Ухвала

від 27.01.2022 по справі 314/3088/16-ц

ВІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 314/3088/16-ц

Провадження № 4-с/314/4/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2022 м. Вільнянськ

Суддя Вільнянського районного суду Запорізької області Капітонов Є.М., розглянувши скаргу представника ОСОБА_1 , адвоката - Яценко Дмитра Валерійовича дії Вільнянського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на дії державного виконавця, -

ВСТАНОВИВ:

Представник - Яценко Г.О., як представник боржника у виконавчому провадженні, звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця щодо накладення арешту.

У своїй скарзі заявник просить:

1.Визнати неправомірними дії Вільнянського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Міністерства юстиції (м. Дніпро) щодо накладення арешту на все нерухоме майно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

2.Зобов`язати Вільнянський районний відділ державної виконавчої служби Південно- Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) провести виконавчі дії по зняттю арешту з майна ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

В обґрунтування скарги посилається на те, що у провадженні Вільнянського районного суду Запорізької області перебувала цивільна справа за позовом Прокуратури Запорізької області, ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області до ОСОБА_1 , Вільнянської районної державної адміністрації про визнання незаконними та скасування розпоряджень Вільнянської районної державної адміністрації, визнання права власності на земельну ділянку.

Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 24.03.2016 по справі №314/3088/16-ц було задоволено клопотання Прокуратури Запорізької області про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 0,1 га, кадастровий номер 2321584000:07:002:0501, яка розташована на території Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, та належить ОСОБА_1 до розгляду справи по суті.

Накладено арешт на земельну ділянку площею 0,1 га, кадастровий номер 2321584000:07:002:0501, яка розташована на території Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, та належить ОСОБА_1 до розгляду справи по суті.

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Вільнянського районного управління юстиції Запорізької області Мороз Я. В. було накладено арешт на земельну ділянку площею 0,1 га, кадастровий номер 2321584000:07Ю02:0501, яка розташована на території Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області та належить ОСОБА_1 .

Згаданою постановою було заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить ОСОБА_1 лише в межах суми боргу, що суперечить вимогам ухвали Вільнянського районного суду Запорізької області від 24.03.2016 по справі №314/3088/16-и. оскільки згаданою ухвалою вирішено накласти арешт лише на предмет спору у справі - земельну ділянку площею 0,1 га, кадастровий номер 2321584000:07:002:0501, яка розташована на території Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області.

ОСОБА_2 було сплачено на користь Прокуратури Запорізької області суму судового збору у розмірі 2411,50 гри, тобто рішення суду було виконано.

Відповідно до відомостей з Автоматизованої системи виконавчого провадження, за пошуковим запитом ПІБ та дата народження боржника відомості про боржника ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) відсутні.

Відповідно до ч.1 ст. 56 ЗУ Про виконавче провадження арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Виконавець безпідставно, протиправно наклав арешт на все нерухоме майно ОСОБА_3 оскільки ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області вирішено накласти арешт лише на предмет спору у справі - земельну ділянку площею 0,1 га, кадастровий номер 2321584000:07:002:0501, яка розташована на території Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області. Накладення арешту на все майно ОСОБА_1 державним виконавцем є протиправним, не співмірним заявленим вимогам позивача у справі, даний захід не може розглядатись як забезпечення реального виконання рішення у даній справ, оскільки ухвалою суду накладено арешт на предмет спору та саме накладення арешту на земельну ділянку площею 0,1 га, кадастровий номер 2321584000:07:002:0501 є забезпеченням реального виконання рішення.

Про порушення своїх законних прав ОСОБА_1 дізналась лише 13 січня 2022 року, при намірі укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна приватний нотаріус повідомила ОСОБА_1 про неможливість вчинення правочину у зв`язку з накладеним арештом на все майно ОСОБА_1

ОСОБА_1 13.01.2022 звернулась до Вільнянського РВДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) із заявою про зняття арешту з нерухомого майна. Посадовою особою Вільнянського РВДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) було повідомлено, що виконавче провадження, що стосується ОСОБА_1 знищено.

Вирішуючи питання про прийняття скарги до провадження суду, вважаю, що вищевказану скаргу слід залишити без розгляду та повернути заявникові за таких підстав.

За визначенням ч.1 ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ст.449 ч.1 ЦПК України скарга може бути подана до суду у 10-денний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

На перевірку дотримання цього строку і при прийнятті скарг на рішення державного виконавця дано роз`яснення судам в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 р. № 6 Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах .

Встановлений ст.449 ч.1 ЦПК України 10-денний строк на оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця є преклюзивним, відповідно до ст.120 ЦПК України є процесуальним і може бути поновлений за наявності поважних для цього причин, що передбачено ст.ст.127 ч.1, 449 ч.2 ЦПК України.

Як вбачається з матеріалів скарги, заявник оскаржує рішення державного виконавця - постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 12.04.2016 р. посилаючись на те, що лише 13.01.2022 скаржник дізнався про наявність накладеного арешту від приватного нотаріуса.

Втім, ЦПК України, зокрема, ч. 1 ст. 449 ЦПК України, що передбачає строки для звернення зі скаргою, не містить альтернативного визначення строку подачі скарги на дію та/чи бездіяльність органу виконавчого провадження.

При цьому такий строк має рахуватись з дня, коли саме боржник дізнався або повинен був дізнатись про цю постанову, а не представник боржника.

Матеріали цивільної справи містять підтвердження направлення вищезазначеної хвали суду на адресу скаржника (а.с.40-41) з підтвердженням отримання останньою даної ухвали 21.04.2016. Отже, заявником пропущено строк на звернення до суду з даною скаргою в межах строку, визначеного ст. 449 ЦПК України.

Згідно роз`яснень, що містяться у п.16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України №6 від 07.02.2014 року Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому, заявникові може бути роз`яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах.

Згідно положень ч.1 та ч.2 ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

У частинах 1, 2 ст. 126 ЦПК України містяться положення про те, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Аналогічні положення містяться і в роз`ясненнях Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах.

Так, у абзаці 3, 4 п. 16 цієї Постанови визначено, що такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання.

Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому заявникові може бути роз`яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах.

Разом з тим, клопотання про поновлення пропущеного строку скаржником не подане.

Законом не передбачена можливість вирішення питання про поновлення строку за ініціативою суду, навіть у випадку отримання постанови чи повідомлення про вчинення оскаржуваних дій з запізненням. Зазначена обставина лише може бути поважною причиною для поновлення строку. З огляду на наведене, скарга підлягає залишенню без розгляду.

Суд роз`яснює право заявника на повторне звернення до суду з даною скаргою та подання відповідного клопотання про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з даною скаргою.

Одночасно суд враховує те, що скаржник в скарзі ставить питання відносно дії державного виконавця, фактично посилаючись на рішення державного виконавця.

Частиною 1 ст.447 ЦПК України передбачено різні самостійні предмети оскарження, а саме:

рішення державного виконавця;

дія державного виконавця;

бездіяльність державного виконавця.

Посилання на те, що при прийнятті рішення у виді постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження державний виконавець вчиняє певні дії є помилковим та потребує уточнення та відповідного визначення з боку скаржника щодо предмету оскарження.

Одночасно, до суду не подано жодного доказу щодо підтвердження звернення скаржника до державного виконавця та процесуальних результатів відповідного звернення або їх відсутності (бездіяльності виконавця).

Вимоги ч.ч.2-3 ст. 451 ЦПК України передбачають обов`язок надання оцінки правомірності рішення, дії чи бездіяльність виконавця, як предмету оскарження.

Оскільки, суд процесуально обмежений у витребуванні доказів та самостійному уточненні вимог скаржника, а ч.2 ст. 450 ЦПК України не перешкоджає розгляду скарги за неявки учасників процесу до судового засідання, суд приходить до висновку, що невизначеність предмету оскарження та неподання доказу наявності предмету оскарження (в даному випадку бездіяльності виконавця або його відмови у формі відповідного процесуального рішення) унеможливлює прийняття до провадження порушеного питання та відповідно надання правової оцінки предмету оскарження.

Враховуючи наведене, вищевказана скарга на стадії вирішення питання про прийняття до провадження підлягає залишенню без розгляду з поверненням особі, що її подала, в зв`язку з пропуском строку на оскарження, невизначеністю та відсутністю предмета оскарження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.126, 258-260, 261, 449, 353, 354 ЦПК України, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу представника ОСОБА_1 , адвоката - Яценко Дмитра Валерійовича дії Вільнянського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на дії державного виконавця- залишити без розгляду та повернути особі, що подала скаргу.

Ухвала може бути оскаржена скаржником до Запорізького апеляційного суду протягом 15 днів з дня складання ухвали.

Учасник справи, якому копія ухвали не була вручена в день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя : Є. М. Капітонов

27.01.2022