД від 05.09.2018 року є договором головного будівельного підряду.

Згідно з п. 1.1. додаткового договору до договору підряду (головного підряду) від 05.09.2018 року №1-01-ПД від 24.09.2018 року найменування етапу робіт, що виконується за цим додатковим договором: Розроблення проекту благоустрою території (зеленої зони), улаштування благоустрою зеленої зони, роботи з висадки рослин, планування та улаштування покривного шару зеленої зони на об`єкті замовника. Детальний перелік та обсяг етапу робіт встановлюється в додатку №1 до цього додаткового договору.

Відповідно п. 1.2. додаткового договору до договору підряду (головного підряду) від 05.09.2018 року №1-01-ПД від 24.09.2018 року строк виконання етапу робіт: до 31.04.2019 року . Строк виконання етапу робіт може підлягати коригуванню (зміні) за взаємною згодою сторін.

Пунктом 2.1. додаткового договору до договору підряду (головного підряду) від 05.09.2018 року №1-01-ПД від 24.09.2018 року встановлено, що загальна вартість робіт за цим додатковим договором встановлюється у додатку №1 до цього додаткового договору та складає 647 000, 00 грн.

Відповідно до додатку №1 (до договору №б/н від 24.09.2018 року до договору №1-01-ПД від 05.09.2018 року) договірна ціна станом на 24.09.2018 року становить 647 000, 00 грн., а найменування робіт та витрат наступне:

- розроблення проекту благоустрою;

Матеріали:

- вишня на штамбі від 2,5 м;

- ялівець скельний;

- ялівець кущовий;

- барбарис різносортний, посівний матеріал (клевер газон), інвентар;

Роботи:

- облаштування благоустрою згідно проекту.

Відповідно до акту приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2018 року по договору підряду №1-01-ПД від 05.09.2018 року із змінами ТОВ Саті-Нова Союз виконало, а ТОВ Бета-Рент прийняло роботи вартістю 130 000, 00 грн. (розроблення проекту благоустрою.

Також відповідно до акту приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2019 року по договору підряду №1-01-ПД від 05.09.2018 року із змінами ТОВ Саті-Нова Союз виконало, а ТОВ Бета-Рент прийняло роботи вартістю 517 000, 00 грн. (облаштування благоустрою згідно проекту, в т.ч. власні матеріали).

Колегія суддів погоджується з посиланням скаржника на абз. 2, ч. 3, ст. 28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", відповідно до якої відновна вартість видалених зелених насаджень зменшується на суму, передбачену проектною документацією на озеленення території, однак в даному випадку такі доводи не спростовують висновку суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі виходячи з наступного.

В матеріалах справи відсутній проект благоустрою , розроблений головним підрядником на підставі додаткового договору до договору підряду (головного підряду) від 05.09.2018 року №1-01-ПД від 24.09.2018 року з якого можливо б було встановити точну вартість озеленення території, в той час, як абз. 2, ч. 3, ст. 28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" передбачено, що відновна вартість видалених зелених насаджень зменшується саме на суму, передбачену проектною документацією на озеленення території.

Отже, акт приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2019 року не може бути беззаперечним доказом вартості виконаного озеленення території без проектної документації.

Крім того, наданий відповідачем акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2018 року про виконання робіт головним підрядником з розроблення проекту благоустрою на суму 130 000, 00 грн., в той же час абз. 2, ч. 3, ст. 28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" встановлено, що відновна вартість видалених зелених насаджень зменшується саме на суму, передбачену проектною документацією на озеленення території, а не на суму вартості розроблення самого проекту.

Також колегія суддів звертає увагу, що ТОВ Бета-Рент надало докази сплати на користь ТОВ Саті-Нова Союз вартість виконаних будівельних робіт згідно договору №1-01-ПД від 05.09.2018 року в сумі 647 000, 00 грн., що вбачається з платіжних доручень №52 від 28.09.2018 року на суму 130 000, 00 грн., №55 від 02.10.2018 року на суму 200 000, 00 грн., №61 від 04.10.2018 року на суму 117 000, 00 грн., №325 від 17.04.2019 року на суму 200 000, 00 грн.

Тобто, вказані вище докази оплати є доказами оплати відповідачем саме будівельних робіт за договором підряду №1-01-ПД від 05.09.2018 року, а не додатковим договором до договору підряду (головного підряду) від 05.09.2018 року №1-01-ПД від 24.09.2018 року, що чітко вказано у призначенні платежу в платіжних дорученнях.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на п.2.2.1. додаткового договору до договору підряду (головного підряду) від 05.09.2018 року №1-01-ПД від 24.09.2018 року відповідно до якого попередня оплата (аванс) у розмірі 447 000, 00 грн. у тому числі ПДВ 20% - 74 500, 00 грн. здійснюється замовником у наступному порядку:

2.2.1.1. 130 000, 00 грн. в тому числі ПДВ 20% - 21 666, 67 грн. на розроблення проекту благоустрою, замовник перераховує головному підряднику протягом 5 банківських днів з дати укладення цього додаткового договору;

2.2.1.2. 317 000, 00 грн. в тому числі ПДВ 20% - 52 833, 33 грн., на здійснення закупівлі посадкового матеріалу, інвентарю та виконання робіт замовник перераховує головному підряднику протягом 5 банківських днів з дати затвердження змовником проекту благоустрою, розробленого головним підрядником.

