Справа № 577/3414/21
Провадження № 2/577/29/22
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 січня 2022 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області
в складі : головуючого судді Рідзевської І.О.,
з участю секретаря Волошко І.С.,
представника позивача Овчинникової Р.О. ,
представника відповідача
ПСП Глорія Сірого А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Конотопа Сумської області цивільну справу за позовною заявою Фермерського господарства Дейнека А.П. до ОСОБА_2 , Приватного сільськогосподарського підприємства Глорія , треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, Попівська сільська рада Конотопського району Сумської області про визнання права, переведення прав та обов`язків за договором оренди землі,-
ВСТАНОВИВ:
ФГ Дейнека звернулося до суду з позовом, в якому з урахуванням змінених позовних вимог, просило суд визнати переважне право ФГ Дейнека А.П. на строкове платне володіння і користування (оренду земельною ділянкою НОМЕР_1 з кадастровим номером 5922082600:02:001:0161 площею 3,4620 га, починаючи з 01.01.2019 року; перевести на ФГ Дейнека А.П. права та обов`язки наймача за договором оренди землі б/н від 09.02.2021 року між ОСОБА_2 та ПСП Злагода (правонаступником якого є ПСП Глорія ) на підставі якого право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5922082600:02:001:0161 зареєстровано 09.02.2021 року за ПСП Злагода (правонаступником якого є ПСП Глорія ), номер запису про інше речове право 40461712.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 10.04.2021 року на адресу ФГ Дейнека А.П. надійшов лист ПСП Злагода від 07.04.2021 року № 44, з якого позивач дізнався, що ПСП Злагода укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5922082600:02:001:0161 площею 3,4620 га з ОСОБА_2 . Вказана земельна ділянка розташована у масиві земель сільськогосподарського призначення, право користування істотною частиною якого належить ФГ Дейнека А.П. . За попередніми розрахунками, площа масиву складає 166,8963 га, з яких в оренді ФГ Дейнека А.П. перебуває 140,8427 га, що складає 84,39% загальної плащі земель масиву. Вказаний договір укладений після набрання чинності відповідним законом . Це також вказує на невизнання та порушення переважного права ФГ Дейнека А.П. як орендаря істотної частини вказаних масивів з боку відповідача. Земельна ділянка № НОМЕР_1 з кадастровим номером 5922082600:02:001:0161 площею 3,4620 га, станом на дату укладання та набуття чинності оспорюваного правочину, використовується ФГ Дейнека А.П. на підставі Договору оренди невитребуваних та неуспадкованих земельних ділянок (паїв) від 22.10.2013 року (зареєстрований Дептівською сільською радою 23.10.2013 року за №9) з додатковою угодою № 1 від 01.02.2019 року. ФГ Дейнека А.П. належним чином виконувало усі умови цього договору, своєчасно та у повному обсязі сплачувало орендну плату. Станом на дату подання позову, Договір № 9 є чинним, жодних повідомлень, передбачених ч. 3 ст. 148-1 ЗК України про оформлення спадщини/або ініціатив щодо розірвання або зміни умов цього Договору в частині об`єкту оренди від відповідача не надходило. Отже ФГ Дейнека А.П. станом на дату укладання та набуття чинності оспорюваних правочином та на теперішній час , правомірно використовує земельну ділянку НОМЕР_1 року з кадастровим номером 5922082600:02:001:0161.
Ухвалою Конотопського міськрайонного суду від 09.07.2021 року відкрито провадження у справі та призначено справу до підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Конотопського міськрайонного суду від 06.12.2021 року замінено первісного відповідача ПСП Злагода на належного - ПСП Глорія .
Ухвалою Конотопського міськрайонного суду від 23.12.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні представник позивача Овчинникова Р.О. змінені позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав зазначених в позовній заяві, прохала їх задовольнити.
Представник відповідача ПСП Глорія Сірий А.М. в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (т. 1 а.с. 102-115, т.2 а.с.714).
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, надала суду відзив на позовну заяву в якому проти задоволення позову заперечує в повному обсязі (т.1 а.с.132-135).
Представник третьої особи: Головне управління Держгеокадастру у Сумській області в судове засідання не з`явився, надали заяву про розгляд справи без їх участі (т.1 а.с.83)
Представник третьої особи: Попівська сільська рада Конотопського району Сумської області в судове засідання не з`явились, надали заяву про проведення справи без участі їх представника, на підставі ст.ст. 20,30 ГПК України передати справу до Господарського суду Сумської області у зв`язку з виключною підсудністю справ щодо правочинів.
Суд вислухавши пояснення сторін по справі, вивчивши та дослідивши матеріали справи, письмові заяви по суті справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, приходить до наступних висновків.
При цьому досліджені наступні матеріали справи, яким надана відповідна оцінка.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків … має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Так, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-яку заяву, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (п. 36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі Голден проти Сполученого королівства та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції).
Згідно положень ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.2 ст.77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одними із способів захисту цивільних прав, передбачених ч. 2 ст. 16 ЦК України, є визнання права та визнання правочину недійсним.
Судом встановлено, що 22.10.2013 року між Дептівською сільською радою Конотопського району Сумської області та Фермерським господарством Дейнека А.П. було укладено договір оренди земельної ділянки (не витребувані земельні частки) до якої входила земельна ділянка з кадастровим номером 5922082600:02:001:0161 площею 3,4620 га, яка розташована на території Дептівської сільської ради Конотопського району Сумської області строком на 10 років. (зареєстрований Дептівською сільською радою 23.10.2013 року за №9) з додатковою угодою № 1 від 01.02.2019 року та з додатковою угодою № 2 від 29.03.2019 року .
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину серії НМВ №636447 від 30.10.2010 року ОСОБА_2 успадкувала земельну ділянку (пай) з кадастровим номером 5922082600:02:001:0161 площею 3,4620 га після смерті ОСОБА_3 . Після чого, зареєструвала право власності на вищевказану земельну ділянку, як не витребуваний пай, на підставі рішення органу місцевого самоврядування - Попівської сільської ради від 29.01.2021 року (т.1 а. с. ,54-55,56-57).
Рішенням Попівської сільської ради від 29.01.2021 року Про Затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва затверджено технічну документацію та виділено ОСОБА_2 в натурі (на місцевості) земельну ділянку з кадастровим номером 5922082600:02:001:0161 (т.1 а.с. 98).
Набута у власність ОСОБА_2 спірна земельна ділянка мала статус невитребуваних земельних паїв, та яку було виділено з єдиного земельного масиву.
09.02.2021 року, будучи власницею даної земельної ділянки (кадастровий номер 5922082600:02:001:0161), уклала договір оренди землі з ПСП Злагода строком на 10 років. (т.1 а.с.93-97).
Державна реєстрація речового права здійснена 05.02.2021 року (т.1 а.с.100).
Даний договір недійсним в установленому законом порядку не визнано.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду землі", відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
За приписами частин 1, 2 статті 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.
Аналогічні положення закріплені в статтях 1, 5 Закону України "Про оренду землі".
Відповідно до ч. 1 ст. 792 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.
За змістом ч. 2 ст. 792 Цивільного кодексу України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі визначені Законом України "Про оренду землі".
Земельним законодавством визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності; договір оренди землі - договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. ст. 1, 13 Закону України "Про оренду землі").
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" №2498-VIII, який набрав чинності з 01 січня 2019 року, главу 5 Земельного кодексу України доповнено статтею 37-1.
Відповідно до частини четвертої статті 37-1 Земельного кодексу України, особа, якій належить право користування істотною частиною масиву земель сільськогосподарського призначення, має право орендувати інші земельні ділянки сільськогосподарського призначення, розташовані у такому масиві, а у разі якщо інші земельні ділянки перебувають в оренді, - на одержання їх у суборенду, за умови передачі їх власнику (орендарю) у користування (оренда, суборенда) іншої земельної ділянки, розташованої у цьому ж масиві, на такий самий строк та на таких самих умовах, якщо внаслідок черезсмужжя невикористання таких земельних ділянок створює перешкоди у раціональному використанні земельних ділянок, що перебувають у користуванні цієї особи. Право оренди землі набувається в порядку, встановленому Законом України "Про оренду землі".
Особою, якій належить право користування істотною частиною масиву земель сільськогосподарського призначення, є землекористувач, якому належить право користування (оренда, емфітевзис) земельними ділянками, розташованими у масиві земель сільськогосподарського призначення, загальною площею не менш як 75 відсотків усіх земель масиву.
Також, наведеним Законом №2498-УІІІ від 10 липня 2018 року Закон України "Про оренду землі" доповнено статтею 8-2.
Відповідно до частин третьої та четвертої статті 8-2 Закону України "Про оренду землі", особа, якій належить право користування істотною частиною масиву земель сільськогосподарського призначення, має право орендувати інші земельні ділянки сільськогосподарського призначення, розташовані у такому масиві, а у разі якщо інші земельні ділянки перебувають в оренді, - на одержання їх у суборенду, за умови передачі їх власнику (орендарю) у користування (оренда, суборенда) іншої земельної ділянки, розташованої у цьому ж масиві, на такий самий строк та на таких самих умовах, якщо внаслідок черезсмужжя невикористання таких земельних ділянок створює перешкоди у раціональному використанні земельних ділянок, що перебувають у користуванні цієї особи.
За наявності пропозиції іншої особи щодо укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки, особа (крім особи, яка має переважне право на поновлення договору оренди відповідно до статті 33 цього Закону), якій належить право користування істотною частиною масиву земель сільськогосподарського призначення, має переважне право на укладення договору оренди на умовах, не гірших, ніж умови для зазначеної особи. За наявності пропозиції особи, яка має переважне право на поновлення договору оренди відповідно до статті 33 цього Закону, на укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки переважне право, встановлене цією частиною, не застосовується.
За змістом позовної заяви позивач, з посиланням на ч.4 ст.8-2 Закону України "Про оренду землі", зазначає про порушення його переважного права на укладення договору оренди спірної земельної ділянки.
Так за приписами ч.4 ст.8-2 Закону України "Про оренду землі", за наявності пропозиції іншої особи щодо укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки, особа (крім особи, яка має переважне право на поновлення договору оренди відповідно до статті 33 цього Закону), якій належить право користування істотною частиною масиву земель сільськогосподарського призначення, має переважне право на укладення договору оренди на умовах, не гірших, ніж умови для зазначеної особи.
З аналізу наведеної норми слідує, що для її реалізації необхідно: наявність наміру власника земельної ділянки передати її в оренду; звернення істотного землекористувача до власника земельної ділянки із листом-пропозицією укласти договір оренди на певних умовах; звернення іншої особи (осіб) до власника земельної ділянки з пропозицією укласти договір оренди землі.
Отже, маючи намір укласти договір оренди землі істотний землекористувач має повідомити про це орендаря та надіслати останньому лист-пропозицію про укладення договору оренди.
При цьому, саме за наявності пропозицій двох або більше осіб, які бажають укласти договір оренди, в тому числі істотного землекористувача, переважне право буде мати істотний землекористувач.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач реалізував своє право, в тому числі переважне, на укладення договору оренди спірної земельної ділянки звернувшись до власника земельної ділянки із відповідним листом-пропозицією.
Водночас суд не приймає до уваги наявні в матеріалах справи повідомлення ФГ Дейнека А.П. про намір укласти договір оренди з ОСОБА_2 , розміщені в засобах масової інформації: газеті Факти від 16.09.2020 року № 38 та газеті Сільські горизонти від 11.09.2020 року № 37, як підтвердження факту повідомлення орендодавця та надіслання останньому лист-пропозицію про укладення договору оренди (а.с.52,53).
Таким чином, оскільки суду не доведено, що позивач звертався до власника земельної ділянки із пропозицією укласти договір оренди спірної земельної ділянки, судом не встановлено наявність порушення переважного права позивача на укладення договору оренди.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 29 вересня 2021 року у справі № 923/928/20.
Крім того суд зауважує, що предметом договору оренди земельної ділянки від 22.10.2013 року, укладеного між ФГ Дейнеко та Дептівською сільською радою Конотопського району Сумської області була земельна ділянка, як не витребувана земельна частка (пай). Після набуття права власності ОСОБА_2 на вищевказану земельну ділянку, її статус змінився.
Згідно ст. 13 ЗУ "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" з моменту державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку договір оренди припиняється, а державна реєстрація припинення права оренди проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності.
Реєстрація права власності ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку була проведена 05.02.2021 року.
Таким чином, вищевказаний договір оренди земельної ділянки від 22.10.2013 року вважається припиненим з моменту реєстрації права власності ОСОБА_2 тобто з 05.02.2021 року.
Укладаючи вказаний договір оренди земельної ділянки (не витребуваної частки (паю), позивач повинен був усвідомлювати ризик припинення права оренди у будь-який момент, а тому повинен самостійно контролювати статус цих земельних ділянок, у тому числі, з метою припинення орендних взаємовідносин та недопущення ситуації, що склалася (проведення посівних робіт та неможливість зібрати врожай). А тому усі негативні наслідки, пов`язані з такими ризиками, несе сторона правочину, яка їх передбачала і на них погодилась.
При цьому, п. 8 вищевказаного договору від 22.10.2013 року передбачено, що договір припиняє свою дію у разі появи власника на орендовану земельну ділянку, за таких обставин у позивача відсутнє суб`єктивне право чи інтерес, що підлягає захисту
В цьому випадку даний договір припиняється, а орендар і власник паю за власним бажанням можуть заключити між собою договір оренди земельної ділянки.
Відповідно до ЗУ "Про оренду землі" укладання договору оренди не може бути примусом і передбачає право, а не обов`язок на переукладання договору оренди, ураховуючи при цьому положення ст. ст. 6, 627 ЦК України щодо свободи договору, укладання його при наявності вільного волевиявлення особи, непорушність права власності та здійснення при цьому права власником відповідно до закону на власний розсуд, за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, необхідності згоди обох сторін при укладенні чи зміні договору.
Такі правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі № 312/275/17.
Окрім того, в судовому засіданні встановлено, що 15.07.2021 року між ФГ Дейнека та ПСП Злагода укладено Договір обміну земельними ділянками від 15.07.2021 року, який добровільно підписаний, скріплений печатками Сторін та є діючим. Згідно пункту 1.1 Договору обміну та акту прийому-передачі земельної ділянки від 15.07.2021 року ПСП Злагода передало, а ФГ Дейнека А.П. прийняло в строкове безоплатне користування спірну земельну ділянку з кадастровим номером 5922082600:02:001:0161 площею 3,4620 га . На виконання п.п.2.1-2.2 Договору обміну, ФГ Дейнека А.П. сплатило ПСП Злагода орендну плату за користування спірною земельною власністю (т.1 а.с.109-115).
У постанові Верховного Суду від 29.01.2019 року у справі № 917/108/18 вказано, що набрання договором чинності є момент у часі, коли починають діяти права та обов`язки за договором, тобто договір як підстава виникнення правовідносин та письмова форма в якій зафіксовані його умови, стає правовідносинами, на виникнення яких спрямоване воєвиявлення сторін.
Таким чином ФГ Дейнека А.П. , укладаючи та виконуючи умови діючого Договору обміну спірною земельною ділянкою, визнав відсутність порушення своїх прав та інтересів.
Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх наданими доказами, які оцінені за вимогами ст. 89 ЦПК України, суд дійшов висновку про те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що права позивача порушені, тобто позивач не довів своїх позовних вимог, що є його процесуальним обов`язком (ст. ст. 12,81 ЦПК України).
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 76-83, 89, 258, 259, 263, 264, 265, 354-355 ЦПК України, Законом України Про оренду землі, ст. ст. 317, 319, 626, 627, 792, 759, 761 ЦК України, ст. 124 ЗК України, суд -
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позовних вимог Фермерського господарства Дейнека А.П. до ОСОБА_2 , Приватного сільськогосподарського підприємства Глорія , треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, Попівська сільська рада Конотопського району Сумської області про визнання права, переведення прав та обов`язків за договором оренди землі - відмовити.
Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Сумського апеляційного суду або до дня функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи через Конотопський міськрайонний суд Сумської області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
Позивач: Фермерське господарство Дейнека А.П. , юридична адреса: с. Дептівка, вул. Вул. Рябова,5, код. ЄДРПОУ 21125467
Відповідач: ОСОБА_2 , мешканка АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Відповідач: Приватне сільськогосподарське підприємство Глорія , юридична адреса: с. Пекарі, вул. Садова, 1 Конотопського району Сумської області, код ЄДРПОУ: 32414032.
Третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, юридична адреса: м. Суми вул. Герасима Кондратьєва, 25, ЄДРПОУ: 39765885.
Третя особа: Попівська сільська рада Конотопського району Сумської області, юридична адреса: м. Конотоп, вул. М.Сусло,21а.
Повний текст рішення виготовлений 24 січня 2022 року.
Суддя Рідзевська І. О.
Суд | Конотопський міськрайонний суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 13.01.2022 |
Оприлюднено | 31.01.2022 |
Номер документу | 102801846 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Конотопський міськрайонний суд Сумської області
Рідзевська І. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні