Ухвала

від 06.12.2021 по справі 298/1321/21

ВЕЛИКОБЕРЕЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 298/1321/21

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

06 грудня 2021 року смт. Великий Березний

Суддя Великоберезнянського районного суду Закарпатської області Зизич В.В., ознайомившись з матеріалами цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Костринської сільської ради в особі відділу освіти, культури, молоді та спорту Костринської сільської ради, про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Костринської сільської ради в особі відділу освіти, культури, молоді та спорту Костринської сільської ради, про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу.

Позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням строку для усунення недоліків з огляду на наступне.

Згідно п. 3 ч. 3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів сумою, яка стягується. При цьому позивач не зазначила ціну позову, при тому, що вимога про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу підлягає грошовій оцінці.

Відповідно до ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Слід зазначити, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір , від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Однак у позовній заяві позивачем заявлено чотири позовні вимоги: 1) визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, 2) зобов"язання допустити до виконання обов"язків, 3) стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Виходячи зі змісту позовної заяви та наведених позивачем мотивів нею оспорюється наказ про відсторонення від роботи та фактично порушується питання про допуск до роботи, адже позивач не звільнена, а лише відсторонена.

Отже, оскільки предметом цього позову є оскарження наказу про відсторонення позивачки від роботи, яке по своїй суті є призупиненням виконання нею своїх трудових обов`язків, а не звільненням із займаної посади/роботи/професії, що мало б наслідком вирішення питання про поновлення на роботі такого працівника, то вимога нематеріального характеру повинна бути оплачена судовим збором.

Крім того, відповідно до постанови Верховного Суду в справі №728/2955/18 від 10 січня 2019 року, починаючи з 1 вересня 2015 року позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позовів про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 30 січня 2019 року у справі №910/4518/16 погодилася з попередніми правовими позиціями Верховного суду України, що вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не належать до вимог, за пред`явлення яких до роботодавця працівники-позивачі звільняються від сплати судового збору.

Схожі висновки містяться і в постанові Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі 761/943/18.

У своїй постанові від 27 квітня 2021 року у справі № 182/729/17 Верховний Суд висловив думку про те, що згідно з частиною першою статті 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ч. 5 ст. 97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати.

Із положень приписів ст. ст. 94, 116, 117 КЗпП України та ст. 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР Про оплату праці середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі №910/4518/16 дійшла висновку, що пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір , згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Тобто, заробітна плата, яку просить стягнути позивачка, за своєю суттю є середнім заробітком за час вимушеного прогулу, що не підпадає під категорію пільг при сплаті судового збору за п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір .

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір (далі Закон) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі ст. 7 Закону України Про державний бюджет на 2021 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2021 року встановлений у розмірі 2 270 грн.

За положенням ч. 1 ст. 3 Закону, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

За ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір ставка судового збору за позовну вимогу немайнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що, у грошовому еквіваленті становить 908,00 грн.

Також п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону визначено, що за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру до сплати підлягає судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відтак, позивачці необхідно сплатити судовий збір за три заявлені нею позовні вимоги, а саме:

- за вимоги немайнового характеру / визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення від роботи; зобов"язання допустити до виконання обов"язків - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908,00 грн., за кожну вимогу;

- за вимогу майнового характеру / стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу / - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - після визначення ціни позову.

Слід також зазначити, що відповідно до пункту 10 постанови пленуму ВССУ від 17.10.2014 року №10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах", якщо в позовній заяві об`єднано кілька самостійних вимог майнового характеру, пов`язаних між собою, то, враховуючи, що об`єктом справляння судового збору є позовна заява, максимальний розмір судового збору має відповідати загальній сумі всіх вимог. При цьому судовий збір може бути сплачено окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

Таким чином позивачці слід сплатити судовий збір за реквізитами: рахунок №UA318999980313131206000007393, отримувач коштів ГУК у Зак.обл./Великобер.тг/22030101, код за ЄДРПОУ 37975895, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), за кодом класифікації доходів бюджету - 22030101, та додати документ на підтвердження оплати судового збору.

Крім того, позивачці слід надати обґрунтований розрахунок сум, що підлягають стягненню у відповідності до ст.3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

Відповідно до ч ч. 1-3 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 259, 260 ЦПК України, суддя, -

п о с т а н о в и л а :

Позовну заяву позовом ОСОБА_1 до Костринської сільської ради в особі відділу освіти, культури, молоді та спорту Костринської сільської ради, про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, - залишити без руху, надавши позивачу строк 10 днів з дня отримання ухвали для виправлення недоліків, вказаних в мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог даної ухвали, позовна заява вважатиметься неподаною та буде їй повернута.

Копію ухвали направити для відома та виконання позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Зизич В.В.