Втім, з наданих відповідачем платіжних доручень вбачається зовсім інший порядок та суми розрахунків відвідача з головним підрядником.

З огляду на викладене, колегія суддів не може прийняти, як належний та допустимий доказ оплати відповідачем суми, передбаченої проектною документацією на озеленення території, надані платіжні доручення №52 від 28.09.2018 року на суму 130 000, 00 грн., №55 від 02.10.2018 року на суму 200 000, 00 грн., №61 від 04.10.2018 року на суму 117 000, 00 грн., №325 від 17.04.2019 року на суму 200 000, 00 грн.

Одночасно, колегія суддів звертає увагу, що акт виконаних робіт по облаштуванню благоустрою згідно проекту складений за квітень 2019 року, тоді як акт обстеження зелених насаджень складений 30.05.2019 року, тобто вже після завершення робіт по благоустрою у відповідності до додаткового договору (строк виконання робіт до 31.04.2019 року, п. 1.2.), однак у вказаному акті відсутні відомості про наявність на земельній ділянці, яка обстежувалась зелених насаджень передбачених договором на облаштування благоустрою на який посилається відповідач.

Зазначене ставить під сумнів доводи відповідача щодо здійснення облаштування земельної ділянки відповідно до проектної документації на підставі додаткового договору до договору підряду (головного підряду) від 05.09.2018 року №1-01-ПД від 24.09.2018 року.

Тому, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не доведено того факту, що ним розроблено проектну документацію на озеленення території на підставі якої можливо б було здійснити розрахунок зменшення відновної вартості видалених зелених насаджень.

Також, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вірно встановив, що охоронний договір на зелені насадження, які підлягали збереженню ТОВ Бета-Рент не укладався, а тому відповідачем знесено зелені насадження, які підлягали видаленню та частково зелені насадження, які підлягали збереженню без ордеру на знесення зелених насаджень, який видається Управлінням екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) та без дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, які повинні бути отримані у відповідності до Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Відповідно до п.п. 4.1, 4.2 рішення Київради від 27.10.2011 року № 384/6600 (зі змінами внесеними рішенням Київради від 06.04.2017 року № 126/2348), яким затверджено Порядок видалення зелених насаджень на території міста Києва, кошти відновної вартості зелених насаджень, що належать до комунальної власності, сплачуються до спеціального фонду бюджету міста Києва без урахування ПДВ, незалежно від сплати штрафу та шкоди, заподіяної зеленим насадженням внаслідок їх самовільного знищення. Кошти відновної вартості зелених насаджень використовуються на створення та відновлення зелених насаджень, капітальний ремонт об`єктів благоустрою, захист зелених насаджень від шкідників та збудників хвороб, підживлення зелених насаджень, проведення наукових досліджень з визначення передумов погіршення стану зелених насаджень та здійснення комплексу заходів з його покращення, розвиток розсадницької справи, закупівлю садивного матеріалу декоративних дерев і кущів, квіткової розсади, насіння газонних трав і квітів, родючого ґрунту, на фінансування заходів з оновлення зеленої зони м. Києва.

Згідно п.п. 2.3, п. 2 додатку 10 до рішення Київської міської ради від 24.12.2020 року № 24/24 "Про бюджет міста Києва на 2021 рік" кошти відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню на території міста Києва, є джерелом формування коштів цільового фонду спеціального фонду бюджету міста Києва. Цільовий фонд у свою чергу є складовою частиною доходів та видатків спеціального фонду бюджету міста Києва (п. 1 додатку 10).

У свою чергу кошти відновної вартості зелених насаджень, які сплачені до цільового фонду, спрямовуються на закупівлю садивного матеріалу декоративних дерев і кущів, капітальний ремонт зелених насаджень (п.п. 3.3 додатку 10).

КО "Київзеленбуд" проведено розрахунок відновної вартості зелених насаджень, що підлягали видаленню, розмір якої склав 413 690,50 грн. та відновної вартості зелених насаджень, що підлягали збереженню, однак були видалені товариством, розмір якої склав 333 516,20 грн. (т.1, а.с. 35-36).

Отже, місцевий господарський суд правомірно дійшов висновку, що ТОВ "Бета-Рент" знесено зелені насадження, які підлягали видаленню, та частково зелені насадження, які підлягали збереженню, на заявлену в позові суму в розмірі 697 206, 70 грн.

Враховуючи доведеність позивачем протиправної поведінки відповідача (відповідачем знесені зелені насадження, які підлягали видаленню та частково зелені насадження, які підлягали збереженню без ордеру на знесення зелених насаджень та без дозвільних документів); завдання шкоди державі, яка не отримала коштів відновної вартості зелених насаджень; наявність причинного зав`язку між завданою шкодою та діями відповідача, з вини якого сталося безпідставне знесення зелених насаджень, колегія суддів дійшла висновку про правомірність задоволення судом першої інстанції позовних вимог.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції було надано відповідачу вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бета-Рент" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2021 року у справі №910/7127/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2021 року у справі № 910/7127/21 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2021 року у справі № 910/7127/21.

4. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/7127/21.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 21.01.2022 року.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді М.Г. Чорногуз

А.О. Мальченко