Рішення

від 11.01.2022 по справі 910/5075/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.01.2022Справа № 910/5075/21

За позовом заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України;

до Спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з вітрильного спорту міста Києва імені Юрія Григоровича Даценка (відповідач 1);

Комунального підприємства Вишенківської сільської ради "Добробут-Гарант" (відповідач 2);

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства Вишенківська сільська рада "Добробут-Гарант" Бойка О.М (третя особа 1);

третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Об`єднання профспілок, організацій профспілок у м. Києві "Київська міська рада профспілок" (третя особа 2);

про визнання незаконним рішення державного реєстратора та скасування запису про право власності.

Суддя О.В. Мандриченко

Представники:

Від прокуратури: Синюк І. А., прокурор, посвідчення № 058173 від 01.12.20;

Від позивача: Кулибаба В. О., уповноважена особа;

Від відповідача 1: Мамась М.О., адвокат, ордер серії КВ № 427746 від 21.09.21;

Від відповідача 2: не з`явилися;

Від третьої особи 1: не з`явилися;

Від третьої особи 2: не з`явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Фонду державного майна України з позовом до Спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з вітрильного спорту міста Києва імені Юрія Григоровича Даценка (відповідач 1) та Комунального підприємства Вишенківської сільської ради "Добробут-Гарант" (відповідач 2), у якому просить суд визнати незаконним рішення державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства Вишенківська сільська рада "Добробут - Гарант" Бойка О.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексом 129114363 від 26.06.2018 про реєстрацію за Спеціалізованою дитячо-юнацькою спортивною школою олімпійського резерву з вітрильного спорту м. Києва права власності на нежитлові будівлі за адресою: м. Київ, вул. Прирічна, 30, а саме: учбово-адміністративна споруда (літера „А"), площа - 433,6 кв.м, елінг (літера „Б"), площа - 737,3 кв.м., гараж (літера „В"), площа - 41,9 кв.м., гараж (літера „Г"), площа - 63,0 кв.м., вбиральня (літера „Д", літера „Е"), площа - 7,2 кв.м. та 33,2 кв.м.; скасувати рішення державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства Вишенківська сільська рада "Добробут - Гарант" Бойка О.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексом 129114363 від 26.06.2018 про реєстрацію за Спеціалізованою дитячо-юнацькою спортивною школою олімпійського резерву з вітрильного спорту м. Києва права власності на нежитлові будівлі за адресою: м. Київ, вул. Прирічна, 30, а саме: учбово-адміністративна споруда (літера „А"), площа - 433,6 кв.м, елінг (літера „Б"), площа - 737,3 кв.м., гараж (літера „В"), площа - 41,9 кв.м., гараж (літера „Г"), площа - 63,0 кв.м., вбиральня (літера „Д", літера „Е"), площа - 7,2 кв.м. та 33,2 кв.м.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Позов мотивовано тим, що державним реєстратором Київської філії КП Вишенківська сільська рада "Добробут - Гарант" Бойком О.М. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексом 129114363 від 26.06.2018 про реєстрацію за Спеціалізованою дитячо-юнацькою спортивною школою олімпійського резерву з вітрильного спорту м. Києва права власності на нежитлові будівлі за адресою: м. Київ, вул. Прирічна, 30, всупереч вимогам чинного законодавства.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.06.2021 залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства Вишенківська сільська рада "Добробут-Гарант" Бойка О.М (інд.03055, м. Київ, пр.-т. Перемоги, 15, кв. 78) (третя особа 1); залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Об`єднання профспілок, організацій профспілок у м. Києві Київська міська рада профспілок (інд.01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 16) (третя особа 2). Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.2021 постановлено закрити підготовче провадження та призначено справу № 910/5075/21 до судового розгляду по суті.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні 11.01.2022 р. позов підтримали, просили задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, у задоволенні позову просив відмовити.

Представник відповідача 2 судове засідання 11.01.2022 не з`явився, хоча про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

З огляду на наведене та з урахуванням того, що неявка представника відповідача 2 не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ

Державним реєстратором Київської філії Комунального підприємства Вишенківська сільська рада Добробут - Гарант Бойком О.М. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексом 129114363 від 26.06.2018 про реєстрацію за Спеціалізованою дитячо-юнацькою спортивною школою олімпійського резерву з вітрильного спорту м. Києва (далі - СДЮШОР з вітрильного спорту м. Києва) права власності на нежитлові будівлі за адресою: м. Київ, вул. Прирічна, 30, а саме: учбово-адміністративна споруда (літера „А"), площа - 433,6 кв.м, елінг (літера „Б"), площа - 737,3 кв.м., гараж (літера „В"), площа - 41,9 кв.м., гараж (літера „Г"), площа - 63,0 кв.м., вбиральня (літера „Д", літера „Е"), площа - 7,2 кв.м. та 33,2 кв.м.

З інформаційної довідки вбачається, що підставою виникнення права власності на нежитлові будівлі за адресою: м. Київ, вул. Прирічна, 30, за СДЮШОР з вітрильного спорту м. Києва, за індексом № 129114363 від 26.06.2018 є постанова Президії Київської міської ради ВДФСТ профспілок від 10.03.1992 № П-3-3 та акт прийому-передачі б/н від 30.06.1992 відповідно до якого майно Міжвідомчого клубу вітрильного спорту Октава передано СДЮШОР з вітрильного спорту м. Києва.

Інших документів, які б підтверджували наявність будь-яких прав на вищевказані об`єкти, а саме на нежитлові будівлі за адресою: м. Київ, вул. Прирічна, 30, державним реєстратором у реєстрі не зазначено.

Як свідчать матеріали справи, 28.12.1983 Виконавчим комітетом Київської міської ради народних депутатів було прийнято рішення № 1253, яким визначено генеральним замовником по будівництву та проектуванню школи з навчання дітей і підлітків вітрильному спорту ВО "Октава".

07.09.1984 Виконавчим комітетом Київської міської ради народних депутатів було прийнято рішення № 807/27, відповідно до якого Київському виробничому об`єднанню "Октава" було відведено земельну ділянку площею близько 1,5 га для влаштування яхт-клубу для дітей та підлітків Мінського району, без права капітальної забудови, в урочищі "Оболонь" в прибережній частині затоки.

14.04.1987 Президією Київської міської ради профспілок була прийнята постанова №П-5-1 "Про заходи щодо удосконалення керівництва фізкультурним рухом профспілок міста", якою вирішено створити єдине міське добровільне фізкультурно-спортивне товариство профспілок (ВДФСТ), скасувавши ДСО "Авангард", "Буревестник", "Зенит", "Локомотив" і "Спартак". Для керівництва спортивним товариством створені Київська міська та районні ради ВДФСТ профспілок.

За актом приймання передачі від 15.07.1988 Учбово-спортивний центр по водним видам спорту "Славутич" здав, а Управління спортивних споруд Київської міської ради ВДФСТ профспілок прийняло Яхт-клуб.

20.12.1989 спільною постановою виконавчого комітету Мінської районної ради народних депутатів, колегією комітету по фізичній культурі і спорту Київської міської ради народних депутатів, президії Київської міської ради ВДФСТ профспілок, профкому і керівництва ВО "Октава" було вирішено створити на базі яхт-клубу "Оболонь" Київської міської ради ВДФСТ профспілок Міжвідомчій клуб вітрильного спорту "Октава". Вирішено, що даний клуб є юридичною особою.

Цією ж постановою вирішено, що основні засоби Міжвідомчого клубу вітрильного спорту "Октава" обчислюється по балансу управління спортивних споруд Київської міської ради спортивного товариства профспілок, основні засоби ДЮСШ ВО "Октава" по профкому ВО "Октава".

24.01.1992 постановою Пленуму Київської міської ради спортивного товариства профспілок "Про поточний період в роботі Київської міської організації спортивного товариства профспілок" було вирішено перейменувати Київську міську організацію всесоюзного добровільного фізкультурно-спортивного товариства профспілок (ВДФСТ) в Київську міську організацію спортивного товариства профспілок "Україна".

Вказаною постановою було встановлено, що Київська міська організація спортивного товариства профспілок "Україна" є правонаступником Київської міської організації ВДФСТ профспілок.

10.03.1992 Президією Київської міської ради ВДФСТ профспілок була прийнята постанова № П-3-3, якою було ліквідовано Міжвідомчий клуб вітрильного спорту "Октава" з 10.05.1992. Залишок фінансових засобів вирішено перерахувати на рахунковий рахунок Спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з вітрильного спорту міста Києва.

Цією ж постановою було вирішено Міжвідомчому клубу вітрильного спорту "Октава" передати до 10.05.1992 основні засоби, інвентар, матеріальні цінності станом на 01.05.1992 на баланс Спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з вітрильного спорту міста Києва.

30.06.1992 за приймально-здавальним актом Міжвідомчий клуб вітрильного спорту "Октава" передав, а Спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву з вітрильного спорту міста Києва прийняла майно Міжвідомчого клубу вітрильного спорту "Октава".

14.05.1992 постановою установчих зборів Київського міського спортивного товариства профспілок було вирішено реорганізувати Київську міську організацію Всесоюзного добровільного фізкультурно-спортивного товариства профспілок (ВДФСТ) у Київську міську організацію спортивного товариства профспілок "Україна".

Пунктом 2 цієї ж постанови було вирішено, що Київська міська організація спортивного товариства профспілок "Україна" є правонаступником Київської міської організації ВДФСТ профспілок.

В подальшому, в судовому порядку всі вище перелічені постанови стосовно передачі профспілкового майна, в тому числі майна Міжвідомчого клубу вітрильного спорту "Октава" відповідачу 1 в порядку правонаступництва визнані недійсними (рішення Господарського суду м. Києва від 31.05.2005 у справі № 34/314). Зокрема, визнано недійсним п.1 постанови Пленуму Київської міської ради спортивного товариства профспілок від 24.01.1992 про визначення Київської міської організації спортивного товариства профспілок "Україна" правонаступником Київської міської організації ВДФСТ профспілок; п. 2 постанови Установчих зборів Міського спортивного товариства профспілок від 14.05.1992 про ліквідацію Міжвідомчого клубу вітрильного спорту "Октава" з 10.05.1992 та передачу основних засобів, інвентаря, матеріальних цінностей клубу на баланс Спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з вітрильного спорту міста Києва; а також п. 6 розділу 1 статуту Міського спортивного товариства профспілок "Україна", яким закріплювалося, що Міське спортивне товариство профспілок "Україна" є правонаступником майнових прав та зобов`язань міської організації ВДФСТ профспілок.

В ході розгляду справи №34/314 судом встановлено, що постанова Пленуму Міської ради спортивного товариства профспілок, відповідно до якої міську організацію добровільне фізкультурно-спортивне товариство профспілок перейменовано на Київську міську організацію спортивного товариства профспілок та визначено, що Київська міська організація спортивного товариства профспілок Україна`є правонаступником Київського міського добровільного фізкультурно - спортивного товариства профспілок, прийнято без погодження з Київською міською радою профспілок та без участі її керівних органів.

Судом встановлено, що спір про визнання права власності на спірні нежитлові будівлі за адресою: м. Київ, вул. Прирічна, 30, а саме: учбово-адміністративна споруда (літера „А"), площа - 433,6 кв.м, елінг (літера „Б"), площа - 737,3 кв.м., гараж (літера „В"), площа - 41,9 кв.м., гараж (літера „Г"), площа - 63,0 кв.м., вбиральня (літера „Д" , літера „Е"), площа - 7,2 кв.м. та 33,2 кв.м. був предметом розгляду господарським судом міста Києва (справа № 41/530-36/404-11/473 за позовом Об`єднання профспілок організацій профспілок у м. Києві "Київська міська рада профспілок" до Спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з вітрильного спору м. Києва).

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.06.2011, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2011 та постановою Вищого господарського суду України від 23.11.2011 у задоволенні первісного позову Об`єднання профспілок організацій профспілок у м. Києві "Київська міська рада профспілок" відмовлено, у задоволенні зустрічного позову Об`єднання профспілок організацій профспілок у м. Києві "Київська міська рада профспілок" також відмовлено.

Ухвалюючи зазначене рішення суди дійшли висновку, що майно Міжвідомчого клубу вітрильного спорту "Октава" з профспілкової власності не вибувало. Остаточно вказане майно було закріплено Федерацією професійних спілок України за позивачем, як правонаступником Київської міської ради профспілок, організованої відповідно до постанови Президії Української республіканської ради профспілок від 30.06.1975. Судами було встановлено, що як у Спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з вітрильного спорту міста Києва імені Юрія Григоровича Даценка, так і у Об`єднання профспілок, організацій профспілок у м. Києві "Київська міська рада профспілок" відсутня дозвільна документація, докази прийняття в експлуатацію спірного майна у порядку, встановленому законодавством в галузі будівництва, що підтверджується листом Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 27.10.2006 №03-9145. Судами у справі № 41/530-36/404-11/473 зроблено висновок, що спірні об`єкти були збудовані самочинно, а тому вимоги про визнання права власності на таке майно задоволенню не підлягають (ч.2 ст. 376 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 182 Цивільного кодексу України визначено, що державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Статтею 3 вищевказаного Закону встановлено, що загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та ії обтяження, внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.

