Рішення

від 26.01.2022 по справі 910/12531/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.01.2022Справа № 910/12531/21

Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаська транспортно-Експедиторська компанія"

до Приватного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Оранта"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод промислових виробів "Дніпровський"

про відшкодування 41 291,56 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Черкаська транспортно-Експедиторська компанія" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Оранта" (відповідач) про стягнення 41 291,56 грн., з яких 31 828, 24 грн. матеріальної шкоди, 2 102,00 грн. судового збору при поданні позовної заяви до Господарського суду Черкаської області, 3 153,00 грн. при поданні апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду, 3 708,32 грн. винагорода приватного виконавця, 500,00 грн. витрат виконавчого провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що працівником позивача здійснено дорожньо-транспортну пригоду транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем. Внаслідок ДТП було пошкоджено майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод промислових виробів "Дніпровський" (третя особа) (ролетні ворота) на відновлювальний ремонт яких понесені витрати у сумі 87 384,24 грн., які Приватним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Оранта" відшкодовано частково у розмірі 55 556,00 грн.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2021 стягнуто з позивача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод промислових виробів "Дніпровський" різницю між фактично понесеними витратами та відшкодованою Приватним акціонерним товариства "Національна акціонерна компанія "Оранта" сумою, а саме 31 828,24 грн. матеріальної шкоди, 2 102,00 грн. судового збору за подання позову та 3 153,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

За таких обставин, на думку позивача, невідшкодована Приватним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Оранта" повна вартість майнової шкоди, призвела до збитків, які нанесені Товариству з обмеженою відповідальністю "Черкаська транспортно-Експедиторська компанія".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 910/12531/21 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Цією ж ухвалою суд на підставі статті 50 Господарського процесуального кодексу України залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод промислових виробів "Дніпровський".

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Про розгляд Господарським судом міста Києва справи № 910/12531/21 позивач, відповідач та третя особа повідомлялися належним чином, що підтверджується повернутими на адресу суду повідомленнями про вручення поштових відправлень.

30.08.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представник відповідача надав відзив на позовну заяву. У відзиві зазначено, що відповідачем, як страховиком, виплачено страхове відшкодування у повній відповідності до норм чинного законодавства на підставі звіту про незалежну оцінку. Крім того, відповідач зазначив, що Північним апеляційним господарським судом у постанові № 925/1083/20 від 09.02.2021 встановлено, що саме на позивача покладено обов`язок відшкодовувати різницю між виплаченою страховою виплатою та фактично понесеними витратами.

02.09.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником третьої особи надано письмові пояснення щодо предмету позову, відповідно до яких Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод промислових виробів "Дніпровський" позовні вимоги позивача підтримує з огляду на порушення відповідачем приписів чинного законодавства при виплаті страхового відшкодування.

06.09.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником позивача подано клопотання про розгляд справи із викликом представників сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2021 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаська транспортно-Експедиторська компанія" про розгляд справи за участю сторін відмовлено.

10.09.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником позивача було подано відповідь на відзив, відповідно до якої позивач проти доводів, викладених у відзиві заперечив та зазначив, що при розгляді Північним апеляційним господарським судом справи № 925/1083/20 встановлено дійсну вартість майнової шкоди у розмірі 87 384,24 грн., а тому, з урахуванням страхової суми, відповідач мав сплатити повну вартість понесених третьою особою витрат.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведені положення, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості самостійно ознайомитись з ухвалою суду, в якій зазначено відомості щодо його провадження, яке є у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

05.11.2019 року близько 15 год. 40 хв. за адресою: м. Дніпро, вул. Симиренківська, 4а, водій ОСОБА_1 , керуючи ТЗ Renault Magnum 480 державний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом Shmitz S3 державний номерний знак НОМЕР_2 , під час руху заднім ходом не переконався, що не створить небезпеки та перешкод іншим учасникам руху, в наслідок чого допустив наїзд на перешкоду у вигляді воріт.

На момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди обидва транспортні засоби належали позивачеві.

Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28.11.2019 у справі № 199/9452/19 ОСОБА_1 визнано винуватим у скоєній дорожньо-транспортній пригоді та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено ролетні ворота, що належать третій особі, тобто завдано останній матеріального збитку.

У зв`язку з пошкодженням майна третьої особи, 06.11.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Алюмікс Україна" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод промислових виробів "Дніпровський" (покупець) укладено договір № 061119/2-АУ на поставку та монтаж воріт, вартість відновлювального ремонту яких, згідно специфікацій оформлених додатками № 1, 2, 3 складає 87 384,24 грн.

На виконання умов вказаного договору постачальником поставлено та здійснено монтаж воріт відповідно до актів надання послуг № 1823 від 12.11.2019, № 1824 від 18.11.2019, № 40 від 22.01.2020 та видаткової накладної № 40 від 22.01.2020, а третьою особою сплачено постачальнику 87 384,24 грн. згідно платіжних доручень: № 4126 від 08.11.2019 на суму 1 560,00 грн.; № 6417 від 25.11.2019 на суму 7 200,00 грн.; № 4312 від 24.12.2019 на суму 62 899,39 грн.; № 4450 від 29.01.2020 на суму 15 724,85 грн.

