Постанова

від 18.01.2022 по справі 914/892/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" січня 2022 р. Справа №914/892/21

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого - судді Бонк Т.Б.,

Суддів Зварич О.В.,

Якімець Г.Г.

секретар судового засідання Кострик К.,

за участю представників учасників справи:

прокурора: Панькевича Р.В.,

позивачів , не з`явились ,

відповідача: адвоката Павлишина І.А. (ордер №143045 від 07.12.2021),

розглянувши апеляційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури від 24.09.2021 №15/2-1329вих-21 (вх. суду від 05.10.2021 №01-05/3353/21)

на рішення Господарського суду Львівської області від 11.08.2021 (суддя Король М.Р., повний текст рішення складено 18.08.2021, м. Львів)

у справі № 914/892/21

за позовом: виконуючого обов`язки Першого заступника керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова, в інтересах держави в особі

позивача-1: Винниківська міська рада,

позивача-2: Львівська міська рада,

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Винниківський» ,

про: відшкодування збитків у виді упущеної вигоди, внаслідок ухилення від укладення договору пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста у сумі 2 964 973,48 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог позовної заяви і рішення суду першої інстанції :

У квітні 2021 року виконувач обов`язки першого заступника керівника Галицької окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом в інтересах держави в особі Винниківської міської ради та Львівської міської ради до ТОВ Винниківський про відшкодування збитків у виді упущеної вигоди, внаслідок ухилення від укладення договору пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста у сумі 2 964 973,48 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач є власником земельної ділянки площею загальною площею 0,8га, розташованої на вул. Івасюка у м. Винники (к/н 4610160300:03:001:0124), цільовим призначенням якої є будівництво та обслуговування багатоквартирного житлового будинку. Рішенням виконавчого комітету Винниківської міської ради №114 від 13.03.2020 відповідачу видано містобудівні умови та обмеження на проектування та нове будівництво 8-поверхових житлових будинків та зобов`язано укласти договір про пайову участь, а рішенням виконкому №415 від 24.07.2020 затверджено розрахунок розміру пайової участі в сумі 2 964 973,48грн, графік його сплати та зобов`язано відповідача протягом 15-ти днів з дати прийняття рішення укласти договір про пайову участь. Прокурор вказує, що в порушення підпунктів 1, 3, 4 частини 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні , якими передбачено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту, відповідач не уклав договору про пайову участь та не здійснив сплату коштів. У зв`язку з чим прокурор вважає, що внаслідок неправомірної бездіяльності відповідача територіальна громада позбавлена права отримати на розвиток інфраструктури міста кошти, яка охоплюється визначенням упущеної вигоди.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 11.08.2021 у справі № 914/892/21 відмовлено у задоволенні позову.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи відсутні докази, що відповідач здійснював забудову земельної ділянки по вул. Івасюка (к/н 4610160300:03:001:0124) у м.Винники або вчиняв дії, спрямовані на підготовку до забудови вказаної земельної ділянки. При цьому, суд встановив, що оскільки Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні була встановлена дійсність та обов`язковість договорів вже укладених, і до того ж, укладення яких відбулось до 01.01.2020, у відповідача відсутній обов`язок щодо укладання договору про пайову участь з позивачем, а відтак відсутня його протиправна поведінка чи бездіяльність і вина.

Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи:

Заступник керівника Львівської обласної прокуратури не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та неповне з`ясування обставин справи, просить рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задоволити.

Апеляційна скарга обгрунтована тим, що на підставі поданих відповідачем звернень рішеннями виконавчого комітету №114 від 13.03.2020 та №451 від 24.07.2020, які неоскаржені, є чинними та обов`язковими до виконання як акти індивідуальної дії, між сторонами виникли взаємні права та обов`язкові, однак відповідач не уклав договору про пайову участь, не здійснив сплату коштів, що свідчить про його бездіяльність у вчинення передбачених законодавством обов`язкових дій. При цьому, прокурор зазначає, що обов`язок ініціювати укладення договору про пайову участь покладено саме на замовника будівництва, оскільки такий обов`язок пов`язаний із зверненням замовника до органу місцевого самоврядування.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу -без задоволення. Відповідач зазначає, зокрема, що сама лише наявність дозвільних документів на будівництво не є підставою для укладення договору про сплату пайової участі. Вказує, що дата початку будівельних робіт зазначається (фіксується), зокрема, у загальному журналі робіт і вона не має збігатись з датою або днем, коли виникло право на виконання таких робіт.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 11.10.2021 у справі № 914/892/21(колегія суддів у складі: головуючого судді Бонк Т.Б., суддів Бойко С.М. та Якімець Г.Г.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора.

Подальший рух справи викладено в ухвалах суду.

Так, ухвалою від 07.12.2021 розгляд справи відкладено на 18.01.2022.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю члена колегії судді Бойко С.М. автоматизованим розподілом (протокол від 18.01.2022) до складу колегії введено суддю Зварич О.В.

У судовому засіданні 18.01.2022 прокурор підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

Представник відповідача заперечив щодо апеляційної скарги та надав усні пояснення.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну правову оцінку доводам, які містяться в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін з огляду на наступне.

Згідно з встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставин, і визначених відповідно до них правовідносин, вбачається, що :

ТОВ Винниківський є власником земельної ділянки площею загальною площею 0,8га, розташованої на вул. Івасюка у м. Винники (к/н 4610160300:03:001:0124), цільовим призначенням якої є будівництво та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Рішенням виконавчого комітету Винниківської міської ради №114 від 13.03.2020 надано ТОВ Винниківський містобудівні умови та обмеження на проектування та нове будівництво 8-поверхових житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення по вул. Івасюка (к/н 4610160300:03:001:0124) у м. Винники.

Згідно з п.2 вказаного рішення доручено головному спеціалісту-архітектору виконати містобудівні умови та обмеження на проектування та нове будівництво 8-поверхових житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення по вул. Івасюка (к/н 4610160300:03:001:0124) у м. Винники після укладення договору про пайову участь в розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста.

Пунктом 3 зазначеного рішення зобов`язано ТОВ Винниківський , зокрема, звернутись у Департамент ДАБІ у Львівській області для отримання дозвільних документів, які дають право на початок виконання будівельних робіт (п.3.4); повідомити про початок виконання будівельних робіт Департамент ДАБІ у Львівській області та виконавчий комітет Винниківської міської ради(п.3. 5) укласти договір про пайову участь.

Рішенням №451 від 24.07.2020 виконавчий комітет Винниківської міської ради затвердив розрахунок пайової участі при здійсненні будівництва 8-поверхових житлових будинків з вбудовано - прибудованими приміщеннями громадського призначення по вул. Івасюка (к/н 4610160300:03:001:0124) у м. Винники в розмірі - 2 964 973,48 грн.

Також, даним рішенням відповідачу затверджено графік сплати пайового внеску.

Відповідно до п.3.1 рішення виконавчого комітету №451 від 24.07.2020р. відповідача зобов`язано протягом 15-ти днів з часу прийняття рішення укласти договір про пайову участь.

У розрахунку розміру пайової участі ТОВ Винниківський (додаток №1) до рішення виконкому №451 від 24.07.2020передбачено, що розрахункова величина пайового внеску розрахована відповідно до Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні №132-ІХ від 20.09.2019р. Прикінцеві та перехідні положення .

В матеріалах справи наявний лист виконавчого комітету Винниківської міської ради від 17.05.2021 №230/04-21/14в, згідно з яким ТОВ Винниківський не видавались містобудівні умови та обмеження на проектування та нове будівництво 8-поверхових житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення по вул. Івасюка (к/н 4610160300:03:001:0124) у м. Винники у зв`язку з невиконанням пунктів 2, 3.7 рішення виконкому №114 щодо укладення договору про пайову участь.

При перегляді рішення місцевого господарського суду судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним:

Предметом даного спору є вимога прокурора про стягнення 2 964 973,48 грн збитків у вигляді упущеної вигоди у зв`язку з протиправним, на думку прокурора, ухиленням відповідача від укладення договору пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України Про планування містобудівної діяльності замовник - це фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Статтею 2 вказаного Закону передбачено, що планування і забудова територій - це діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема будівництво об`єктів, реконструкцію існуючої забудови та території.

Згідно зі статтею 4 Закону України Про архітектурну діяльність під будівництвом слід розуміти нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт.

Частиною 1 статті 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності встановлено, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.

Правовідносини щодо підстав та порядку пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, у тому числі щодо підстав для укладення відповідного договору, щодо його умов та щодо обов`язку сторін укласти цей договір, були врегульовані нормами статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Згідно з ч. 2 зазначеної статті замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури (частина 3 статті 40).

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

У разі, якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності (частина 5 статті 40)

Відповідно до ч. 8 зазначеної статті розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об`єкта, з техніко-економічними показниками.

