Постанова

від 20.01.2022 по справі 922/1644/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2022 року м. Харків Справа № 922/1644/20

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Білоусова Я.О. , суддя Шевель О.В.

за участю секретаря судового засідання Дзюби А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Колективного підприємства "Сапфір" (вх.№3317 Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.10.2021 у справі №922/1644/20, постановлену у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Кухар Н.М., повний текст складено 13.10.2021

за позовом: Харківської міської ради, м.Харків,

до 1) Дочірнього підприємства промислова компанія "Нафтогазспецкомплект Україна", м. Київ,

2) Колективного підприємства "Сапфір", м. Харків,

про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 07.10.2020 у справі №922/1644/20 частково задоволено позов. Стягнуто з Дочірнього підприємства промислової компанії "Нафтогазспецкомплект України" на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 625387,10 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3126,94 грн. В решті позову до Дочірнього підприємства промислової компанії "Нафтогазспецкомплект України" відмовлено. Відмовлено у задоволенні позову Харківської міської ради до Колективного підприємства "Сапфір" повністю (т. 2, а.с. 10-20).

18.06.2021 до Господарського суду Харківської області від Колективного підприємства "Сапфір" надійшла заява (вх. № 13 від 18.06.2021) про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 07.10.2020 за нововиявленими обставинами в порядку п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України, в якій заявник просив суд скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 07.10.2020 у справі №922/1644/20 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Харківської міської ради в повному обсязі. Подана заява обґрунтована обставинами набрання чинності рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.03.2021 у справі №520/18291/2020, яким, зокрема, скасовано витяг з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки №2562/0/45-20 від 19.03.2020, який було взято за основу Харківською міською радою під час проведення розрахунків при зверненні до суду з позовом в межах справи №922/1644/20 (т. 3, а.с.109-114).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.10.2021 відмовлено у задоволенні заяви Колективного підприємства "Сапфір" про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 07.10.2020 у справі № 922/1644/20 за нововиявленими обставинами (т. 4, а.с. 135-141).

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що обставини, встановлені рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.03.2021 у справі №520/18291/2020, не є нововиявленими в розумінні статті 320 Господарського процесуального кодексу України.

Не погодившись з вказаною ухвалою місцевого господарського суду, Колективне підприємство "Сапфір" звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить апеляційну скаргу задовольнити та скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.10.2021 у справі №922/1644/20.

Також, до Східного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів доповнень до апеляційної скарги від 23.10.2021 на ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.10.2021 у справі №922/1644/20, в якому заявник просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.10.2021 у справі №922/1644/20 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву Колективного підприємства "Сапфір" (вх. №13 від 18.06.2021) про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 07.10.2020 у справі №922/1644/20 за нововиявленими обставинами (т.4, а.с. 183-189).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.11.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Колективного підприємства "Сапфір" (вх.№3317 Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.10.2021 у справі №922/1644/20, повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 23 грудня 2021 року.

13.12.2021 до суду апеляційної інстанції від Колективного підприємства "Сапфір" надійшло клопотання (вх. №14495) про внесення доповнень та уточнень вимог апеляційної скарги, яке було подано без доказів надіслання його копій іншим учасникам справи, а тому згідно ч. 2 ст. 266 ГПК України апеляційним судом не враховуються.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.12.2021, у зв`язку із відпусткою судді Пуль О.А., для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Фоміна В.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Крестьянінов О.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.12.2021 у зв`язку зі зміною складу суду, враховуючи заяву другого відповідача про відкладення розгляду справи, зважаючи на те, що розгляд даної справи по суті не було розпочато, було вирішено відкласти розгляд справи на 20 січня 2022 року.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.01.2022, у зв`язку із відпусткою судді Крестьянінова О.О., для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Фоміна В.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Шевель О.В.

Учасники справи не скористались своїм правом згідно ч.1 ст.263 ГПК України та не надали суду відзиви на апеляційну скаргу, що згідно ч.3 ст. 263 ГПК не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

В судове засідання Східного апеляційного господарського суду 20.01.2022 апелянт та представники інших учасників справи не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлені, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень (т.4, а.с. 238-251).

Крім того, з інформації, розміщеної на офіційному веб-сайті АТ "Укрпошта", вбачається, що поштові відправлення (зокрема, ухвали суду апеляційної інстанції від 26.11.2021 та від 23.12.2021) були надіслані на адресу відповідача - ДППК "Нафтогазспецкомплект Україна", яка є його місцезнаходженням згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та за адресою зазначеною ним самостійно в поданій до суду заяві (т. 4, а.с. 153), проте ухвали не були вручені відповідачу під час доставки з підстав: "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно з пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. (Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17).

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (частина 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України).

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення учасників справи про час та місце розгляду справи, виходячи з того, що участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені частиною першою статтею 42 Господарського процесуального кодексу України) є правом, а не обов`язком сторін, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах встановлених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду у відповідності до вимог статті 282 Господарського процесуального кодексу України зазначає про такі обставини.

Харківська міська рада у травні 2020 року звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Дочірнього підприємства промислової компанії "НАФТОГАЗСПЕЦКОМПЛЕКТ", Колективного підприємства "САПФІР", в якій просила суд стягнути з Дочірнього підприємства промислової компанії "НАФТОГАЗСПЕЦКОМПЛЕКТ" на користь позивача безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати в сумі 1 319 195,04 грн та 141 849,38 грн з Колективного підприємства "САПФІР"; стягнути витрати зі сплати судового збору.

Протокольною ухвалою місцевого господарського суду від 23.09.2020 прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог (вх.№21993, т. 1, а.с 182-192), в якій позивач просив стягнути з Дочірнього підприємства промислової компанії НАФТОГАЗСПЕЦКОМПЛЕКТ УКРАЇНИ на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 963 012,36 грн. та з Колективного підприємства САПФІР на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 103 550,08 грн. (т.1, а.с. 182-184, 200)

Так, позовні вимоги обґрунтовувались тим, що Дочірнє підприємство промислової компанії "НАФТОГАЗСПЕЦКОМПЛЕКТ" та Колективне підприємство "САПФІР" всупереч вимогам статей 125-126 ЗК України, як власники об`єктів нерухомого майна, використовують земельну ділянку по вул. Тахіатаській, 1 у м. Харкові (кадастровим номером 6310136600:04:007:0116) без виникнення права власності на землю, права постійного користування земельною ділянкою та права оренди земельної ділянки, без державної реєстрації, у зв`язку з чим відповідачі зберегли кошти, не сплачуючи орендну плату за користування земельної ділянки. Тому, Дочірнє підприємство промислової компанії "НАФТОГАЗСПЕЦКОМПЛЕКТ" та Колективне підприємство "САПФІР" на підставі статей 1212-1214 ЦК України зобов`язані відшкодувати за період з 01.05.2017 по 30.04.2020 позивачу всі доходи, які він одержав чи міг би одержати від цього майна, оскільки відповідачами порушені права та інтереси позивача щодо неодержаних грошових коштів у розмірі безпідставно збережених коштів у сумі орендної плати за земельну ділянку.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 07.10.2020 у справі №922/1644/20 частково задоволено позов. Стягнуто з Дочірнього підприємства промислової компанії "Нафтогазспецкомплект України" на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 625387,10 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3126,94 грн. В решті позову до Дочірнього підприємства промислової компанії "Нафтогазспецкомплект України" відмовлено. Відмовлено у задоволенні позову Харківської міської ради до Колективного підприємства "Сапфір" повністю (т. 2, а.с. 10-20).

Задовольняючи частково позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідачі як фактичні користувачі земельної ділянки, які без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберегли у себе кошти, що мали заплатити за користування нею, зобов`язані повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України. Позивачем нараховано суму безпідставно збережених коштів за період з 01.05.2017 року по 30.04.2020 року щодо першого відповідача на загальну суму 963 012,36 грн. та щодо другого відповідача за період з 01.05.2017 року по 30.04.2020 року на загальну суму 103 550,08 грн. без врахування вже сплаченого КП "САПФІР" податку на земельну ділянку у розмірі 337 625,26 грн. Враховуючи викладене, Господарський суд Харківської області дійшов висновку, що позовні вимоги до КП Сапфір не підлягають задоволенню, а позовні вимоги до Дочірнього підприємства промислової компанії "Нафтогазспецкомплект України" підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 625 387,10 грн. (963 012,36 - 337 625,26 =625 387,10).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.10.2020 виправлено арифметичну помилку в рішенні господарського суду Харківської області від 07.10.2020 року по справі №922/1644/20, зазначивши у п.2 резолютивної частини рішення вірну суму витрат по сплаті судового збору, що підлягає стягненню з Дочірнього підприємства промислової компанії НАФТОГАЗСПЕЦКОМПЛЕКТ УКРАЇНИ - 9380 грн. 80 коп. (т.2, .а.с - 21-22)

Перший відповідач, ДППК "НАФТОГАЗСПЕЦКОМПЛЕКТ", із вказаним рішенням не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просив рішення Господарського суду Харківської області від 07.10.2020 у справі №922/1644/20 скасувати в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове, яким в цій частині в позові відмовити. (т. 2, а.с. 53-59).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 року було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою та ухвалою від 22.12.2020 апеляційне провадження у цій справі зупинялося до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі №520/18291/2020 за позовом КП «Сапфір» до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання протиправним дій Головного управління Держгеокадастру у Харківській області щодо застосування сукупного коефіцієнту Км3 розміром 1,37 при формуванні витягу №2562/0/45-20 від 19.03.2020 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розташованої за адресою: 61033, м. Харків, вул. Тахіатаська, 1 (т. 2, а.с. 67-68, 128-130).

Постановою Верховного Суду від 23.04.2021 у справі №922/1644/20 ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 22.12.2020 про зупинення провадження у справі скасовано, справу №922/1644/20 передано до Східного апеляційного господарського суду для продовження розгляду (т. 2, а.с. 238-248).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.05.2021 року поновлено провадження по справі №922/1644/20 (т.3, а.с. 12-13).

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.06.2021 апеляційну скаргу першого відповідача залишено без задоволення, рішення Господарського суду Харківської області від 07.10.2020 року у справі №922/1644/20 залишено без змін (т.3, а.с. 69-85).

18.06.2021 до місцевого господарського суду від Колективного підприємства "Сапфір" надійшла заява (вх. № 13 від 18.06.2021) про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 07.10.2020 за нововиявленими обставинами в порядку п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України, в якій заявник просив суд скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 07.10.2020 у справі №922/1644/20 та прийняти інше рішення, яким відмовити у задоволенні позову Харківської міської ради в повному обсязі (т. 3, а.с. 104-114).

Заяву обґрунтовано існуванням нововиявлених обставин, що мають істотне значення для справи, а саме: набрання чинності рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.03.2021 у справі № 520/18291/2020, яким було визнано протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Харківській області щодо застосування сукупного коефіцієнту Км3 розміром 1,37 при формуванні витягу №2562/0/45-20 від 19.03.2020 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розташованої за адресою: 61033, м.Харків, вул. Тахіатаська, 1, кадастровий номер 6310136600:04:007:0116. Вказаним рішенням від 01.03.2021 в адміністративній справі № 520/18291/2020 було також скасовано витяг № 2562/0/45-20 від 19.03.2020, який став підставою для визначення розміру заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою та її подальшого стягнення за рішенням суду від 07.10.2020 у справі №922/1644/20. Заявник зазначив, що ці нововиявлені обставини за своєю суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.10.2021 відмовлено у задоволенні заяви Колективного підприємства "Сапфір" про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 07.10.2020 у справі № 922/1644/20 за нововиявленими обставинами (т. 4, а.с. 135-141).