Цивільно-правова відповідальність позивача як власника ТЗ та напівпричепу на день ДТП була застрахована відповідачем за полісами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/6323216, АО6323217 від 01.07.2019; розмір страхового відшкодування за шкоду заподіяну майну потерпілих - 100 000,00 грн.; франшиза - 0 (нуль) грн.

На підставі відповідної заяви третьої особи, а також враховуючи висновки звіту про незалежну оцінку вартості майнового збитку ТОВ "АЙ Експерт" від 27.02.2020, згідно з яким вартість відновлювального ремонту (без урахування зносу матеріалів та конструкцій) ролетних воріт складає 58 488,00 грн., а розмір матеріального збитку (з урахування зносу матеріалів та конструкцій) - 55 556,00 грн., відповідачем складено страховий акт № ОЦВ-19-23-16815/1 від 17.03.2020 і визначено суму страхового відшкодування в розмірі 55 556,00 грн., яку 31.03.2020 виплачено на рахунок третьої особи. В іншій частині страхових виплат відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2021 апеляційну скаргу третьої особи задоволено, Рішення Господарського суду Черкаської області від 29.09.2020 скасовано та прийнято нове рішення, яким з позивача на користь третьої особи стягнуто 31 828,24 грн. матеріальної шкоди, як різницю між фактично понесеними витратами третьої особи та страхового відшкодування, здійсненого відповідачем, а також суму судових витрат.

Спір у цій справі виник у зв`язку із тим, що позивач вважає, що відповідачем при складенні страхового акту та здійсненні страхового відшкодування порушено приписи чинного законодавства, а відтак здійснено не повне відшкодування в межах страхової суми.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частинами 1 та 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов`язок.

Відповідно до статті 999 Цивільного кодексу України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України "Про страхування").

Положеннями статті 979 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

За змістом статті 980 Цивільного кодексу України, статті 4 Закону України "Про страхування" залежно від предмета договору страхування може бути особистим, майновим, а також страхуванням відповідальності.

У свою чергу, за вольовою ознакою згідно з положеннями статті 999 Цивільного кодексу України і статей 6, 7 Закону України "Про страхування" страхування може бути добровільним і обов`язковим, тому кожен вид страхування має свої особливості правового регулювання.

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону).

Згідно зі статтею 6 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

За змістом Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (статті 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

З огляду на вищенаведене, сторонами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому, договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу.

Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 31 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що розмір шкоди, пов`язаної з пошкодженням чи фізичним знищенням дороги, дорожніх споруд та інших матеріальних цінностей, визначається на підставі аварійного сертифіката, рапорту, звіту, акта чи висновку про оцінку, виконаного аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що проведення оцінки майна є обов`язковим для визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Відповідно до звіту про незалежну оцінку вартості майнового збитку ТОВ "АЙ Експерт" від 27.02.2020, вартість відновлювального ремонту (без урахування зносу матеріалів та конструкцій) ролетних воріт складає 58 488,00 грн., а розмір матеріального збитку (з урахування зносу матеріалів та конструкцій) - 55 556,00 грн. Саме таку суму було виплачено відповідачем на користь третьої особи.

Позивач, у свою чергу, не надав жодних доказів на підтвердження того, що наданий відповідачем розрахунок суми страхового відшкодування не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та непрофесійним і не може бути використаним.

Порядок відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, встановлено статтею 1194 Цивільного кодексу України, за змістом якої особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Позивач на момент завдання шкоди внаслідок ДТП як власник джерела підвищеної небезпеки, в силу прямої вказівки ст. 1187 Цивільного кодексу України повинен відшкодувати шкоду, завдану таким джерелом. Водночас, у даному випадку саме позивач повинен відшкодувати спричинену шкоду, шляхом оплати третій особі різниці між фактично понесеними витратами та відшкодованою відповідачем сумою.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як встановлено у постанові Північного апеляційного господарського суду у справі № 925/1083/20 від 09.02.2021, протягом її розгляду позивач проти понесених третьою особою збитків на відновлення пошкодженого майна згідно актів надання послуг та платіжних доручень на суму 87 384,24 грн. не заперечував, а також не доводив, що відповідачем прийнято необґрунтоване рішення щодо виплати 55 556,00 грн. страхового відшкодування.

Як вже зазначав суд, при розгляді цієї справи позивач також не надав жодних доказів на підтвердження того, що наданий відповідачем розрахунок суми страхового відшкодування не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та непрофесійним і не може бути використаним, а відтак судом встановлено, що відповідач діяв у повній відповідності до норм чинного законодавства.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаська транспортно-Експедиторська компанія" до Приватного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Оранта" про стягнення 41 291,56 грн. слід відмовити.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.У позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаська транспортно-Експедиторська компанія" до Приватного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Оранта", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод промислових виробів "Дніпровський" про стягнення 41 291,56 грн. - відмовити повністю.

2.Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 26.01.2022.

Суддя С. В. Стасюк