Рішення

від 17.01.2022 по справі 447/1284/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/447/21/22 Справа № 447/1284/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

17.01.2022 Миколаївський районний суд Львівської області у складі судді Павліва В.Р.,

за участю секретаря судового засідання Стронської Р.Р., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства Галичанка про розірвання договору оренди земельної ділянки

позивач ОСОБА_1

представник позивача ОСОБА_2

представник відповідача ОСОБА_3

встановив:

13.06.2019 ОСОБА_1 звернувся в Миколаївський районний суд із вищевказаною позовною заявою.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2021 справу передано для розгляду судді Павліву В.Р.

10.08.2021 підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду на 30.08.2021.

В обгрунтування позову наведено наступне. На підставі Державних актів про право власності на земельні ділянки серії ЯД № 452216 та серії ЯД № 452217, виданих 27.08.2008 позивачу належать на праві приватної власності земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарською виробництва з кадастровим номером 4623081600:09:000:0064 площею 1,4872 га та земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарською виробництва з кадастровим номером 4623081600:09:000:0145 площею 0,4200 га, які розташовані на території Великогорожансьої сільської ради Миколаївського району Львівської області.

Вищевказані земельні ділянки згідно договорів оренди землі, укладені 20.12.2016 та зареєстровані 14.02 2017 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 19049098 та № 19050104 позивач передав в оренду строком на 15 років Селянському (фермерському) господарству Галичанка , головою якого є ОСОБА_4 . Відповідно до п. п. 9, 11 Договорів оренди землі відповідач зобов`язався протягом строку дії договорів за кожен рік користування земельними ділянками сплачувати 3% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок не пізніше 1 грудня кожного року. В 2016 році грошова оцінка земельної ділянки площею 1,4872 га становила 49600,12 грн., грошова оцінка земельної ділянки 0,4200 га становила 2044,60 грн. Розмір орендної плати за умовами договорів оренди землі в 2016 році складав 1488 грн. за ділянку 1,4872 га, розмір орендної плати за ділянку 0,4200 га становив 61,34 грн.

Відповідач не виконує умови договору, постійно порушує свої зобов`язання щодо сплати орендної плати за користування вказаними земельними ділянками. Відповідно до договору оплата має здійснюватися до 1 грудня поточного року. В 2016 та 2017 роках відповідач провів розрахунок із запізненням в січні місяці неякісним зіпсованим зерном. У 2018 році за користування земельними ділянками орендна плата не сплачена, таким чином порушено п.8 договорів оренди землі, який є істотною умовою.

Позивач зазначає, що відповідачем порушено вимоги цивільного та земельного законодавства щодо виконання умов договору оренди, а саме внесення орендної плати. На день подачі позовної заяви до суду відповідач не виявив доброї волі для вирішення спору у позасудовому порядку, розрахунок із відповідачем за користування земельними ділянками не здійснений. У зв`язку із порушенням строку сплати орендної плати позивач позбавлений можливості отримувати матеріальні блага, на які розраховував при укладенні договорів оренди.

Станом на 01.12.2018 відповідач зобов`язаний сплатити суму основного боргу з врахуванням індексу інфляції 1950,27 грн., а станом на день подання позову 31.05.2019 - 2033,27 грн. та 3% річних від простроченої суми, що складає 29,00 грн. Крім цього, відповідач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0, 5% несплаченої суми за кожен день прострочення, яка при сумі основного боргу 2033,27 станом на 31.05.2019 складає 1840,11 грн. Сума заборгованості з сплати орендної плати за 2018 рік з врахуванням пені, інфляційних втрат та 3% річних за 2018 рік становить 3902, 38 грн. Зважаючи на те, що відповідачем земельні ділянки оброблені та засіяні позивач просить стягнути із відповідача орендну плату за 2019 рік в сумі 2033,27 грн.

Враховуючи вище наведене, позивач просить стягнути із відповідача заборгованість у загальному розмірі 5935,65 грн., розірвати договори оренди землі укладені між ним та Селянським (фермерським) господарством Галичанка та зобов`язати передати зазначені земельні ділянки в стані придатному для цільового використання.

