Постанова

від 22.11.2023 по справі 910/12531/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2023 р. Справа№ 910/12531/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Іоннікової І.А.

Михальської Ю.Б.

без повідомлення (виклику) учасників справи

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська транспортно-Експедиторська компанія»

на рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2022

у справі №910/12531/21 (суддя - Стасюк С.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська транспортно-Експедиторська компанія»

до Приватного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Оранта»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод промислових виробів «Дніпровський»

про відшкодування 41 291,56 грн.

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Черкаська транспортно-Експедиторська компанія» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Оранта» про стягнення 41 291,56 грн, з яких 31 828, 24 грн матеріальної шкоди, 2 102,00 грн судового збору при поданні позовної заяви до Господарського суду Черкаської області, 3 153,00 грн при поданні апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду, 3 708,32 грн винагорода приватного виконавця, 500,00 грн витрат виконавчого провадження.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не в повній мірі виконав своє зобов`язання при виплаті страхового відшкодування.

1.2. короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.01.2022 у справі № 910/12531/21 у позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська транспортно-Експедиторська компанія» до Приватного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Оранта», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод промислових виробів «Дніпровський» про стягнення 41 291,56 грн - відмовлено повністю.

Рішення суду мотивовано тим, що позивач не надав жодних доказів на підтвердження того, що наданий відповідачем розрахунок суми страхового відшкодування та здійснена страхова виплата не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та непрофесійним і не може бути використаним.

1.3. короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Черкаська транспортно-Експедиторська компанія» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2022 у справі № 910/12531/21 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ:

2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В, судді: Іоннікова І.А, Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду відкрито апеляційне провадження у справі №910/12531/21 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська транспортно-Експедиторська компанія» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2022 у справі №910/12531/21. Апеляційний перегляд оскаржуваного рішення ухвалено здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Відповідач подав до суду відзив на апеляційну скаргу.

У свою чергу, позивач подав до суду додаткові письмові пояснення по справі.

2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення було прийнято без повного та всебічного з`ясування обставин справи, без належного дослідження наявних у справі доказів та, як наслідок, без дотримання вимог чинного законодавства.

Позивач вказує, що на підтвердження суми збитків, які мали бути відшкодовані відповідачем ним подано судове рішення яке набрало законної сили, а тому розмір збитків не підлягає повторному доказуванню, а суд безпідставно відхилив надані позивачем докази.

2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечив проти доводів апеляційної скарги позивача, посилаючись на її необґрунтованість, у зв`язку з чим просив залишити оскаржуване рішення без змін.

Відповідач зазначає, що ним виконано всі вимоги Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та виплачено страхове відшкодування в обсязі реальних збитків, а тому доводи позивача про неналежне виконання обов`язку не відповідають дійсним обставинам справи.

2.4. інші процесуальні дії у справі: судом апеляційної інстанції не здійснювались.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи

05.11.2019 року близько 15 год. 40 хв. за адресою: м. Дніпро, вул. Симиренківська, 4а, водій ОСОБА_1 , керуючи ТЗ Renault Magnum 480 державний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом Shmitz S3 державний номерний знак НОМЕР_2 , під час руху заднім ходом не переконався, що не створить небезпеки та перешкод іншим учасникам руху, в наслідок чого допустив наїзд на перешкоду у вигляді воріт.

На момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди обидва транспортні засоби належали позивачеві.

Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28.11.2019 у справі № 199/9452/19 ОСОБА_1 визнано винуватим у скоєній дорожньо-транспортній пригоді та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено ролетні ворота, що належать третій особі, тобто завдано останній матеріального збитку.

У зв`язку з пошкодженням майна третьої особи, 06.11.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Алюмікс Україна» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод промислових виробів «Дніпровський» (покупець) укладено договір № 061119/2-АУ на поставку та монтаж воріт, вартість відновлювального ремонту яких, згідно специфікацій оформлених додатками № 1, 2, 3 складає 87 384,24 грн.

На виконання умов вказаного договору постачальником поставлено та здійснено монтаж воріт відповідно до актів надання послуг № 1823 від 12.11.2019, № 1824 від 18.11.2019, № 40 від 22.01.2020 та видаткової накладної № 40 від 22.01.2020, а третьою особою сплачено постачальнику 87 384,24 грн. згідно платіжних доручень: № 4126 від 08.11.2019 на суму 1 560,00 грн.; № 6417 від 25.11.2019 на суму 7 200,00 грн.; № 4312 від 24.12.2019 на суму 62 899,39 грн.; № 4450 від 29.01.2020 на суму 15 724,85 грн.

Цивільно-правова відповідальність позивача як власника ТЗ та напівпричепу на день ДТП була застрахована відповідачем за полісами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/6323216, АО6323217 від 01.07.2019; розмір страхового відшкодування за шкоду заподіяну майну потерпілих - 100 000,00 грн.; франшиза - 0 (нуль) грн.

