Рішення

від 18.01.2022 по справі 310/4097/18

БЕРДЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 310/4097/18

2/310/20/22

РІШЕННЯ

Іменем України

18 січня 2022 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Прінь І.П.,

за участі: секретаря судового засідання Бевз О.А.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бердянську в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, державного кадастрового реєстратора міськрайонного управління у Бердянському районі та м. Бердянську Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Жук Володимира Володимировича, ОСОБА_4 , третя особа - Державна служба України з питань Геодезії, картографії та кадастру, про визнання незаконною державної реєстрації земельної ділянки, скасування державної реєстрації земельної ділянки, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Верховного Суду від 30.03.2021 року у справі №310/4097/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міжрайонного управління у Бердянському районі та м. Бердянську Головного Управління Держгеокадастру Запорізької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, ОСОБА_4 , про визнання противними та скасування наказу, припису та постанови, було скасовано рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08.05.2019 року і постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 19.09.2019 року. Провадження у адміністративній справі №310/4097/18 закрито ( а.с.211-221 т.2).

Ухвалою Верховного Суду від 15.04.2021 року справу №310/4097/18 (ЗП/808/153/18) за позовом ОСОБА_1 до Міжрайонного управління у Бердянському районі та м. Бердянську Головного Управління Держгеокадастру Запорізької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, ОСОБА_4 , про визнання противними та скасування наказу, припису та постанови, передано до Бердянського міськрайонного суду Запорізької області (а.с.231-233 т.2).

Справа надійшла до Бердянського міськрайонного суду Запорізької області 26.04.2021 року (а.с.1 т.3).

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 29.04.2021 року вказана справа передана в провадження судді Прінь І.П. (а.с.3)

Ухвалою суду від 05.05.2021 року позовну заявку ОСОБА_1 , яка була подана в порядку адміністративного судочинства, залишено без руху. Позивачу надано строк про необхідність усунення вказаних в ухвалі суду недоліків позовної заяви ( а.с.8-10).

01.06.2021 року ОСОБА_1 подано позовну заяву до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, ОСОБА_4 , про визнання незаконною і скасування державної реєстрації земельної ділянки, зобов`язання закрити поземельну книгу (а.с.17-20 т.3).

Ухвалою суду від 02.06.2021 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

20.07.2021 року ОСОБА_1 подала уточнену позовну заяву, у якій залучила в якості співвідповідача державного кадастрового реєстратора міськрайонного управління у Бердянському районі та м. Бердянську Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Жука В.В. ( а.с.64-67-т.3). Саме цю позовну заяву позивачка підтримувала у судовому засіданні.

Ухвалою суду від 17.08.2021 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду.

Протокольною ухвалою суду від 27.09.2021 року до участі у справі в якості відповідача, за клопотанням позивача, було залучено ОСОБА_4 (а.с.103-104).

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила наступне: ОСОБА_1 є власником домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , згідно із рішенням Бердянського міськрайонного суду від 19.08.2003.

Рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради Осипенківської міської ради від 11.09.1953р. № 526 під домоволодінням АДРЕСА_1 надано земельну ділянку, площею 924,8 кв.м. і в тимчасове користування 32,8 кв.м.

Відповідно до рішення виконкому Бердянської міської ради від 15.02.1963р. № 39 у власників домоволодіння було вилучено земельну ділянку площею 353 кв.м. для будівництва дитячого садка, і за власниками домоволодіння збереглося право користування земельною ділянкою, площею 571,8 кв.м.

Власником суміжного домоволодіння АДРЕСА_2 є ОСОБА_4 .

Відповідно до п. 2 рішення виконавчого комітету Бердянської міської ради від 22.05.1998р. № 273 було затверджено розділ земельної ділянки площею 0,0933 га за адресою: АДРЕСА_2 на дві окремі ділянки і закріплення за домоволодінням по АДРЕСА_2 земельну ділянку площею 0, 0465 га і за домоволодінням АДРЕСА_2 земельну ділянку площею 0, 0468 га.