Представник Селянського (фермерського) господарства Галичанка адвокат Ратич Т.М. подав відзив на позовну заяву, у задоволенні позову просить відмовити, вважає такий необґрунтованим та безпідставним, враховуючи наступні обставини. Ініціатором укладення договорів оренди земельних ділянок площею 1, 4872 га з кадастровим номером 4623081600:09:000:0064 та площею 0,4200 га з кадастровим номером 4623081600:09:000:0145 є позивач, договори укладені за його пропозицією, відповідають вимогам законодавства та є чинними.

Відповідач заперечує укладення договорів за обставин введення ОСОБА_1 в оману. Представник позивача робить покликання на ст. 21 ЗУ Про оренду землі відповідно до якого орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України. Крім того зазначає, що положеннями п. п. 288.5.1, 288.5.2 ст. 288 Податкового кодексу України розмір встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку - для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3% від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1% їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3% та не більше 1 % їх нормативної грошової оцінки. Щодо розміру орендної плати, то зазначає, що така була визначена у п. 8 Договорів у розмірі 3% від проіндексованої грошової оцінки, яка на момент укладення договорів була проведена.

Відповідач також заперечує факт не сплати орендної плати. Відповідно до п.8 Договорів за погодженням сторін орендна плата може вноситись і в натуральній в еквіваленті до грошового розміру орендної плати за ринковими цінами на дату внесення орендної плати. Факт отримання орендної плати у натуральній формі (зерном) підтверджується платіжними відомостями, які підписані ОСОБА_1 .

Щодо розірвання договорів оренди зазначає, що підставою розірвання таких відповідно до п. д ч.1 ст. 141 ЗК України є систематична несплата орендної плати. Систематична (два і більше випадки) несплата орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди відповідач вважає не доведеною.

Вимогу про сплату заборгованості по орендній платі за 2019 рік відповідач також заперечує, посилаючись на те що на момент подачі позовної заяви термін сплати такої ще не настав.

Представник позивача адвокат Ганич І.М. подав відзив на позовну заяву, зазначив, що в період з 2008 по 2016 роки відповідач користувався земельними ділянками без укладення договорів оренди земельних ділянок. В грудні 2018 року відповідачем складено текст зазначених договорів, а підписано такі ОСОБА_1 в результаті введення його в оману. Це стало правовою підставою для заволодіння земельними ділянками, але оскільки їх недійсність прямо не встановлена законом і вони не визнані судом не дійсними, то питання про визнання їх недійсними з цих підстав в даному провадженні не стоїть.

Обгрунтування представника відповідача законності і правомірності встановлення в договорах розміру орендної плати у вигляді не більше 3% нормативної грошової оцінки землі з посиланням на п.п. 288.5.1 і 288.5.2. ст. 288 ПК України вважає неправомірним та некоректним, оскільки такі обмеження розмірів орендної плати у відсотках передбачені тільки для земельних ділянок державної та комунальної власності (не більше 3% їх нормативної грошової оцінки) для земельних ділянок нормативна грошова оцінка яких проведена.

У відповіді на відзив представник позивача також зазначає, що з моменту укладення договорів і до моменту подання до суду позову про їх розірвання відповідачем жодного разу не було сплачено орендну плату у грошовій формі. Вказує на те, що сплата орендної плати в натуральній формі згідно п.8 Договорів передбачена поряд з грошовою формою лише як можлива і тільки за наявної згоди позивача, якої він не давав. Крім того, орендарем актів про передачу продукції орендодавцю в рахунок сплати орендної плати суду не надано, що свідчить про їх відсутність, а посилання відповідача на надані ним платіжні відомості з виплати зарплати як докази сплати відповідачем орендної плати в натуральній формі (зерном) вважає некоректними, оскільки ці відомості виконані рукописним способом за невизначений місяць 2016-2018 років із зазначенням сум виплати і можуть мати більше відношення до виплати орендної плати в грошовій формі.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 , пояснила що між її чоловіком ОСОБА_1 та директором Селянського (фермерського) господарства Галичанка Мисаком М.Б. укладено договори оренди землі, які укладені на дорозі коли вони з чоловіком поверталися додому. Зазначила, що ОСОБА_1 договори не читав бо був без окулярів, але підписав. Про те, що такі укладено на 15 років стало відомо від голови сільської ради. Щодо оплати за договорами оренди повідомила, що до укладення договорів у 2016 році орендар здійснював оплату більшою кількістю зерна, а починаючи з 2017 почав оплачувати менше, а згодом взагалі перестав. З приводу оплати ОСОБА_1 звертався до ОСОБА_4 , але оплату не одержував. Лише після подання позовної заяви в суд про розірвання договорів оренди позивач одержав від орендаря 2500 грн., але коли саме це було не пам`ятає. Свідок звертає увагу, що зерно яким здійснювалась оплата було не належної якості.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 , повідомила суду, що з директором Селянського (фермерського) господарства Галичанка Мисаком М.Б. теж неодноразово укладала договори оренди землі. Договір уклала в себе вдома, та не читаючи підписала. Про те, що такий укладений строком на 49 років їй відомо від голови сільської ради. Зі слів позивача їй відомо, що договір він підписав також не читаючи і не будучи знайомим із його змістом. До орендаря свідок ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та інші орендодавці звертались з проханням переукласти договори в усній формі, але на такі пропозиції ОСОБА_4 не відреагував. Оплата за договором оренди їй, як і ОСОБА_1 здійснювалась не своєчасно та поганим зерном. Видача зерна відбувалась на складі, де воно зберігалось.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_4 повідомив, що умови договорів оренди із ОСОБА_1 погоджував, а саме 3 % від проіндексованої грошової оцінки, але одразу оплачував 1 тону зерна. Згодом перейшли на оплату 6,5 центнера пшениці, що в перерахунку дорівнює 4500 грн., бо у ОСОБА_1 було приблизно 1,45 га землі. Згідно договору оренди землі оплату мав проводити не пізніше 1 грудня кожного року. Коли здійснив оплату у 2018 році не пам`ятає, у 2020 році здійснив оплату за 2018-2020 роки. Після подання позовної заяви в суд у 2019 році почав надсилати ОСОБА_1 листи про одержання зерна. До цього момент отримання орендної плати сторонами погоджувалось усно. Позивач сам приїжджав по орендну плату на базу де зберігалося зерно. Останніх два роки орендну плату не сплачував, оскільки орендодавець не приїжджав і не забирав зерно. Щодо способу оплати в натуральній чи грошовій формі, то з відповідачем така була погоджена усно.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, пояснив що бажає розірвати договір, оскільки такий порушує його права, відповідач систематично порушуються умови договору (вже більше двох років), крім того за попередні роки оплата відбувалась зерном не належної якості.

Представник позивача адвокат Матяшук В.К. позовні вимоги підтримав із зазначених у позовній заяві підстав, просив договори розірвати. Додатково зазначив, що на момент звернення позивачем в суд у відповідача була заборгованість перед відповідачем у загальному розмірі 5935, 65 грн., але на даний момент вона частково погашена, а тому просить стягнути пеню в розмірі 0,5 % несплаченої суми з кожен день прострочення яка станом на 31.05.2019 складає 1840, 11 грн. та 3% річних від простроченої суми, що складає 29,00 грн.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 щодо задоволення позовних вимог заперечив повністю із наведених у відзиві підстав, вважає позов необґрунтованим та безпідставним. Звертає увагу на те, що підставою звернення позивача у суд було те, що його не влаштовував розмір орендної плати в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки та він не бачив, що підписує. Наголосив на тому, що якщо сторони не виявляють волю щодо вчинення правочину, а права та обов`язки є не набутими у даному правочині, то такий правочин вважається не вчиненим. Звернення із позовною заявою про розірвання договору оренди представник відповідача вважає неефективним способом захисту, ефективним було б звернення із негаторним позовом, а сам позов заявлений не із тих правових підстав.

Оглянувши матеріали цивільної справи, допитавши свідків у справі, дослідивши зібрані по справі докази, вирішуючи спір на підставі наданих доказів та в межах заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов слід частково задовольнити з огляду на наступне.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено. Відповідно до копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯД №452217 від 27.08.2008 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,4200 га у межах згідно з планом на території Великогорожанської сільської ради Миколаївського району Львівської області.

Відповідно до копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯД №452216 від 27.08.2008 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 1,4872 га у межах згідно з планом на території Великогорожанської сільської ради Миколаївського району Львівської області.

Відповідно до копії витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 28.05.2019 нормативна грошова оцінка земельної ділянки із кадастровим номером 4623081600:09:000:0145 , площею 0,42 га становить 1826,25 грн. (а. с. 13).

Відповідно до копії витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 28.05.2019 нормативна грошова оцінка земельної ділянки із кадастровим номером 4623081600:09:000:0064, площею 1,4872 га становить 53145,58 грн. (а. с. 14).

20.12.2016 між орендодавцем ОСОБА_1 та Селянським (фермерським) господарством Галичанка в особі голови Мисака Мар`яна Богдановича укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4623081600:09:000:0064, яка розташована на території Великогоржанівської сільської ради площею 1,4872 га. 14.02.2017 було здійснено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки на підставі зазначеного договору в державному реєстрі прав, номер запису про право оренди (в державному реєстрі прав): 19049098, відповідно до Договору оренди земельної ділянки від 20.12.2016. Договір укладений строком на 15 (п`ятнадцять) років, орендна плата становить 3 (три) % від проіндексованої грошової оцінки земельної ділянки, що станом на 2016 рік становить 1488, 00 грн. та вноситься орендарем у грошовій формі не пізніше 31 грудня кожного року (а.с. 7, 10).

20.12.2016 між орендодавцем ОСОБА_1 та Селянським (фермерським) господарством Галичанка в особі голови Мисака Мар`яна Богдановича укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4623081600:09:000:0145, яка розташована на території Великогоржанівської сільської ради площею 0,42 га. 14.02.2017 було здійснено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки на підставі зазначеного договору в державному реєстрі прав, номер запису про право оренди (в державному реєстрі прав): 19050104, відповідно до Договору оренди земельної ділянки від 20.12.2016. Договір укладений строком на 15 (п`ятнадцять) років, орендна плата становить 3 (три) % від проіндексованої грошової оцінки земельної ділянки, що станом на 2016 рік становить 61, 34 грн. та вноситься орендарем у грошовій формі не пізніше 31 грудня кожного року (а.с.8, 9).

Відповідно до розрахунку заборгованості, які подані позивачем сума основного боргу з врахуванням індекса інфляції за період з 01.12.2016 по 01.12.2018 становить 1950,27 грн., станом на день подання позовної заяви 31.05.2019 сума боргу з інфляцією становить 2033,27 грн.; 3 % річних від простроченої суми складає 29,00 грн. (а. с. 15-17).

З копії платіжного доручення № 137 від 03.12.2020 встановлено, що Селянське (фермерське) господарство Галичанка здійснило платіж на користь отримувача ОСОБА_1 у сумі 1247 (одна тисяча двісті сорок сім) гривень 24 копійки, призначення платежу - плата за оренду землі за 2018 рік згідно договору (а.с.162).

З копії платіжного доручення № 138 від 03.12.2020 встановлено, що Селянське (фермерське) господарство Галичанка здійснило платіж на користь отримувача ОСОБА_1 у сумі 1247 (одна тисяча двісті сорок сім) гривень 24 копійки, призначення платежу - плата за оренду землі за 2019 рік згідно договору (а.с.163).

З копії платіжного доручення № 143 від 28.12.2020 встановлено, що Селянське (фермерське) господарство Галичанка здійснило платіж на користь отримувача ОСОБА_1 у сумі 1247 (одна тисяча двісті сорок сім) гривень 24 копійки, призначення платежу - плата за оренду землі за 2018 рік згідно договору (а. с. 164).

Відповідно до платіжної відомості СФГ Галичанка (без номеру) на видачу зарплати/авансу за 2016 рік у колонці Прізвище, ім`я, по батькові вказано прізвище ОСОБА_1 , в колонці Сума вказано 665, у колонці Розписка в одержанні є підпис (а.с. 32).

Відповідно до копії платіжної відомості СФГ Галичанка (без номеру) на видачу зарплати/авансу за 2017 рік у колонці Прізвище, ім`я, по батькові вказано прізвище ОСОБА_1 , в колонці Сума вказано 745, у колонці Розписка в одержанні є підпис (а.с.31).

Відповідно до копії платіжної відомості СФГ Галичанка (без номеру) на видачу зарплати/авансу за 2018 рік у колонці Прізвище, ім`я, по батькові вказано прізвище ОСОБА_1 , в колонці Сума вказано 665, у колонці Розписка в одержанні підпис відсутній (а.с.30).

Суд не бере до уваги копії платіжних відомостей, які подані відповідачем, оскільки з таких не можливо встановити яка саме господарська операція мала місце, одиницю виміру ( не є зрозумілим чи оплата здійснювалась у грошовій формі чи зерном) та осіб відповідальних за здійснення такої господарської операції.

Відповідно до п. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 15 цього Закону істотними умовами договору оренди землі, в тому числі, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до вимог ст. 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно договору оренди, своєчасного внесення орендної плати.

Згідно ст. 25 цього Закону орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Несвоєчасне внесення орендної плати згідно з договором оренди є істотним порушенням вимог п.4 ч. 1 ст. 24 Закону України Про оренду землі , умов договору оренди та є підставою для його розірвання.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року в справі № 709/1089/17 (провадження № 61-12745сво18) зроблено висновок, що: застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, що значною мірою позбавляє того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зробив висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що відповідач не виконував істотної умови укладених між сторонами договорів оренди, систематично не сплачував орендодавцю передбачену договорами суму орендної плати у період з 2018 по 2020 рік, що підтверджується копіями платіжних доручень №137, 138, 143 за 2020 рік із призначенням платежів - плата за оренду землі за 2018 та 2019 роки, які були надані суду відповідачем, поясненнями відповідача ОСОБА_4 , які були надані у судовому засіданні та відповідно до яких він підтвердив, що орендну плату за вказаний період він вчасно не здійснив ні грошима, ні зерном, а такі дії були вчинені у 2020 році, після того як позивач звернувся з позовною заявою в суд.

Покликання представника відповідача на те, що позивачем обрано не вірний спосіб захисту прав суд не бере до уваги, зважаючи на те, що обидві сторони визнають укладення договору, а основну підставу з якої просить розірвати договір оренди позивач зазначає неналежне виконання його умов.

Враховуючи викладене вище та те, що відповідач як орендар земельної ділянки вчасно не сплачує орендної плати, чим не виконує свої зобов`язання за договорами оренди, порушує права позивача як орендодавця, що відповідно до положень частини першої статті 141 ЗК України є підставою для припинення права користування земельною ділянкою, договори оренди землі від 20.12.2016, номер запису про інше речове право: 19049098 та 19050104 укладені між ОСОБА_1 та Селянським (фермерським) господарством Галичанка , потрібно розірвати. Зважаючи на те, що відповідачем у період розгляду справи судом заборгованість по орендній платі за 2018-2019 роки сплачена, що підтверджується платіжними дорученнями, стягнути з Селянського (фермерського) господарства Галичанка на користь ОСОБА_1 пеню по орендній платі в розмірі 1840, 11 грн. та 3% річних від простроченої суми в розмірі 29, 00 грн.

Що стосується, вимоги позивача про негайну передачу земельних ділянок, то суд приходить до висновку, що такі не підлягають до задоволення, зважаючи на наступне.

Відповідно до ст. 34 Закону України Про оренду землі , визначено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. Тобто, правовим наслідком розірвання договору оренди земельної ділянки і є повернення такої ділянки орендодавцю.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До позовної заяви додано квитанцію № 24 про сплату позивачем судового збору в розмірі 704,80 грн., квитанцію № 22 про сплату судового збору у розмірі 768,40 грн. та квитанцію № 18 про сплату судового збору у розмірі 768,40 грн., а отже, враховуючи часткове задоволення позову, розмір судових витрат, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 1536,80 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Позов задоволити частково.

Розірвати договори оренди землі, укладені між ОСОБА_1 і Селянським (фермерським) господарством Галичанка , код ЄДРПОУ 2236265720 укладені 20.12.2016 та зареєстровані 14.02.2017 за №19049098 та № 19050104 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства Галичанка заборгованість по орендній платі за 2018 і 2019 роки в розмірі 4066,54 грн., пеню за несвоєчасне внесення орендної плати в розмірі 1840,11 грн. та 3% річних від простроченої суми в розмірі 29,00 грн.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарством Галичанка на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1536,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 .

Відповідач: Селянське (фермерське) господарство Галичанка , місце знаходження: с. Велика Горожанка Стрийського р-ну Львівської обл., ЄДРПОУ 22362657.

Повний текст рішення складено 26.01.2022.

Суддя Павлів В. Р.