На підставі відповідної заяви третьої особи, а також враховуючи висновки звіту про незалежну оцінку вартості майнового збитку ТОВ «АЙ Експерт» від 27.02.2020, згідно з яким вартість відновлювального ремонту (без урахування зносу матеріалів та конструкцій) ролетних воріт складає 58 488,00 грн, а розмір матеріального збитку (з урахування зносу матеріалів та конструкцій) - 55 556,00 грн, відповідачем складено страховий акт № ОЦВ-19-23-16815/1 від 17.03.2020 і визначено суму страхового відшкодування в розмірі 55 556,00 грн, яку 31.03.2020 виплачено на рахунок третьої особи. В іншій частині страхових виплат відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2021 апеляційну скаргу третьої особи задоволено, рішення Господарського суду Черкаської області від 29.09.2020 скасовано та прийнято нове рішення, яким з позивача на користь третьої особи стягнуто 31 828,24 грн матеріальної шкоди, як різницю між фактично понесеними витратами третьої особи та страхового відшкодування, здійсненого відповідачем, а також суму судових витрат.

3.2. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин та доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції

Спір у цій справі виник у зв`язку із тим, що позивач вважає, що відповідачем при складенні страхового акту та здійсненні страхового відшкодування порушено приписи чинного законодавства, а відтак здійснено не повне відшкодування в межах страхової суми.

Статтею 31 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що розмір шкоди, пов`язаної з пошкодженням чи фізичним знищенням дороги, дорожніх споруд та інших матеріальних цінностей, визначається на підставі аварійного сертифіката, рапорту, звіту, акта чи висновку про оцінку, виконаного аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства.

Відповідно до звіту про незалежну оцінку вартості майнового збитку ТОВ «АЙ Експерт» від 27.02.2020, вартість відновлювального ремонту (без урахування зносу матеріалів та конструкцій) ролетних воріт складає 58 488,00 грн, а розмір матеріального збитку (з урахування зносу матеріалів та конструкцій) - 55 556,00 грн. Саме таку суму було виплачено відповідачем на користь третьої особи.

Позивач, у свою чергу, не надав жодних доказів на підтвердження того, що наданий відповідачем розрахунок суми страхового відшкодування не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та непрофесійним і не може бути використаним.

Водночас, позивач наголошує, що розмір збитку встановлений судовим рішенням, а саме постановою Північного апеляційного господарського суду у справі № 925/1083/20 від 09.02.2021, де зазначено, що згідно актів надання послуг та платіжних доручень, розмір заподіяних збитків становить 87 384,24 грн.

Однак, як вбачається зі змісту вказаної постанови, протягом її розгляду позивач проти понесених третьою особою збитків на відновлення пошкодженого майна не заперечував та не оспорював розміру страхового відшкодування в сумі 55 556,00 грн.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Водночас, Приватне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Оранта» не була учасником процесу у справі № 925/1083/20, а отже обставлені встановлені щодо відповідача, чи щодо його обов`язків в межах справи № 925/1083/20 не можуть бути підставою для звільнення від доказування при розгляді даної справи (№910/12531/21), а тому позивач зобов`язаний на загальній підставі доводити наявність у відповідача обов`язку щодо розміру страхового відшкодування 87 384,24 грн, та як наслідок, що зобов`язання на суму 31 828,24 грн залишається не виконаним.

З огляду на те, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, що в результаті ДТП яке відбулось 05.11.2023 у відповідача виник обов`язок по здійсненню страхового відшкодування на суму 87 384,24 грн, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач не довів обґрунтованості заявленого позову.

3.3. чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси за захистом яких мало місце звернення до суду

Порушенням права є такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що позивач належними та допустимими доказами не довів, наявність порушеного права оскільки не довів наявності у нього права на страхову виплату у розмірі більшому ніж було виплачено страховою компанією.

4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА:

4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи

За результатами розгляду справи колегією суддів встановлено, що позивач не довів обґрунтованість заявленого позову, а тому позов задоволенню не підлягає.

4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Частинами 1 та 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до статті 999 Цивільного кодексу України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування», Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»).

Положеннями статті 979 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

За змістом статті 980 Цивільного кодексу України, статті 4 Закону України «Про страхування» залежно від предмета договору страхування може бути особистим, майновим, а також страхуванням відповідальності.

Згідно зі статтею 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

За змістом Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (статті 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 31 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що розмір шкоди, пов`язаної з пошкодженням чи фізичним знищенням дороги, дорожніх споруд та інших матеріальних цінностей, визначається на підставі аварійного сертифіката, рапорту, звіту, акта чи висновку про оцінку, виконаного аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» встановлено, що проведення оцінки майна є обов`язковим для визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Порядок відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, встановлено статтею 1194 Цивільного кодексу України, за змістом якої особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ:

5.1. мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу

Колегія суддів дослідила доводи позивача, що на підтвердження суми збитків, які мали бути відшкодовані відповідачем ним подано судове рішення яке набрало законної сили, а тому розмір збитків не підлягає повторному доказуванню, а суд безпідставно відхилив надані позивачем докази, та зазначає, що оскільки відповідач не був учасником процесу у справі № 925/1083/20 то й обставини встановлені при розгляді вказаної справи не можуть бути визнані судом встановленими щодо обов`язків відповідача.

Водночас, позивач при розгляді даної справи не надав належних та допустимих доказів наявності у відповідача зобов`язання про здійсненню страхового відшкодування на суму 31 828,24 грн та інших витрат позивача понесених при виконанні рішення у справі № 925/1083/20.

6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

Рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2022 у справі №910/12531/21 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська транспортно-Експедиторська компанія» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2022 у справі №910/12531/21 задоволенню не підлягає.

7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:

7.1. Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська транспортно-Експедиторська компанія» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2022 у справі №910/12531/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2022 у справі №910/12531/21 залишити без змін.

3. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді І.А. Іоннікова

Ю.Б. Михальська