Рішення

від 10.01.2022 по справі 659/562/21

НИЖНЬОСІРОГОЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 659/562/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.2022 року Нижньосірогозький районний суд Херсонської області у складі: головуючого - судді Цесельської О.С., при секретарі Голтаєву І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні під час судового розгляду в залі суду в смт. Нижні Сірогози Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Свої вимоги мотивує тим, що сторонами укладено договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) строком на 49 років від 1.11.2019 року, зареєстрований за рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, номер запису про право 34277040 від 19.11.2019 року.

Однак, зазначений договір емфітевзису було укладено внаслідок введення позивача в оману, що, в свою чергу, стало результатом помилки, посилаючись на те, що ОСОБА_2 ввів його в оману та замість договору оренди земельної ділянки, підготував та склав договір про надання права користування земельною ділянкою на 49 років (емфітевзис), а тому звертається з позовом до суду.

Ухвалою суду від 21.10.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалою суду від 23.12.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач під час судового розгляду позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, прохав їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 відзиву на позов не надав, в судовому засіданні позов не визнав, заперечив проти нього, вказавши що позивач добровільно підписував оспорюваний договір добровільно, мав змогу ознайомитися з текстом договору, тому відсутні підстави для задоволення позову.

Допитана під час судового розгляду свідок ОСОБА_3 пояснила, що як державний реєстратор реєструвала оспорюваний договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) між позивачем та відповідачем. ОСОБА_1 в її присутності підписував зазначений договір, вона бачила як він переглядав аркуші договору та не був обмежений часом для ознайомлення зі змістом договору. Якщо б він відмовився б підписати договір, вона, як державний реєстратор, не зареєструвала такий договір.

Заслухавши учасників справи, свідка, ознайомившись з матеріалами справи, судом встановлено наступні обставини.

Відповідно до інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, ОСОБА_1 належить на праві власності земельна ділянка площею 2 га, кадастровий номер 6523855100:02:001:0387, яка знаходиться на території Нижньосірогозької селищної ради Херсонської області, дата реєстрації права 31.10.2019 року, номер запису про право 34032616 також зазначено про право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) ОСОБА_2 , дата державної реєстрації такого права 19.11.2019 року, номер запису про право 34277040 (а.с.7-8).

1.11.2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).

Згідно п.1.1. Договору емфітевзису, предметом цього договору є право користування земельною ділянкою, яка належить на праві власності ОСОБА_1 , відповідно п.1.4 , власник ( ОСОБА_1 ) передає землекористувачу ( ОСОБА_2 ) право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб для використання за цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Згідно п.2.1. строк дії даного договору 49 років. Згідно п.3.1. плата за право користування земельною ділянкою становить 55000 гривень, власник земельної ділянки вважає визначений розмір плати за цим договором справедливим, достатнім та відповідним його волі, який не пов"язаний із збігом якихось важких для нього обставин, відповідно п.3.1.3 Договору, оплата проводиться до підписання цього договору.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стосовно обгрунтування позову, що договір було підписано та укладено позивачем внаслідок обману зі сторони відповідача та внаслідок помилки суд зазначає наступне.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 06 листопада 2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

Таким чином, правочин може бути визнаний вчиненим під впливом обману у випадку навмисного, цілеспрямованого введення іншої сторони в оману щодо фактів, які впливають на укладення правочину. Відповідні обставини, наявність умислу, істотність значення обставин щодо яких введено в оману, і сам факт обману, повинна довести сторона, яку введено в оману.

У відповідності до ч.1 ст.229 ЦК України, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом (частина перша стаття 229 ЦК України).

Частиною 1 ст. 230 ЦК України передбачено, що якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману.

Таким чином, обравши спосіб захисту своїх прав шляхом визнання договору недійсним з підстав, передбачених статтею 230 ЦК України, позивач зобов`язаний довести правову та фактичну підстави своїх позовних вимог.

Оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердженняфакту введення його в оману відповідачем при укладенні спірного договору, передбачені статтями 229, 230 ЦК України правові підстави для визнання недійсним договору відсутні. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Судувід 21.08.2019 у справі № 310/7200/18-ц, від 31.03.2021 у справі № 910/18600/19

Також, як вбачається з матеріалів справи, позивач добровільно виявив бажання укласти оспорюваний договір, а тому його доводи в цій частині, суд вважає такими, що не відповідають обставинам справи.

Крім того, згідно із п.7.6 Договору, сторони стверджують, що умови договору зрозумілі і відповідають їх реальній домовленості, укладення цього Договору відповідає їх інтересам і волевиявлення є вільним і усвідомленим та відповідає їх внутрішній волф.

Як убачається з наданих сторонами доказів, сторони у відповідності до вимог ЦК України узгодили усі істотні умови Договору, в тому числі, щодо розміру, форми та порядку виплати плати за користування земельною ділянкою. Волевиявлення сторін відповідало їхній волі. Право користування земельною ділянкою було зареєстровано державним реєстратором.

Позивач, підписуючи Договір, виразив свою згоду з його умовами, в тому числі, з розміром, формою та порядком виплати за користування земельною ділянкою, які були чітко прописані в Договорі емфітевзису.

Враховуючи, що позовні вимоги про скасування запису про проведену державну реєстрацію іншого речового права, права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) та про витребування спірної земельної ділянки з чужого незаконного володіння є похідними вимогами від вимоги про визнання недійсним договору емфітевзису, для задоволення якої судом не було встановлено правових підстав, тому вказані вимоги також не підлягають задоволенню.

Стосовно вирішення питання розподілу судових витрат, згідно ч.1 ст.141 ЦПК України та враховуючи, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню у повному обсязі, судові витрати у виді судового збору, понесені позивачем слід покласти на останнього.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 82, 263, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повне рішення суду складене 19.01.2022 року.

адреси сторін:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН- НОМЕР_1 .

відповідач: ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , ІПН - НОМЕР_2 .

Суддя: О. С. Цесельська