Частиною 9 вказаної статті передбачено, що договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Істотними умовами договору є:1) розмір пайової участі;2) строк (графік) сплати пайової участі;3) відповідальність сторін. Невід`ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

Отже, зі змісту статті 40 Закону № 3038-VI, випливає, що у наведених у цьому Законі випадках перерахування замовником об`єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту є обов`язком, а не правом забудовника, який виникає на підставі положень закону, а положення договору лише визначають суму, що належить до перерахування. Тому укладення в таких випадках договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, який опосередковує відповідний платіж, було обов`язковим на підставі закону.

Разом з тим, 01 січня 2020року набули чинності норми Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні від 20 вересня 2019 року № 132-IX, якими статтю 40 Закону № 3038-VI виключено.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні договори про сплату пайової участі, укладені до 01 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.

Відтак, з 01 січня 2020 року у замовників будівництва відсутній обов`язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту. Дійсними та такими, що продовжують свою дію до моменту їх виконання, є лише договори про пайову участь, укладені до 01 січня 2020 року.

Отже, як вірно вказав суд першої інстанції, приписи ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , дія яких пролонгована п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні , не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, адже договір сторонами укладений не був, у той час, як Законом № 132-IX від 20.09.2019 була встановлена дійсність та обов`язковість вже укладених до 01.01.2020 договорів.

При цьому, згідно з положеннями ст.40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності обов`язок взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту покладається на особу, яка має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті.

Тобто, визначальним для укладення договору пайової участі та сплати пайового внеску є намір замовника щодо забудови земельної ділянки.

Розділом II "Прикінцеві та перехідні положення" визначено порядок залучення замовників будівництва у створенні і розвитку інфраструктури населеного пункту на 2020 рік.

Відповідно до підпункту 3 пункту 2 тих же "Прикінцевих та перехідних положень" замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, що підтверджують вартість будівництва об`єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва.

Разом з тим, ні прокурор, ні позивачі не надали суду доказів, що відповідач станом на момент винесення рішення у справі розпочав забудову земельної ділянки чи отримав дозвільні документи на початок будівництва.

Щодо прийнятого рішення виконавчого комітету №114 від 13.03.2020 про надання відповідачу містобудівних умов та обмежень на проектування та нове будівництво 8-поверхових житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення по вул. Івасюка (к/н 4610160300:03:001:0124) у м. Винники колегія суддів зазначає, що як вбачається з матеріалів справи (листа виконавчого комітету Винниківської міської ради від 17.05.2021 №230/04-21/14в) такі містобудівні умови та обмеження відповідачу видані не були.

Щодо доводів прокурора щодо протиправного невиконання відповідачем рішень виконавчого комітету щодо укладення договору про пайову участь апеляційний суд зазначає, що згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини третьою статті 179 ГК України укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, зокрема, якщо існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору.

Разом із тим, частиною першою статті 648 ЦК України встановлено, що зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов`язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Однак, як зазначено вище, в матеріалах справи відсутні докази того, що протягом строку дії обов`язку брати участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, встановленого ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , відповідач здійснював забудову земельної ділянки по вул. Івасюка (к/н 4610160300:03:001:0124) у м.Винники або вчиняв дії, спрямовані на підготовку до забудови вказаної земельної ділянки.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.

Згідно з ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди як форма цивільно-правової відповідальності застосовується з метою захисту порушених (невизнаних) цивільних прав й інтересів, та полягає у відшкодуванні правопорушником вартості майнових вигод, які потерпіла особа могла б мати, якби її суб`єктивне право не було порушеним (невизнаним).

Для застосування такої відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

При цьому, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Враховуючи те, що Закон № 132-IX від 20.09.2019 передбачає дійсність та обов`язковість договорів про пайову участь, укладених до 01.01.2020, та відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження того, що відповідач здійснював забудову земельної ділянки по вул. Івасюка (к/н 4610160300:03:001:0124) у м.Винники або вчиняв дії, спрямовані на підготовку до забудови вказаної земельної ділянки, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що у відповідача відсутній обов`язок щодо укладання договору про пайову участь з позивачем, а тому відсутня його протиправна поведінка чи бездіяльність, а отже і вина, наявність яких є необхідними умовами для стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди.

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).

На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 11.08.2021 у справі № 914/892/21 про відмову у задоволенні позову ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Судові витрати в суді апеляційної інстанції.

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно з ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись ст.ст. 86,129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури від 24.09.2021 №15/2-1329вих-21 (вх. суду від 05.10.2021 №01-05/3353/21) - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 11.08.2021 у справі № 914/892/21

-залишити без змін.

3. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції - покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 26.01.2022

Головуючий суддя Т.Б. Бонк

суддя О.В. Зварич

суддя Г.Г. Якімець