Постанова

від 18.01.2022 по справі 903/458/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2022 року Справа № 903/458/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Грязнов В.В. , суддя Василишин А.Р.

секретар судового засідання Дика А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соборності-32Б" на рішення Господарського суду Волинської області від 18.10.2021 (суддя Дем`як В.М.) у справі № 903/458/21

за позовом ОСОБА_1 , м. Луцьк

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соборності-32Б", Волинська область, м. Луцьк

про визнання недійсним рішення загальних зборів

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився

відповідача - Ліщинська Т.І.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Волинської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соборності-32Б" про визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ "Соборності-32Б", оформлене протоколом від 15.02.2020 р.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням ОСББ "Соборності-32Б" порядку скликання загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку, не повідомленням позивача про час та дату проведення загальних зборів. Позивач доводить, що оспорюване рішення зборів зачіпає її інтереси, як співвласника ОСББ, оскільки встановлює оплату внеску на ремонт будинку.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 18.10.2021 р. у справі № 903/458/21 позов задоволено. Визнано недійсним рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соборності-32Б", оформлене протоколом від 15.02.2020 р. Стягнуто з відповідача на користь позивача 2 270 грн судового збору та 5 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Судове рішення мотивоване недотримання ОСББ "Соборності-32Б" порядку повідомлення позивача, як співвласника будинку про скликання установчих зборів відповідно до ст. 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", що стало наслідком порушення прав позивача. Відповідач не подав суду доказів, які б свідчили про прийняття правлінням ОСББ "Соборності-32Б" рішення про призначення письмового опитування співвласників та утворення відповідної комісії для його проведення.

Також суд першої інстанції не взяв до уваги, як доказ у справі бланки голосування, оформлені додатком № 4 до протоколу № 2 загальних зборів ОСББ "Соборності -32 Б", оскільки дане письмове голосування здійснено з порушенням приписів ч. 8 ст. 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному" та ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку". Відповідач у встановленому законом порядку не підтвердив доказами факту належного повідомлення про скликання загальних зборів та письмового опитування відповідно до вимог ч. 8 ст. 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному", а відтак не підтвердив необхідної кількості голосів за прийняте рішення порядку денного загальних зборів співвласників, які наведені в протоколі від 15.02.2020 р.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соборності-32Б" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. Стягнути з позивача на користь відповідача витрати на оплату судового збору та 4 500 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Мотивуючи апеляційну скаргу скаржник, посилаючись на положення ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників_багатоквартирного будинку", зазначає, що оскаржене рішення ОСББ "Соборності -32 Б" було прийняте загальними зборами належною кількістю голосів співвласників багатоквартирного будинку (більше як дві третини), що підтверджується особистими підписами таких співвласників.

Апелянт вказує, що позивач в суді першої інстанції не спростовував того, що оскаржуване рішення загальних зборів ОСББ відповідає інтересам співвласників багатоквартирного будинку. Позивач не зазначив, яким чином вказане рішення порушило його інтереси, як співвласника. Вирішуючи питання про визнання недійсним вищевказаного рішення загальних зборів ОСББ, суд не оцінював вплив прийняття рішення на законні права та інтереси інших, крім позивача, співвласників багатоквартирного будинку.

Суд першої інстанції залишив поза увагою той факт, що ОСББ уже укладені договори на проведення капітального ремонту на умовах співфінансування, які передбачались оскаржуваним рішенням зборів співвласників ОСББ. Ремонтні роботи ОСББ оплачені та виконані підрядником. Копії актів виконаних робіт додаються до апеляційної скарги. При цьому, в суді першої інстанції ці докази не були надані у зв`язку з тим, що на момент подання відзиву акти ще не були підписані. Відтак, судом не враховано того, як вплине визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ на укладені на його виконання договори на проведення капітального ремонту. Судом також не враховано те, що в результаті визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ фактично інші співвласники ОСББ повинні здійснювати оплату внеску замість позивача для того, щоб виконати грошові зобов`язання ОСББ за укладеними та дійсними договорами на капітальний ремонт.

Крім того, суд першої інстанції проігнорував той факт, що позивач знала про існування оскаржуваного нею рішення загальних зборів ОСББ, попереджалась про необхідність сплати боргу, у тому числі і претензією з вимогою про сплату боргу від 08.10.2020 р. (копія якої та докази надсилання містяться в матеріалах справи). Більше того, позивачем було частково оплачено заборгованість у травні 2021 р., що підтверджується документами, які містяться в матеріалах справи, та подавались до суду першої інстанції.

Суд першої інстанції не розглядав питання про те, чи були порушені оскаржуваним рішенням права та інтереси позивача, враховуючи, що оскаржуване рішення не є рішенням установчих зборів про створення ОСББ, а рішенням загальних зборів уже створеного ОСББ про проведення капітального ремонту на умовах співфінансування з міською владою.

Апелянт звертає увагу суду на те, що суд першої інстанції прийняв рішення на основі встановлених процедурних порушень при проведенні загальних зборів, що не може бути безумовною причиною для визнання недійсними прийнятих загальними зборами рішень у відповідності до останньої правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 06.09.2021 р. у справі № 916/3074/2о, від 21.10.2021 р. у справі № 910/15071/20, від 07.09.2021 р. у справі № 912/2294/20.

Крім того, місцевий господарський суд неправомірно вдався до оцінки процедури проведення письмового опитування. Оцінюючи листки опитування суд керувався Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку". Разом з тим, суду першої інстанції слід було застосовувати положення Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", оскільки, в даному випадку, оспорюються рішення загальних зборів вже створеного ОСББ. Положення Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", не містять вимог щодо листів опитування, а тому суд першої інстанції безпідставно здійснював оцінку листів опитування на предмет відповідності їх вимогам законодавства, посилаючись на положення Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", які, в даному випадку не слід було застосовувати (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.09.2021 р. у справі №916/3074/20).

Також апелянт вказує, що до компетенції правління ОСББ відноситься призначення письмового опитування співвласників та утворення відповідної комісії для його проведення. Поряд з цим, суд не прийняв до уваги докази письмового опитування - додатки до протоколу загальних зборів з особистими підписами співвласників, а також підписами головуючого та секретаря зборів, які і проводили письмове опитування, та безпосередньо є членами правління. Закон України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" не містить вимог про те, що результати письмового опитування є дійсними за умови підкріплення їх зазначеним вище рішенням правління, оформленим в якийсь конкретний спосіб. Очевидно, що таке рішення було прийнято правлінням, оскільки саме опитування проводилось членами правління, та бланки письмового опитування підписано головуючим та секретарем зборів, які є членами правління ОСББ "Соборності-32Б".

Апелянт також вказує, що з метою захисту порушених прав ОСББ "Соборності-32Б", будуть понесені судові витрати на сплату судового збору та на професійну правничу допомогу адвоката. Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат становить: 3 405 грн - витрати на оплату судового збору та 4 500 грн - витрати на професійну правничу допомогу.

Листом Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.11.2021 р. матеріали справи № 903/458/21 витребувано з Господарського суду Волинської області.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.11.2021 р. відкрито апеляційне провадження у справі, розгляд апеляційної скарги призначено на 14.12.2021 об 15:00 год.

У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді - члена колегії Грязнова В.В. судове засідання у справі № 903/458/21, призначене на 14.12.2021 р. - не відбулося.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.12.2021 р. розгляд апеляційної скарги призначено на 18.01.2022 р. об 15:00 год.

Позивач, правом встановленим ст. 263 ГПК України не скористався, відзиву на апеляційну скаргу до суду не подав.

В судовому засіданні 18.01.2022 р. представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги, просить задоволити її вимоги, рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Представник позивача (позивач) в судове засідання 18.01.2022 р. не з`явився, про день, час та місце судового розгляду позивач повідомлявся належним чином.

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників справи про день, час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . (а. с. 10-11).

Згідно рішення установчих зборів, оформленого протоколом № 1 від 19.05.2016 р. створено ОСББ на проспекті Соборності, 32 Б із назвою - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соборності-32Б".

Рішенням загальних зборів ОСББ "Соборності-32Б", оформленим протоколом від 15.02.2020 р. до порядку денного зборів були включенні наступні питання:

1) участь ОСББ у міській програмі капітальних ремонтів на умовах співфінансування (70х30). ОСББ гарантує оплату своїх 30 % вартості проектів (до 150 000 грн) При цьому пріоритетними напрямками є: електромережі з окремою електрощитовою та обліком, сантехмережі;

2) участь ОСББ у міській програмі капітальних ремонтів на умовах співфінансування (70х30). Рішення співвласників щодо внесення по 50 грн/м 2 на резервний рахунок ОСББ для оплати своїх 30% вартості проектів;

3) участь ОСББ у міській програмі капітальних ремонтів ліфтів на умовах співфінансування (70х30). ОСББ гарантує оплату своїх 30 % вартості проектів.

В даних зборах ОСББ "Соборності-32Б" взяли участь особисто та через представників співвласників в кількості 30 осіб, яким належать квартири або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 1642,17 м 2 .

В письмовому опитуванні взяли участь особисто та через представників співвласників в кількості 101 особи, яким належать квартири або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку загальною площею площею 3289,3 м 2 .

Відповідно до письмового опитування по питанню:

- першому проголосували "за" - 105 співвласників, загальна площа квартир або нежитлових приміщень, яких становить 3434,7 м 2 , "проти" - 0 співвласників, "утримався" - 0 співвласників. Вирішили прийняти участь у міській програмі капітальних ремонтів на умовах співфінансування (70х30), ОСББ гарантує оплату своїх 30 % вартості проектів (до 150 000 грн). Пріоритетними напрямками є електромережі з окремою електрощитовою та обліком, сантехмережі;

- по другому проголосували "за" - 105 співвласників, загальна площа квартир або нежитлових приміщень, яких становить 3434,7 м 2 , "проти" - 0 співвласників, "утримався" - 0 співвласників. Вирішили прийняти участь у міській програмі капітальних ремонтів на умовах співфінансування (70х30). Рішення співвласників щодо внесення по 50 грн./м 2 на резервний рахунок ОСББ для оплати своїх 30 % вартості проектів;

- по третьому проголосували "за" - 105 співвласників, загальна площа квартир або нежитлових приміщень, яких становить 3434,7 м 2 , "проти" - 0 співвласників, "утримався" - 0 співвласників. Вирішили прийняти участь ОСББ у міській програмі капітальних ремонтів ліфтів на умовах співфінансування (70х30). ОСББ гарантує оплату своїх 30 % вартості проектів (а. с. 19-27).

Предметом даного позову є вимога позивача про визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ "Соборності-32Б", оформленого протоколом від 15.02.2020 р.

Підставою для визнання недійсним рішення є порушення відповідачем порядку скликання та проведення зборів, не повідомлення позивача про час та дату проведення загальних зборів.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Щодо повідомлення співвласника багатоквартирного будинку про проведення установчих зборів, колегія суддів вказує слідуюче.

Відповідно до ст. 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Закон України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (тут і надалі в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного рішення ОСББ) визначає правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку.

Статтею 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання.

Вищим органом управління об`єднання є загальні збори.

Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.

Стаття 6 даного Закону встановлює порядок скликання і проведення установчих зборів об`єднання.

Повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.

Вказана норма права імперативно визначає порядок і спосіб повідомлення власників: форма повідомлення обов`язково письмова; повідомляється кожен власник; таке повідомлення вручається власнику або під розписку, або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). Дана позиція відображена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018 р. у справі № 904/2796/17, провадження № 12-26гс18.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, відповідно до ст. ст. 76, 77 ГПК України, повідомлення позивача про проведення загальних зборів 15.02.2020 р., в порядку та спосіб, встановлений ст. 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Відтак, судом апеляційної інстанції встановлено порушення відповідачем порядку, передбаченого ст. 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" щодо скликання та повідомлення позивача про проведення 15.02.2020 р. загальних зборів ОСББ "Соборності-32Б".

Щодо посилання відповідача на те, що про проведення загальних зборів 15.02.2020 р. позивачу було відомо з моменту їх проведення, останнього було повідомлено в телефонному режимі, колегія суддів враховує, що стаття 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" імперативно визначає порядок скликання і проведення установчих зборів об`єднання, в тому числі порядок і спосіб повідомлення власників. А відтак, повідомлення позивача, як співвласника багатоквартирного будинку в телефонному режимі не відповідає порядку, встановленому ст. 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку". При цьому, такі доводи відповідача є голослівними, оскільки в матеріалах справи взагалі відсутні будь-які докази повідомлення позивача, в тому числі в телефонному режимі.

Щодо посилання відповідача про те, що позивачу про проведення загальних зборів 15.02.2020р. було відомо з моменту їх проведення, оскільки до останнього приходили з письмовим опитуванням члени правління ОСББ "Соборності-32Б" ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 87 ГПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб.

На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків (ч. 2 ст. 87 ГПК України).

Згідно зі ст. 88 ГПК України показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків. Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.

ГПК України прямо встановлює, що сторони, треті особи та їх представники за їхньою згодою, в тому числі за власною ініціативою, якщо інше не встановлено цим Кодексом, можуть бути допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи (ч. 3 ст.87 ГПК України). Таким чином, особиста зацікавленість в результатах розгляду справи, як позивача, так і відповідача, яка є беззаперечною і презюмується, не робить показання таких свідків недопустимим доказом.

При цьому, учасники справи, інші особи, зацікавлені у певному результаті розгляду справи, можуть надавати показання свідка і можуть бути допитані судом в якості свідків, який оцінює ці докази у сукупності з іншими відповідно до свого внутрішнього переконання.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні належним чином оформлені заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як свідків у справі про відомі їм обставини, що мають значення для вирішення справи, зокрема щодо обставин письмового опитування позивача 15.02.2020 р.

Окрім того, колегія суддів приймає до уваги доводи позивача про те, що з 02.03.2013 р. ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , що вбачається з копії паспорта (місце реєстрації, проживання, а. с. 67), чим спростовуються доводи відповідача про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 здійснювали письмове опитування позивача. Також як вказує ОСОБА_1 , 09.06.2021 р. нею було отримано ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26.04.2021 р. про відкриття провадження у справі та позовну заяву про стягнення з неї заборгованості за утримання будинку, і саме з долучених до позовної заяви додатків, їй стало відомо про існування рішення загальних зборів ОСББ "Соборності-32Б", оформленого протоколом від 15.02.2020 р.

Суд апеляційної інстанції вказує, що у п. 4 ч. 2 ст. 2 ГПК України закріплено принцип змагальності сторін, а у ст. 79 ГПК України - визначення вірогідності доказів.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Зазначений стандарт підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Іншими словами тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Одночасно статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, з`ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.

Верховний Суд неодноразово звертався до категорій стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що обставини, на які посилається позивач в підтвердження того факту, що він не приймав участі в письмовому опитуванні 15.02.2020 р., з урахуванням поданих ним доказів є більш вірогідними, ніж протилежні доводи відповідача.

Щодо проведення письмового опитування співвласників з питань запропонованих для розгляду на загальних зборах 15.02.2020 р., колегія суддів вказує слідуюче.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що оскільки 15.02.2020 р. в результаті проведення установчих зборів для прийняття рішення не вистачило необхідної кількості голосів, було проведено письмове опитування співвласників з питань запропонованих для розгляду на загальних зборах.

Так, ст. 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачена процедура письмового опитування співвласників, які не голосували на установчих зборах.

Вказаною статтею Закону передбачено, що якщо в результаті проведення установчих зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною дев`ятою цієї статті, проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на установчих зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення установчих зборів. Якщо протягом зазначеного строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважається неприйнятим.

Проведення зборів шляхом безпосередньої участі власників квартир у зборах та шляхом проведення письмового опитування співвласників, які не брали участь у зборах та не голосували на зборах, відповідає вимогам ст. 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Разом з тим, суд вказує, що відповідно до ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" для керівництва поточною діяльністю об`єднання обирається правління. Правління має право приймати рішення з питань діяльності об`єднання, визначених статутом. Правління є виконавчим органом об`єднання і підзвітне загальним зборам. До компетенції правління відноситься, зокрема призначення письмового опитування співвласників та утворення відповідної комісії для його проведення.

В матеріалах справи відсутнє окреме рішення правління ОСББ "Соборності-32Б" щодо призначення письмового опитування співвласників та утворення відповідної комісії для його проведення, відповідно до ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

З огляду на встановлені вище судом обставини, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про наявність правових підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ "Соборності-32Б", оформленого протоколом від 15.02.2020 р. у зв`язку з тим, що воно прийняте з порушенням ст. ст. 6, 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Щодо порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача, внаслідок прийняття оспорюваного рішення ОСББ "Соборності-32Б", оформленого протоколом від 15.02.2020 р., суд вказує наступне.

Частиною другою статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно зі статтями 15, 16 Цивільного кодексу України, що кореспондуються за змістом зі статтею 20 Господарського кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб`єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством). Відсутність (недоведеність) будь-якої із зазначених умов унеможливлює задоволення позову.

Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 16.10.2019 у справі №525/505/16-ц).

Враховуючи предмет позову у цій справі, рішення установчих зборів ОСББ "Соборності-32Б", оформлене протоколом від 15.02.2020 р. щодо участі ОСББ у міській програмі капітальних ремонтів на умовах співфінансування (70х30), згідно якого ОСББ гарантувало оплату 30 % вартості проектів, безпосередньо стосується (зачіпає) права та/або охоронюванні інтереси позивача, оскільки оплата 30 % вартості проектів буде здійснюватися за рахунок внеску, в тому числі, і позивача, а відтак вимога позивача визнати його недійсним спрямована на захист прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

В даному аспекті колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що внаслідок ненадання відповідачем доказів на підтвердження дотримання ініціативною групою ОСББ порядку повідомлення позивача, були безпосередньо порушені права та/або інтереси останнього на добровільне волевиявлення та висловлення своєї думки з приводу питань порядку денного зборів, які є суттєвими, так як позивач був позбавлений можливості реалізувати свої права, як співвласник будинку.

Недотримання порядку повідомлення співвласників про скликання загальних зборів, встановленого ст. 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", є порушенням їх прав на управління об`єднанням, а тому доводи відповідача про те, що права позивача не порушуються та у зв`язку з цим відсутні підстави для задоволення позовних вимог є помилковими.

Подібні висновки щодо застосування вимог статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" в частині повідомлення співвласників про скликання зборів, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018 р. у справі № 904/2796/17 та в постанові Верховного Суду від 25.06.2019 р. у справі № 922/1500/18.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у цій справі позивачем було доведено обставини як недотримання ініціативною групою ОСББ порядку (способу) повідомлення його про проведення установчих зборів, так і порушення його прав/інтересів прийнятим рішенням, а також правомірності та законності свого інтересу.

Щодо посилання відповідача на те, що встановлення виключно окремих порушень під час скликання та проведення загальних зборів учасників юридичних осіб не призводить до обов`язкового визнання недійсним рішення таких зборів, колегія суддів вважає зазначити наступне. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів (правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 06.09.2021 р. у справі № 916/3074/20, від 21.10.2021 р. у справі № 910/15071/20).

Так, у постанові Верховного Суду від 21.10.2021 р. у справі № 910/15071/20, судом було встановлено, що в інтересах позивача бюлетень для голосування було заповнено представником за довіреністю, що вказує на належне повідомлення позивача про проведення загальних зборів, її обізнаність щодо питань, які пропонувалось включити до порядку денного загальних зборів, та можливість висловити свої пропозиції (зауваження) з питань порядку денного, в тому числі шляхом особистої участі у проведенні загальних зборів. Разом з тим, у справі № 903/458/21 судом встановлено, а позивачем доведено обставини недотримання ініціативною групою ОСББ порядку (способу) повідомлення його про проведення установчих зборів.

Так, у постанові Верховного Суду від 06.09.2021 р. у справі № 916/3074/20, судом було вказано, що суд, розглядаючи спір про визнання недійсним рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, повинен встановити, порушення прав позивача оспорюваним рішенням загальних зборів. Чого, в даному випадку не було належним чином встановлено, що призвело до прийняття апеляційним судом передчасного висновку про задоволення позову. Разом з тим, у справі № 903/458/21 судом встановлено обставини порушення його прав/інтересів прийнятим рішенням, а також правомірності та законності свого інтересу.

З огляду на викладене, посилання відповідача на правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 06.09.2021 р. у справі № 916/3074/20, від 21.10.2021 р. у справі № 910/15071/20, від 07.09.2021 р. у справі № 912/2294/20, є неприйнятними, оскільки такі постанови прийнято Верховним Судом з огляду на іншу фактично-доказову базу у відповідних справах, тобто хоча й за подібного правового регулювання, але за інших встановлених обставин, і за інших поданих сторонами й оцінених судами доказів, у залежності від яких (обставин і доказів) прийнято відповідне судове рішення.

Відповідач, в суді першої інстанції посилався на те, що позивачем пропущено однорічний строк позовної давності для звернення до суду із вказаним позовом, зазначаючи про те, що про проведення загальних зборів 15.02.2020 р. позивачу було відомо з моменту їх проведення, оскільки останню було повідомлено про збори в телефонному режимі та до позивача приходили з письмовим опитуванням члени правління ОСББ "Соборності-32Б" ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Колегія суддів зазначає, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 Цивільного кодексу України).

Статтею 257 Цивільного кодексу України встановлена загальна позовна давність тривалістю у три роки.

Поряд з цим зазначеним кодексом встановлено спеціальну позовну давність тривалістю в один рік для окремих видів вимог, зокрема для вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства (пункт 8 частини другої статті 258 Цивільного кодексу України).

Скорочена позовна давність строком в один рік щодо вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства, встановлена пунктом 8 частини другої статті 258 Цивільного кодексу України (норма набула чинності 17.06.2018 відповідно до Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"), застосовується безпосередньо до оскарження рішень товариства з обмеженою відповідальністю та товариства з додатковою відповідальністю і не застосовується до вимог про визнання недійсним рішення інших юридичних осіб, у тому числі рішень установчих зборів об`єднання власників багатоквартирного будинку.

Зважаючи на суть спірних правовідносин, вимоги Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", яким встановлена спеціальна позовна давність щодо вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства, не можуть застосовуватися за аналогією закону до вимог про оскарження рішень установчих зборів об`єднання власників багатоквартирного будинку відповідно до статті 8 Цивільного кодекс України. У такому разі, оскільки інше не передбачено законом, застосовується визначена у статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність тривалістю у три роки.

Частиною першою статті 261 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як встановлено апеляційним судом, позовну заяву в цій справі подано 17.06.2021 р. (відповідно до відмітки суду першої інстанції на позовній заяві), отже встановлена статтею 257 Цивільного кодексу України позовна давність у три роки є такою, що не сплила.

Відтак, помилковим є посилання відповідача на сплив спеціальної позовної давності до вимог про визнання недійсним рішення установчих зборів ОСББ "Соборності-32Б", оформленого протоколом від 15.02.2020 р.

Також суд враховує, що відповідно до частини 1, 2 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та (одночасно) перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно з частиною третьою статті 269 ГПК України, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Приписи частини 3 статті 269 ГПК України передбачають наявність таких критеріїв, які є обов`язковою передумовою для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, а саме "винятковість випадку" та "причини, що об`єктивно не залежать від особи".

Відповідач вказує, що документи (додаткові докази), які підтверджують виконання підрядних робіт (акти виконаних робіт, довідки про вартість виконаних робіт), що передбачалися оскаржуваним рішенням зборів співвласників ОСББ, не були подані в суді першої інстанції у зв`язку з тим, що на момент подання відзиву акти ще не були підписані.

Разом з тим, рішення у даній справі прийняте судом 18.10.2021 р., а долучені до апеляційної скарги додаткові докази (акти виконаних робіт, довідки про вартість виконаних робіт) складені сторонами ще у вересні 2021 року, тобто позивач мав можливість їх подати до суду першої інстанції у відповідності до приписів ст. 80 ГПК України.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач не довів суду винятковості випадку не подання даних доказів в суді першої інстанції та причин, що об`єктивно перешкоджали йому їх подати відповідно до приписів ч. 3 ст. 269 ГПК України.

Разом з тим, суд вказує, що укладення договорів на проведення капітального ремонту на умовах співфінансування, які передбачались оскаржуваним рішенням зборів співвласників ОСББ, виконання ремонтних робіт та їх оплата, не можуть бути підставою для відмови в задоволенні даного позову, враховуючи встановлені судом порушення при проведенні спірних зборів.

Суд апеляційної інстанції вказує, що суд першої інстанції, враховуючи положення 123, 126, 129 ГПК України, беручи до уваги те, що позов у даній справі було задоволено, заяву позивача про відшкодування судових витрат на правничу допомогу адвоката та відсутність заяви про їх зменшення зі сторони відповідача, дійшов правомірного висновку про покладення даних витрат в розмірі 5000 грн на відповідача.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.

Окрім того, колегія суддів вказує, що в рішенні ЄСПЛ "Кузнєцов та інші проти Росії" від 11.01.2007, аналізуючи право особи на справедливий розгляд її справи відповідно до статті 6 Конвенції, зазначено, що обов`язок національних судів щодо викладу мотивів своїх рішень полягає не тільки у зазначенні підстав, на яких такі рішення ґрунтуються, але й у демонстрації справедливого та однакового підходу до заслуховування сторін. Аналізуючи мотивацію прийнятого місцевим господарським судом рішення крізь призму статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та зазначеної практики ЄСПЛ, апеляційний суд зазначає про належне виконання покладеного на суд обов`язку щодо мотивації прийнятого рішення, тому його висновки є вірними.

За таких обставин, Північно-західний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на відповідача згідно ст. ст. 129, 282 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соборності-32Б" на рішення Господарського суду Волинської області від 18.10.2021 у справі № 903/458/21 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст. ст. 287-291 ГПК України.

3. Справу повернути до Господарського суду Волинської області.

Повний текст постанови складений "26" січня 2022 р.

Головуючий суддя Розізнана І.В.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Василишин А.Р.