Ухвала

від 25.01.2022 по справі 334/8732/21

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 25.01.2022

Справа № 334/8732/21

Провадження № 1-кп/334/380/22

УХВАЛА

про розгляд клопотання

25 січня 2022 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі клопотання захисника адвоката ОСОБА_3 про повернення обвинувального акту прокурору,

за участю: прокурора ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_5 , представника потерпілого адвоката ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника адвоката ОСОБА_8 , обвинуваченого ОСОБА_9 та його захисника адвоката ОСОБА_3 ,

встановив:

Ленінським районним судом м. Запоріжжя здійснюється судове провадження у кримінальному проваджені № 1-кп/334/380/22 за обвинуваченням ОСОБА_7 та ОСОБА_9 за частиною першою статті 28, частиною другою статті 365 КК України.

У підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_3 заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, яке обґрунтував тим, що в порушення норм частини четвертої статті 291 КПК України до обвинувального акту була долучена розписка потерпілого та його представника про отримання копії обвинувального акту. Також, злочин, передбачений частиною другою статті 365 КК України, є злочином з матеріальним складом. Проте в обвинувальному акті зазначено, що майнова шкода злочином не завдана. Крім цього, прокурором не дотримані вимоги формулювання обвинувачення, а саме щодо кожного обвинуваченого зазначені однакові обставини, які не були розмежовані щодо кожного обвинуваченого (хто які дії вчиняв). При викладенні суті обвинувачення не визначена об`єктивна сторона злочину, а саме які дії інкримінуються обвинуваченим перевищення влади чи перевищення службових повноважень. Також, в обвинувальному акті зазначено, що цивільний позов потерпілим не заявлявся, що спростовується тим, що цивільний позов був заявлений потерпілим під час судового провадження.

Обвинувачений ОСОБА_9 клопотання свого захисника підтримав.

Прокурор проти клопотання заперечив. Пояснив, що розписка потерпілого та його представника була долучена з метою інформування суду про те, що вказані особи отримали обвинувальний акт. Зазначення в обвинувальному акті матеріальної шкоди не вимагається, оскільки інкримінований обвинуваченим злочин вчинений із застосуванням насильства. Також, потерпілий не бажав заявити цивільний позов під час досудового розслідування та скористався своїм правом під час судового провадження..

Представник потерпілого адвокат ОСОБА_6 проти задоволення клопотання заперечив та підтримав позицію прокурора.

Потерпілий ОСОБА_5 підтримав позицію свого представника.

Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисника адвокат ОСОБА_8 залишили вирішення клопотання на розсуд суду.

Заслухавши клопотання, думки учасників процесу, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Вимоги до обвинувального акту встановлені статтею 291 КПК України, а саме, обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим. Обвинувальний акт має містити, зокрема, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення (пункт 5 частини другої статті 291 КПК України). Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

Підставою клопотання захисник адвокат ОСОБА_3 зазначає те, що в обвинувальному акті не конкретно зазначене обвинувачення, а саме не вірно зазначена об`єктивна сторона злочину, а саме відсутнє зазначення спричиненої майнової шкоди, не визначена об`єктивна сторона злочину, а саме які дії інкримінуються обвинуваченим перевищення влади чи перевищення службових повноважень. Крім цього, щодо кожного обвинуваченого зазначені однакові обставини, які не були розмежовані щодо кожного обвинуваченого (хто які дії вчиняв).

Суд зауважує, що висування обвинувачення є виключною компетенцією прокурора і не може покладатися на суд, у зв`язку з чим суд не може визначати обсяг висунутого прокурором обвинувачення, оскільки при цьому вийде за межі наданих йому повноважень у підготовчому судовому засіданні. Суд не має повноважень щодо оцінки правильності викладу обвинувачення.

Конкретність обвинувачення є оціночним критерієм, та може бути перевірена лише в ході судового розгляду кримінального провадження, оскільки під час підготовчого судового засідання суд не може давати оцінку кваліфікації дій обвинуваченого, доказам чи фактичним обставинам кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими.

Отже, на переконання суду, неконкретність обвинувачення у даному кримінальному провадженні, з урахуванням вимог статті 291 КПК України, не може бути підставою для повернення обвинувального акту.

Суд зауважує, що з метою недопущення порушення права особи на захист через неконкретність обвинувачення та можливого скасування судового рішення з підстав незабезпечення гарантій на справедливий суд, прокурор відповідно до положень статті 337 КПК України в ході судового розгляду може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення тощо.

При цьому, в силу наведеної вище норми, суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження, рівно як і прийняти рішення про виправдання (частина перша статті 373 КПК України).

Згідно з частиною четвертою статті 291 КПК України до обвинувального акта додається: (1) реєстр матеріалів досудового розслідування; (2) цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування; (3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу); (4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; (5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації. Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.

До обвинувального акту додана також розписка потерпілого та його представника про отримання копії обвинувального акту.

Але, вказана розписка в силу статті 99 КПК України не є документом, передбаченим частиною четвертою статті 291 КПК України, тому що не може бути використана як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження (не є доказом).

Відповідно до частини першої статті 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

В обвинувальному акті зазначено, що цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

10.12.2021 представником потерпілого електронною поштою поданий цивільний позов до обвинувачених у кримінальному провадженні.

Таким чином, потерпілий скористався своїм правом передбаченим частиною першою статті 128 КПК України та подав цивільний позов до обвинувачених під час судового провадження до початку судового розгляду.

Суд зауважує, що зазначення прокурором в обвинувальному акту про відсутність цивільного позову стосується обставин, які були встановлені ним на досудовому розслідуванні, під час якого прокурору не могло бути відомо про намір потерпілого подати цивільний позов під час судового провадження.

Таким чином, суд не знаходить беззаперечних підстав для повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні прокурору, оскільки відсутні достатні підстави, які ґрунтується на вимогах закону для повернення обвинувального акту прокурору як такого, що не відповідає вимогам, передбаченим статтею 291 КПК України.

Керуючись статтями 291, 314, 372, 376 КПК України, суд,-

постановив:

у задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений 26 січня 2022 року.

Суддя: