Ухвала

від 20.01.2022 по справі 873/252/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

"20" січня 2022 р. Справа№ 873/252/21

Північний апеляційний господарський суд

суддя: Гарник Л.Л.

секретар судового засідання Ковган О.І.

за участю представників учасників справи, згідно протоколу судового засідання від 20.01.2022

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Нор-Ест Агро

про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 10.12.2021 у третейській справі 44/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Нор-Ест Агро

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Акцент-Агро

про стягнення донарахованого розміру грошових коштів у зв`язку з неналежним та несвоєчасним здійсненням виконання зобов`язань

ВСТАНОВИВ:

13.12.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю Нор-Ест Агро (далі - ТОВ Нор-Ест Агро ) звернулось до Північного апеляційного господарського суду із заявою про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 10.12.2021 у третейській справі №44/21.

До заяви додано вказане рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 10.12.2021 у третейській справі №44/21, засвідчену копію укладеного ТОВ Нор-Ест Агро та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Акцент-Агро (далі - СТОВ Акцент-Агро ) договору купівлі-продажу від 30.04.2020 №91/20/63.

У заяві зазначено про те, що зазначене рішення третейського суду не скасовано компетентним судом, а третейська угода не визнана недійсною.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2021 справа № 873/252/21 передана на розгляд судді Гарник Л.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2021 заяву призначено до розгляду.

13.01.2021 від Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків надійшла третейська справа, засвідчені копії рішення про реєстрацію, регламент, положення про цей третейський суд та список суддів.

13.01.2021 СТОВ Акцент-Агро звернулось із клопотанням про відкладення судового засідання, мотивованим загостренням ситуації із захворювання на COVID-19.

Суд відмовляє в задоволенні клопотання з наступних підстав.

Частиною 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Матеріалами справи підтверджується, що СТОВ Акцент-Агро мав достатньо часу для забезпечення належного представництва інтересів в суді.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 129 Конституції України однією із засад здійснення судочинства встановлено розумні строки розгляду справи судом.

Згідно статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Отже, клопотання СТОВ Акцент-Агро про відкладення судового засідання не підлягає задоволенню з наведених підстав.

Представник СТОВ Акцент-Агро у судове засідання не з`явився.

Учасники справи належним чином повідомлені про дату та час судового засідання.

Представник ТОВ Нор-Ест Агро в судовому засіданні підтримав заяву про видачу наказу.

Розглянувши наявні матеріали третейської справи та дослідивши доводи заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 10.12.2021 у третейській справі №44/21:

- позов ТОВ Нор-Ест Агро до СТОВ Акцент-Агро про стягнення донарахованого розміру грошових коштів у зв`язку з неналежним та несвоєчасним здійсненням виконання зобов`язань задоволено;

- присуджено до стягнення 50 210 грн.

Стаття 50 Закону України "Про третейські суди" встановлює, що сторони, які передали спір на вирішення третейського суду, зобов`язані добровільно виконати рішення третейського суду, без будь-яких зволікань чи застережень. Сторони та третейський суд вживають усіх необхідних заходів з метою забезпечення виконання рішення третейського суду.

Відповідно до ст. 55 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду виконуються зобов`язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні. Якщо в рішенні строк його виконання не встановлений, рішення підлягає негайному виконанню.

У зазначеному рішенні не встановлено строк його виконання, отже, воно підлягає негайному виконанню.

Статтею 57 Закону України "Про третейські суди" передбачено, що рішення третейського суду, яке не виконано добровільно, підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Виконавчий документ, виданий на підставі рішення третейського суду, може бути пред`явлений до примусового виконання в строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження".

У разі, коли рішення третейського суду не виконується добровільно зобов`язаною цим рішенням стороною, інша сторона може подати до компетентного суду заяву про видачу виконавчого документа, яким, у господарському судочинстві згідно зі статтею 327 ГПК України та п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження", є наказ.

Згідно з ч. 1 ст. 56 Закону України "Про третейські суди" заява про видачу виконавчого документа може бути подана до компетентного суду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом. Така заява підлягає розгляду компетентним судом протягом 15 днів з дня її надходження до суду. Про час та місце розгляду заяви повідомляються сторони, проте неявка сторін чи однієї із сторін не є перешкодою для судового розгляду заяви.

Відповідно до ч. 2 ст. 352ГПК України заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду подається до апеляційного господарського суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня ухвалення рішення третейським судом.

Згідно з ч. 3 ст. 354 ГПК України при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 355 цього Кодексу.

Стаття 355 ГПК України встановлює, що суд відмовляє у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, якщо:

1) на день ухвалення рішення за заявою про видачу наказу рішення третейського суду скасовано судом;

2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею наказу, а причини його пропуску не визнані господарським судом поважними;

4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

5) третейська угода визнана недійсною;

6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;

7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом;

8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу господарського суду відповідну справу;

9) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

При розгляді заяви про видачу виконавчого документа господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для відмови в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, визначених ст. 56 Закону України "Про третейські суди" та ст. 355 ГПК України.

Враховуючи те, що матеріали справи не містять доказів іншого, з матеріалів справи вбачаться наступне:

- на день розгляду заяви про видачу наказу рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 10.12.2021 у третейській справі №44/21 судом не скасовано (п. 1 ст. 355 ГПК України);

- справа, у якій прийнято рішення третейського суду, підвідомча третейському суду відповідно до закону (п. 2 ст. 355 ГПК України);

- при зверненні до суду з заявою про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення у вищевказаній справі не пропущений встановлений строк для звернення за видачею виконавчого документа (п. 3 ст. 355 ГПК України);

- рішення третейського суду прийнято у спорі, передбаченому третейською угодою, та цим рішенням не вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди (п. 4 ст. 355 ГПК України);

- третейська угода, передбачена пунктом 13.2 вищезазначеного договору купівлі-продажу №91/20/63 від 30.04.2020, не визнана недійсною (п. 5 ст. 355 ГПК України);

- склад третейського суду, яким прийнято рішення, відповідав вимогам закону (п. 6 ст. 355 ГПК України);

- рішення третейського суду не містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом (п. 7 ст. 355 ГПК України);

- третейський суд не вирішував питання про права і обов`язки осіб, які не брали участь у справі (п. 9 ст. 355 ГПК України).

За вказаних обставин, враховуючи, що рішення Черкаського обласного постійно діючого Третейського суду при корпорації Радник від 07.05.2021 у третейській справі №04/10-2021 добровільно не виконано, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви про видачу виконавчого документу на примусове виконання рішення третейського суду.

Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Сплачена заявником при зверненні до суду з цією заявою сума судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладається на боржника, оскільки станом на дату звернення заявника до суду з цією заявою рішення третейського суду боржником виконано не було, а отже, саме винні дії боржника змусили стягувача звертатися до суду з заявою про видачу наказу і нести відповідні судові витрати.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 129, 234, 352-356 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Нор-Ест Агро задовольнити.

2. Після набрання законної сили цією ухвалою, на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 10.12.2021 у третейській справі №44/21, видати накази наступного змісту:

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Акцент-Агро (код ЄДРПОУ 33075664) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Нор-Ест Агро (код ЄДРПОУ 38953469) за договором купівлі-продажу №91/20/63 від 30.04.2020 55 210 (п`ятдесят п`ять тисяч двісті десять) грн. 53 коп.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Акцент-Агро (код ЄДРПОУ 33075664) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Нор-Ест Агро (код ЄДРПОУ 38953469) третейський збір у сумі 953 грн.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Акцент-Агро (код ЄДРПОУ 33075664) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Нор-Ест Агро (код ЄДРПОУ 38953469) витрати по сплаті судового збору за подання заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення теретейського суду у сумі 1 135 (одна тисяча сто тридцять п`ять) грн.

3. Ухвала, якщо вона не буде оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

4. Ухвала може бути оскаржена у апеляційному порядку на підставі ч. 3 ст. 356 та ч. 2 ст. 253 ГПК України до Верховного Суду у строк, передбачений ст. 256 ГПК України.

Повну ухвалу складено 24.01.2022.

Суддя Л.Л. Гарник