Рішення

від 25.01.2022 по справі 157/1188/20

КАМІНЬ-КАШИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 157/1188/20

Провадження №2-др/157/1/22

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2022 рокумісто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Антонюк О.В.,

з участю секретаря судового засідання - Фесь Т.І.,

представника відповідача - адвоката Деркача В.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення у справі за його позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, у якій просить стягнути з останнього на його користь судові витрати, що складаються із судового збору та витрат на професійну правничу допомогу. В обґрунтування заяви зазначає, що рішенням Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 23 листопада 2021 року його позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто до ОСОБА_2 на його користь 12000 доларів США боргу. У позові ставилася вимога про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, але рішення в частині стягнення судових витрат судом не приймалося. Оскільки на час закінчення справи він не мав усіх доказів на підтвердження понесених ним витрат на розгляд справи у суді, у тому числі і понесених витрат на адвоката, тому до закінчення справи його представником було зроблено заяву про стягнення витрат на професійну правову допомогу та про те, що докази на підтвердження понесених витрат будуть надані суду протягом 5 днів з моменту проголошення рішення.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Сорокопуд М.О. не з`явилися, представник позивача - адвокат Сорокопуд М.О. подав заяву, із змісту якої вбачається, що він просить заяву про ухвалення додаткового рішення розглянути у його відсутності та відсутності ОСОБА_1 .

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, його представник - адвокат Деркач В.К. у судовому засіданні не заперечив щодо стягнення з відповідача на користь позивача понесених останнім судових витрат, пов`язаних з оплатою судового збору, а також не заперечив щодо стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката, проте у меншому розмірі згідно з вимогами чинного законодавства, а не у заявленому позивачем розмірі, і пояснив, що всупереч вимогам ч. 2 ст. 134 ЦПК України позивачем не було подано попереднього розрахунку судових витрат, а тому суд може відмовити у стягнення цих витрат, а у актах прийому надання послуг з професійної правничої допомоги не зазначено тривалості часу, витраченого адвокатом по кожному виду правової допомоги (підготовка та оформлення позовної заяви, відзиву, заяв тощо) та їх вартість, незважаючи на вимоги законодавства, розмір витрат, який підлягає доведенню позивачем, не обґрунтовано з посиланням на докази, детальний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу не подано та, окрім того, у позовній заяві позивачем було зазначено попередній орієнтовний розмір витрат, які він очікував понести, у розмірі 6000 грн., включаючи оплату судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, що перевищує розмір судових витрат, які позивач просить стягнути.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та подані позивачем та його представником докази, суд дійшов висновку, що заяву про стягнення судових витрат належить задовольнити частково, зважаючи на таке.

Згідно з п. 1, п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 259 ЦПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Частиною 1 ст. 246 ЦПК України передбачено, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).

З матеріалів справи вбачається, що 23 листопада 2021 року у судовому засідання представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Сорокопуд М.О. заявив клопотання про те, що докази на підтвердження понесених позивачем судових витрат будуть надані суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

Рішенням Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 23 листопада 2021 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики задоволено повністю, ухвалено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг у розмірі 12000 доларів США.

26 листопада 2021 року представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Сорокопудом М.О. поштовим зв`язком надіслано до суду заяву позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення від 25 листопада 2021 року, до якої додано копію договору від 30 червня 2020 року, акт прийому наданих послуг з професійної правової допомоги у цивільній справі від 25 березня 2021 року, акт прийому наданих послуг з професійної правової допомоги у цивільній справі від 25 листопада 2021 року, дублікати квитанцій до прибуткового касового ордера № 25/03/21 від 25 березня 2021 року на суду 10000 грн. та № 30/06/20 від 30 червня 2020 року на суму 4000 грн.

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 2, 3 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 зазначеного Закону установлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Під іншими видами правової допомоги розуміються види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону).

Відповідно до ст. 19 зазначеного Закону видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні; представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань; захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв`язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Згідно з квитанціями до прибуткового касового ордера серії № 30/06/20 від 30 червня 2020 року та № 25/03/21 від 25 березня 2021 року, актом про надання послуг з професійної правничої допомоги у цивільній справі від 25 березня 2021 року позивачем сплачено адвокату Сорокопуду М.О. за надання правничої допомоги судові витрати у розмірі 14000 грн.

Як вбачається з договору про надання правової допомоги адвокатом від 30 червня 2020 року, укладеного між адвокатом Сорокопудом М.О. та позивачем ОСОБА_1 , адвокат зобов`язався надати останньому консультаційні та юридичні послуги щодо представництва і захисту інтересів останнього в установах, організаціях, правоохоронних органах, у судах загальної юрисдикції першої інстанції, а також апеляційної та касаційної інстанції, а позивач сплатити адвокату гонорар за домовленістю, виходячи із витраченого часу, а також всі понесені адвокатом витрати на представництво, і згідно із п. 4.3 договору фіксована сума гонорару складає 14000 грн.

З акта про надання послуг з професійної правничої допомоги у цивільній справі від 25 березня 2021 року вбачається, що надана позивачу адвокатом Сорокопудом М.О. правнича допомога полягала: у підготовці та оформленні позовної заяви - 12 вересня 2020 року; підготовці та оформленні відповіді на відзив, заяви, тощо - 1 грудня 2020 року; участь у судових засіданнях - 2 листопада 2020 року, 1 грудня 2020 року, 23 грудня 2020 року, 26 січня 2021 року, 2 березня 2021 року, 25 березня 2021 року, однак у цьому акті не зазначено скільки конкретно часу було затрачено адвокатом на виконання цих робіт та вартості кожної наданої послуги.

Окрім того, як вбачається із змісту позовної заяви позивач ОСОБА_1 зазначав попередній орієнтовний розмір витрат, які він очікував понести, у розмір 6000 грн., включаючи витрати по оплаті судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

Однак, сума судових витрат, яку позивач просить стягнути, більш як вдвічі перевищує суму судових витрат, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, при цьому понесена сума витрат на оплату судового збору склала при поданні позову 3336 грн., а решту, що становить 2664 грн. позивач очікував понести на інші судові витрати.

Таким чином, заявлена до відшкодування сума судових витрат на оплату правничої допомоги в розмірі 14000 грн. істотно перевищує (більш як у п`ять разів) попередньо заявлену суму таких витрат, про яку зазначалося у позовній заяві, при цьому попередній орієнтовний розрахунок судових витрат позивачем взагалі суду не був поданий.

Частинами 1-2 ст. 134 ЦПК України встановлено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Згідно з ч. 4 ст. 141 ЦПК України, якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Враховуючи зазначені положення законодавства та беручи до уваги обсяг наданої адвокатом Сорокопудом М.О. правничої допомоги, зміст та обсяг підготовленої ним позовної заяви та відповіді на відзив, затраченого часу на участь адвоката Сорокопуда М.О. у судових засіданнях, критерії реальності адвокатських витрат та розумності, і те, що справа не є складною, а також і те, що позивачем не було подано попереднього орієнтованого розрахунку судових витрат, а попередня заявлена ним у позовній заяві сума витрат на правничу допомогу адвоката істотно перевищує (більш як у п`ять разів) заявлену до відшкодування суму таких судових витрат, суд дійшов висновку, що у частині перевищення таких витрат належить відмовити, та стягнути з відповідача на користь позивача понесені останнім витрати на правничу допомогу у розмірі 2664 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено повністю, тому з відповідача на користь позивача належить стягнути понесені останнім та документально підтверджені (а.с. 1) судові витрати, пов`язані з оплатою судового збору, у розмірі 3336 грн.

Отже, з відповідача на користь позивача належить стягнути судові витрати у загальному розмірі 6000 грн.

Керуючись ст. ст. 141, 246, 270, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про стягнення судових витрат задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) судові витрати у розмірі 6000 (шість тисяч) гривень

В решті заяви відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Дата складення повного судового рішення - 27 січня 2022 року.

Головуючий: О. В. Антонюк