Постанова
від 26.01.2022 по справі 760/21857/21
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Єдиний унікальний номер справи № 760/21857/21 Головуючий у суді першої інстанції - Українець В.В.

Номер провадження № 22-ц/824/1899/2022 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2022 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Яворського М.А.,

суддів: Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,

за участю секретаря - Владімірової О.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Буд Інвест Проект 1 на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 17 вересня 2021 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Буд інвест проект 1 про скасування заходів забезпечення позову у справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Морган Кепітал , Товариства з обмеженою відповідальністю Буд Інвест Проект 1 про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви до ТОВ Фінансова компанія Морган Кепітал , ТОВ Буд Інвест Проект 1 про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння, відповідно до якої просив заборонити ТОВ Фінансова компанія Морган Кепітал , ТОВ Буд Інвест Проект 1 та іншим фізичним та юридичним особам вчиняти будь-які дії з метою забудови (будівництва об`єктів нерухомого майна) на земельній ділянці загальною площею 0,0555 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:72:175:0042 до завершення розгляду справи по суті.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 25 серпня 2021 року вжито заходи забезпечення цього позову, а саме заборонено ТОВ Фінансова компанія Морган Кепітал та ТОВ Буд Інвест Проект 1 вчиняти будь-які дії з метою забудови (будівництва об`єктів нерухомого майна) на земельній ділянці загальною площею 0,0555 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:72:175:0042.

У вересні 2021 року ТОВ Буд Інвест Проект 1 звернулось до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову, яку мотивувало тим, що задовольняючи заяву про забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб суд не мотивував належним чином, а позивач не довів, яким чином забезпечення позову забезпечить реальність та ефективність судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача.

ТОВ Буд Інвест Проект 1 вказувало, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову не забезпечить реальність та ефективність судового рішення, оскільки будівництво об`єктів нерухомого майна не утруднить та не унеможливить виконання судового рішення про витребування земельної ділянки, а лише заподіє збитки господарській діяльності відповідачів.

ТОВ Буд Інвест Проект 1 просило суд скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 25 серпня 2021 року.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 17 вересня 2021 року відмовлено у задоволенні заяви ТОВ Буд Інвест Проект 1 про скасування заходів забезпечення позову.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ТОВ Буд Інвест Проект 1 подало апеляційну скаргу, та з посиланням на те, що судом вжито заходів забезпечення позову, що створюють істотний дисбаланс інтересів сторін та завдають збитків відповідачу, просить апеляційний суд скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити вимоги заяви ТОВ Буд Інвест Проект 1 , а саме скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 25 серпня 2021 року у вигляді заборони ТОВ ФК Морган кепітал та ТОВ Буд Інвест Проект 1 вчиняти будь-які дії з метою забудови (будівництво об`єктів нерухомого майна) на земельній ділянці, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:72:175:0042.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги представник ТОВ Буд Інвест Проект 1 вказує, що невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам.

Апелянт вважає, що позивач не довів, а суд не мотивував, яким чином невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони будівництва на спірній земельній ділянці у майбутньому, у випадку прийняття рішення про витребування майна на користь позивача може утруднити чи унеможливити виконання судового рішення. Посилання суду першої інстанції на постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі №200/606/18 лише підтверджує неможливість відчуження відповідачем спірної земельної ділянки.

Крім того апелянт вказує, що на момент розгляду заяви про забезпечення позову у суду була відсутня інформація про обтяження спірної земельної ділянки в інтересах позивача ОСОБА_1 відповідно до ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від 11 червня 2021 року шляхом заборони вчиняти будь-які дії з метою відчуження спірної ділянки третім особам та шляхом заборони іншим уповноваженим суб`єктам державної реєстрації вносити до Державного реєстру будь-які зміни про правовий статус земельної ділянки. В заяві про скасування заходів забезпечення повідомлялось про попереднє обтяження, що виключає необхідність вжиття неефективного заходу забезпечення позову, який завдає збитків господарській діяльності ТОВ Буд Інвест Проект 1 .

Також апелянт наголошує, що звертаючись із заявою про забезпечення позову, позивачем ОСОБА_1 не було запропоновано способу зустрічного забезпечення, що у достатній мірі могло б відшкодувати можливі збитки, що можуть бути заподіяні відповідачу вжитими заходами забезпечення позову.

Відзив на апеляційну скаргу на адресу апеляційного суду не надходив.

При апеляційному розгляді справи представник позивача у справі Харчук В.І. заперечив щодо доводів викладених в апеляційній скарзі та просив її залишити без задоволення, оскільки всі доводи викладені в апеляційній скарзі зводяться до непогодження апелянта із ухвалою суду щодо забезпечення позову, однак вказану ухвалу відповідачі не оскаржували, фактично погодилися із нею.

Представник ТОВ Морган Кепітал Дикий Ю.О. підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити із підстав викладених в скарзі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явилися на судовий розгляд, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Так, суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні поданої заяви ТОВ Буд Інвест Проект 1 про скасування заходів забезпечення позову до пред`явлення позову, вжитих ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 25 серпня 2021 року, мотивував своє рішення тим, що продовження будівництва може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння. Судом також було зазначено, що спосіб захисту прав повинен мати практичне застосування, а заборони вчиняти будь-які дії з метою забудови (будівництво об`єктів нерухомого майна) на земельній ділянці на час розгляду справи є співмірним із майбутніми позовними вимогами. Також було вказано, що підстави для забезпечення позову не відпали.

Апеляційний суд погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно ч.ч.1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону ухвала суду першої інстанції про відмову у скасування заходів забезпечення позову до подачі позовної заяви відповідає з наступних підстав.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що в серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви до ТОВ Фінансова компанія Морган Кепітал , ТОВ Буд Інвест Проект 1 про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння.

ОСОБА_1 просив суд забезпечити майбутній позов та заборонити відповідачам та іншим фізичним та юридичним особам вчиняти будь-які дії з метою забудови (будівництва об`єктів нерухомого майна) на земельній ділянці загальною площею 0,0555 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:72:175:0042.

У поданій заяві ОСОБА_1 зазначає, що він має намір звернутися до суду з позовом до ТОВ Фінансова компанія Морган Кепітал , ТОВ Буд Інвест Проект 1 про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння. Вказує, що предметом майбутнього позову є нерухоме майно, а саме земельна ділянка загальною площею 0,0555 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:72:175:0042.

ОСОБА_1 зазначає, що на підставі виконавчого напису, вчиненого 02 жовтня 2018 року приватним нотаріусом КМНО Малаховською І.В., приватний нотаріус КМНО Русанюк З.З. прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та було здійснено державну реєстрацію права власності на зазначену земельну ділянку за ТОВ Фінансова компанія Морган Кепітал . Однак, рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 06 жовтня 2020 року виконавчий напис, вчинений 02 жовтня 2018 року приватним нотаріусом КМНО Малаховською І.В., визнано таким, що не підлягає виконанню (а.с.1-18).

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 25 серпня 2021 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви було задоволено частково. Заборонено ТОВ Фінансова компанія Морган Кепітал та ТОВ Буд Інвест Проект 1 вчиняти будь-які дії з метою забудови (будівництва об`єктів нерухомого майна) на земельній ділянці загальною площею 0,0555 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:72:175:0042. У задоволенні інших вимог заяви відмовлено (а.с.25-26).

Оцінюючи доводи апеляційної скарги і перевіряючи правильність висновків суду першої інстанції по суті клопотання про скасування заходів забезпечення позову, апеляційний суд виходить із наступного.

Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до положень ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

З аналізу статей 149 - 150 ЦПК України можна дійти висновку, що забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

З наведених вищевказаних положень закону вбачається, що застосування у справі заходів забезпечення позову є виправданим, якщо з обставин справи встановлено об`єктивну можливість вчинення відповідачем дій, які можуть утруднити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволенні позову.

При цьому варто враховувати, що підтвердити за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно настане або може настати в майбутньому, фактично неможливо, а тому наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюються судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.

Відповідно до ч. 7 - 10 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Так, із тексту ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від 17 вересня 2021 року, якою було відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ Фінансова компанія Морган Кепітал про скасування заходів забезпечення позову, вбачається, що 06 вересня 2021 року ОСОБА_1 через систему Електронний суд подав до суду позов до ТОВ Фінансова компанія Морган Кепітал , ТОВ Буд Інвест Проект 1 про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння (а.с.60-61), що вказує на наявність майнового спору щодо спірної земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:72:175:0042.

Крім того, як вірно зазначив суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, відповідно до положень п.32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі №2 00/606/18, право власності на об`єкт нерухомості та на земельну ділянку, на якій цей об`єкт розташований, належать одній особі, то відчуження, у тому числі в процедурі виконавчого провадження, об`єкта нерухомості окремо від земельної ділянки або земельної ділянки окремо від об`єкта нерухомості суперечить закону.

Суд першої інстанції правомірно вказав, що у випадку забудови земельної ділянки виконання рішення суду про її витребування на користь належного власника стане неможливим, оскільки земельна ділянка зазнає юридичної єдності з побудованими на ній об`єктами нерухомого майна.

Не можна погодитися із доводами апеляційної скарги, що суд першої інстанції при розгляді заяви про скасування заходів забезпечення позову до подачі позовної заяви мав обґрунтувати з посиланням на відповідні обставини та належні докази, що невжиття таких заходів спроможне істотно ускладнити та унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених (оспорюваних) прав або інтересів позивача, оскільки таке обґрунтування наводиться судом при вирішенні питання щодо вжиття заходів забезпечення позову, а не щодо їх скасування.

З огляду на викладене, оскільки справа по суті не вирішена, а отже підстави, з яких було забезпечено позов, не відпали, ґрунтуються на законі та відповідають матеріалам справи висновки суду першої інстанції про відсутність передбачених законом підстав для скасування заходів забезпечення позову є правомірними.

Апеляційний суд враховує, що скасування заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на спірну квартиру може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення заявлених позовних вимог про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння, оскільки у випадку побудови об`єктів нерухомого майна на спірній земельній ділянці зазначена земельна ділянка зазначає юридичної єдності з побудованими на ній об`єктами нерухомого майна.

Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року № ETS № 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ).

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому ЄСПЛ у рішенні від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі Дорани проти Ірландії ЄСПЛ зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні ЄСПЛ, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17 липня 2008 року) ЄСПЛ вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, держава Україна несе обов`язок перед заінтересованими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і в пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004, в якому зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у пункті 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

ЄСПЛ у рішенні від 20 липня 2004 року у справі Шмалько проти України вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Щодо зазначених апелянтом доводів апеляційної скарги в частині того, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку з застосуванням відповідних заходів, зокрема, що вжиті заходи забезпечення позову апелянту спричиняють збитки, так як ТОВ Буд Інвест Проект 1 не може здійснювати свою будівельну діяльність наслідком чого є порушення його зобов`язань перед третіми особами; що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення через, зокрема, зникнення, зменшення за кількістю або погіршення за якістю майна тощо на момент виконання рішення; що суд першої інстанції, задовольняючи заяву позивача щодо вжиття заходів забезпечення позову, мав обґрунтувати, в тому числі з посиланням на відповідні обставини та належні докази, що невжиття таких заходів спроможне істотно ускладнити та унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених (оспорюваних) прав або інтересів позивача - надають підстави для висновку, що ці доводи фактично стосуються ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від 25 серпня 2021 року, якою вжито заходи забезпечення позову і яка відповідачем оскаржена в апеляційному порядку не була.

Враховуючи наведене, зазначені доводи апеляційної скарги, які стосуються правильності і обґрунтованості постановлення судом іншої ухвали від 25 серпня 2021 року про забезпечення позову до подання позовної заяви, відхиляються апеляційним судом.

Доводи апеляційної скарги про те, що в іншій справі №760/7822/20 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Фінансова компанія Морган Кепітал про скасування рішення про державну реєстрацію речового права на спірну земельну ділянку вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони ТОВ Фінансова компанія Морган Кепітал вчиняти будь-які дії з метою відчуження спірної ділянки третім особам та шляхом заборони іншим уповноваженим суб`єктам державної реєстрації вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно будь-які зміни про правовий статус земельної ділянки, а тому немає підстав для вжиття заходів забезпечення позову в даній справі, апеляційним судом сприймаються критично, оскільки вказані доводи не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки позов забезпечується в межах однієї справи в кожному конкретному випадку.

Також апеляційний суд враховує, що відповідно до ч. 6 ст. 158 ЦПК України відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову. Крім того, відповідач відповідно до вимог ст. 156 ЦПК України має право як учасник справи подати клопотання про заміну одного заходу забезпечення іншим.

Щодо доводів апеляційної скарги в частині того, що подана заява про забезпечення позову до подання позовної заяви не містила пропозиції зустрічного забезпечення, то слід зазначити наступне.

Відповідно до частин першої, другої, пункту 1 частини третьої, частини шостої статті 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові. Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.

Таким чином, заявник не позбавлений права подати клопотання про зустрічне забезпечення після застосування судом заходів забезпечення позову. Відсутність зустрічного забезпечення на час подання заяви про забезпечення позову, не є перешкодою для забезпечення позову, якщо для цього існують правові підстави. Натомість ненадання зустрічного забезпечення на вимогу суду є підставою для скасування ухвали про забезпечення позову.

Як вбачається із матеріалів справи, подана заява про забезпечення позову не підпадає під вказані положення статті 154 ЦПК України, коли суд зобов`язаний вжити заходів зустрічного забезпечення позову, оскільки ОСОБА_1 має зареєстроване місце проживання в Україні, а також нерухоме майно, яке також знаходиться в Україні.

Суду також не було надано доказів, які б свідчили, що майновий стан позивача або його дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Відповідно до положень ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вищевикладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, правові підстави для скасування заходів забезпечення позову відсутні.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційний суд доходить висновку, що ухвала суду першої інстанції відповідає обставинам справи, постановлена з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Буд Інвест Проект 1 залишити без задоволення.

Ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 17 вересня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови викладено 26 січня 2022 року.

Головуючий суддя : М.А.Яворський

Судді: Т.Ц.Кашперська В.О.Фінагеєв

СудКиївський апеляційний суд
Дата ухвалення рішення26.01.2022
Оприлюднено31.01.2022
Номер документу102811197
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —760/21857/21

Ухвала від 10.04.2022

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Лідовець Руслан Анатолійович

Постанова від 26.01.2022

Цивільне

Київський апеляційний суд

Яворський Микола Анатолійович

Ухвала від 09.12.2021

Цивільне

Київський апеляційний суд

Яворський Микола Анатолійович

Ухвала від 22.11.2021

Цивільне

Київський апеляційний суд

Яворський Микола Анатолійович

Ухвала від 17.09.2021

Цивільне

Солом'янський районний суд міста Києва

Українець В. В.

Ухвала від 17.09.2021

Цивільне

Солом'янський районний суд міста Києва

Українець В. В.

Ухвала від 25.08.2021

Цивільне

Солом'янський районний суд міста Києва

Українець В. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні