Постанова

від 02.12.2021 по справі 910/19778/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2021 р. Справа№ 910/19778/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Михальської Ю.Б.

Іоннікової І.А.

при секретарі судового засідання Линник А.М.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 02.12.2021

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "БС Енерджі" та Державного підприємства "Гарантований покупець"

на рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2021 (повний текст складено 28.04.2021)

у справі №910/19778/20 (суддя Ярмак О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БС Енерджі"

до Державного підприємства "Гарантований покупець"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство Національна енергетична компанія Укренерго

про стягнення 2 800 518,61 грн.

В судовому засіданні 02.12.2021 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "БС Енерджі" звернулось до суду з позовом до Державного підприємства "Гарантований покупець" про стягнення 2 800 518,61 грн. заборгованості за несвоєчасну оплату за відпущену електричну енергію по договору №17046/01 від 24.05.2019, з яких: 832 714,82 грн. пені, 231 011,99 грн. 3% річних, 231 011,99 грн. інфляційних втрат, 1 529 566,85 грн. штрафу.

Заперечуючи проти позову, відповідач у відзиві вказав про необґрунтованість позивачем дати виникнення зобов`язання у спірних правовідносинах, неврахування при здійсненні розрахунку платежів на загальну суму 675 580,69 грн., та зауважив, що спеціальні обов`язки із забезпечення збільшення виробництва електричної енергії з альтернативних джерел покладено як на відповідача, так і на ПАТ НЕК Укренерго , що породжує обов`язок останнього оплатити відпущену позивачем електричну енергію за зеленим тарифом шляхом здійснення повної оплати послуг, проте, оскільки ПАТ НЕК Укренерго не здійснює своєчасних розрахунків з відповідачем, це виключає фактичну можливість здійснення ним остаточних розрахунків з позивачем.

Крім того, відповідач у відзиві вказує, що виконання грошових зобов`язань перед позивачем повинно здійснюватися протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років; обставини правовідносин сторін та визначений законом порядок здійснення розрахунків свідчить про відсутність вини відповідача у невиконанні зобов`язання. У задоволенні позову просив відмовити у повному обсязі.

21.01.2021 від відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру неустойки до 1 гривні.

25.01.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, зі змісту якої вбачається, що вказані відповідачем оплати у сумі 675 580,65 грн. здійснені у листопаді 2020, у т.ч. як заявлені вимоги та розрахунок сформовано станом на 30.10.2020, щодо різниці у розмірі 147,07 грн., то це сума оплати за відпущену електричну енергію протягом лютого 2020 згідно Акту коригування до акту за лютий 2020 від 23.09.2020, яка до загальної суми боргу не включена та штрафні санкції на цю суму не нараховуються; доводи відповідача про відсутність вини відповідача у порушенні грошових зобов`язань вважає необґрунтованими, а відсутність коштів - неналежною обставиною звільнення від відповідальності.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач наголошує на тому, що підписані ним Акти купівлі-продажу електричної енергії за зеленим тарифом відображають лише інформацію про розрахунки вартості електричної енергії, виробленої позивачем, але не є доказом визнання боргу та вказав, що за відсутності доказів виконання ПАТ НЕК Укренерго грошових зобов`язань перед відповідачем, вимоги позивача про стягнення штрафних санкцій є безпідставними.

18.02.2021 відповідач подав до канцелярії суду клопотання про залучення до участі у справі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, заявник обгрунтовує необхідність залучення тим, що Комісія зобов`язана здійснювати моніторинг зобов`язань, що є змістом укладеного між позивачем та відповідачем договору.

09.03.2021 представник відповідача подав наступні клопотання:

- клопотання про залучення до участі у справі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, заявник обгрунтовує необхідність залучення тим, що Комісія зобов`язана здійснювати моніторинг зобов`язань, що є змістом укладеного між позивачем та відповідачем договору.

- клопотання про залучення до участі у справі Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, оскільки рішення суду вплине на права та обов`язки ПрАТ НЕК Укренерго .

- клопотання про залучення до участі у справі Кабінету Міністрів України у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, оскільки, як вважає заявник, рішення у даній справі безпосередньо вплине на права та обов`язки Кабінету Міністрів України в частині розроблення нормативно-правових актів спрямованих на врегулювання діяльності відповідача та порядку погашення розрахунків з виробниками електричної енергії.

Судом встановлено, що клопотання про залучення до участі у справі Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, яке подане відповідачем до суду 15.02.2021 та клопотання подане відповідачем у підготовчому засіданні 09.03.2021 щодо залучення третьої особи є однаковими за змістом.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 09.03.2021 залучив до участі у справі Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача; у задоволенні клопотань про залучення до участі у справі Кабінету Міністрів України та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, відмовив.

15.03.2021 позивач подав до суду клопотання про заперечення проти клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки.

22.03.2021 позивач подав до суду додаткові пояснення до клопотання про зменшення розміру неустойки.

