Постанова

від 26.01.2022 по справі 913/477/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2022 року м. Харків Справа №913/477/19

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В.,

за участю секретаря судового засідання Ярош В.В.,

за участю представників:

апелянта - Трофіменко О.О., посвідчення №058452 від 03.12.2020 року;

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

ТОВ Боцман ЛТД - Дашко Ю.І. (адвокат), ордер серія ВВ№1021026 від 20.01.2022 року, свідоцтво №883 від 17.01.2008 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області (вх.№4048Л/1-40) на ухвалу Господарського суду Луганської області від 06.12.2021 року у справі №913/477/19,

за позовом заступника керівника Сєвєродонецької окружної прокуратури, м.Сєвєродонецьк Луганської області,

в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - Рубіжанської міської ради Луганської області, м.Рубіжне Луганської області,

до Товариства з обмеженою відповідальністю Віалагротранс , м.Рубіжне Луганської області

про стягнення 1522297,66 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2021 року керівник Сєвєродонецької окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Луганської області із заявою від 19.11.2021 року №52/2-2578вих-21 про заміну сторони виконавчого провадження, в якій просив замінити боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю Віалагротранс у виконавчому провадженні №62511673 з примусового виконання наказу Господарського суду Луганської області від 05.06.2020 року №913/477/19 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Віалагротранс безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою в сумі 1508469,24 грн. на боржників - Товариство з обмеженою відповідальністю Віалагротранс та Товариство з обмеженою відповідальністю Боцман ЛТД , встановивши їх солідарну відповідальність у зобов`язанні.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 06.12.2021 року у справі №913/477/19 (повний текст складено 13.12.2021 року, суддя Секірський А.) у задоволені заяви керівника Сєвєродонецької окружної прокуратури від 19.11.2021 року про заміну сторони виконавчого провадження відмовлено.

Керівник Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області з вказаною ухвалою суду першої інстанції не погодився та звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті ухвали норм права, на неповне з`ясування обставин, що мають значення, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати ухвалу Господарського суду Луганської області від 06.12.2021 року та прийняти нове судове рішення, яким заяву про заміну сторони виконавчого провадження задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції при розгляді заяви порушено норми процесуального права (ст.ст. 2, 52, 73, 76, 77, 78, 86 Господарського процесуального кодексу України), внаслідок чого і норми матеріального права, а саме: ст. 206 Земельного кодексу України, ст.ст. 13, 512, 520 Цивільного кодексу України, ст. 16 Закону України Про господарські товариства , ст. 55 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю , ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів .

Скаржник вказує, що матеріалами справи підтверджується обставина навмисного обрання ТОВ Віалагротранс способу відчуження майна шляхом створення ТОВ Боцман ЛТД і передання останньому майна та відповідних майнових прав без складання розподільчого балансу, з метою уникнення негативних наслідків майнового характеру. Вказані обставини підтверджуються наданими до справи доказами і не спростовані під час розгляду справи.

Апелянт звертає увагу суду на правові висновки викладені у постанові Великої палати Верховного Суду від 26.09.2019 року у справі №905/1956/15 - у певних випадках до матеріального правовідношення може вступити інша особа як боржник, хоч сторона виконавчого провадження з цього правовідношення і не вибуває.

Скаржник вважає, що суду слід взяти до уваги при вирішенні даної справи те, що прямо встановлених законодавством заборон заміни боржника у правовідносинах по стягненню з ТОВ Віалагротранс безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою немає. Зобов`язання по яких не дозволяється заміна кредитора, окремо визначені Цивільним кодексом України, як то наприклад ст. 515 чи ст. 1008. Наразі такі обставини відсутні.

Апелянт зазначає, що з обставин справи вбачаються явні ознаки використання ТОВ Віалагротранс приватно-правових інструментів діючого законодавства задля зловживання правом, що виразилось в ухиленні від виконання законного рішення Господарського суду Луганської області від 26.11.2019 року у справі №913/477/19. Таке зловживання полягає у приховуванні майна боржника від наступного його стягнення в рахунок погашення заборгованості у невиконаному та існуючому в розумінні ст. 11 Цивільного кодексу України зобов`язанні.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.01.2022 року відкрито апеляційне провадження за скаргою керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області; встановлено строк на протязі якого учасники справи мають право подати відзиви на апеляційну скаргу, а також встановлено строк на протязі якого учасники справи мають право подати до суду клопотання, заяви, документи та докази в обґрунтування своєї позиції по справі; справу призначено до розгляду в судове засідання і роз`яснено шляхи реалізації такого права.

Вказана ухвала суду була направлена учасникам справи рекомендованими листами за адресами, зазначеними в апеляційній скарзі і отримана позивачем та виконавчою службою, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, які долучено до матеріалів справи. Однак, представники вказаних учасників справи у судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвала суду, яка направлялась на адресу відповідача - ТОВ Віалагротранс повернулась до суду з позначкою поштового відділення адресат відсутній за вказаною адресою .

Відповідно до частин 3, 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною або яка міститься у відповідному реєстрі, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місце проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до п.99 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року №270 Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку , рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою Судова повістка , які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату.

У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.

Відповідно до п.п.116, 117 розділу Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів постанови КМУ від 05.03.2009 року №270 Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку , у разі невручення рекомендованого листа з позначкою Судова повістка з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

Поштові відправлення, поштові перекази повертаються також у разі неможливості вручити їх через неправильно зазначену адресу або її відсутність (змита, відірвана чи пошкоджена в інший спосіб) та з інших причин, які не дають змоги оператору поштового зв`язку виконати обов`язки щодо пересилання поштових відправлень, поштових переказів.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвали суду у даній справі відповідачем та повернення її копії до суду з відповідною відміткою є наслідком діяння (бездіяльності) відповідача щодо її належного отримання та (або) повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто його власною волею.

Водночас діючі норми Господарського процесуального кодексу України не покладають на господарський суд обов`язок повторного направлення ухвали суду у разі її повернення без вручення адресату. При направленні відповідачеві ухвал судом дотримано відповідних вимог Господарського процесуального кодексу України. В матеріалах справи відсутні відомості щодо іншого місцезнаходження відповідача.

Згідно з положеннями ч.2 ст.11 Закону України Про судоустрій і статус суддів інформація про суд, який розглядає справу, сторони спору та предмет позову, дату надходження позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення, стадії розгляду справи, місце, дату і час судового засідання, рух справи з одного суду до іншого є відкритою та має бути невідкладно оприлюдненою на офіційному веб-порталі судової влади України, крім випадків, установлених законом.

Згідно із Законом України Про доступ до судових рішень усі судові рішення (включаючи ухвали суду господарського суду про відкриття провадження у справі) є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання (ст. 2). Для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень; суд вносить до Реєстру всі судові рішення, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту (ст. 3). Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ст. 4).

Ухвала суду у даній справі розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що підтверджується даними вказаного Реєстру, який є відкритим.

Таким чином, відповідач мав можливість ознайомитись зі змістом ухвали суду у цій справі.

Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Частиною 4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

З огляду на вищевикладене, та враховуючи те, що судом було здійснено всі заходи, щодо належного повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, явка їх представників у судове засідання не було визнано обов`язковою, суд дійшов висновку, що неявка позивача, відповідача та виконавчої служби в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.01.2022 року, у зв`язку із перебуванням у відпустці судді Шутенко І.А., для розгляду справи №913/477/19 сформовано новий склад суду, а саме: головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В.

У судовому засіданні 26.01.2022 року представник апелянта підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги і наполягав на її задоволенні. Представник ТОВ Боцман ЛТД письмового відзиву на апеляційну скаргу не надав, однак усно пояснив, що заперечує проти вимог апеляційної скарги і вважає доводи апелянта такими, що вчинені при довільному тлумаченні норм права і існуючих між сторонами у даній справі правовідносин.

У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представника прокуратури та ТОВ Боцман ЛТД , розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

У вересні 2019 року заступник керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Луганської області з позовною заявою в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - Рубіжанської міської ради Луганської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Віалагротранс безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою в розмірі 1522297,66 грн.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 26.11.2019 року у справі №913/477/19 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Віалагротранс в дохід місцевого бюджету м.Рубіжне безпідставно збережені кошти у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою в сумі 1508469,24 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Віалагротранс на користь прокуратури Луганської області судовий збір в сумі 22627,03 грн.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.05.2020 року рішення Господарського суду Луганської області від 26.11.2019 року залишено без змін.

05.06.2020 року Господарським судом Луганської області видано відповідні накази, які 15.06.2020 року направлені стягувачу, що підтверджується супровідними листами.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 12.06.2020 року відбулась державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю Віалагротранс у зв`язку зі зміною місцезнаходження з: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Заводська, 30 на адресу: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Троїцька, будинок 22, у зв`язку з чим накази пред`явлені до виконання до Автозаводського відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми).

Постановами старшого державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 08.07.2020 року відкрито виконавчі провадження: №62511673 про стягнення 1508469,24 грн. та №62511475 про стягнення 22627,03 грн.

За повідомленням Автозаводського відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) вказані виконавчі провадження входять до зведеного виконавчого провадження №64053943. Відповідно до відомостей МВС України за боржником зареєстрований лише транспортний засіб - напівпричіп МЖА, модель 6 441 510, 1994 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 . У зв`язку з відсутністю інформації про місцезнаходження вказаного рухомого майна, 28.08.2020 року та 02.04.2021 року винесені постанови про його розшук, які направлені до МВС України. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ТОВ Віалагротранс на праві власності нерухоме майно не значиться. За адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Троїцька, будинок 22 боржник не виявлений. Керівником боржника є Дінова Ольга, яка є громадянкою Казахстану, та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 12.06.2020 року.

Керівник Сєвєродонецької окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Луганської області із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, за результатом розгляду якої винесено оскаржувану ухвалу.

В обґрунтування заяви про заміну сторони виконавчого провадження, прокуратурою вказано, що рішенням учасника ТОВ Віалагротранс ОСОБА_1 від 27.12.2019 року №1 вирішено створити в Україні за участю ТОВ Віалагротранс Товариство з обмеженою відповідальністю Боцман ЛТД та внести до статутного капіталу цього товариства наступне майно Товариства з обмеженою відповідальністю Віалагротранс :

- об`єкт нерухомого майна (9/50 частки) за адресою: Луганська область, м.Рубіжне, вул. Заводська, 30, що складається з блоку допоміжних цехів (літера "И", загальною площею 1457,5 кв.м., основною площею 1287,3 кв.м) та будівлі відділу головного механіка (літера "ТТ", загальною площею 397,3 кв.м., основною площею 381,7 кв.м.); - об`єкт нерухомого мана (1/100 частки) за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Заводська, 30, та складається з таких будівель: станція перекачки - Н; насосна станція - О; пункт підогріву - П; пункт підогріву - Р; сторожка - С; водонасосна - У; насосна АЗС - X; АЗС - Ц; - заправний блок 1; - заправний блок 2; - кліть; - естакада; - водонапірна башта; - освітлювальна вежа. Директору Товариства з обмеженою відповідальністю Віалагротранс Сєргієнко Вадиму Володимировичу передати вищевказане майно керівнику (уповноваженій особі) Товариства з обмеженою відповідальністю Боцман ЛТД за актом приймання-передачі.

Рішенням загальних зборів засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю Боцман ЛТД , оформленим протоколом від 27.12.2019 року №1, вирішено створити Товариство з обмеженою відповідальністю Боцман ЛТД , діяльність якого затвердити на основі модельного статуту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.03.2019 року №36 Деякі питання дерегуляції господарської діяльності . Учасниками товариства є ОСОБА_2 та Товариство з обмеженою відповідальністю Віалагротранс . Вирішено сформувати статутний капітал товариства в розмірі 153225,48 грн. за рахунок грошових внесків та майна учасників з наступним порядком розподілу часток у статутному (складеному) капіталі: ОСОБА_2 - вносить до статутного капіталу товариства грошові кошти в розмірі 3000,00 грн., відповідно частка складає 3000,00 грн., що дорівнює 1,96% статутного капіталу. Товариство з обмеженою відповідальністю Віалагротранс вносить до статутного капіталу товариства наступне майно:

- об`єкт нерухомого майна (9/50 частки) за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Заводська, 30, що складається з блоку допоміжних цехів (літера "И", загальною площею 1457,5 кв.м., основною площею 1287,3 кв.м) та будівлі відділу головного механіка (літера "ТТ", загальною площею 397,3 кв.м., основною площею 381,7 кв.м.), вартістю 88833,08 грн.;

- об`єкт нерухомого майна (1/100 частки) за адресою: Луганська область, м.Рубіжне, вул. Заводська, 30, та складається з таких будівель: станція перекачки - Н; насосна станція - О; пункт підогріву - П; пункт підогріву - Р; сторожка - С; водонасосна - У; насосна АЗС - X; АЗС - Ц, вартістю 46363,20 грн.;

- заправний блок 1 вартістю 348,00 грн.;

- заправний блок 2 вартістю 348,00 грн.;

- кліть вартістю 2088,00 грн.;

- естакада вартістю 4094,03 грн.;

- водонапірна башта вартістю 3472,70 грн.;

- освітлювальна вежа вартістю 4678,47 грн., всього майна на суму 150225,48 грн.

Відповідно частка Товариства з обмеженою відповідальністю Віалагротранс в статутному капіталі товариства складає 150225,48 грн., що дорівнює 98,04% статутного капіталу. Місцезнаходження товариства встановлено за наступною адресою: пл. Хіміків, будинок 6, м. Рубіжне, Луганська область, 93009. Директором товариства призначено його учасника Стародубцева Михайла Юрійовича. Державна реєстрація створеної юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю Боцман ЛТД відбулась 28.12.2019 року, номер запису: 1 390 102 0000 001379, місцезнаходження юридичної особи: пл. Хіміків, будинок 6, м. Рубіжне, Луганська область, 93009.

Нерухоме майно, яке внесене Товариством з обмеженою відповідальністю Віалагротранс до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Боцман ЛТД , передано за актом приймання-передачі від 14.01.2020 року №1. Право власності на передане нерухоме майно за Товариством з обмеженою відповідальністю Боцман ЛТД зареєстроване 16.01.2020 року.

Прокуратура вказала, що у зв`язку з передачею Товариством з обмеженою відповідальністю Віалагротранс боргу до Товариства з обмеженою відповідальністю Боцман ЛТД через проведення реорганізації шляхом виділу та передання до статутного фонду новоствореної юридичної особи всього майна, замість одного боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю Віалагротранс у відповідному зобов`язанні з`явилися два боржники: основний боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю Віалагротранс та субсидіарний боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю Боцман ЛТД , оскільки первісна особа за часом не вибула із зобов`язання у правовідносинах щодо яких виник спір у справі №913/477/19, а залишилася в ньому як субсидіарний боржник. Таким чином, на думку прокуратури наявні підстави для заміни в господарській справі №913/477/19 боржника - Товариства обмеженою відповідальністю Віалагротранс на двох боржників Товариство обмеженою відповідальністю Віалагротранс як основного боржника і Товариство з обмеженою відповідальністю Боцман ЛТД як субсидіарного.

Стаття 1 Закону України Про виконавче провадження визначає, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч.1 та 2 ст.15 Закону України Про виконавче провадження сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

За приписами абзацу 1 ч. 5 ст.15 Закону України Про виконавче провадження у разі вибуття однієї зі сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Також відповідно до частин 1 та 2 ст. 334 Господарського процесуального кодексу України у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником; заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

З наведеного нормативного визначення випливає, що виконавче провадження є однією зі стадій судового провадження, яка завершує його. Ця стадія розпочинається з набранням судовим рішення законної сили або за інших умов, встановлених законом. Сторони судового провадження на стадії виконавчого провадження набувають відповідної процесуальної якості, користуються правами та несуть певні обов`язки, зумовлені статусом сторони. За законом на стадії виконавчого провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження. Така заміна є прийнятною, зокрема, у правовідносинах, що допускають правонаступництво. Процесуальний закон та закон, який регулює підстави, порядок та спосіб виконання судових рішень, не обмежує можливість заміни сторони виконавчого провадження залежно від загальних умов та порядку (етапу) здійснення виконавчого провадження, наприклад, у зв`язку з ухваленням державним виконавцем рішення про початок примусового виконання рішення на підставі виконавчого документа.

За приписами статті 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Таким чином, виходячи зі змісту наведеної вище норми, процесуальне правонаступництво передбачено не лише у зв`язку зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб`єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі в разі заміни кредитора або боржника в зобов`язанні (відповідно до статей 512 і 520 Цивільного кодексу України). Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 Господарського процесуального кодексу України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення.

Разом з тим процесуальне законодавство містить норми тільки щодо заміни сторони виконавчого провадження її правонаступником, яка розрахована на випадок, коли сторона виконавчого провадження вибуває з відповідного матеріального правовідношення, до якого натомість вступає правонаступник цієї сторони.

При цьому процесуальним законодавством не враховано, що у певних випадках до матеріального правовідношення може вступити інша особа як боржник, хоч сторона виконавчого провадження з цього правовідношення і не вибуває.

За ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Статтею 109 Цивільного кодексу України передбачено виділ, як різновид створення юридичної особи, при якому припинення існуючої юридичної особи, з якої здійснюється виділ, не відбувається. Відповідно до ч. 1 ст. 109 Цивільного кодексу України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.

За змістом ч. 3 ст. 109 Цивільного кодексу України юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Якщо юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу, дві або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з юридичною особою, з якої був здійснений виділ, солідарно.

За відсутності відповідних законодавчих обмежень зміна виду відповідальності юридичної особи з основного боржника на субсидіарного за приписами ст. 109 Цивільного кодексу України відбувається також у разі, коли щодо юридичної особи, з якої був здійснений виділ, вирішено судовий спір як щодо єдиного чи основного боржника у зобов`язальних правовідносинах.

При виділі, юридична особа, з якої був здійснений виділ, не припиняється, а юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, є правонаступником юридичної особи, з якої був здійснений виділ, за зобов`язаннями, які перейшли згідно з розподільчим балансом. Водночас, юридична особа, з якої був здійснений виділ, та юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несуть у відношенні одна до одної додаткову (субсидіарну) відповідальність щодо зобов`язань, у яких вони не є основними боржниками після здійсненого виділу в силу вказівки закону, який регламентує процедуру виділу, а не виходячи із змісту матеріальних зобов`язальних правовідносин, які зумовлюють можливість пред`явлення кредитором вимоги до інших осіб, крім основного боржника (наприклад, субсидіарна відповідальність батьків (піклувальників) за шкоду, заподіяну неповнолітньою особою, встановлена договором поруки субсидіарна відповідальність поручителя тощо).

Статтею 619 Цивільного кодексу України визначено право кредитора на отримання задоволення своєї вимоги як від основного, так і від субсидіарного боржника.

При цьому, враховуючи викладене вище, положення ч. 2 ст. 619 Цивільного кодексу України (до пред`явлення вимоги особі, яка несе субсидіарну відповідальність, кредитор повинен пред`явити вимогу до основного боржника; якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав від нього в розумний строк відповіді на пред`явлену вимогу, кредитор може пред`явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність) підлягають застосуванню до тих обставин, коли на момент пред`явлення вимоги в матеріальному правовідношенні наявні одночасно й основний, і субсидіарний боржники.

В іншому ж випадку формальне дотримання положень ч. 2 ст. 619 Цивільного кодексу України до випадку виникнення субсидіарного боржника за наслідками процедури виділу призводить до висновку про можливість повторного судового розгляду справи, спір у якій вже було вирішено судом у повному та належному складі сторін, зобов`язаних у матеріальних правовідносинах.

Передача основним боржником - стороною у виконавчому провадженні правонаступнику за наслідками реорганізації у спосіб виділу основної кількості прав, зокрема, нерухомого майна та залишення за собою лише зобов`язань, на що кредитор не впливає, може ускладнити виконання цих зобов`язань, зокрема, за рахунок відповідного нерухомого майна, тобто такий спосіб реорганізації може бути спрямований на ухилення основного боржника від виконання своїх зобов`язань.

За аналогією закону, у випадках, коли один (первісний) боржник у матеріальному правовідношенні замінюється двома боржниками, суд має замінити такого боржника як сторону виконавчого провадження двома боржниками (основним і субсидіарним боржниками).

Отже, після заміни первісного боржника у виконавчому провадженні двома боржниками - основним і субсидіарним - виконавчі дії з виконання рішення мають вчинятися щодо обох цих боржників.

Саме такого правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 року у справі №905/1956/15.

Проте, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.06.2020 року у справі №922/4519/17 уточнила правову позицію, викладену в постанові від 26.06.2019 року у справі №905/1956/15, вказавши, що визначальним чинником для заміни первісного боржника у виконавчому провадженні двома боржниками і відповідно визначення виду відповідальності (основної чи субсидіарної) є саме створення нової юридичної особи шляхом виділу з основного боржника з розподілом зобов`язань за розподільчим балансом між юридичною особою, з якої здійснено виділ, та новоствореною особою.

Таким чином, для здійснення заміни первісного боржника основним та субсидіарним, відповідно до ст. 109 Цивільного кодексу України, визначальним є, зокрема, момент створення нової юридичної особи шляхом виділення.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у разі виділу юридичних осіб здійснюється державна реєстрація юридичних осіб, утворених у результаті виділу, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, про юридичну особу, з якої здійснено виділ, щодо юридичної особи - правонаступника. Виділ вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі, про юридичну особу, з якої здійснено виділ, щодо юридичної особи - правонаступника.

Згідно з пунктами 12 та 13 ч. 1 ст. 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань для державної реєстрації створення юридичної особи (у тому числі в результаті виділу, злиття, перетворення, поділу), крім створення державного органу, органу місцевого самоврядування, подаються такі документи, зокрема, примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) розподільчого балансу - у разі створення юридичної особи в результаті поділу або виділу; документи для державної реєстрації змін про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, визначені частиною четвертою цієї статті, - у разі створення юридичної особи в результаті виділу.

Для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, крім змін до відомостей, передбачених частиною п`ятою цієї статті, подаються такі документи, зокрема, примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) передавального акта або розподільчого балансу - у разі внесення змін, пов`язаних із внесенням даних про юридичну особу, правонаступником якої є зареєстрована юридична особа (п. 9 ч. 4 ст. 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ).

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю Боцман ЛТД створено відповідно до рішення загальних зборів засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю Віалагротранс , оформленим протоколом від 27.12.2019 року №1, шляхом заснування юридичної особи, до статутного капіталу якої учасником товариства - ТОВ Віалагротранс в якості внеску до статутного капіталу за актом приймання-передачі від 14.01.2020 року №1 передано нерухоме майно.

Для державної реєстрації створення юридичної особи ТОВ Боцман ЛТД надавалися наступні документи: реєстраційна картка на проведення державної реєстрації юридичної особи, утвореної шляхом заснування нової юридичної особи, рішення засновників або уповноваженого ним органу про створення юридичної особи (примірник оригіналу), статут, заява щодо обрання спрощеної системи оподаткування, що підтверджується наданою копією опису документів, що надаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії Державна реєстрація новоутвореної шляхом заснування юридичної особи від 27.12.2019 року. В зазначеному переліку документів відсутній розподільчий баланс, який подається для державної реєстрації створення юридичної особи в результаті поділу або виділу.

Державна реєстрація створення юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю Боцман ЛТД відбулась 28.12.2019 року, номер запису: 1 390 102 0000 001379, місцезнаходження юридичної особи: пл. Хіміків, будинок 6, м.Рубіжне, Луганська область, 93009.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за пошуком по ідентифікаційному коду Товариства з обмеженою відповідальністю Віалагротранс - 38534166 станом на як на дату подачі заяви про заміну сторони виконавчого провадження так і на момент прийняття оскаржуваної ухвали, інформація щодо державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, про юридичну особу, з якої здійснено виділ, щодо юридичної особи - правонаступника в Єдиному державному реєстрі відсутня.

Товариством з обмеженою відповідальністю Боцман ЛТД повідомлено суд про неможливість подання розподільчого балансу, оскільки такого документу не існує. Так, товариство (ТОВ Боцман ЛТД) було створено шляхом заснування нової юридичної особи, а не шляхом виділення з ТОВ Віалагротранс , тому розподільчий баланс не складався та не затверджувався.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю Боцман ЛТД створено не шляхом виділу з Товариства з обмеженою відповідальністю Віалагротранс , а шляхом створення нової юридичної особи.

Враховуючи, що Товариство з обмеженою відповідальністю Боцман ЛТД створено шляхом заснування нової юридичної особи, а не внаслідок виділу з Товариства з обмеженою відповідальністю Віалагротранс , вірним є висновок суду першої інстанції, що ТОВ Боцман ЛТД не є правонаступником ТОВ Віалагротранс , у зв`язку з чим не може нести субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями ТОВ Віалагротранс перед Рубіжанською міською радою Луганської області.

Колегія суддів зазначає, що твердження апелянта про передачу Товариством з обмеженою відповідальністю Віалагротранс боргу до Товариства з обмеженою відповідальністю Боцман ЛТД через проведення реорганізації шляхом виділу та передання до статутного фонду новоствореної юридичної особи всього майна не знайшли підтвердження під час розгляду справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 цього ж кодексу визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтею 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв`язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням судом норм права. Доводи прокуратури, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновки суду та не впливають на них. Так, посилання скаржника в апеляційній скарзі є ідентичними до тверджень викладених у заяві про заміну сторони виконавчого провадження, яка надавалась до суду першої інстанції і фактично зводяться до переоцінки фактів з наданням ним протилежного висновку та не направлені на спростування обставин, які покладені в основу судового рішення (ухвали).

З огляду на той факт, що висновки суду першої інстанції відповідають в повній мірі приписам законодавства та фактичним обставинам справи, судова колегія Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги та залишення ухвали Господарського суду Луганської області від 06.12.2021 року у справі №913/477/19 без змін.

Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 77, 86, 129, 269, 271, 273, п.1, ч.1 ст.275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Луганської області від 06.12.2021 року у справі №913/477/19 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 26.01.2022 року.

Головуючий суддя В.С. Хачатрян

Суддя Р.А. Гетьман

Суддя В.В. Россолов