Рішенням Бердянської міськрайонного суду від 19.01.2009р. по справі № 2-779 було визнано недійсним п. 2 рішення виконкому Бердянської міської ради від 22.05.1998р. № 273 про затвердження розділу земельної ділянки площею 0,0933 га за адресою: АДРЕСА_2 та визнано нечинним акт про встановлення меж землекористування від 28.04.1998р., виданий на підставі рішення виконкому Бердянської міської ради від 22.05.1998р. № 273.

Після цього, рішенням Бердянського міськрайонного суду від 26.10.2009р. по справі № 2-5818/09 було визнано недійсним п. 11 рішення Бердянської міської ради від 25.02.2009р. № 10 про передачу у приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки, площею 0,463 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 та визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 221907 від 01.04.2009р., виданий на ім`я ОСОБА_4 .

Цей державний акт серії ЯЗ № 221907 від 01.04.2009р. на земельну ділянку площею 0,0463 га під домоволодінням АДРЕСА_2 , який було визнано судом недійсним, містив кадастровий номер земельної ділянки 2310400000:09:015:0214, який у 2015 році було повторно присвоєно даній земельній ділянці при її державній реєстрації, що є порушенням вимог закону.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду від 26.11.2010р. по справі № 2-131/10 задоволено позовну заяву ОСОБА_1 та зобов`язано ОСОБА_4 усунути перешкоди ОСОБА_1 в користуванні домоволодіння АДРЕСА_1 шляхом знесення паркану із металевої сітки між домоволодінням АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , знести замощення шириною 1 м. біля житлового будинку Б по АДРЕСА_2 .

Позивач, з метою приватизації земельної ділянки під житловим будинком АДРЕСА_2 тричі зверталася до Бердянської міської ради із заявою про надання дозволу на розробку та виготовлення технічної документації щодо відведення земельної ділянки площею 571,8 кв.м., проте їй було відмовлено.

У 2015 році позивачу ОСОБА_1 стало відомо, що гр. ОСОБА_4 було здійснено повторну державну реєстрацію тієї ж самої земельної ділянки, площею 0,463 га, кадастровий номер 2310400000:09:015:0214.

Так, 29.05.2015 земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 була зареєстрована Управлінням Держземагенства у Бердянському районі Запорізької області в Державному земельному кадастрі, площею 0,0463 га з кадастровим номером: 2310400000:09:015:0214, за заявою власника домоволодіння по АДРЕСА_2 та на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), виконаної ПП Азовгеопроект в 2015 році,

При цьому, межі земельної ділянки з кадастровим номером 2310400000:09:015:0214 частково наклалися на земельну ділянку, розташовану під житловим будинком позивача (ця обставина підтверджується наявним в матеріалах справи звітом по технічній експертизі від 2006р., т.1 а.с. 54).

Також вказує на те, що роботи зі встановлення меж спірної земельної ділянки проводилися за відсутності позивача ОСОБА_1 , яка є користувачем суміжної земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується наявною в матеріалах справи Технічною документацією із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), виконаної ПП Азовгеопроект у 2015 році для ОСОБА_4 .

В акті визначення та погодження земельної ділянки (т.2, а.с. 53) в графі Опис меж відсутній підпис власника земельної ділянки АДРЕСА_1 . Також, підпис ОСОБА_1 відсутній в акті прийомки-передачі межових знаків на зберігання (т. 2, а.с. 54), в графі Суміжні землевласники (користувачі) .

Позивач посилаючись на норми Закону України Про державний земельний кадастр і вказуючи на те, що державна реєстрація земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 є незаконною, оскільки даній земельній ділянці під час її державної реєстрації у 2015р. було повторно присвоєно вже скасований у 2009р. кадастровий номер, межі даної земельної ділянки накладаються на земельну ділянку, що знаходиться під її домоволодінням, просила суд:

1. Визнати незаконною державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0463 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 з кадастровим номером 2310400000:09:015:0214 та зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 39820689), державного кадастрового реєстратора Міськрайонного управління у Бердянському районі та м. Бердянську Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Жука Володимира Володимировича скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0463 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 з кадастровим номером 2310400000:09:015:0214;

2. Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 39820689), державного кадастрового реєстратора Міськрайонного управління у Бердянському районі та м. Бердянську Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Жука Володимира Володимировича закрити Поземельну книгу, яка була відкрита у зв`язку зі здійсненням державної реєстрацію земельної ділянки, площею 0,0463 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 з кадастровим номером 2310400000:09:015:0214.