Третя особа в письмових поясненнях по суті спору заперечує причинно-наслідковий зв`язок між діями НЕК Укренерго і виконанням зобов`язань відповідача перед позивачем та зазначає про наявність іншого джерела доходу відповідача ДП Гарантований покупець та вказує, що відповідачем не доведено відсутності коштів, що є різницею між доходами та витратами, які б могли надати змогу виконати зобов`язання перед позивачем, водночас зазначає про необґрунтованість суми заборгованості.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.04.2021 у справі № 910/19778/20 позов задоволено частково.

Стягнуто з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БС Енерджі" 416 357,41 грн. пені, 764 783,42 грн. штрафу, 231 011,99 грн. 3% річних, 231 011,99 грн. інфляційних втрат та судовий збір у розмірі 42 007,78 грн. В решті сум пені та штрафу відмовлено у зв`язку зі зменшенням позовних вимог.

Задовольняючи позов частково, суд виходив з наявності правових підстав для такого задоволення.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач 14.05.2021 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати у задоволеній частині та прийняти нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржуване судове рішення прийняте з неповним з`ясуванням та за недоведеності обставин, що мають значення для справи, а також з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 33 , 62 , 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" , ст.ст. 525 , 526 Цивільного кодексу України , ст.ст. 174 , 793, 196 Господарського кодексу України , Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії" від 21.07.2020 №810-ІХ , ст.ст. 19 , 92 , 129 , 129-1 Конституції України , ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ст.ст. 2 , 7 , 13 , 73 , 74 , 86 , 202 , 236 та параграф 2-4 Глави 6 ГПК України .

Скаржник також посилається на те, що суд першої інстанції не врахував специфіку правовідносин, які врегульовані спеціальним законодавством, що визначає порядок (спосіб) виконання спірного зобов`язання Гарантованого покупця, а також визначає джерела отримання грошових коштів для здійснення розрахунків з виробниками електричної енергії за "зеленим" тарифом, у тому числі позивача.

Матеріали справи не містять доказів недотримання гарантованим покупцем наведеного порядку (способу) виконання грошового зобов`язання за договором щодо спірного періоду, передбаченого Законом та зазначеним порядком, одночасно оскаржуване рішення в частині стягнення несплаченої суми відпущеної у спірному періоді електроенергії, змістом якого є примусове виконання зобов`язання в натурі, не узгоджується з наведеним порядком (способом) його виконання, що також є підтвердженням порушення судом першої інстанції ст.ст. 525,526 ЦК України, ст. 193 ГК України.

Відповідач вважає, що позивачем не було обґрунтовано дати виникнення зобов`язань відповідача з остаточної оплати електричної енергії спірних періодів, що не взято до уваги судом першої інстанції.

Апелянт зазначає, що позовні вимоги позивача зводяться до повної оплати електроенергії спірних періодів у відсутність доказів виконання НЕК Укренерго спеціальних обов`язків з оплати послуги спірних періодів не відповідають порядку та способу виконання грошового зобов`язання, а відтак такі вимоги не підлягають задоволенню. В свою чергу, відсутність хоча б однієї з умов, що передбачені п.10.4 Порядку, виключає виникнення зобов`язання гарантованого покупця з оплати 100% вартості відпущеної продавцями за зеленим тарифом електроенергії попереднього розрахункового місяця, проте судом першої інстанції не встановлено дати отримання позивачем актів купівлі-продажу спірного періоду, тоді як матеріали справи не містять підтвердження направлення актів купівлі-продажу та доказів, що підтверджують дати отримання гарантованим покупцем таких актів купівлі-продажу.

Судом не з`ясовано повно і всебічно обставин справи, на які сторони посилались, не досліджено надані докази, не надано оцінки всім аргументам учасників справи, тому ухвалено необґрунтоване рішення.

Судом неправильно застосовано положення ч.3 ст.551 ЦК України, ч.ч.1,2 ст.233 ГК України, хоча відповідне клопотання заявлялось відповідачем при розгляді даної справи; не застосовано ст.614 ЦК України як підставу для звільнення відповідача від відповідальності; безпідставно задоволено вимоги про стягнення інфляційних втрат.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач 18.05.2021 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення змінити в частині зменшення неустойки.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- суд, в обґрунтування своєї позиції щодо зменшення розміру неустойки, обмежившись загальними посиланнями на врахування усіх обставин справи, ступеня виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором у спірний період, майнових інтересів обох учасників, принципу справедливості, а також специфіки відносин, що існують на ринку електричної енергії в Україні, зробив передчасний висновок про наявність об`єктивних підстав для зменшення розміру неустойки;

- судом проігноровано обставини, які вказують на майновий стан відповідача, його реальну можливість провести розрахунок з позивачем та які мали важливе значення при вирішенні питання щодо наявності достатніх підстав для зменшення пені та штрафу;

- судом не надано правової оцінки тій обставині, що у апелянта, зокрема з причин несвоєчасного розрахунку відповідача з позивачем за придбану електричну енергію, наявні значні боргові зобов`язання перед його контрагентами на суму 51 007 721,90 грн., які позивач мав намір частково погасити саме за рахунок коштів, отриманих від реалізації електричної енергії;

- посилання суду в частині мотивації зменшення розміру пені та штрафу на ступінь виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором є безпідставним, ніякої логіки у зменшенні неустойки на 50% не вбачається;

- зменшуючи розмір заявлених до стягнення штрафних санкцій (пені та штрафу) з посиланням на специфіку відносин, що існують на ринку електричної енергії, судом не враховано тієї обставини, що договір між сторонами укладено за типовою формою;

- судом не враховано, що зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягали стягненню з відповідача на користь позивача, за одночасного отримання відповідачем від НЕК Укренерго нарахованої та заявленої до сплати пені, може призвести до необґрунтованого збагачення відповідача.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу позивача відповідач заперечував її доводи, просив її відхилити.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідача позивач просив її відхилити з підстав, викладених у своїй апеляційній скарзі на оскаржуване рішення.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційних скарг по суті

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2021 апеляційну скаргу відповідача передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2021 залишено апеляційну скаргу без руху з огляду на неподання належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі. Надано скаржнику строк не більше семи днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.

23.06.2021 від представника відповідача надійшов лист щодо виконання ухвали від 04.06.2021 у справі №910/19778/20, до якого додано платіжне доручення №613 від 18.06.2021 про сплату 63 011,67 грн. судового збору.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2021 апеляційну скаргу позивача передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "БС Енерджі" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2021 у справі №910/19778/20, справу призначено до розгляду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2021 у справі №910/19778/20, справу призначено до розгляду, об`єднано розгляд апеляційної скарги Державного підприємства "Гарантований покупець" з апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "БС Енерджі" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2021 у справі № 910/19778/20, справу призначено до розгляду.

19.07.2021 через відділ документального забезпечення суду від Державного підприємства "Гарантований покупець" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення Конституційним Судом України справи за поданням 47 народних депутатів №3/332(20) від 17.07.2020 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців першого-четвертого частини другої, частини третьої, частин шостої - дев`ятої, частин дванадцятої - двадцять другої, частини двадцять шостої, частин двадцять восьмої - тридцять третьої статті 9-1, положень статті 9-2 Закону України "Про альтернативні джерела енергії" від 20.02.2003 №555-ІV, положень частин другої, четвертої, пункту 3 частини дев`ятої статті 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 №2019-VІІІ.

19.07.2021 через відділ документального забезпечення суду від Державного підприємства "Гарантований покупець" надійшли клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Кабінет Міністрів України та Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2021 у задоволенні клопотань представника Державного підприємства "Гарантований покупець" про зупинення провадження у справі №910/19778/20 та про залучення Кабінету Міністрів України та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг до участі у справі №910/19778/20 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - відмовлено.

Явка представників сторін

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 02.12.2021 свою апеляційну скаргу підтримав з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати у задоволеній частині та прийняти нове про відмову в задоволенні позовних вимог. Проти задоволення апеляційної скарги позивача заперечував.

Представники позивача та третьої особи в судове засідання апеляційної інстанції 02.12.2021 не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини їх неявки суду невідомі.

Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень (ч. 3 ст. 120 ГПК України).

Учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази.

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка представників позивача та третьої особи обов`язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність за наявними у справі матеріалами.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

24.05.2019 між ДП Енергоринок (ДПЕ за договором) та ТОВ "БС Енерджі" (ВАД за договором) був укладений договір №17046/01, за умовами якого ВАД зобов`язався продавати, а ДПЕ купувати електроенергію, вироблену ВАД, та здійснювати її оплату відповідно до умов договору.

Додатковою угодою №198/01 від 30.06.2019 до договору № 17046/01 від 24.05.2019, укладеною між ДПЕ, ТОВ "БС Енерджі" (виробник за зеленим тарифом ) та ДП Гарантований покупець сторони з метою реалізації вимог Закону України Про ринок електричної енергії дійшли згоди в преамбулі договору слова ДП Енергоринок замінити на слова Державне підприємство Гарантований покупець та викласти статті 1-8 договору у новій редакції.

За умовами п.1.1 договору в редакції додаткової угоди №198/01 до договору №17046/01 ТОВ "БС Енерджі", як виробник за зеленим тарифом за договором зобов`язався продавати, а ДП Гарантований покупець , як гарантований покупець зобов`язався купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за зеленим тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за зеленим тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641 (далі - Порядок № 641).

Згідно п.2.2 договору, купівля-продаж електричної енергії за цим договором здійснюється за умовами членства продавця за зеленим тарифом у балансуючій групі гарантованого продавця.

Відповідно до п. 2.3 договору узгоджено, що виробник за зеленим тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію продавця в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць продавця за встановленим йому зеленим тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.

Пунктом 2.5 договору передбачено, що вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у виробників за зеленим тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці за зеленим тарифом.

Розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за зеленим тарифом, з урахуванням ПДВ (п. 3.2 договору).

Відповідно до п. 3.3 договору, оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у виробників за зеленим тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку.

Згідно з п. 10.1 Порядку № 641 визначено, що до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

Пунктом 10.4 Порядку передбачено, що після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100% оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів. У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного акта купівлі-продажу.

Відповідно до п. 3.1 договору, обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку.

Згідно з п. 8.3 Порядку фактичний обсяг відпущеної/відібраної продавцем електричної енергії визначається в кожному розрахунковому місяці, щодо якого здійснюється оплата відповідно до договору.

У п. 7.4 договору сторони також погодили строк дії договору та вказали, якщо виробник за зеленим тарифом є суб`єктом господарювання, який має ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, і Регулятор вже встановив зелений тариф продавцю, договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє на строк дії зеленого тарифу (до 01.01.2030).

Матеріалами справи встановлено, що за Актом купівлі-продажу електроенергії від 31.05.2020 за травень 2020 позивачем було продано відповідачу електричну енергію за зеленим тарифом у період з 01.05.2020 по 31.05.2020 на суму 1 831 583,15 грн.

За Актом купівлі-продажу електроенергії від 29.02.2020 за лютий 2020 позивачем було продано відповідачу електричну енергію за зеленим тарифом у період з 01.02.2020 по 29.02.2020 на суму 2 037 397,34 грн.

За Актом купівлі-продажу електроенергії від 31.03.2020 за березень 2020 позивачем було продано відповідачу електричну енергію за зеленим тарифом у період з 01.03.2020 по 31.03.2020 на суму 3 442 437,29 грн.

Додатковою угодою № 1233/01/20 від 23.04.2020 до договору № 17046/01 сторони дійшли згоди в преамбулі договору слова виробник за зеленим тарифом замінити словами продавець за зеленим тарифом та викласти статті 1-7 договору у новій редакції.

За умовам п.1.1 договору в редакції додаткової угоди № 1233/01/20 ТОВ БС ЕНЕРДЖІ , як продавець за зеленим тарифом за договором зобов`язався продавати, а ДП Гарантований покупець , як гарантований покупець зобов`язався купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за зеленим тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за зеленим тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641 (далі - Порядок № 641) або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.12.2019 № 2804.

Згідно п.2.2 договору, купівля-продаж електричної енергії за цим договором здійснюється за умовами членства продавця за зеленим тарифом у балансуючій групі гарантованого продавця.

Відповідно до п. 2.3 договору узгоджено, що продавець за зеленим тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію продавця в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць продавця за встановленим йому зеленим тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.

Згідно п. 2.5 договору передбачено, що вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за зеленим тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці.

Сторонами у п.3.2 договору узгоджено, що розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця за зеленим тарифом, з урахуванням ПДВ.

Відповідно до п. 3.3 договору, оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у продавців за зеленим тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку.

В подальшому, за Актом купівлі-продажу електроенергії від 30.04.2020 за квітень 2020 позивачем було продано відповідачу електричну енергію за зеленим тарифом у період з 01.04.2020 по 30.04.2020 на суму 5504753,90 грн.

За Актом купівлі-продажу електроенергії від 31.05.2020 за травень 2020 позивачем було продано відповідачу електричну енергію за зеленим тарифом у період з 01.05.2020 по 31.05.2020 на суму 4444821,44 грн.

За Актом купівлі-продажу електроенергії від 30.06.2020 за червень 2020 позивачем було продано відповідачу електричну енергію за зеленим тарифом у період з 01.06.2020 по 30.06.2020 на суму 4159357,24 грн.

За Актом купівлі-продажу електроенергії від 31.07.2020 за липень 2020 позивачем було продано відповідачу електричну енергію за зеленим тарифом у період з 01.07.2020 по 31.07.2020 на суму 5079226,98 грн.

За Актом купівлі-продажу електроенергії від 31.08.2020 за серпень 2020 позивачем було продано відповідачу електричну енергію за зеленим тарифом у період з 01.08.2020 по 31.08.2020 на суму 4660522,78 грн.

За Актом купівлі-продажу електроенергії від 31.09.2020 за вересень 2020 позивачем було продано відповідачу електричну енергію за зеленим тарифом у період з 01.09.2020 по 31.09.2020 на суму 3394105,98 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач свої зобов`язання щодо оплати за відпущену електричну енергію за зеленим тарифом у вказаний період: лютий-вересень 2020, всього вартістю 32 722 622,93 грн. виконав частково, зокрема шляхом перерахування за банківськими платіжними документами, копії яких долучені до справи, суми 11 823 862,97 грн., у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість станом на 30.10.2020 у розмірі 20 898 759,96 грн., посилаючись на невиконання грошового зобов`язання, з якого позивач просить стягнути з відповідача 832 714,82 грн. пені, 231 011,99 грн. 3% річних, 231 011,99 грн. інфляційних втрат, 1 529 566,85 грн. штрафу.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно зі ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а рішення підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.

