Ухвала

від 21.01.2022 по справі 947/2167/22

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/2167/22

Провадження № 1-кс/947/884/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2022 року слідчий суддя Київського районногосуду м.Одеси ОСОБА_1 ,при секретарях судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,за участю прокурора ОСОБА_4 ,захисника підозрюваної адвоката ОСОБА_5 , підозрюваної ОСОБА_6 , розглянувши увідкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання заступника керівника Доброславської окружної прокуратури ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №42021162330000030 від 15.11.2021 року відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Целіноград, Казахстан, громадянки України, з вищою освітою, заміжньої, маючої на утриманні неповнолітню дитину, яка перебуває на посаді начальника управління економіки Южненської міської ради Одеського району Одеської області, раніше не судимої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

1.Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування стороною обвинувачення клопотання про застосування запобіжного заходу.

Як вбачається з клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 з 2015 року займає в Южненській міській раді Одеського району Одеської області (Далі «Южненська міська рада» або «ЮРМ») посаду начальника економічного управління, виконує організаційно розпорядчі обов`язки і як керівник структурного підрозділу органу місцевого самоврядування відповідно до ч. 2 примітки до ст. 368 КК України є службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Рішенням Южненської міської ради від 19.10.2016 року №400-VII прийнято «Програму фінансової підтримки об`єднань співвласників багатоквартирних будинків у м. Южному на 2017-2021 роки», остання редакція від 22.12.2020 р., затверджена рішенням Южненської міської ради № 35-VIIІ (далі Програма).

Відповідно до вказаної програми під час виконання ОСББ робіт з «капітального ремонту та планової модернізації ліфтів» фінансування витрат здійснюється на 97% управлінням економіки Южненської міської ради за кошти місцевого бюджету, а робіт з «капітального ремонту внутрішніх систем теплопостачання, водопостачання та каналізації, електропостачання» - на 70%.

Також відповідно до паспорту вказаної програми Управління економіки Южненської міської ради є співрозробником, відповідальним виконавцем та учасником вказаної програми.

Відповідно до додатку 2 до Програми, Управління економіки в ході реалізації та фінансування програми надає консультаційну допомогу, здійснює нагляд та контроль за використанням коштів.

Відповідно до своїх функціональних обов`язків на вказаній посаді ОСОБА_6 та підлеглі їй працівники економічного управління перевіряють на предмет повноти і правильності оформлення документи, які надаються організаціями співвласників багатоквартирних будинків для отримання бюджетного фінансування за вказаною Програмою.

У 2021 році за результатами тендерної процедури ТОВ «ОСББ Сервіс» (код ЄДРПОУ 40372275) та ТОВ «Гамаюн Ліфт» (код ЄДРПОУ 43710685), засновником яких є ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 уклали з підрядниками договори відповідно на виконання робіт з капітального ремонту внутрішніх систем електропостачання житлового будинку та капітального ремонту - модернізації та пусконалагодження пасажирських ліфтів.

Зокрема, 20.08.2021 між замовником ОСББ «Приморська 21» та підрядником ТОВ «ОСББ Сервіс» укладено договір підряду № 20/08-01 на виконання робіт з «капітального ремонту внутрішніх систем електропостачання житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 », ціна договору 1067180,57 грн., з яких, відповідно до Програми, 508780,57 грн. кошти ОСББ, а 558400,00 грн. кошти місцевого бюджету.

Крім того, 06.10.2021 року між замовником ОСББ «Приморська 15» та підрядником ТОВ «Гамаюн Ліфт» укладено договір підряду № 6/10-01 на виконання робіт з «капітального ремонту: модернізація та пусконалогоджування пасажирських ліфтів за адресою: Одеська обл., м. Южне, вул. Приморська, 15, (ПАСС.)», ціна договору 559445,30 грн., з яких, відповідно до Програми, 47443,30 грн. кошти ОСББ, а 512002,00 грн. кошти місцевого бюджету (відповідно до додаткової угоди № 2 від 08.11.2021).

28.10.2021 між замовником ОСББ «Приморська 11» та підрядником ТОВ «Гамаюн Ліфт» укладено договір підряду № 28/10-1 на виконання робіт з «капітального ремонту: модернізація та пусконалогоджування пасажирських ліфтів за адресою: Одеська обл., м. Южне, вул. Приморська, 11», ціна договору 464223,27 грн., з яких, відповідно до Програми, 48471,27 грн. кошти ОСББ, а 415752,00 грн. кошти місцевого бюджету.

Крім того, 01.12.2021 між замовником ОСББ «Т.Г. Шевченко 7» та підрядником ТОВ «Гамаюн Ліфт» укладено договір підряду № 01/12-01 на виконання робіт з «капітального ремонту: заміна пасажирських ліфтів за адресою: Одеська обл., м. Южне, вул. Т.Г. Шевченка, 7», ціна договору 833645,62 грн., з яких, відповідно до Програми, 67778,62 грн. кошти ОСББ, а 765867,00 грн. кошти місцевого бюджету.

Будучи особисто знайомою з ОСОБА_7 та розуміючи, що він зацікавлений у тому, щоб вона та заступник Южненського міського голови начальник фінансового управління ОСОБА_8 за результатами розгляду поданих вказаними товариствами документів приймали рішення, які призводять до виплат їм бюджетних грошей, ОСОБА_6 вирішила незаконно збагатитися шляхом одержання від ОСОБА_7 неправомірної вигоди.

Реалізуючи виниклий злочинний умисел, ОСОБА_6 , знаючи що ОСОБА_7 є директором ТОВ «ОСББ Сервіс» та засновником ТОВ «ГАМАЮН ЛІФТ» в середині листопада 2021 року зустрілась з останнім у м. Южному та повідомила, що для подальшої роботи та фінансування виконаних вказаними товариствами робіт необхідно сплатити через їй та іншим посадовим особам виконкому Южненської міської ради «кешбек» у розмірі 10% від коштів місцевих бюджетів по договору з ремонту електропостачання та 15% від коштів місцевих бюджетів по договорах з ремонту та заміни ліфтового обладнання. Водночас, ОСОБА_6 навела приклади негативного розвитку подій у разі, якщо ОСОБА_7 не погодиться на такі умови.

Далі, ОСОБА_7 розуміючи, що від того які рішення щодо поданих ним документів (актів виконаних робіт та інших передбачених Програмою документів) будуть прийняті ОСОБА_6 як начальником управління економіки ЮМР, залежить швидкість та результат оплати ЮМР виконаних його товариствами робіт, погодився надати ОСОБА_6 неправомірну вигоду за наступних обставин.

В подальшому, 07.12.2021 ОСОБА_7 , на виконання вимоги ОСОБА_6 передав їй через ОСОБА_9 56000 гривень, що дорівнює 10% від коштів місцевого бюджету, сплачених ЮМР за вказаним вище договором підряду № 20/08-01від 20.08.2021. ОСОБА_6 , реалізуючи свій злочинний умисел одержала ці грошові кошті як першу частину неправомірної вигоди.

Продовжуючи реалізацію злочинного умислу, ОСОБА_6 17.01.2022 зустрілася з ОСОБА_7 , у місті Южному та висловила йому вимогу передати їй через ОСОБА_9 другу частину неправомірної вигоди, тобто 15% від коштів місцевого бюджету, сплачених ЮМР за договорами №№ 28/10-1 від 28.10.2021, 6/10-01 від 06.10.2021, 01/12-01 від 01.12.2021.

Закінчуючи реалізацію свого злочинного умислу, 18.01.02021 року ОСОБА_6 у під`їзду будинку по АДРЕСА_3 одержала від ОСОБА_7 через ОСОБА_9 грошові кошти у розмірі 255000 грн. як другу частину неправомірної вигоди за виконання нею дій з використанням службового становища.

Таким чином, за вказаних обставин ОСОБА_6 у період з 07.12.2021 по 18.01.2022 шляхом вимагання, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, одержала від ОСОБА_7 неправомірну вигоду у великому розмірі на загальну суму 311000 гривень.

ОСОБА_6 19.01.2022 року о 19.30 год. затримана у порядку ст. 208 КПК України.

Прокурор звертається з клопотанням, обґрунтовуючи його тим, що у ході досудового розслідування встановлено існування наступних ризиків передбачених ст. 177 КПК України:

- підозрювана матиме можливість незаконно впливати на потерпілого, свідків, про що свідчить його обізнаність щодо місць проживання потерпілого та свідка ОСОБА_9 , вплив на свідків подій;

- підозрювана може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, про це свідчить, що на теперішній час не відшукані всі грошові кошти, які були передані підозрюваній;

- підозрювана може вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити свою злочинну діяльність, з урахуванням неодноразових отримань грошових коштів від потерпілого та свідка ОСОБА_9 .

2.Позиції учасників судового засідання.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.

Захисник підозрюваної в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час або запобіжний захід у вигляді передачі на поруки, вказавши, що підозра необґрунтована, не підтверджена матеріалами клопотання, клопотання прокурора обґрунтоване лише тяжкістю покарання, ризики відсутні та не доведені, розмір застави є необґрунтованим та непомірним для підозрюваної. Крім того, ОСОБА_6 тривалий час перебуває на посаді, має безліч нагород, позитивно характеризується, має постійне місце реєстрації та проживання, має доньку на утриманні, піклується про матір.

Підозрювана в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання, з підозрою не погодилась, вказавши, що не має наміру ухилятися, перешкоджати кримінальному провадженню, їй важливо встановити істину по справі.

Крім того, в судовому засіданні надійшли клопотання ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 про взяття на поруки підозрюваної ОСОБА_6 ..

ОСОБА_13 в судовому засіданні підтримав заяву про взяття на поруки, вказавши, що працює заступником директора Комунального підприємства «Екосервіс», був міським головою міста Южного з 1993 до 2006 року, з ОСОБА_6 знайомий, знає її як хорошого спеціаліста, яка допомагає підприємству, позитивно характеризується.

ОСОБА_12 в судовому засіданні заяву про взяття на поруки підтримав у повному обсязі, вказавши, що він є пенсіонером, працював сорок два роки у ВАТ «Одеський припортовий завод», з підозрюваної знайомий близько десяти років, має сумніви у тому, що ОСОБА_6 могла отримати неправомірну вигоду, характеризує її позитивно.

ОСОБА_11 підтримав подану заяву про передачу на поруки, вказавши, що працює в ОСН «Вікторія», з підозрюваною знайомий, спілкується по роботі, знає підозрювану з позитивного боку, нарікань по роботі та недоліків не було.

ОСОБА_10 в судовому засіданні підтримала заяву про взяття на поруки, вказавши, що вона на даний час є пенсіонером, очолює товариство захисту прав споживачів, багато років знає ОСОБА_6 як порядку та відповідальну людину, характеризує її лише позитивно.

3. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно ч.1ст.177КПК України,метою застосуваннязапобіжногозаходує забезпеченнявиконанняпідозрюваним,обвинуваченимпокладенихна ньогопроцесуальнихобов`язків,атакожзапобігання спробам: 1)переховуватисявідорганів досудовогорозслідуваннята/абосуду; 2)знищити,сховатиабоспотворити будь-якуізречейчи документів,якімаютьістотне значеннядлявстановленняобставин кримінальногоправопорушення; 3)незаконновпливатина потерпілого,свідка,іншогопідозрюваного,обвинуваченого,експерта,спеціалістауцьому жкримінальномупровадженні; 4)перешкоджатикримінальномупровадженню іншимчином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно доч.1,ч.4ст.194КПК Українипід часрозгляду клопотанняпро застосуваннязапобіжного заходуслідчий суддя,суд зобов`язанийвстановити,чи доводятьнадані сторонамикримінального провадженнядокази обставини,які свідчатьпро:1)наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні підозрюваним,обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

4. Висновки слідчого судді.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

4.1. Обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Згідно матеріалів поданого клопотання, 20.01.2022 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за кваліфікуючими ознаками: одержання службовою особою неправомірної вигоди для себета третіхосіб завчинення вінтересах тогохто надаєнеправомірну вигодудії звикористанням наданоїїй владита службовогостановища,у великомурозмірі,службовою особою,яка займаєвідповідальне становище,поєднане звимаганням неправомірноївигоди.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, підтверджується: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 15.11.2021 року, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 01.12.2021 року, договорами підряду, протоколом огляду та вручення грошових коштів від 07.12.2021 року, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 10.12.2021 року, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 17.01.2022 року, протоколом огляду та вручення грошових коштів від 18.01.2022 року, протоколом обшуку від 19.01.2022 року, протоколом затримання та особистого обшуку особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 20.01.2022 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 20.01.2022 року, та іншими матеріалами клопотання в сукупності.

Слідчий суддя зазначає, що нормами чинного КПК України не закріплено поняття обґрунтованості пред`явленої підозри, в зв`язку з чим, при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).

Так, стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).

Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, а також приймаючи до уваги вищевказані рішення ЄСПЛ, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.

Щодо доводів сторони захисту про те, що органом досудового розслідування не було надано доказів обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого їй кримінального правопорушення, слідчий суддя зазначає, що вказані доводи є передчасними, оскільки на теперішній час здійснюється досудове розслідування зазначеного кримінального провадження, проводяться слідчі та інші процесуальні дії для встановлення обставин події, проте зібрані на даний час по кримінальному провадженню докази є достатніми для висновку поза розумним сумнівом про наявність на теперішній час обґрунтованої підозри щодо причетності ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

4.2. Обставини, які свідчать про наявність/відсутність в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

У клопотанні прокурор вказує на ризики: знищення, приховування або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідків; вчинення іншого кримінального правопорушення та продовження кримінального правопорушення, в якому підозрюється.

Так, у своїй практиці ЄСПЛ наголошує на тому (рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»), що на етапі розгляду питання щодо взяття заявника під варту аргументами на користь такого рішення стали серйозність звинувачень, пред`явлених заявникові, та ризик його втечі.

Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.

При вирішенні питання щодо існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні умисного, корисливого злочину, яке поєднане з одержанням неправомірної вигоди, з використанням службового становища, його суспільно-небезпечний характер, який підриває авторитет органів державної влади та місцевого самоврядування.

Так, ОСОБА_6 займає посаду начальника управління економіки Южненської міської ради Одеського району Одеської області, що вказує на те, що остання має певний авторитет та вплив серед працівників міської ради, а також, який надає їй доступ до службових кабінетів, відповідної документації, та електронних носіїв інформації, які в свою чергу, можуть містити відповідну доказову інформацію в рамках такого кримінального провадження, у зв`язку з чим, існує ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді можливого знищення, спотворення підозрюваною важливих для даного кримінального провадження речей та документів, зокрема, документів, які стосуються бюджетного фінансування по «Програмі фінансової підтримки об`єднань співвласників багатоквартирних будинків у м. Южному на 2017-2021 роки» за договорами, укладеними між ОСББ «Приморська 21» та підрядниками ТОВ «ОСББ Сервіс» та ТОВ «Гамаюн Ліфт», які можуть містити відповідну доказову інформацію в рамках такого кримінального провадження.

Слідчий суддя враховує також, що в рамках даного кримінального провадження наявні особи потерпілого ОСОБА_7 та свідка ОСОБА_9 , на показання яких сторона обвинувачення на теперішній час посилається в обґрунтування існування в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Ризик незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні існує, оскільки є достатні підстави вважати, що підозрювана може на них впливати, з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації можливої кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину.

Крім того, підозрювана ОСОБА_6 може здійснювати вплив на свідків, які працюють в управлінні економіки Южненської міської ради Одеського району Одеської області, зокрема, тих, які безпосередньо підпорядковуються ОСОБА_6 , та можуть повідомити важливі обставини вчинення кримінального правопорушення.

Більш того, сформовані під час спільної праці дружні, приятельські стосунки, або відносини, які випливають із почуття поваги та авторитету, мають зазвичай тривалий характер і формують сталі соціальні зв`язки, тому використовуючи власні усталені зв`язки із іншими особами органів державної влади та місцевого самоврядування, ОСОБА_6 може продовжити використовувати їх для впливу на учасників кримінального провадження.

Наведені обставини свідчать про існування ризику вчинення підозрюваною ОСОБА_6 дій, направлених на незаконний вплив на потерпілого та свідків у вказаному кримінальному провадженні, враховуючи наявність достатніх підстав вважати, що перебування у статусі підозрюваної може викликати у ОСОБА_6 активні дії щодо впливу на потерпілого та свідків, з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки потерпілий та свідки безпосередньо судом допитаний не був, а показання, що надавалися на досудовому розслідуванні, не можуть лягти в обґрунтуванні судових рішень, зважаючи на положення ч. 4 ст. 95 КПК України, враховуючи положення ч. 4 ст. 95 КПК України, згідно яких суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

В частині посилання сторони обвинувачення на існування в рамках кримінального провадження ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя зазначає, що підозрювана ймовірно, відповідно до клопотання, після отримання першої частини неправомірної вигоди, продовжила свою кримінально-протиправну діяльність, що полягала у висловленні вимоги передати другу частину неправомірної вигоди, у зв`язку з чим, існує ризик вчинення іншого кримінального правопорушення та продовження кримінального правопорушення, в якому підозрюється.

4.3. Обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Застосування до підозрюваної ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання реалізації нею встановлених ризиків. Крім того, слідчий суддя ґрунтує свої твердження на підставі сукупного аналізу як і обставин можливого вчинення кримінального правопорушення, так і зазначених відомостей, що характеризують особу підозрюваної.

Слідчий суддя враховує суспільний інтерес у швидкому, повному і об`єктивному досудовому розслідуванні цього кримінального провадження, чого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження. За таких обставин необхідним є саме тримання під вартою, оскільки застосування застави як основного запобіжного заходу відтерміновує можливість його виконання, що, з урахуванням особистої зацікавленості підозрюваної у ході досудового розслідування, створює можливості для її позапроцесуальних дій. Домашній арешт, в тому числі цілодобовий, пов`язаний з доступом підозрюваної до технічних засобів, безпосередніх соціальних контактів з іншими особами може завадити виконанню завдань кримінального провадження на даному його етапі. Застосування запобіжних заходів у вигляді особистого зобов`язання та особистої поруки є неможливим з огляду на м`якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, що не забезпечить належне виконання підозрюваною обов`язків.

В частині клопотання ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 про взяття на поруки підозрюваної ОСОБА_6 , слідчий суддя приходить до переконання про відсутність правових підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Так, згідно ч. ч. 1, 2 ст. 180 КПК України, особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно достатті 194цього Кодексу і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу. Кількість поручителів визначає слідчий суддя, суд, який обирає запобіжний захід. Наявність одного поручителя може бути визнано достатньою лише в тому разі, коли ним є особа, яка заслуговує на особливу довіру.

Не ставлячипід сумнівдовіру,на якізаслуговують особи,які звертаються із заявами про взяття на поруки, слідчий суддя зазначає, що ті обставини, що підозрювана ОСОБА_6 позитивно характеризується, оцінюються слідчим суддею критично, оскільки зазначені обставини жодним чином не стали для підозрюваної тим стримуючим фактором, який би запобіг ймовірному вчиненню підозрюваною вищезазначеного кримінального правопорушення, а тому з огляду на встановлені в судовому засіданні ризики та обставини інкримінованих підозрюваній ОСОБА_6 дій, слідчий суддя в цілому вважає, що застосування такого запобіжного заходу на даній стадії кримінального провадження не відповідатиме потребам, меті та завданням відповідного запобіжного заходу.

Таким чином, зважаючи на доволі високі встановлені при розгляді клопотання ризики, з урахуванням особистих характеристик підозрюваної, слідчий суддя приходить висновку, що до ОСОБА_6 слід застосувати винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відтак, з огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваною ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної, можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м`якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.

При цьому,слідчий суддязвертає увагу,що міразапобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для підозрюваної ОСОБА_6 не буде безальтернативною, оскільки передбачатиме можливість внесення останньою відповідного розміру застави.

4.2. Відомості, які враховуються слідчим суддею при визначенні підозрюваній ОСОБА_6 розміру застави.