13.07.2021 року до суду надійшов відзив відповідача Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області ( далі - Відповідач -1) (а.с.43-48 т.3), у якому зазначив, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 була зареєстрована в Державному земельному кадастрі за заявою власника домоволодіння, на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Кадастровий реєстратор, отримавши заяву власника будинку по АДРЕСА_3 , та проаналізувавши технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на предмет її відповідності земельному законодавству, не мав підстав для відмови у присвоєнні кадастрового номера вказаній земельній ділянці.

Повідомлення про зареєстровані (припинені) речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в тому числі і за рішенням суду надходить з органів державного реєстру прав, і після чого відомості вносяться до Поземельної книги.

Відповідач просив відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі. Розглянути дану справу за відсутності представника Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області.

Відповідач ОСОБА_4 ( далі - Відповідач - 2), яка спочатку була залучена до участі у справі як третя особа, 17.08.2021 року подала пояснення щодо позову ( а.с.82- т.3), у яких зазначила, що ст. 55 Закону України Про землеустрій визначено, що Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється за рішенням власника (розпорядника) земельної ділянки, землекористувача . Оскільки на земельній ділянці знаходиться об`єкт права власності ОСОБА_4 , то саме вона і є належним землекористувачем, тому зобов`язана була належним чином оформляти свої права на земельну ділянку.

Вважає, що позивачем заявлено безпідставний позов, оскільки спір виник не з приводу реєстрації земельної ділянки, а з приводу її меж і площі.

Крім того, відповідач ОСОБА_4 17.01.2022 року подала відзив на позов, у якому зазначила, що процедура реєстрації спірної земельної ділянки станом на дату її реєстрації не була порушена. Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі була замовлена в ліцензій землевпорядній організації. За наслідками її виготовлення, у відповідності до вимог ЗУ Про Державний земельний кадастр була проведена державна реєстрація земельної ділянки, земельній ділянці присвоєний кадастровий номер. Просила відмовити у задоволенні позову.

Інші учасники провадження - державний кадастровий реєстратор Жук В.В. ( далі - Відповідач - 3), представник третьої особи Державної служби України з питань Геодезії, картографії та кадастру, заяв по суті позову не подавали, в судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили.

Вислухавши пояснення учасників провадження, дослідивши надані суду письмові докази, суд встановив таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За приписами ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд, відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, з цивільних і земельних відносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Спір, за вирішенням якого позивач звернулася до суду, стосується захисту її прав, як користувача земельної ділянки та правомірності державної реєстрації суміжної земельної ділянки відповідачем ОСОБА_4 , тобто даний спір належить розглядати за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до ч.1 ст. 377 ЦК України ( в редакції на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Судом встановлено, що рішенням Бердянського міського суду Запорізької області від 19.08.2003 у справі №2-10078/03 р. (а.с.5-6 т.1), яке набрало законної сили 20.10.2003, встановлено факт прийняття ОСОБА_1 спадщини у вигляді 1/3 частини жилого будинку АДРЕСА_2 після смерті її батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визнано дійсними правочини купівлі-продажу 2/3 частин домоволодіння АДРЕСА_2 , укладені 10.08.1982 між ОСОБА_1 з одного боку та ОСОБА_6 , ОСОБА_7 з іншого боку. Визнано за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 . Прво власності ОСОБА_1 на будинок зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 19.01.2009 по справі №2-779/2009 р. ( а.с.7-9 т.1) встановлено, що рішенням виконавчого комітету Осипенківської міської ради від 11.09.1953 № 526 під домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 (згідно рішень Бердянського виконкому від 30.05.1968 №222 та від 02.12.1982 №483 будинку 42 присвоєно номер 44, а вулицю Повстання перейменовано на Лієпайську) надано земельну ділянку площею 924, 8 кв. м., залишено в тимчасове користування 32, 8 кв. м.

