Ухвала

від 18.01.2022 по справі 910/11348/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

18.01.2022Справа № 910/11348/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., за участю секретаря судового засідання Кучеренко А.О., розглянувши матеріали справи №910/11348/21 у справі

За позовом Комунального підприємства Аптека-музей

до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-інженерна медико-фармацевтична асоціація Рідан

про розірвання договору оренди та стягнення 124714,76 грн

Представники учасників справи:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство Аптека-музей (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-інженерна медико-фармацевтична асоціація Рідан (далі - відповідач) про розірвання договору оренди та стягнення 124714,76 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов договору оренди нежитлового приміщення (будинку) №115 від 18.07.2001 у встановлений строк не здійснив оплати орендної плати, у зв`язку з чим позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 124714,76 грн та розірвати на підставі пункту 5.6 вказаний договір.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2021 відкрито провадження у справі №910/11348/21 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2021, з огляду на виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та надані докази, враховуючи необхідність в отриманні пояснень від учасників справи, призначено судове засідання з викликом сторін.

09.11.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшли додаткові пояснення щодо спору, в яких зауважено на тому, що систематичне порушення відповідачем умов укладеного договору в частині здійснення своєчасних платежів є істотним порушенням умов договору оренди приміщення №115 від 18.07.2001, а відтак є підставою для його дострокового розірвання в судовому порядку.

16.11.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи бухгалтерської довідки від 15.01.2021 про зарахування грошових коштів від відповідача за договором оренди у період з липня 2020 року по листопад 2021 року.

18.11.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли докази здійснення розрахунків за договором у період з 01.04.2021 по 31.05.2021 та з 01.06.2020 по 01.08.2021.

Судове засідання, призначене на 03.12.2021 не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Васильченко Т.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2021 призначено судове засідання на 23.12.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2021 постановлено здійснювати розгляд справи №910/11348/21 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 18.01.2022, зобов`язано учасників справи провести звірку взаєморозрахунків із залученням відповідних фахівців та надати акт звірки взаєморозрахунків щодо здійснених нарахувань та здійснених оплат починаючи з 01.01.2018 за договором оренди приміщення №115 від 18.07.2001.

У судове засідання представник позивача не з`явився, хоча про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить розписка від 23.12.2021, причини не явки суду не повідомив і будь-яких клопотань не подавав.

Відповідач у судове засідання також не з`явився, втім подав клопотання про відкладення підготовчого засідання, оскільки його єдиний представник отримав травму.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання суд постановив відмовити у його задоволенні, враховуючи таке.

Відповідно до частини 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Отже, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, а неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи у судовому засіданні.

Частиною 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

При цьому, суд зауважує на тому, що, за твердженням відповідача, єдиним його представником є Ткачик Т.А., яка у зв`язку з отриманням травми фізично не може бути присутньою у судовому засіданні. Втім, як вбачається з матеріалів справи довіреність, що видана Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-інженерна медико-фармацевтична асоціація Рідан , на ім`я Ткачик Т.А. діє до 31.12.2021, отже відповідач просив відкласти розгляд справи у зв`язку з отриманням травми особою, яка станом на 18.01.2022 вже не є належним представником, доказів протилежного до поданої заяви відповідачем не надано.

В свою чергу, згідно приписів частини 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України, юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), а відтак відповідач не був обмежений у можливості направлення іншої особи у судове засідання 18.01.2022, зокрема, і керівника.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, з огляду на наявні суперечності наданих сторонами доказів щодо здійснених оплат за договором, суд дійшов висновку про призначення у справі судової експертизи, з огляду на наступне.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом (частини 1, 2, 3 статті 236 Господарського процесуального кодексу України).

До з`ясування кола питань, як належить вирішити суду при ухваленні рішення, зокрема, належить наявність обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються (п.1 ч.1 ст. 237 ГПК України).

Згідно частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста; вирішує заяви та клопотання учасників справи; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

За приписами статті 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Водночас, як зазначається в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України", експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Відповідно до статті 1 Закону України Про судову експертизу , судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Узагальнюючи вищевикладене, слід зазначити, що експертиза призначається для з`ясування питань, що потребують спеціальних знань. Із сукупності наведених норм матеріального і процесуального права вбачається, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.

Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 14.03.2018 у справі №910/2605/17, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Господарський суд при вирішенні кожної справи повинен повно та всебічно з`ясувати обставини справи, дослідити усі докази, що стосуються предмета доказування у справі.

Вирішуючи питання про необхідність призначення експертизи, суд виходить з того, чи мають значення для справи обставини, встановлення яких можна здійснити судовою експертизою, та чи може сторона іншими засобами доказування підтвердити ці обставини.

При цьому, з метою забезпечення єдиного підходу при проведенні судових експертиз і підвищення якості проведення судових експертиз Міністерством юстиції України №53/5 від 08.10.1998 затверджено Інструкцію про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом (зі змінами і доповненнями) (далі - Інструкція).

Згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи. Первинною є експертиза, коли об`єкт досліджується вперше. Комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання). До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються як експерти експертних установ, так і фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах (підпункт 1.2.14 пункту 1.2 розділу I Інструкції).

Основними видами (підвидами) експертизи є, зокрема, економічна - бухгалтерського та податкового обліку; фінансово-господарської діяльності; фінансово-кредитних операцій (пункту 1.2 розділу I Інструкції).

За приписами пункту 1 глави 1 розділу III Інструкції основними завданнями експертизи документів бухгалтерського обліку, оподаткування і звітності є визначення: документальної обґрунтованості розміру нестачі або надлишків товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів на підприємствах, в установах, організаціях і їх структурних підрозділах (далі - підприємство) періоду їх утворення; документальної обґрунтованості оформлення операцій з одержання, зберігання, виготовлення, реалізації товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, основних засобів, надання послуг; документальної обґрунтованості відображення в обліку операцій з основними засобами, товарно-матеріальними цінностями, грошовими коштами, цінними паперами та іншими активами; документальної обґрунтованості окремих елементів податків та зборів, визначених платником у відповідних деклараціях (розрахунках, звітах).

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виник спір щодо наявності або відсутності у Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-інженерна медико-фармацевтична асоціація Рідан заборгованості за договором оренди №115 від 18.07.2001 нежитлового приміщення за адресою м. Київ, вул. Притисько-Микільська, буд. 7 в частині орендної плати. При цьому, позивач наголошує на тому, що відповідач прострочив сплату орендної плати більше ніж на 3 місяці, що є підставою для розірвання договору на підставі пункту 5.6 договору.

В той же час, відповідач у судових засіданнях, наголошував на тому, що в нього наявна переплата за договором оренди №115 від 18.07.2001, враховуючи встановлені у рішенні суду від 16.02.2021 у справі №910/14587/20 обставини щодо безпідставності повернення позивачем відповідачу коштів, які ним сплачувалися за договором оренди та з огляду на те, що у спірний період відповідачем сплачувалася орендна плата в повному обсязі, тоді як згідно рішень органу місцевого самоврядування він має знижку в розмірі 50% від належних до сплати щомісячних платежів.

При цьому, слід зауважити, що за вимогами ухвали від 23.12.2021, з урахуванням обставин даної справи, судом зобов`язано сторін провести звірку взаєморозрахунків з залученням відповідних фахівців та надати акт звірки взаєморозрахунків щодо здійснених нарахувань та здійснених оплат починаючи з 01.01.2018 за договором оренди приміщення №115 від 18.07.2001, втім станом на 18.01.2022 доказів виконання вимог вищевказаної ухвали до суду не надано.

Тоді як, виходячи з наявних у матеріалах справи доказів, встановити обставини наявності або відсутності заборгованості у відповідача за договором оренди нежитлового приміщення (будинку) №115 від 18.07.2001 є неможливим.

Відтак, дослідивши матеріали справи, враховуючи обставин, які підлягають з`ясуванню та мають значення для справи, а також те, що в даній справі необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, а жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань, суд дійшов висновку щодо необхідності призначення судової експертизи.

Частинами 4, 6 статті 99 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне, керуючись пунктом 1.2 глави 1 розділу III Інструкції, поставити на вирішення експерта питання: чи наявна переплата або заборгованість по орендній платі у Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-інженерна медико-фармацевтична асоціація Рідан за договором оренди приміщення №115 від 18.07.2001 станом на липень 2021 року (період з 01.01.2018 по липень 2021 включно)?

При цьому, під час проведення експертизи слід врахувати оплати, які проводились відповідачем за вказаним договором, втім не зараховувалися позивачем, з урахуванням обставин, встановлених у рішенні суду від 16.02.2021 у справі №910/14587/20 та рішень Київської міської ради від 26.03.2020 №903/9073, від 30.07.2020 №253/9332, від 24.12.2020 №25/25, якими було встановлено періоди в які орендна плата за оренду майна територіальної громади міста Києва становила 50% від розміру встановленого договором.

При визначенні експертної установи, якій може бути доручено проведення експертизи, судом враховано наступне.

Згідно частини 1 статті 7 Закону України Про судову експертизу судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

Приписами частини 3 статті 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Таким чином, право остаточного визначення експертної установи, яка буде проводити експертизу, належить органу, який призначає таку експертизу, в даному випадку - суду, з урахуванням обставин даної справи.

Беручи до уваги вищевикладене та з урахуванням приписів частини 3 статті 99 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе доручити проведення експертизи Національному науковому центру Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса відділенню в м. Києві (03118, м. Київ, вул. Кустанайська, буд. 6), як компетентній установі, спеціалісти якої володіють спеціальними знаннями.

При цьому, суд вважає за необхідне витрати по оплаті вартості судової експертизи покласти на відповідача, який стверджує про наявність в нього переплати за договором, а не заборгованості, з наступним розподілом судових витрат в цій частині за наслідком розгляду позовних вимог по суті.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках, зокрема, призначення судом експертизи.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі №910/11348/21, на час проведення судової експертизи.

Керуючись статтями 99, 100, 228, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Призначити у справі №910/11348/21 судову експертизу.

2. Проведення судової експертизи доручити Національному науковому центру Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса , відділення в м. Києві (03118, м. Київ, вул. Кустанайська, буд. 6).

3. На вирішення судового експерта поставити наступне питання:

- чи наявна переплата або заборгованість по орендній платі у Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-інженерна медико-фармацевтична асоціація Рідан за договором оренди приміщення №115 від 18.07.2001 станом на липень 2021 року (період з 01.01.2018 по липень 2021 включно)?

4. Обов`язок по оплаті витрат на проведення експертизи покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-інженерна медико-фармацевтична асоціація Рідан з подальшим їх розподілом в порядку, передбаченому статтею 129 ГПК України. Докази здійснення оплати надати Господарському суду міста Києва та експертній установі на відповідну вимогу останньої.

5. Зобов`язати учасників справи надати суду на вимогу експерта документи необхідні для проведення експертизи. В разі надходження від експерта клопотання про надання документів, необхідних для проведення експертизи, відповідні документи направляти на адресу Господарського суду міста Києва для подальшого їх скерування судом на адресу експертної установи.

6. Попередити експертів про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку або за відмову від дачі висновку (ч.1 ст.384 та ч.1 ст.385 Кримінального кодексу України).

7. Запропонувати судовому експерту реалізувати надане йому статтею 13 Закону України "Про судову експертизу" право щодо зазначення в експертному висновку фактів, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання.

8. Для проведення судової експертизи матеріали справи №910/11348/21 направити на адресу Київського відділення - бюро Національного наукового центру Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса (03118, м. Київ, вул. Кустанайська, буд. 6).

Матеріали справи №910/11348/21 підлягають поверненню Господарському суду міста Києва разом із висновком експерта на протязі 5-ти днів з дня складання висновку або з дня з`ясування обставин неможливості проведення експертизи.

9. Провадження у справі №910/11348/21 зупинити на час проведення експертизи.

10. Ухвала набирає законної сили 18.01.2022 та підлягає оскарження у встановленому законом порядку в частині зупинення провадження у справі; в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено та підписано 25.01.2022.

Суддя Т.В. Васильченко