Статтею 5 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (надалі - Закон), державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;

відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;

відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;

наявність обтяжень прав на нерухоме майно;

наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов`язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі;

4) під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень;

5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів таких прав;

6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна у випадках, передбачених цим Законом;

7) виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав);

8) формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав;

9) формує реєстраційні справи у паперовій формі.

10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав, визначаються Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015р. №1127 (далі - Порядок).

Згідно п. 40 Порядку державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених ст.27 Закону та цим Порядком.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі: 1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; 2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів; 5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката; 6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката; 7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року; 9) судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об`єкта нерухомого майна релігійній організації; 13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 13-1) договору, яким встановлюється довірча власність на нерухоме майно, та акту приймання-передачі нерухомого майна, яке є об`єктом довірчої власності; 14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Згідно пункту 6 Порядку, державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком.

Пунктом 9 Порядку передбачено, що разом із заявою заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник, якщо інше не встановлено судом.

Пунктом 41 Порядку передбачено, що для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна подаються:

1. документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта (крім випадків державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них, побудовані до 5 серпня 1992 р.);

2. технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна;

3. документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси (крім випадків надання відомостей про кадастровий номер земельної ділянки, на якій розташований індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинки);

4. письмова заява співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що перебуває у спільній частковій власності);

5. договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності).

Згідно п. 42 Порядку, для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року, подаються:

1. технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна;

2. документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси. Документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов`язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки.

Таким чином, пунктами 41, 42 Порядку визначено вичерпний перелік обов`язкових для подання документів та обставин, що мають бути ними підтверджені, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно, реєстрація якого здійснюється вперше, і з огляду на закріплені у статтях 9 та 19 Закону Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень положення, порядок державної реєстрації та коло повноважень державного реєстратора у ході її проведення, останній приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства.

Незважаючи на те, що для державної реєстрації заявником не були подані належні документи, що підтверджують виникнення у нього прав на спірний об`єкт, державний реєстратор Бойко О.М., в порушення вищевказаних норм Закону, не вчинив жодних дій, направлених на отримання від уповноважених органів необхідної інформації.

Відповідно до статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; 3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом;4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; 5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; 7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; 9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; 11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

При цьому, за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

За правилами частини 1 статті 210 Цивільного кодексу України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

З вищевикладених норм та фактичних обставин вбачається, що рішення державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства Вишенківська сільська рада Добробут - Гарант Бойка О.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексом № 129114363 від 26.06.2018 за Спеціалізованою дитячо-юнацькою спортивною школою олімпійського резерву з вітрильного спорту м. Києва права власності на нежитлові будівлі за адресою: м. Київ, вул. Прирічна, 30, а саме: учбово-адміністративна споруда (літера „А"), площа - 433,6 кв. м, елінг (літера „Б"), площа - 737,3 кв. м., гараж (літера „В"), площа - 41,9 кв. м., гараж (літера „Г"), площа - 63,0 кв. м., вбиральня (літера „Д" , літера „Е"), площа - 7,2 кв. м. та 33,2 кв. м. прийнято з порушенням діючого законодавства, суперечить чинному законодавству, порушує права та інтереси держави, що є підставою для визнання його незаконним і скасування.

Щодо вимог прокурора про визнання права власності на спірні нежитлові будівлі за адресою: м. Київ, вул. Прирічна, 30, за державою, в особі Фонду державного майна України.

Постановою Верховної Ради України від 04.02.1994 N 3943-ХІІ "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" встановлено, що тимчасово, до законодавчого визначення суб`єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України, зазначене майно є загальнодержавною власністю.

Цією постановою також передбачено, що до законодавчого визначення правонаступників майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР Фонд державного майна здійснює право розпорядження цим майном у процесі приватизації та повноваження орендодавця майнових комплексів підприємств та організацій (їх структурних підрозділів).

Крім того, доручено Кабінету Міністрів України визначити органи управління зазначеним майном, що тимчасово виконуватимуть ці функції до законодавчого визначення правонаступників вищезгаданого майна.

На виконання цього доручення постановою Кабінету Міністрів України від 13.01.1995 року № 18 визначено органи управління майном загальносоюзних профспілкових організацій колишнього Союзу РСР. Однак, органу, який би був уповноважений здійснювати управління майном професійних спілок, визначено не було.