На підставі рішення Бердянського міськвиконкому від 15.02.1963 № 39 для міських потреб з території домоволодіння АДРЕСА_1 вилучено земельну ділянку площею 353 кв. м. для будівництва дитячого садка, і за власниками домоволодіння збережено право користування земельною ділянкою площею 571, 8 кв. м.

ОСОБА_1 , ОСОБА_8 та ОСОБА_4 є суміжними землекористувачами по АДРЕСА_2 , при цьому ОСОБА_1 належить домоволодіння АДРЕСА_1 , ОСОБА_8 належить домоволодіння АДРЕСА_2 , а ОСОБА_4 - АДРЕСА_3 .

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 19.01.2009 у справі №2-779/2009 р. ( а.с.7-9 т.1), яке набрало законної сили 19.03.2009, були задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 . Визнано недійсним пункт 2 рішення виконавчого комітету Бердянської міської ради від 22.05.1998 № 273 про розділ земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_2 , на дві окремі і закріплення за домоволодінням по АДРЕСА_2 земельної ділянки площею 0, 0465 га і за домоволодінням АДРЕСА_3 земельної ділянки площею 0, 0468 га. Визнано нечинним акт про встановлення меж землекористування від 28.04.1998, виданий на підставі рішення виконкому Бердянської міської ради від 22.05.1998 № 273, п. 2.

Рішенням Бердянської міської ради від 25.02.2009 №10 Про передачу у власність та в оренду земельних ділянок громадянам , а саме пунктом 1.11 було вирішено затвердити технічну документацію та передати безоплатно громадянам України у власність земельні ділянки, які перебувають у користуванні, для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в межах норм безоплатної приватизації: ОСОБА_4 - земельну ділянку площею 0,0463 га, розташовану по АДРЕСА_3 . (а.с.14 т.2).

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 26.10.2009 по справі №2-5818/09 (а.с.10-12 т.1), яке набрало законної сили 12.01.2010, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано недійсним п. 11 рішення Бердянської міської ради від 25.02.2009 №10 про передачу у приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,0463 га, розташованої по АДРЕСА_3 . Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку від 01.04.2009 серії ЯЗ №221907, виданий на ім`я ОСОБА_4 .

Рішенням Бердянського міськрайонного суду від 26.11.2010р. по справі № 2-131/10 ( а.с.13-16 т.1), яке набрало законної сили 10.03.2011 року, задоволено позовну заяву ОСОБА_1 та зобов`язано ОСОБА_4 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 в користуванні домоволодіння АДРЕСА_1 шляхом знесення паркану із металевої сітки між домоволодінням АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , знести замощення шириною 1 м. біля житлового будинку Б по АДРЕСА_2 .

Даним рішенням суду було встановлено, що спірна межа між домоволодіннями АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2 була належним чином визначена актом відбивки меж земельної ділянки АДРЕСА_4 ) від 18.08.1951р. З акту вбачається, що межа між домоволодінням АДРЕСА_1 і АДРЕСА_3 була прямою і пролягала по будівлям домоволодіння АДРЕСА_2 . Згідно із звітом по технічній експертизі від 20.11.2006р. вбачається, що межа між домоволодіннями АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 змістилася у бік домоволодіння АДРЕСА_1 .

29.05.2015 року державним кадастровим реєстратором Міськрайонного управління у Бердянському районі та м. Бердянську Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Жуком В.В. було здійснено державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0463га за адресою: АДРЕСА_3 , з присвоєнням кадастрового номеру 2310400000:09:015:0214, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 02.01.2019р. (т. 1, а.с. 221) і довідки відповідача від 02.06.2021р. (а.с.68 т.3).