Місцевий господарський суд приймаючи оскаржувану ухвалу прийшов до висновків, що під час слухання справи відповідачем зазначалось про неправомірність застосування вищезгаданих коефіцієнтів при формуванні витягу, що спростовує позицію заявника про те, що дана обставина була йому невідома. Так, питання щодо правомірності застосування сукупного коефіцієнту Км3 розміром 1,37 при формуванні витягу № 2562/0/45-20 від 19.03.2020 досліджувалося під час розгляду справи в суді першої інстанції, а також у суді апеляційної інстанції, у зв`язку з чим провадження у справі № 922/1644/20 було зупинено ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.12.2020 до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №520/18291/2020. Проте, постановою Верховного Суду від 23.04.2021 у справі №922/1644/20 ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 22.12.2020 скасовано; справу передано на подальший розгляд апеляційного господарського суду. Апеляційним судом було розглянуто справу та надано відповідну оцінку цим доказам. На підставі викладеного, місцевий господарський суд зазначив, що в даному випадку скасування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 19.03.2020 № 2562/0/45-20 фактично є переоцінкою доказу, оціненого судом в процесі розгляду справи. При цьому, обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, також не можуть визнаватися нововиявленими. На момент прийняття рішення Господарським судом Харківської області у справі №922/1644/20 рішення в адміністративній справі №520/18291/20 не існувало, а відтак така обставина не може бути підставою для перегляду рішення Господарського суду Харківської області у справі № 922/1644/20. З огляду на викладене, місцевий господарський суд зазначив, що обставини, встановлені рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.03.2021 у справі №520/18291/2020, не є нововиявленими в розумінні статті 320 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи у апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 321 Господарського процесуального кодексу України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Частинами четвертою і п`ятою статті 320 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Таким чином, нововиявлені обставини за своєю правовою природою є матеріально-правовими фактами, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не були та не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність цих обставин для розгляду справи (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). За відсутності принаймні однієї з цих ознак обставини не можуть вважатися нововиявленими та, відповідно, бути підставою для перегляду прийнятого у справі судового рішення.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

При цьому необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Також не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами. Не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом у разі виконання вимог процесуального закону.

Отже, виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору також не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення.

Подібний висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2021 у справі № 910/6889/13.

Вирішуючи питання наявності нововиявлених обставин у зв`язку із набранням чинності рішення адміністративного суду про скасуванням витягу про нормативно грошову оцінку, на підставі даних якого позивачем здійснено розрахунок збитків в межах даної справи, колегія суддів зазначає, що згідно положень частини 5 статті 5, частини 1 статті 13 Закону України "Про оренду земель" для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка.

Згідно з частинами 1, 2 статті 20, частини 1 статті 23 Закону України "Про оренду земель" за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації.

Отже, нормативна грошова оцінка є основою визначення розміру орендної плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Зазначену правову позицію викладено у пункті 48 постанови Верховного Суду від 28.01.2019 у справі № 922/3782/17, в пункті 7.30 постанови Верховного Суду від 12.03.2019 у справі 916/2948/17 та в пункті 6.11 постанови Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 922/652/18.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (частина друга статті 20 Закону України Про оцінку земель ).

Відповідно до пункту 2-1 Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 № 213 (чинної на момент виникнення спірних правовідносин), дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви.

Так, в рішенні Господарського суду Харківської області від 07.10.2020 у справі №922/1644/20 зазначено, що позивачем було здійснено розрахунки розміру безпідставно збережених відповідачем 1 та відповідачем 2 коштів у розмірі орендної плати на підставі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по вул. Тахіатаській, 1 у м. Харкові (кадастровий номер6310136600:04:007:0116) від 13.05.2019 року № 824/0/45-19 та від 19.03.2020 №2562/0/45-20 у загальному розмірі 1066562,44 грн. (згідно до заяви про зменшення позовних вимог).

Вказані витяги від 13.05.2019 року № 824/0/45-19 та від 19.03.2020 №2562/0/45-20 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по вул. Тахіатаській, 1 у м. Харкові складені Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та містяться в матеріалах справи (т. 1, а.с. 48-49).

Таким чином, витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 13.05.2019 року № 824/0/45-19 та від 19.03.2020 №2562/0/45-20 є офіційними документами, виданими компетентним органом державної влади, а саме Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області, на підставі яких Харківська міська рада в межах повноважень розраховала розмір безпідставно збережених коштів у сумі орендної плати за земельну ділянку, на якій розташовані об`єкти нерухомого майна, які належать на праві власності відповідачам.

Колегія суддів звертає увагу, що місцевим господарським судом в рішенні від 07.10.2020 по справі №922/1644/20 не наведено будь-яких висновків щодо правомірності порядку здійснення Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області формування та розрахунку значення коефіцієнта Км3, який міститься у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 19.03.2020 №2562/0/45-20.

В постанові Східного апеляційного господарського суд від 08.06.2021 по справі № 922/1644/20 також зазначено, що при здійсненні розрахунку розміру нормативної грошової оцінки одного квадратного метра спірної земельної ділянки, позивачем використані дані витягів №824/0/45-19 від 13.05.2019 та №2562/0/45-20 від 19.03.2020 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, зокрема, коефіцієнти Км2 - 1, 71 та 1,68, Км3 -0,74998 та 1,37 (при розрахунках за 2017-2019 роки та 2020 рік відповідно). Розрахунок значення коефіцієнта Км3 при наданні витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремих земельних ділянок у м.Харкові здійснюється Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області із застосуванням програмного комплексу «Нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013р.» в автоматизованому режимі, з використанням ГІС-технологій.

Отже, у рішенні місцевого господарського суду від 07.10.2020 у справі №922/1644/20 були досліджені обставини порядку здійснення позивачем розрахунку заявлених до стягнення по справі збитків та констатовано наявність Витягів, в постанові апеляційного суду від 08.06.2021 по справі № 922/1644/20 додатково зазначено про порядок розрахунку значення коефіцієнта Км3 при наданні витягу з технічної документації, проте в прийнятому рішенні суду першої та апеляційної інстанції не містяться висновків саме щодо правомірності формування та значення коефіцієнта Км3 у витягах з технічної документації.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає помилковими висновки місцевого господарського суду наведені в оскаржуваній ухвалі від 11.10.2021 про те, що питання щодо правомірності застосування сукупного коефіцієнту Км3 розміром 1,37 при формуванні витягу № 2562/0/45-20 від 19.03.2020 досліджувалося під час розгляду справи в суді першої інстанції.

Також, в постанові від 08.06.2021 по справі № 922/1644/20 дослідженні обставини звернення КП Сапфір до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, про визнання протиправним дій Головного управління Держгеокадастру у Харківській області щодо застосування сукупного коефіцієнту Км3 розміром 1,37 при формуванні витягу №2562/0/45-20 від 19.03.2020 та зроблений висновок, що питання обґрунтованості застосованого коефіцієнту К3 залишається на розгляді суду адміністративної юрисдикції.

Колегія суддів звертає увагу, що саме в порядку адміністративного судочинства в межах справи №520/18291/2020 вирішувались позовні вимоги щодо правомірності дій Головного управління Держтеокадастру у Харківській області щодо застосування сукупного коефіцієнту КмЗ розміром 1,37 при формуванні витягу та №2562/0/45-20 від 19.03.2020.

Вказані обставини підтверджуються рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.03.2021 у справі №520/18291/2020, яким позов було задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Держтеокадастру у Харківській області щодо застосування сукупного коефіцієнту КмЗ розміром 1,37 при формуванні витягу та №2562/0/45-20 від 19.03.2020 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розташованої за адресою: 61033, м. Харків, вул. Тахіатаська, 1 кадастровий номер 6310136600:04:007:0116. Скасувано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №2562/0/45-20 від 19.03.2020, розташованої за адресою: 61033, м. Харків, вул. Тахіатаська, 1 кадастровий номер 6310136600:04:007:0116. Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Харківській області видати КП "САПФІР" новий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розташованої за адресою: 61033, м. Харків, вул. Тахіатаська 1, кадастровий номер: 6310136600:04:007:0116, який розрахувати з урахуванням всіх показників, особливостей та властивостей земельної ділянки, які були враховані при формуванні витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 13.05.2019 №824/0/45-19, у відповідності до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений Наказом Міністерство аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489, з урахуванням висновків суду по даній справі; в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

В зазначеному рішенні від 01.03.2021 у справі №520/18291/2020 Харківський окружний адміністративний суд дійшов висновків, що надаючи оскаржуваний витяг, відповідач (Головне управління Держтеокадастру у Харківській області) зобов`язаний був перевірити правомірність та обґрунтованість вказаних в ньому даних, які впливають на вартість грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням всіх факторів, а не лише за автоматичними даними. Формування ж витягу в автоматичному режимі не може бути підставою для встановлення в ньому необґрунтованих розмірів коефіцієнтів, які порушують права позивача.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.03.2021 у справі №520/18291/2020 набрало законної сили 21.05.2021.

Отже, як вбачається із наявної у матеріалах справи копії рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.03.2021 у справі № 520/18291/2020, дії Головного управління Держтеокадастру у Харківській області щодо застосування сукупного коефіцієнту КмЗ розміром 1,37 при формуванні витягу №2562/0/45-20 від 19.03.2020 були визнані протиправними, внаслідок чого скасовано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №2562/0/45-20 від 19.03.2020.

Згідно письмових пояснень позивача від 28.09.2020, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 19.03.2020 № 2562/0/45-20 (який було скасовано рішенням адміністративного суду) використовувався Харківською міською радою для розрахунку суми безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 01.01.2020 по 30.04.2020 в межах данної справи №922/1644/20 (т. 1, а.с. 205-208).

Оскільки, спірний Витяг було скасовано, а не визнано нечинним, апеляційний суд приходить до висновків, що цей Витяг не породжував жодних правових наслідків від моменту його видання - 19.03.2020, хоча він був покладений в основу рішення Господарського суду Харківської області від 07.10.2020 р. по справі №922/1644/20.

Колегія суддів зазначає, що в даному випадку, нововиявленою обставиною у справі є не рішення адміністративного суду, а обставини, які цим рішенням встановленні - протиправність вчинених дій органом державної влади під час формування витягу та його скасування з цих підстав.

Вказане свідчить про наявність обставин, які існували на час розгляду справи №922/1644/20 (протиправність вчинених дій щодо формування витягу відбулось з моменту складання витягу), та про те, що ці обставини не були та не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (рішення адміністративного суду по справі №520/18291/2020 набрало законної сили 21.05.2021, вже після прийняття рішення місцевого господарського суду від 07.10.2020 по справі №922/1644/20).

Крім того, обставини визнання протиправних дій під час формування витягу та його скасування, мають істотне значення для розгляду справи №922/1644/20, адже врахування цих обставин під час розгляду справи судом першої інстанції, мали б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте, оскільки розрахунок заявлених до стягнення по справі збитків був здійсненний позивачем частково на підставі даних витягу, який було складено протиправно, а тому данні витягу не повинні були використанні для розрахунку збитків за період з 01.01.2020 по 30.04.2020.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов до висновків про відсутність в даному випадку переоцінки доказу, оціненого судом в процесі розгляду справи, про що помилково вказано місцевим господарським судом в оскаржуваній ухвалі.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що оскільки обставини наявної недостовірності нормативної грошової оцінки не бралися судом до уваги при вирішенні спору по суті, проте, нормативну грошову оцінку земельної ділянки суд враховував при вирішенні спору, ці обставини є істотними та є підставою для перегляду справи за нововиявленими обставинами.

Вказані висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду зазначеній в постанові від 26 липня 2018 року по справі №922/2598/16.

Частиною 4 ст. 236 ГПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, відповідно до п.2 ч. 3 ст. 325 ГПУ України, за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до правового висновку Європейського суду з прав людини у справі "Праведная проти Росії" процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової певності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя.

Разом з тим, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

Вирішення питання, чи вірно судом надано оцінку певним доказам, належить до компетенції судів вищих інстанцій, та не може бути вирішено в рамках розгляду заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.

Ті ж самі висновки наведені в постанові Верховного Суду від 17 листопада 2021 року по справі № 908/1724/19.

Таким чином, господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, якщо ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. При цьому, результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, та встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на встановлені судом апеляційної інстанції у даній справі обставини та докази на їх підтвердження, перевірку правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального права та відповідність рішення нормам процесуального права, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам статті 236 ГПК України.

Відповідно до частини 1 статті 277 ГПК України, неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, а також порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду винесена за умов порушення норм процесуального права, оскільки місцевим господарським судом неправомірно відхилені доводи заявника про те, що означені ним обставини є нововиявленими у даній справі відповідно п.1 ч. 2 ст. 320 ГПК України, і таке порушення призвело до прийняття неправильного рішення, і тому дана ухвала місцевого господарського суду підлягає скасуванню, а рішення Господарського суду Харківської області від 07.10.2020 у справі № 922/1644/20 підлягає перегляду за нововиявленими обставинами в межах встановлених нововиявлених обставин.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 викладено правову позицію, згідно з якою процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, визначена Господарським процесуальним кодексом України, є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин.

Враховуючи, що перегляд рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи, апеляційний суд розглядає подану КП "Сапфір" заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Харківської області від 07.10.2020 лише в межах заявлених нововиявлених обставин.

Як вже зазначалось вище, подана до Господарського суду Харківської області від Колективного підприємства "Сапфір" заява про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 07.10.2020 за нововиявленими обставинами в порядку п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України, обґрунтована обставиною набрання чинності рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.03.2021 у справі №520/18291/2020, яким було скасовано витяг від 19.03.2020 №2562/0/45-20.

Здійснюючи перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 07.10.2020 у справі № 922/1644/20 за нововиявленими обставинами, колегія суддів виходить з того, що згідно письмових пояснень позивача від 28.09.2020, зазначений витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 19.03.2020 № 2562/0/45-20, використовувався Харківською міською радою для розрахунку суми безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 01.01.2020 по 30.04.2020 (т. 1, а.с. 205-208).

Згідно розрахунку суми безпідставно збережених коштів доданих Харківською міською радою до заяви про зменшення розміру позовних вимог, сума безпідставно збережених коштів ДППК "Нафтогазспецкомплект Україна" у період з 01.01.2020 по 30.04.2020 склала 157046,64 грн. (т. 1, а.с. 188), КП "Сапфір" склала 16886,79 грн. (т. 1, а.с. 192).

Отже всього сума безпідставно збережених коштів розрахована на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 19.03.2020 № 2562/0/45-20 складає 173933,43 грн. (157046,64 + 16886,79).

Тому, апеляційний суд вважає необхідним подану заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами частково задовольнити та змінити рішення Господарського суду Харківської області від 07.10.2020 у справі № 922/1644/20 в частині суми задоволених позовних вимог, а саме шляхом зменшення суми яка підлягає стягненню з ДППК "Нафтогазспецкомплект Україна", врахувавши суми помилково розрахованих позивачем збитків на суму 173933,43 грн., що складатиме 451453,67 грн (625387,10 - 173933,43) у зв`язку із чим також змінити суму стягненого судового збору (з врахуванням ухвали про виправлення описки від 15.10.2020 по справі №922/1644/20).

І хоча в письмових поясненнях КП "Сапфір" зазначено про скасування в межах іншої адміністративної справи №520/8120/21 витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 13.05.2019 № 824/0/45-19, який відповідно письмових пояснень Харківської міської ради використовувався для розрахунку суми безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 01.01.2017 по 31.12.2019, проте такі обставини не були визначені заявником в якості підстави для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами в поданій КП "Сапфір" заяві, а тому не можуть бути обставинами перегляду рішення за нововиявленими обставинами.

Доказів доповнень або уточнень до вказаної заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами матеріали справи не містять.

При цьому, задовольняючи заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та змінюючи рішення суду першої інстанції саме шляхом зменшення розміру суми яка підлягає стягненню з ДППК "Нафтогазспецкомплект Україна", колегія суддів враховує висновки Східного апеляційного господарського суду наведені в постанові від 08.06.2021 за наслідками розгляду скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 07.10.2020 у справі № 922/1644/20, в якій, зокрема, зазначено:

В мотивувальній частині оскаржуваного рішення (останній абзац 10 сторінки) місцевий господарський суд навів розрахунок суми, що підлягає стягненню з першого відповідача, з якого вбачається, що від суми заявлених позивачем вимог судом віднято суму сплаченого ДП Сапфір земельного податку в розмірі 337625,26 грн.

Проте, сплата земельного податку Колективним підприємством Сапфір в розмірі 337625,26 грн. вже була врахована судом при вирішенні позовних вимог до КП Сапфір .

Таким чином, фактично Господарським судом Харківської області допущено помилку в здійсненні розрахунків сум, що підлягають стягненню з ДП ПК «Нафтогазспецкомплект України » .

Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перший відповідач оскаржує рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог про стягнення з нього 625 387,10 грн.

Позивачем не оскаржено рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні з ДП ПК «Нафтогазспецкомплект України» безпідставно збережених коштів в розмірі 337625, 26 грн.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що судом першої інстанції допущено помилку в розрахунках, судова колегія не вбачає підстав для виходу за межі доводів і вимог апеляційної скарги відповідно до ч.4 ст.269 ГПК України, оскільки під час апеляційного перегляду справи не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, та не встановлено неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права. .

Вказана постанова від 08.06.2021 не була предметом розгляду в порядку касаційного перегляду, набрала законної сили з дня її прийняття (ст. 284 ГПК України) та є обов`язковою для виконання (ст. 18 ГПК України).

Отже, заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами є обґрунтованою та підлягає частковому задоволенню, внаслідок чого рішення Господарського суду Харківської області від 07.10.2020 року підлягає зміні в частині суми задоволення позовних вимог, а саме за вирахуванням суми безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у період з 01.01.2020 по 30.04.2020 здійсненого на підставі витягу від 19.03.2020 № 2562/0/45-20 на суму 173933,43 та зміни суми стягнення витрат судового збору пропорційно задоволених вимог.

У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги та частковим задоволенням заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, судовий збір сплачений за подання заяви про перегляд рішення суду за нововиявленим обставинами та за подання апеляційної скарги підлягає розподілу у відповідності до приписів статті 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 269, 270, п. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282, ст. 325 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Колективного підприємства "Сапфір" (вх.№3317 Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.10.2021 у справі №922/1644/20 задовольнити частково.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.10.2021 у справі №922/1644/20 скасувати.

Заяву Колективного підприємства "Сапфір" (вх.№13 від 18.06.2021) про перегляд рішення за нововиявленими обставинами задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Харківської області від 07.10.2020 у справі №922/1644/20 змінити, виклавши абзац 2 резолютивної частини рішення в наступній редакції:

Стягнути з Дочірнього підприємства промислової компанії НАФТОГАЗСПЕЦКОМПЛЕКТ УКРАЇНИ (вул. Інститутська, буд.13 А, кв.18, м.Київ, 01021, ідентифікаційний код 30676258) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції 7, ЄДРПОУ 04059243, за реквізитами: код класифікації доходів бюджету: 24062200, рахунок (IBAN): UA958999980314080611000020002; код отримувача: 37999649, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); отримувач: УК м. Харкові) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати 451453,67 грн. та витрати по сплаті судового збору 6771,80 грн. .

В решті вимог заяви Колективного підприємства "Сапфір" (вх.№13 від 18.06.2021) про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 07.10.2020 у справі №922/1644/20 за нововиявленими обставинами - відмовити.

Стягнути з Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції 7, ЄДРПОУ 04059243) на користь Колективного підприємства "Сапфір" (вул. Тахіатська, 1, м. Харків, 61033, ідентифікаційний код 02403417) витрати по сплаті судового збору за подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами в сумі 23997,66 грн.

Стягнути з Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції 7, ЄДРПОУ 04059243) на користь Колективного підприємства "Сапфір" (вул. Тахіатська, 1, м. Харків, 61033, ідентифікаційний код 02403417) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 2270,00 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 28.01.2022.

Головуючий суддя В.О. Фоміна

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя О.В. Шевель