На виконання пункту 1 Постанови Верховної Ради України "Про проект Постанови Верховної Ради України про тлумачення Постанови Верховної Рад України "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" від 01.11.1996 № 461/96-ВР Фонд разом з громадськими організаціями, за участю відповідних органів державної влади було складено, перелік організацій, установ та підприємств, які станом на 24.08.1991 знаходились у віданні Української республіканської ради Всеукраїнського добровільного фізкультурно- спортивного товариства профспілок Загальної конференції профспілок колишнього СРСР (колишнього ВЦРПС).

Із об`єктів нерухомого майна спортивної інфраструктури до вказаного Переліку увійшов, зокрема, міжвідомчий клуб парусного спорту Октава (м. Київ, вул. Прирічна, 30).

З матеріалів справи вбачається, що правовою підставою позовної вимоги про визнання права власності на майно за позивачем є постанова Верховної Ради України від 04.02.1994 року №3943-ХІІ Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього союзу РСР , якою передбачено, що до законодавчого визначення правонаступників майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР Фонд державного майна (далі - Фонд) здійснює право розпорядження цим майном у процесі приватизації та повноваження орендодавця майнових комплексів підприємств та організацій (їх структурних підрозділів).

Отже, Фонд державного майна не є правонаступником Міжвідомчого клубу парусного спорту Октава , а лише здійснює право розпорядження цим майном. Передача Фонду державного майна права розпорядження майном не тягне за собою визнання права власності Фонду на таке майно, а тому заявлена вимогу прокурора про визнання права власності на спірні нежитлові будівлі за Фондом державного майна України задоволенню не підлягає.

Відповідачем 1 було заявлено клопотання про застосування строку позовної давності до вимог прокурора.

Згідно з положеннями ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається, за загальним правилом, від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України), за винятком випадків, зазначених у частинах другій і третій цієї статті.

В силу ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки Державним реєстратором Київської філії Комунального підприємства Вишенківська сільська рада Добробут - Гарант Бойком О.М. оспорюване рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексом 129114363 було прийнято 26.06.2018, а прокурор звернувся з позовною заявою у даній справі до Господарського суду міста Києва 30.03.2021, строк позовної даності на момент подачі позову є таким, що не сплив, а відтак, вимоги відповідача 1 про застосування наслідків спливу позовної давності задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, суд не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Відтак, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Виявивши факт порушення інтересів держави, прокурор встановив, що захист цих інтересів неналежним чином здійснюється відповідним органом державної влади, а саме Фондом державного майна України, який є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління.

Враховуючи вищевикладене, cуд вважає, що підстави для представництва прокурором інтересів держави у даній справі є обгрунтованими та належним чином доведеними.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідачів в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 129, 231, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства Вишенківська сільська рада Добробут - Гарант Бойка О.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексом 129114363 від 26.06.2018 про реєстрацію за Спеціалізованою дитячо-юнацькою спортивною школою олімпійського резерву з вітрильного спорту м. Києва права власності на нежитлові будівлі за адресою: м. Київ, вул. Прирічна, 30, а саме: учбово-адміністративна споруда (літера „А"), площа - 433,6 кв.м, елінг (літера „Б"), площа - 737,3 кв.м., гараж (літера „В"), площа - 41,9 кв.м., гараж (літера „Г"), площа - 63,0 кв.м., вбиральня (літера „Д", літера „Е"), площа - 7,2 кв.м. та 33,2 кв.м. із закриттям розділу державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

3. У задоволенні іншої частини позову відмовити повністю.

4. Стягнути з Спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з вітрильного спорту міста Києва імені Юрія Григоровича Даценка (04213, м. Київ, вул. Прирічна, 30, код ЄДРПОУ 14293000) на користь Київської міської прокуратури (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 45/9, код ЄДРПОУ 02910019) 1 135 (одну тисячу сто тридцять п`ять) грн. 00 коп. судового збору.

5. Стягнути з Комунального підприємства Вишенківської сільської ради "Добробут-Гарант" (22041, Вінницька обл., Хмільницький р-н, село Вишенька, вулиця Поліна, будинок 15, код ЄДРПОУ 41660219) на користь Київської міської прокуратури (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 45/9, код ЄДРПОУ 02910019) 1 135 (одну тисячу сто тридцять п`ять) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 21.01.2022 р.

Суддя О.В. Мандриченко