Державна реєстрація земельної ділянки була здійснена на підставі заяви власника домоволодіння по АДРЕСА_3 ОСОБА_4 і поданої нею технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), виконаної ПП Азовгеопроект в 2015 році (а.с. 44-71 т.2).

ОСОБА_1 вказує на те, що державна реєстрація земельної ділянки була проведена державним реєстратором незаконно з порушенням вимог ЗУ Про державний земельний кадастр .

Відповідно до ст. 79-1 Земельного кодексу України ( у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин - 29.05.2015р.) формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється:

у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;

шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок;

шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв`язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру.

Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Державна реєстрація прав суборенди, сервітуту, які поширюються на частину земельної ділянки, здійснюється після внесення відомостей про таку частину до Державного земельного кадастру.

Межі суміжних земельних ділянок приватної власності можуть бути змінені їх власниками без формування нових земельних ділянок за проектами землеустрою із впорядкування існуючих землеволодінь.

Відповідно до вимог ст. 24 ЗУ Про державний земельний кадастр , у редакція, яка була чинною на час здійснення державної реєстрації земельної ділянки, було визначено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку (ч.1 ст.24).

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч.2 ст.24).

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою:

особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи;

власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи;

органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності) (ч. 3 ст.24).

Для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються:

заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;

оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки;

документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа (ч.4 ст.24).

При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер (ч.9 ст.24).

Тобто, виходячи з вимог норм ст. 79-1 Земельного кодексу України і ст. 24 ЗУ Про державний земельний кадастр , державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. При цьому, формування земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок, за заявою особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності або користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності, у разі поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок.

З витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 02.01.2019р. (а.с.221 т.1) встановлено, що 29.05.2015 року державним кадастровим реєстратором було здійснено державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0463га за адресою: АДРЕСА_3 , з присвоєнням земельній ділянці кадастрового номеру 2310400000:09:015:0214. Державна реєстрація була здійснена на підставі заяви ОСОБА_4 і поданої нею технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 26.03.2015р., що суперечить вимогам вказаних вище норм Законів.

Відповідач -1 вважає дії державного реєстратора правомірними, оскільки пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ Про державний земельний кадастр встановлено, що у разі якщо на земельній ділянці, право власності (користування) на яку не зареєстровано, розташований житловий будинок, право власності на який зареєстровано, кадастровий номер на таку земельну ділянку присвоюється за заявою власників такого будинку на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Забороняється вимагати для присвоєння земельній ділянці кадастрового номера інші документи, такий кадастровий номер є чинним з моменту його присвоєння.

Проте у цьому пункті Прикінцевих та перехідних положень Закону мова йде про присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці, а не проведення державної реєстрації земельної ділянки.

Механізм встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками у 2015 році було визначено Інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженою наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 N 376 (далі - Інструкція №376), яка втратила чинність 14.09.2021 року.

Так, у відповідності до пункту 2.1 розділу II Інструкції №376 встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок або проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Комплекс робіт із встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає: підготовчі роботи, топографо-геодезичні, картографічні роботи та роботи із землеустрою, камеральні роботи, складання і оформлення матеріалів технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а також встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками (пункт 2.3 розділу ІІ Інструкції №376).

Згідно пункту 2.8 розділу ІІ Інструкції №376 технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає: пояснювальну записку, яка містить опис місця розташування земельної ділянки, відомості про власника (користувача) земельної ділянки, відомості про виконавця (виконавців), реквізити відповідних ліцензій, необхідних для виконання робіт, відомості про власників (користувачів) суміжних земельних ділянок, стислий опис виконаних робіт; технічне завдання на встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (додаток 1); копію документа, що посвідчує фізичну особу, або копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи; копію документа, що посвідчує право на земельну ділянку (у разі його наявності); матеріали польових топографо-геодезичних робіт; план меж земельної ділянки, складений за результатами кадастрової зйомки, на якому відображаються зовнішні межі земельної ділянки із зазначенням власників (користувачів) суміжних земельних ділянок, усі поворотні точки меж земельної ділянки, лінійні проміри між точками по межах земельної ділянки, межі вкраплених земельних ділянок із зазначенням їх власників (користувачів). На бажання замовника замість плану меж земельної ділянки може складатися кадастровий план земельної ділянки; перелік обмежень у використанні земельної ділянки і наявні земельні сервітути; у разі необхідності документ, що підтверджує повноваження особи діяти від імені власника (користувача) земельної ділянки при встановленні меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання, який включається до документації із землеустрою після виконання робіт із встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками (додаток 2).

Отже, акт визначення та погодження земельної ділянки в натурі, акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання є складовими технічної документації із землеустрою, які підлягають погодженню із всіма суміжними землевласниками (користувачами), та на підставі яких вносилися відомості до Державного земельного кадастру.

За правилами, встановленими п. 3.12 розділу ІІ Інструкції №376 закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою.

У Технічній документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка виконана ПП Азовгеопроект , містяться Акт визначення та погодження меж земельної ділянки в натурі і Акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання, які не містять підпису суміжного користувача земельної ділянки № НОМЕР_1 , тобто ОСОБА_1 .

Доказів того, що позивача, як суміжного землекористувача, повідомлено про проведення землевпорядних робіт на суміжній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_3 , матеріали справи не містять.

За таких обставин, оскільки технічна документація, виготовлена ПП Азовгеопроект у 2015 році, була складена із порушенням ст. 22 Закону України Про державний земельний кадастр та п. 2.8 Інструкції №386, Управлінням Держземагенства у Бердянському районі Запорізької області (правонаступником якого є відповідач) проведено державну реєстрацію земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 на підставі документів, які не відповідають вимогам законодавства, що свідчить про протиправність дій органу Держгеокадастру щодо державної реєстрації від 29.05.2015 земельної ділянки площею 0,0463 га з кадастровим номером 2310400000:09:015:0214, та необхідність її скасування.

Як зазначалося вище, рішенням суду від 19.01.2009 у справі №2-779/2009 р., яке набрало законної сили 19.03.2009, було визнано недійсним пункт 2 рішення виконавчого комітету Бердянської міської ради від 22.05.1998 № 273 про розділ земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_2 , на дві окремі і закріплення за домоволодінням по АДРЕСА_2 земельної ділянки площею 0, 0465 га і за домоволодінням АДРЕСА_3 земельної ділянки площею 0, 0468 га.; визнано нечинним акт про встановлення меж землекористування від 28.04.1998, виданий на підставі рішення виконкому Бердянської міської ради від 22.05.1998 № 273, п. 2.

Наявність цього рішення ОСОБА_4 приховала як від ПП Азовгеопроект , який розробляв технічну документацію у 2015 році, так і від державного кадастрового реєстратора, який здійснював державну реєстрацію земельної ділянки 29.05.2015 року.

Таким чином, судом встановлено, що державним кадастровим реєстратором була здійснена реєстрація земельної ділянки, яка фактично не була сформована у встановленому Законом порядку.

У відзиві ОСОБА_4 вказує на те, що державна реєстрація спірної земельної ділянки і присвоєння ділянці кадастрового номеру ніяким чином не порушує права та інтереси позивача, оскільки не встановлено факту накладення земельних ділянок і посилається на рішення апеляційного суду Запорізької області від 06.06.2013 року, за яким ОСОБА_4 було зобов`язано знести паркан довжиною 16,9 м. між домоволодіннями АДРЕСА_5 , у знесенні самочинно збудованих будівель було відмовлено. Зокрема, вказує на те, що у рішенні суд послався на акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, яка була проведена 27.04.2012 року Державною інспекцією сільського господарства в Запорізькій області, в якому встановлено, що самовільного зайняття ОСОБА_9 і ОСОБА_10 земельної ділянки домоволодіння по АДРЕСА_1 ( ОСОБА_1 ) не встановлено.