За своєю правовою природою відносини, що склалися між сторонами по договору №17046/01 від 24.05.2019, до нього, є правовідносинами, які регулюються нормами законодавства про поставку.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України , договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з приписами статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні за змістом положення містяться у статті 712 Цивільного кодексу України , відповідно до яких за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що у лютому-вересні 2020 позивач на виконання своїх зобов`язань за договором здійснив поставку електричної енергії відповідачу, яка прийнята останнім без заперечень та зауважень, на загальну суму 32 722 622,93 грн, що підтверджується актами купівлі-продажу електроенергії, які підписані обома сторонами, та приймається судом в якості належного доказу у справі та підстав для здійснення взаєморозрахунків.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами укладеного між сторонами договору вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці.

Відповідно до п. 10.1 Порядку №641 від 26.04.2019, до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію. До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

Згідно п.10.2 Порядку, з урахуванням положень глави 8 цього Порядку гарантований покупець протягом перших трьох робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, здійснює розрахунок вартості електричної енергії, за яку здійснюється оплата продавцю за розрахунковий місяць, та направляє йому два примірники акта купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони. У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії гарантований покупець протягом перших трьох робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, здійснює розрахунок відповідної вартості електричної енергії та направляє продавцю два примірники акта купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони

Після отримання від гарантованого покупця двох примірників акта купівлі-продажу відповідно до пункту 10.2 цієї глави, підписаних з його сторони, продавець повертає протягом перших п`яти робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, гарантованому покупцю один примірник акта купівлі-продажу, підписаний зі своєї сторони. У разі наявності у продавця зауважень до акта купівлі-продажу, наданого гарантованим покупцем, продавець письмово повідомляє про це гарантованого покупця (п.10.3 Порядку).

Відповідно до п. 10.4 Порядку після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100% оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.

Таким чином, відповідач зобов`язаний здійснювати оплату у кожному розрахунковому місяці за куплену електричну енергію у позивача у три етапи: перший - до 15 числа (включно) розрахункового місяця, другий - до 25 числа (включно) розрахункового місяця, третій (остаточний) - протягом двох робочих днів з дати затвердження Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг розміру вартості послуги.

При цьому, 100 % оплати відпущеної електричної енергії здійснюється протягом 2 робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.

Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 20.03.2020 №715 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП Гарантований покупець у січні і лютому 2020. Отже, гарантований покупець зобов`язаний був провести з позивачем остаточний розрахунок за поставку електричної енергії у лютому 2020 до 24.03.2020 (включно).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 29.04.2020 №902 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у березні 2020 року. Отже, гарантований покупець зобов`язаний був провести з позивачем остаточний розрахунок за поставку електричної енергії у березні 2020 до 04.05.2020 (включно).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 27.05.2020 №995 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у квітні 2020 року. Отже, гарантований покупець зобов`язаний був провести з позивачем остаточний розрахунок за поставку електричної енергії у квітні 2020 до 30.05.2020 (включно).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 24.06.2020 №1211 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у травні 2020 року. Отже, гарантований покупець зобов`язаний був провести з позивачем остаточний розрахунок за поставку електричної енергії у травні 2020 до 26.06.2020 (включно).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 22.07.2020 №1435 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у червні 2020 року. Отже, гарантований покупець зобов`язаний був провести з позивачем остаточний розрахунок за поставку електричної енергії у червні 2020 до 24.07.2020 (включно).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 19.08.2020 №1600 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у липні 2020 року. Отже, гарантований покупець зобов`язаний був провести з позивачем остаточний розрахунок за поставку електричної енергії у липні 2020 до 21.08.2020 (включно).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 23.09.2020 №1740 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у серпні 2020 року. Отже, гарантований покупець зобов`язаний був провести з позивачем остаточний розрахунок за поставку електричної енергії у серпні 2020 до 25.09.2020 (включно).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 21.10.2020 №1939 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у вересні 2020 року. Отже, гарантований покупець зобов`язаний був провести з позивачем остаточний розрахунок за поставку електричної енергії у вересні 2020 до 23.10.2020 (включно).

З наданих позивачем платіжних документів встановлено, що відповідачем проведено частковий розрахунок з позивачем за придбану електричну енергію за зеленим тарифом по договору, всього у сумі 11 823 862,97 грн.

Докази оплати відповідачем 20 898 759,96 грн. вартості придбаної у позивача в лютому-вересні 2020 електричної енергії, що залишилась неоплаченою, тобто проведення остаточних розрахунків, у т.ч. у встановлені строки та станом на час розгляду справи, суду не надано.

За висновками суду, відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання, що відповідачем належними засобами доказування не спростовано.

Доводи відповідача про те, що оплата вартості електричної енергії за зеленим тарифом залежить від надходження коштів від Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго , яке неналежним чином виконує свої грошові зобов`язання, колегією суддів відхиляються, оскільки за договором № 17026/01 від 24.05.2019 саме відповідач взяв на себе обов`язок купувати усю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за зеленим тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за зеленим тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП № 641 від 26.04.2019.

Колегією суддів також відхиляються твердження відповідача про те, що виконання грошових зобов`язань відповідача перед позивачем повинно здійснюватися протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років з огляду на наступне.

Так, відповідно до пункту 4 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законів України про удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії від 21.07.2020, що набрав чинності 01.08.2020, Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом з метою погашення заборгованості державного підприємства Гарантований покупець перед суб`єктами господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, що утворилась станом на 1 серпня 2020 року, доручено розробити та подати до Верховної ради України законопроект щодо відшкодування такої заборгованості протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років.

Наразі відсутній будь-який нормативних акт, який би на законодавчому рівні встановлював інший порядок та спосіб виконання зобов`язань державного підприємства Гарантований покупець перед позивачем, ніж передбачено договором.

Згідно викладених відповідачем пояснень, відповідач щодо позовних вимог заперечує, посилаючись на таке.

Джерелом надходження грошових коштів для продавців електричної енергії за зеленим тарифом є платежі, пов`язані з оплатою НЕК Укренерго .

Як зазначає відповідач, у ДП ''Гарантований покупець'' відсутня вина у неотриманні позивачем повної оплати розрахункових місяців спірного періоду, що пов`язана виключно із невиконанням спеціальних обов`язків НЕК Укренерго .

Cпеціальні обов`язки із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, що зводяться до оплати виробленої електричної енергії за зеленим тарифом, та виконання яких є змістом грошового зобов`язання за Договором покладені Законом та постановою НКРЕКП на Гарантованого покупця та на НЕК Укренерго . Покладення на НЕК Укренерго зазначених спеціальних обов`язків змістом яких є саме забезпечення оплати електричної енергії за зеленим тарифом породжує обов`язок останнього оплатити відпущену електричну енергію виробниками за зеленим тарифом шляхом здійснення повної оплати вказаної Послуги Гарантованому покупцю. Тобто, в даному випадку має місце грошове зобов`язання, в якому є кілька боржників (складне зобов`язання). Одночасно, враховуючи характер розподілу обов`язків між боржниками йдеться саме про часткові зобов`язання, в яких кожен боржник має виконати зобов`язання в певній частині, а відтак кредитор - ТОВ Р-Енерджі має право вимагати виконання боржником лише певної частки зобов`язання. На НЕК Укренерго покладено обов`язок забезпечити надходження грошових коштів Гарантованому покупцю для оплати останнім електричної енергії виробникам за зеленим тарифом в повному обсязі (Розділ 12 Порядку), тоді як відповідач повинен провести розрахунки з такими продавцями, з урахуванням сплачених НЕК Укренерго грошових коштів для забезпечення Гарантованому покупцю здійснення вказаної оплати. НЕК Укренерго є таким же учасником спірних відносин, як і Гарантований покупець.

Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (третя особа-1) у своїх поясненнях зазначило, що предметом спору у даній справі є відносини, які склалися в результаті наявності зобов`язань між ТОВ БС-ЕНЕРДЖІ" та ДП ''Гарантований покупець''.

Заперечуючи проти доводів відповідача, ПАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" зазначило, що матеріалами справи не підтверджується відсутності на рахунках відповідача коштів на час спливу строку виконання грошового зобов`язання перед позивачем. Третя особа-1 також зазначила, що отримання відповідачем коштів від ПАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" не є єдиним джерелом доходів відповідача. На думку третьої особи-1, відсутній причино-наслідковий зв`язок між діями НЕК Укренерго і виконанням зобов`язань відповідача перед позивачем.

Відповідно до п. 4.6. Договору в редакції Додаткової угоди від 23.04.2020 Гарантований покупець несе відповідальність за порушення порядку оплати продавцю за "зеленим" тарифом, що визначений у главі 10 Порядку або главі 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами. Гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1 % від не оплаченої згідно з Порядком або Порядком продажу електричної енергії споживачами суми (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати. З гарантованого покупця може стягуватися додатково штраф у розмірі 7 % від не оплаченої згідно з Порядком або Порядком продажу електричної енергії споживачами суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок продавця за "зеленим" тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати. Сплата гарантованим покупцем пені та штрафу здійснюється з поточних рахунків гарантованого покупця на поточні рахунки продавців за "зеленим" тарифом.

Правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови у позові.

При цьому, якщо сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, суд самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15). Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 зазначає, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Твердження відповідача про те, що позивачем в позовній заяві не наведено та не підтверджено доказами дати отримання Гарантованим покупцем підписаного акту купівлі-продажу електричної енергії спірного періоду та не було обґрунтовано дати виникнення зобов`язань відповідача з остаточної оплати електричної енергії купованої у спірних періодах, та відповідно, дати виникнення прострочення зобов`язання з оплати електричної енергії спірних періодів, судом відхилені з огляду на таке.

Пунктом 10.4 Порядку визначено, що після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії.

Спірні акти відповідачем підписані, що підтверджується матеріалами справа, тоді як дата виникнення зобов`язань відповідача обліковується з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, а тому строк оплати відповідачем 100 % відпущеної електричної енергії настав.

Враховуючи пояснення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, отримання ним електроенергії у визначеній позивачем сумі, не заперечується. Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується відпущення позивачем та отримання відповідачем електроенергії у загальній сумі 32 722 622,93 грн. Доказів такої оплати в повному обсязі у визначені строки матеріали справи не містять.

Враховуючи порушення відповідачем зобов`язання щодо вчасної оплати відпущеної позивачем електроенергії, позивач просить сягнути з відповідача 832 714,82 грн. пені.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України ).

Згідно п. 4.6 Договору в редакції Додаткової угоди від 23.04.2020 гарантований покупець несе відповідальність за порушення порядку оплати виробникам за "зеленим" тарифом, що визначений у главі 10 Порядку. Гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1 % від неоплаченої згідно з Порядком суми (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати.

Умовами Додаткової угоди від 23.04.2020 відповідальність за порушення покупцем порядку оплати виробникам за "зеленим" тарифом змінена не була.

Перевіривши розрахунок пені за порушення відповідачем зобов`язання щодо вчасної оплати відпущеної позивачем електроенергії, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про його обґрунтованість.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 231 011,99 грн. 3 % річних.

Перевіривши розрахунок 3 % річних, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача 231 011,99 грн. 3 % річних.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стгнення з відповідача 1 529 566,85 грн. штрафу, який з гарантованого покупця може стягуватися додатково у розмірі 7 % від неоплаченої згідно з Порядком суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок виробника за "зеленим" тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати. Сплата гарантованим покупцем пені та штрафу здійснюється з поточних рахунків гарантованого покупця на поточні рахунки виробників за "зеленим" тарифом (4.6 Договору в редакції Додаткової угоди від 23.04.2020).

Судом встановлено, що розрахунок 7 % штрафу у сумі 1 529 566,85 грн. є вірним.

Відповідачем у додаткових поясненнях за наслідками поданих учасниками справи заяв по суті заявлено клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки та штрафу) до 1 грн.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Право суду зменшувати розмір неустойки передбачене також ч. 3 ст. 551 ЦК України .

Так, згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Водночас зазначені норми чинного законодавства України не містять переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

За змістом зазначених норм, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є такий випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Таким чином, аналіз зазначених норм права дозволяє дійти висновку, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Зменшення розміру неустойки є правом суду, а за відсутності в законі як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткового співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) та з дотриманням правил статті 86 ГПК України на власний розсуд та внутрішнім переконанням вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення та конкретний розмір зменшення неустойки.

Отже, питання щодо зменшення розміру штрафних санкцій суд вирішує відповідно до статті 86 ГПК України за наслідками аналізу, оцінки та дослідження конкретних обставин справи з огляду на фактично-доказову базу, встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, умов конкретних правовідносин з урахуванням наданих сторонами доказів, тобто у сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність/відсутність підстав для вчинення зазначеної дії.

Подібний за змістом висновок щодо застосування норм права, а саме статті 551 ЦК України та 233 ГК України , неодноразово послідовно викладався Верховним Судом у постановах, зокрема, але не виключно, від 26.07.2018 у справі № 924/1089/17, від 12.12.2018 у справі № 921/110/18, від 14.01.2019 у справі № 925/287/18, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 27.03.2019 у справі № 912/1703/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 03.06.2019 у справі № 914/1517/18, від 23.10.2019 у справі № 917/101/19, від 06.11.2019 у справі №917/1638/18, від 17.12.2019 у справі № 916/545/19, від 13.01.2020 у справі № 902/855/18, від 14.01.2020 у справі № 911/873/19, від 10.02.2020 у справі № 910/1175/19, від 19.02.2020 у справі № 910/1303/19, від 26.02.2020 у справі № 925/605/18, від 17.03.2020 № 925/597/19, від 18.06.2020 у справі № 904/3491/19 від 14.04.2021 у справі № 922/1716/20.

У постановах від 12.06.2019 у справі № 904/4085/18 та від 09.10.2019 у справі №904/4083/18 Верховний Суд вказав на те, що зменшення розміру пені є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів.

Слід зауважити, що у вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема з розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення пені.

Господарський суд об`єктивно оцінює, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання).

Вказану правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 908/1453/1.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2021 у справі №902/417/18 дійшла висновку про те, що виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України , оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір неустойки, як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Разом з тим, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань, при цьому надмірне зменшення розміру пені фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

Загальними засадами цивільного законодавства згідно зі статтею 3 ЦК України є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а й справедливість, добросовісність та розумність.

Господарський суд об`єктивно повинен комплексно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання) тощо.

При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

Така правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 918/289/19.

Отже, враховуючи ступінь виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором у спірний період, а також специфіку відносин, які існують на ринку електричної енергії в Україні, місцевий господарський суд дійшов обгурнтованого висновку про зменшення розміру заявленого до стягнення пені та штрафу на 50%, у зв`язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає штраф у сумі 764 783,42 грн. тав 416 357,41 грн. пені.

Колегія суддів також приймає до уваги, що Верховний Суд зазначав, що подібність правовідносин визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет) (ухвала Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.03.2020 у справі №910/4450/19).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала позицію про те, що порівнювати подібні правовідносин необхідно за критеріями: предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог, встановлені фактичні обставини, та однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин (постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2019 у справі № 305/1180/15-ц, від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16, від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц).

Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах потрібно розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (п.6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №910/719/19, п.5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №922/2383/16; п.8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №757/31606/15-ц).

Водночас досягти повного збігу всіх зазначених обставин у двох різних справах неможливо. Відповідно, враховуючи різноманіття можливих правовідносин, в межах яких така норма права може бути застосована, для забезпечення однакового застосування норми права визначальним при визначенні подібних правовідносин мають бути ті ознаки, які впливають на їх матеріально-правове регулювання (тобто можливість застосування відповідної норми).

Проаналізувавши висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 12.05.2021 у справі №910/11830/20, на який посилається позивач у своєму відзиві, колегія суддів вважає, що він стосується правовідносин, які є подібними з правовідносинами у справі, що розглядається.

Так, у справі №910/11830/20, аналогічно до справи, що розглядається, позивач - виробник електроенергії звернувся з позовом до Гарантованого покупця з вимогою про стягнення 2 209 412,13 грн (основного боргу та штрафних санкцій) у зв`язку із простроченням останнім грошового зобов`язання, яке виникло за договором купівлі-продажу електроенергії, виготовленої за "зеленим" тарифом.

У вказаній справі №910/11830/20, Верховний Суд відхилив доводи Гарантованого покупця щодо застосування Закону "Про ринок електричної енергії" та Порядку №641, викладені у касаційній скарзі, та погодився з висновками суду апеляційної інстанції про те, що оплата вартості електричної енергії за "зеленим" тарифом не залежить від надходження коштів від НЕК "Укренерго", яке неналежним чином виконує свої грошові зобов`язання перед відповідачем, оскільки саме на відповідача покладено обов`язок купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену позивачем за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов Договору та законодавства України, у тому числі, Порядку №641.

Також у вказаній справі Верховний Суд погодився з висновком суду апеляційної інстанції про відхилення доводів гарантованого покупця про те, що порушення грошового зобов`язання сталося не з його вини, оскільки недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника не є підставою для звільнення Підприємства від виконання його зобов`язань, у тому числі в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості обсягу електричної енергії за "зеленим" тарифом відповідно до Договору. Факт відсутності фінансування, в тому числі і шляхом ненадходження коштів від НЕК"Укренерго", не може звільняти відповідача від виконання зобов`язань щодо оплати придбаної електроенергії, оскільки вказані обставини не передбачені законодавством як такі, що звільняють Гарантованого покупця від виконання відповідного зобов`язання.

При цьому Договір та Порядок №641 не ставлять в залежність обов`язок Гарантованого покупця оплачувати вартість купленої у виробника електричної енергії від виконання НЕК "Укренерго"покладених на нього спеціальних обов`язків. Тому недодержання НЕК "Укренерго" своїх обов`язків не є підставою для звільнення відповідача від виконання зобов`язань з оплати вартості обсягу придбаної електричної енергії за "зеленим" тарифом відповідно до Договору.

Відповідно, Верховний Суд у постанові від 12.05.2021 у справі №910/11830/20 виклав висновок щодо комплексного застосування норм Закону "Про ринок електричної енергії" , ст. ст. 530 , 614 ЦК , ст.ст. 174 , 193 ГК , п.п.10.1, 10.4 Глави 10, п.п.12.3, 12.6 Порядку, п.4 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії" до подібних правовідносин, а суд переглянув судове рішення відповідно до такого висновку.

З огляду на встановлені обставини справи, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки, 3% річних та інфляційних втрат до 1 грн., поданого суду апеляційної інстанції 03.08.2021.

Доводи відповідачів, викладені в апеляційних скаргах, не спростовують вірного по суті рішення суду, при ухваленні якого судом надано оцінку як кожному доказу окремо, так і в їх сукупності, вірно встановлено характер спірних правовідносин та в цілому правильно застосовані норми матеріального права, які їх регулюють.

Наведені в апеляційних скаргах доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди відповідача з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення позову, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що у апеляційних скаргах не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість висновків суду першої інстанції.

Виходячи з правил ч. 4 ст. 11 ГПК України, апеляційний суд застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи апелянтів, викладені в апеляційних скаргах, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржниками зроблено не було.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа Серявін та інші проти України (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).

За таких обставин решту аргументів апелянтів суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду про часткове задоволення позову.

Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційних скарг Державного підприємства "Гарантований покупець" та Товариства з обмеженою відповідальністю "БС Енерджі" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2021 у справі №910/19778/20.

Судові витрати за розгляд апеляційних скарг у зв`язку з відмовою в їх задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянтів.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БС Енерджі" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2021 у справі №910/19778/20 залишити без задоволення.

2.Апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2021 у справі №910/19778/20 залишити без задоволення.

3. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2021 у справі №910/19778/20 залишити без змін.

4. Судовий збір за подання апеляційної скарги позивача покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "БС Енерджі".

5. Судовий збір за подання апеляційної скарги відповідача покласти на Державне підприємство "Гарантований покупець".

6.Матеріали справи № 910/19778/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови підписано 25.01.2022 після виходу колегії суддів з відпусток.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді Ю.Б. Михальська

І.А. Іоннікова