Сторона обвинувачення звертається з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просить визначити заставу у розмірі 130 (ста тридцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 311090 гривень.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Так, із структури статті 5 Конвенції, в цілому, та її пункту3, зокрема, випливає, що застава може вимагатись лише до тих пір, поки існують причини, що виправдовують затримання (§ 42 рішення ЄСПЛ у справі Musuc v. Moldova від 06.11.2007, заява №. 42440/06, та § 139 рішення ЄСПЛ у справі Олександр Макаров проти Росії від 12.04.2009, заява № 15217/07). Влада повинна бути уважною у встановленні відповідної застави, як і у вирішенні питання про необхідність продовження ув`язнення обвинуваченого. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого (рішення ЄСПЛ у справі Mangouras v. Spain, заява № 12050/ 04, § 79).

При визначенні розміру альтернативного запобіжного заходу слідчий суддя враховує: тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , специфіку даного кримінального провадження, підвищений суспільний інтерес суспільства до такої категорії справ, тяжкість злочину, можливе його вчинення начальником управління економіки міської ради, до якого ставляться підвищенні вимоги стосовно її професійної діяльності та, серед іншого, доброчесності, встановлені ризики, професійне, особисте оточення та ділові зв`язки підозрюваної.

З урахуванням таких обставин слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність виходу за межі максимально встановленого розміру застави для тяжкого злочину, що визначений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК.

Більш того, підозра у вчиненні такого тяжкого кримінального правопорушення, яке інкримінується особі, яка займає таку посаду (голова селищної ради), на думку слідчого судді, значним чином підриває авторитет органів державної влади та місцевого самоврядування, оскільки такі особи повинні заслуговувати на довіру від громадян, бути прикладом честі та гідності, а не навпаки.

З оглядуна майновийстан підозрюваної,розмір неправомірноївигоди (311000 (тристаодинадцять тисяч)гривень),ґрунтуючись навагомості доказівнаданих стороноюобвинувачення,які підтверджуютьобґрунтованість підозриу вчиненні ОСОБА_6 кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.3ст.368КК України,та трьохризиків,передбачених ч.1ст.177КПК України,слідчий суддяприходить допереконання,що підозрюваній ОСОБА_6 слід визначитизаставу урозмірі ста двадцяти п`яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 310 125 (триста десять тисяч сто двадцять п`ять) гривень. При цьому, відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня складає 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) гривня.

Крім того, ця сума застави не порушує принцип пропорційності та, з урахуванням майнового стану підозрюваної, а саме відповідно до відкритої інформації Єдиного державного реєстру декларацій, ОСОБА_6 володіє об`єктами нерухомого майна, а саме квартирою та земельною ділянкою, транспортним засобом, за минулий 2020 рік отримала заробітну плату за основним місцем роботи у розмірі 388904 (триста вісімдесят вісім тисяч дев`ятсот чотири) гривні, має грошові активи у розмірі 240000 (двісті сорок тисяч) гривень, 17000 (сімнадцять тисяч) доларів, тобто застава не є явно непомірною для неї. Проте вона є значною та, на думку слідчого судді, цілком здатною забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної та виконанням покладених на неї процесуальних обов`язків.

Керуючись ст.ст. 176-178,182-184,193,194,196 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання заступника керівника Доброславської окружної прокуратури ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №42021162330000030 від 15.11.2021 року задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Держаній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів, до 19.03.2022 року.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_6 обов`язків, передбачених КПК України у розмірі ста двадцяти п`яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 310 125 (триста десять тисяч сто двадцять п`ять) гривень.

Роз`яснити підозрюваній, що підозрювана або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на підозрювану ОСОБА_6 строком до19.03.2022 року,в межахстроку досудовогорозслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

1. Прибувати до органу досудового розслідування та/або суду за першою вимогою;

2.Не відлучатисяіз населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;

3. Повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4. Утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у кримінальному провадженні з приводу обставин кримінального правопорушення;

5. Здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_6 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

У задоволенні клопотань ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 про взяття на поруки підозрюваної ОСОБА_6 відмовити.

Апеляційна скарга,на ухвалуслідчого суддіможе бутиподана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1