Відповідно до ч. 7 ст. 82 ЦПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

З цих підстав суд зауважує на тому, що у рішенні від 06.06.2013 року суд послався на акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, яка була проведена 27.04.2012 року, у якому Державна інспекція сільського господарства під час проведення перевірки приймало за вихідні дані документи, які були за рішеннями судів визнанні недійсними, а саме:

-рішення виконкому Бердянської міської ради №273 від 25.05.1998 року, пунктом 2 якого було затверджено розділ земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_2 , на дві окремі і закріплення за домоволодінням по АДРЕСА_2 земельної ділянки площею 0, 0465 га і за домоволодінням АДРЕСА_3 земельної ділянки площею 0, 0468 га. Однак, як вже було встановлено, за рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 19.01.2009 по справі №2-779/2009 р., яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 19.03.2009 року, пункт 2 цього рішення було визнано недійсним та визнано нечинним акт про встановлення меж земельної ділянки від 28.04.1998 року;

-рішення Бердянської міської ради №10 від 25.02.2009 року, п.1.11 якого ОСОБА_4 була затверджена технічна документація та передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,0463 га за адресою: АДРЕСА_3 , після чого вона отримала державний акт на право власності на земельну ділянку. Однак за рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 26.10.2009 у справі №2-5818/09, яке було залишено без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 12.01.2010 року, було визнано недійсним п. 11 рішення Бердянської міської ради від 25.02.2009 №10: визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, який був отриманий ОСОБА_4 на підставі цього рішення Бердянської міської ради.

Відповідно до ч.10, ч.11 ст. 24 ЗУ Про державний земельний кадастр державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі:

поділу чи об`єднання земельних ділянок;

якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника;

ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

У разі скасування державної реєстрації з підстав, зазначених в абзацах третьому і четвертому частини десятої, державний кадастровий реєстратор у десятиденний строк повідомляє про це особу, за заявою якої здійснено державну реєстрацію земельної ділянки, а в разі наявності зареєстрованих речових прав на неї - суб`єктів таких прав.

Частинами 6,7,8 статті 16 Закону України Про Державний земельний кадастр від 07.07.2011 № 3613-VI визначено, що кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера.

Скасований кадастровий номер земельної ділянки не може бути присвоєний іншій земельній ділянці.

Інформація про скасовані кадастрові номери земельних ділянок зберігається у Державному земельному кадастрі постійно.

Відповідно до ч. 4 статті 25 Закону України Про Державний земельний кадастр поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Передбачений законодавством порядок скасування державної реєстрації земельних ділянок передбачає вчинення відповідних дій саме державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Доказів того, що ОСОБА_4 зареєструвала речове право на спірну земельну ділянки матеріали справи не містять і відповідачем не надано.

За таких підстав позовні вимоги позивача про визнати незаконною державну реєстрацію земельної ділянки та зобов`язання Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 39820689), державного кадастрового реєстратора Міськрайонного управління у Бердянському районі та м. Бердянську Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Жука Володимира Володимировича скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0463 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 з кадастровим номером 2310400000:09:015:0214 і закрити Поземельну книгу, яка була відкрита у зв`язку зі здійсненням державної реєстрацію земельної ділянки, - підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 259 , 263 - 265 , 268 , 273 , 354 ЦПК України , суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати незаконною державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0463 га , розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 2310400000:09:015:0214.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, державного кадастрового реєстратора міськрайонного управління у Бердянському районі та м. Бердянську Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Жука Володимира Володимировича скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0463 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 2310400000:09:015:0214, яка була здійснена державним реєстратором 29.05.2015 року.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, державного кадастрового реєстратора міськрайонного управління у Бердянському районі та м. Бердянську Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Жука Володимира Володимировича закрити поземельну книгу, яка була відкрита у зв`язку із здійсненням 29.05.2015 року державної реєстрації земельної ділянки площею 0,0463 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 2310400000:09:015:0214.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також продовжений з підстав, викладених у п.3 розділу ХІІ Прикінцеві положення ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 26.01.2022 року.

Суддя І. П. Прінь